Вашингтон – У східному сусідстві Європейського Союзу напружена ситуація. Україна, Грузія, Туреччина та Росія намагаються подолати наслідки фінансової кризи, політичні заворушення в арабському світі можуть вплинути на Туреччину та Росію. З іншого боку, сама Європа переживає глибоку кризу, яка випробовує фундаментальні основи Європейського Союзу. Країни-члени ЄС не довіряють одна одній, і сама ідея Союзу нині переживає важкий іспит. Що далі?
Свої ідеї щодо майбутнього Європи та її інституцій у Вашингтоні представляли колишній генеральний секретар НАТО, колишній верховний представник ЄС з питань закордонної політики і політики безпеки Хав’єр Солана та президент Естонії Томас Гендрик Ільвес.
Хав’єр Солана вірить у Європу. Він вважає, що об’єднана Європа у вигляді Європейського Союзу може стати конституційним рецептом для всього світу. Майбутнє ЄС, каже він, базується на тих цінностях, які створили Євросоюз.
«Сполучених Штатів Європи не буде», – зазначає Солана, але додає – «інтеграція триватиме і поглиблюватиметься». Однак не всі 27 країн-членів готові до подальшої інтеграції, визнає Солана, й тому в ЄС можуть з’явитися два різні темпи інтеграції.
Український політичний клас є незрілим і слабким – Солана
Відповідаючи на запитання щодо українських перспектив у Європі, Солана сказав: «Для мене Україна є однією з найбільших фрустрацій мого життя. Я був задіяний в переговорах під час Помаранчевої революції. Помаранчевий період розпочинався гарно, але це тривало дуже коротко. Війна між Юлією Тимошенко та Віктором Ющенком була дуже важкою та жорстокою. Нині ми маємо Ющенка, який сидить удома, втративши всю політичну силу, і Юлію Тимошенко, яка сидить у тюрмі. Янукович, який програв перші вибори, нині є президентом країни».
Вже не обіймаючи офіційної посади в ЄС, Солана може говорити вільніше, його не гальмує дипломатична обережність та уважність. Він відверто заявив, що український політичний клас є незрілим і слабким, політичні інституції України хиткі: «Для мене це велике розчарування тому, що Україна могла б досягти набагато більшого. Українську ситуацію ускладнює її політичний клас, який є нижчим від середнього рівня, а також несумісність її політичних гравців. Також маємо дві частини України, східну і західну, одна з них тяжіє до Європи, друга більше до Росії».
Можливість стати членом ЄС спонукала інші європейські країни трансформуватися. У цьому контексті Солана, зокрема, згадав Польщу. Водночас Україна не хотіла чи не змогла змінити себе до європейського рівня. Тому Солана запевнив: така країна, як Сербія, буде частиною Європейського Союзу, натомість він «не певний щодо Грузії та України».
Німеччина має стати лідером ЄС – Ільвес
Естонський президент Томас Гендрик Ільвес також вірить у європейські можливості, але ще більше – у міцні трансатлантичні відносини між Європою та Сполученими Штатами. США постійно у рамках ЄС чи НАТО пропонують Європі робити більше, бути активнішою, та вона робить усе менше й менше, твердить Ільвес. Його турбує, що США поступово скорочують свою активність у Європі, та на це є об’єктивні причини, каже він, згадуючи про економічну кризу.
Але не це є причиною проблем, які сьогодні має Європа, наполягає Ільвес. Чи не головна причина кризи, що вже кілька років вирує в єврозоні, – це те, що європейські інституції не усвідомлюють реальності. В Європі одні країни дотримуються правил гри, інші нехтують цими правилами. За правилами грають Німеччина, Данія, Швеція, Фінландія, Естонія, Латвія, Литва та Польща, каже Ільвес.
Європа потребує лідера, і цим лідером повинна бути Німеччина, заявив Ільвес, повторюючи тезу, яку наприкінці минулого року висунув міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Німеччина сьогодні є більш важливою для Європи, ніж вона була за останніх 70 років, каже Ільвес.
Естонському президентові не подобається умовний розподіл Європи на так звану нову і стару Європу. Коли шведи, фіни та австрійці стали членами Європейського Союзу, їх не називали новими країнами, сказав він, цей розподіл гальмує будь яке справжнє політичне єднання. Крім того, він нагадав, що в ЄС діє несправедлива агропромислова політика, яка, зокрема, не дозволяє новим членам ЄС реалізувати свої сільськогосподарські можливості.
