Уряд Греції бореться з кризою, греки – з «диктатурою» Європи
Брюссель – Найсуворіший пакет економічних заходів за всю історію європейської боргової кризи ухвалив минулої ночі парламент Греції. Афіни тепер мають заощадити астрономічні суми грошей, бо змушені переконувати Євросоюз, МВФ та світові ринки у тому, що їхні борги колись таки будуть погашені. Самі ж громадяни цієї країни вдаються до широких акцій протесту, підпалів, заворушень та бунтів. Жорсткі вимоги Брюсселя та міжнародних кредиторів вони вважають економічною диктатурою Європи та поневоленням Греції.
Після безсонної ночі, пожеж та масових вуличних заворушень, греки все ж постали перед наступними болючими заходами економії. Новий уряд країни змушений заощадити ще три мільярди триста мільйонів євро. Для цього їм слід додатково звільнити 150 тисяч бюджетників, вкотре скоротити пенсії та вперше за багато років зменшити розмір мінімальних зарплат. Тепер вони становитимуть 600 євро на місяць.
Єврокомісар з питань економіки та валютної політики Оллі Рен у понеділок констатував, що ці заходи слід було впроваджувати ще декілька років тому.
«Очевидно, що економічна модель, за якою жила Греція до 2009 року, не має подальших можливостей існувати, бо призвела до серйозного дисбалансу й непевності, – зауважує він. – Нинішня програма дуже вимоглива, але саме вона виправить ситуацію. У будь-якому разі, Греція, навіть без сьогоднішньої програми, мала б вжити більшість цих заходів із відновлення економіки й стимулювання зайнятості, ще декілька років тому».
На кону 130 мільярдів євро
Тепер, щоб уникнути дефолту, Греції слід гарантувати ретельне виконання всіх пунктів програми порятунку. Тільки так, можливо у середу, експерти з Міжнародного валютного фонду, Європейського центрального банку та Єврокомісії дозволять виділити Афінам наступну допомогу в розмірі 130 мільярдів євро.
Надання цього траншу також пов’язують із рішенням щодо того, яку частку державного боргу приватні фінансові установи погодяться «подарувати» Греції. Переговори щодо цього наразі тривають.
Грецький прем’єр-міністр Лукас Пападімос переконує, що ті, хто в країні закликають допустити банкрутство замість важкого режиму заощаджень, або провокатори, або дуже грубо помиляються. «Невпорядкований дефолт стане для Греції справжньою катастрофою», – заявив грецький лідер. Єврокомісія притримується схожої думки.
«На мій погляд, а я теж маю деяку економічну підготовку, невпорядкований дефолт Греції мав би набагато гірший результат, із руйнівними наслідками для грецького суспільства, особливо для найбільш незахищених членів цього суспільства», – заявив комісар ЄС Оллі Рен.
До того ж, це мало б дуже негативний вплив та хворобливе поширення по всій об’єднаній Європі, додав він.
Невтішні прогнози
Однак ухвалення нової програми заощаджень у грецькому парламенті ще не гарантує успіху переговорів уряду з кредиторами. Минулого тижня міністри фінансів єврозони на засіданні, присвяченому «грецькій кризі», заблокували надання Афінам наступного антикризового пакету. Наразі остаточне політичне рішення мають ухвалити у середу на нараді так званої Єврогрупи, тобто клубу міністрів фінансів країн європейського валютного союзу.
Тим часом, у Брюсселі все частіше висловлюють невтішні прогнози щодо грецького майбутнього в єврозоні. А деякі європейські політики (зокрема, міністр фінансів Німеччини Вольфганг Шойбле) відкрито заявляють, що навіть нова програма реформ не скоротить до належного рівня величезного грецького державного боргу. Тож непередбачувані повороти кризи єврозони, вочевидь, ще не завершені.
