Відсутність грошей МВФ може мати позитивні наслідки для України – експерт

За рік після того, як Україна уникла дефолту через досягнення угоди з кредиторами про реструктуризацію державного боргу на 18 мільярдів доларів, ринок українських єврооблігацій дещо покращувався, повідомляє агентство Bloomberg. Але за підсумками перших семи місяців 2016 року, у серпні частину здобутків Україна почала втрачати – ціна облігацій дещо впала. Це сталося на тлі загострення ситуації у Криму. Ще однією причиною, кажуть експерти, є непевність у відносинах між Україною і Міжнародним валютним фондом.

Ще місяць тому міністр фінансів України Олександр Данилюк заявляв, що уряд розраховує на відновлення Міжнародним валютним фондом фінансування кредитної програми у серпні. Україна сподівалася на транш, обсягом близько 1,6 мільярда доларів. Але українське питання відсутнє у плані роботи Ради директорів МВФ, розписаному до 7 вересня.

У МВФ озвучили причину затримки. Міжнародний валютний фонд надіслав листа уряду України, в якому закликав невідкладно виправити недоліки системи електронного декларування і запустити її у повноцінному режимі. І хоча українська сторона пообіцяла залагодити ситуацію з електронним декларуванням до 1 вересня, все ж питання чергового траншу кредиту, найімовірніше, переноситься.

Невиправдані очікування інвесторів і непублічні вимоги МВФ

Депутат від «Блоку Петра Порошенка», голова підкомітету парламенту з питань цінних паперів Павло Різаненко вважає, що головною причиною певного погіршення ситуації на ринку українських єврооблігацій є перенесення МВФ виділення чергового траншу Україні, що не виправдало очікування інвесторів. За словами Різаненка, Київ виконав формальні вимоги МВФ, але, зазначає він, є ще неформальні.

«Є певні речі, що просуває МВФ, які не є публічними, ми про це не дізнаємося, а знають лише перемовники і уряд, – каже Різаненко. – А вимоги, які публічно були заявлені, начебто і виконані. Наприклад, щодо підвищення ціни на енергоносії – зробили навіть більше, ніж на той момент вимагав МВФ. Але є й інформація, що крім цього, є й інші питання – і щодо «Приватбанку», і ще деякі. Але це не буде обговорюватися публічно».

Відсутність кредиту підштовхне до реформ?

Утім, виконавчий директор фонду Блейзера в Україні Олег Устенко переконаний, що відмова МВФ надати зараз Україні черговий транш кредиту може мати позитивні наслідки у середньостроковій і довгостроковій перспективі. Це, каже він, змусить Київ проводити необхідні реформи.

«Набагато гірше було б отримувати кошти від МВФ і не запроваджувати заходів, яких потребує країна, – переконаний Устенко. – Це означало б просто, що ти накопичуєш державний борг. Вартість обслуговування українських боргів достатньо висока – в середньому по державному внутрішньому і зовнішньому боргу країна сплачуватиме лише за обслуговування близько 5% власного ВВП».

Ризики відсутності джерел грошових надходжень

Але, наголошує Олег Устенко, у нинішній ситуації є багато ризиків.

«Україна потребує щонайменше 3 мільярди доларів, щоб почати закачувати газ у сховища. Також треба виплачувати відсотки за користування зовнішніми кредитами. У найближчі дні Україна має видати близько 600 мільйонів доларів за реструктурованими раніше європейськими бондами. А якщо немає жодного джерела надходження цих коштів, а єдиною можливістю є взяти ці кошти з золотовалютних резервів, то це означає, що вони можуть зменшитися з поточних 14 мільярдів до 11 мільярдів доларів. А це менше, ніж 3 місяці покриття українського імпорту. Це ще один доказ, що країна може увійти у дуже хиткий фінансовий стан», – наголошує експерт.

Від серпня 2015 року Україна не отримала жодних нових виплат МВФ із пакета фінансової допомоги, загальним обсягом 17,5 мільярдів доларів, затвердженого в квітні 2015 року. У рамках цієї програми Україна отримала минулого року два транші МВФ – обсягом 5 та 1,7 мільярда доларів.