На запитання, як виглядатиме Європа за 20 років, президент Ільвес сказав щиро – «я не знаю».
Свої ідеї щодо майбутнього Європи та її інституцій у Вашингтоні представляли колишній генеральний секретар НАТО, колишній верховний представник ЄС з питань закордонної політики і політики безпеки Хав’єр Солана та президент Естонії Томас Гендрик Ільвес.
Хав’єр Солана вірить у Європу. Він вважає, що об’єднана Європа у вигляді Європейського Союзу може стати конституційним рецептом для всього світу. Майбутнє ЄС, каже він, базується на тих цінностях, які створили Євросоюз.
«Сполучених Штатів Європи не буде», – зазначає Солана, але додає – «інтеграція триватиме і поглиблюватиметься». Однак не всі 27 країн-членів готові до подальшої інтеграції, визнає Солана, й тому в ЄС можуть з’явитися два різні темпи інтеграції.
Український політичний клас є незрілим і слабким – Солана
Відповідаючи на запитання щодо українських перспектив у Європі, Солана сказав: «Для мене Україна є однією з найбільших фрустрацій мого життя. Я був задіяний в переговорах під час Помаранчевої революції. Помаранчевий період розпочинався гарно, але це тривало дуже коротко. Війна між Юлією Тимошенко та Віктором Ющенком була дуже важкою та жорстокою. Нині ми маємо Ющенка, який сидить удома, втративши всю політичну силу, і Юлію Тимошенко, яка сидить у тюрмі. Янукович, який програв перші вибори, нині є президентом країни».
Вже не обіймаючи офіційної посади в ЄС, Солана може говорити вільніше, його не гальмує дипломатична обережність та уважність. Він відверто заявив, що український політичний клас є незрілим і слабким, політичні інституції України хиткі: «Для мене це велике розчарування тому, що Україна могла б досягти набагато більшого. Українську ситуацію ускладнює її політичний клас, який є нижчим від середнього рівня, а також несумісність її політичних гравців. Також маємо дві частини України, східну і західну, одна з них тяжіє до Європи, друга більше до Росії».
Можливість стати членом ЄС спонукала інші європейські країни трансформуватися. У цьому контексті Солана, зокрема, згадав Польщу. Водночас Україна не хотіла чи не змогла змінити себе до європейського рівня. Тому Солана запевнив: така країна, як Сербія, буде частиною Європейського Союзу, натомість він «не певний щодо Грузії та України».
Німеччина має стати лідером ЄС – Ільвес
Естонський президент Томас Гендрик Ільвес також вірить у європейські можливості, але ще більше – у міцні трансатлантичні відносини між Європою та Сполученими Штатами. США постійно у рамках ЄС чи НАТО пропонують Європі робити більше, бути активнішою, та вона робить усе менше й менше, твердить Ільвес. Його турбує, що США поступово скорочують свою активність у Європі, та на це є об’єктивні причини, каже він, згадуючи про економічну кризу.
Але не це є причиною проблем, які сьогодні має Європа, наполягає Ільвес. Чи не головна причина кризи, що вже кілька років вирує в єврозоні, – це те, що європейські інституції не усвідомлюють реальності. В Європі одні країни дотримуються правил гри, інші нехтують цими правилами. За правилами грають Німеччина, Данія, Швеція, Фінландія, Естонія, Латвія, Литва та Польща, каже Ільвес.
Європа потребує лідера, і цим лідером повинна бути Німеччина, заявив Ільвес, повторюючи тезу, яку наприкінці минулого року висунув міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Німеччина сьогодні є більш важливою для Європи, ніж вона була за останніх 70 років, каже Ільвес.
Естонському президентові не подобається умовний розподіл Європи на так звану нову і стару Європу. Коли шведи, фіни та австрійці стали членами Європейського Союзу, їх не називали новими країнами, сказав він, цей розподіл гальмує будь яке справжнє політичне єднання. Крім того, він нагадав, що в ЄС діє несправедлива агропромислова політика, яка, зокрема, не дозволяє новим членам ЄС реалізувати свої сільськогосподарські можливості.
На запитання, як виглядатиме Європа за 20 років, президент Ільвес сказав щиро – «я не знаю».
