Доступність посилання

ТОП новини

«Книга – це маленька консерва певного способу мислення» – Дереш


Ілюстраційне фото
Ілюстраційне фото

Київ – Цього року виповнюється чотириста років з часу виходу першої книги, надрукованої на землях центральної та східної України – «Часослова». Папір для її видання виготовлений у містечку Радомишль, де на той час працювала перша папірня (паперова фабрика), що виготовляла папір для світських та монастирських друкарень. Нині в Україні працюють понад п’ятсот видавництв. Не всі з них друкують книги. У середньому українець читає не більше однієї книжки на рік (за даними соцопитувань, таких людей – більш як половина жителів країни). Водночас понад 70 відсотків українців стверджують, що люблять читати.

Звична картинка українського міста: люди літнього віку, які занурились у читання книги у громадському транспорті, або ж молоді хлопці і дівчата, які проглядають електронну книгу чи стрічку новин на смартфоні чи планшеті. Серед експертів немає єдиної думки щодо того, чи варто розвивати книговидання і друкувати «традиційну книгу», у паперовому форматі, чи більше уваги приділяти поширенню книг в електронному вигляді.

На думку письменника Любка Дереша (а його твори якого читають і в паперовому, і в електронному форматах), головне, щоб людина читала літературу, що «підтримує» свого читача й допомагає зрозуміти, яку саме інформацію, які саме знання читач отримує у процесі читання. Адже читання напряму пов’язане з людським мисленням, зазначає митець.

Любко Дереш
Любко Дереш

Читати, безумовно, важливо, але ще важливіше – розуміти, що саме читаєш. Не всяка література однаково добра
Любко Дереш

«Читати, безумовно, важливо, але ще важливіше – розуміти, що саме читаєш. Повинен бути певний відбір літератури, оскільки не всяка література однаково добра», – каже Дереш в інтерв’ю Радіо Свобода.

«Треба розуміти, що читання напряму пов’язане з мисленням, із тим, як ми думаємо, – додає письменник. – Тож кожна книжка – це маленька консерва певного способу мислення, і читаючи тексти інших, ми це мислення «переселяємо» у себе і дозволяємо йому розвиватись. Тобто, ми працюємо і зі своїм мисленням. Крім того, читання повинне супроводжуватися певною культурою читання».

Письменниця Оксана Забужко в одному зі своїх виступів зазначила, що читання є актом соціальним, оскільки, прочитавши ту чи іншу книгу, людина ділиться враженнями від неї з іншими або ж рекомендує її прочитати своїм друзям тощо.

Оксана Забужко
Оксана Забужко

Мене цікавить питання життя книжок після того, як вони пішли в люди, були відрецензовані, премійовані
Оксана Забужко

«Мене цікавить питання життя книжок після того, як вони пішли в люди, були відрецензовані, премійовані, – зазначила Забужко. – Це певний згусток енергії, котрий ти кидаєш, не знаючи, куди він піде, суспільству, як клубок вогню, – і далі від неї починають, займаються, як по бікфордовому шнуру, від людини до людини; воно перетворює життя, видозмінює, входить в життя інших людей, змінює їхні долі».

«Нині відбувається революція знань» – Степовик

Професор Дмитро Степовик вважає читання вкрай важливою складовою у пізнанні людиною світу, а книга – це вірний супутник людини по країні знань. Читання, книга – це дуже важливий фактор для здобуття і поширення людських знань, стверджує Степовик. Водночас він бачить певні ризики, пов’язані з різним сприйняттям інформації при читанні паперових та електронних книг.

Діти дошкільного віку мають мобільні телефони й інші речі електронного візуального сприйняття, а книга забувається
Дмитро Степовик

«Нині відбувається справжня революція передачі знань, поширення їх навіть на дітей. Діти дошкільного віку мають мобільні телефони й інші речі електронного візуального сприйняття, а книга забувається: з гіркотою бібліотекари, викладачі або директори шкіл скажуть, що бібліотеки порожніють. Це все виглядає досить трагічно, тому що сам принцип сприйняття людиною інформації, написаною певною системою знаків (алфавітом) несе у собі природнє сприйняття людиною», – зауважив Степовик у розмові з Радіо Свобода.

25-річний вінничанин Роман Крижанівський, який заснував і є директором власної книгарні, впевнений, що в Україні книга має позитивні перспективи, адже, незважаючи на поширення книг в електронному форматі, чимало українців віддають перевагу паперовим книжкам.

Ми можемо до книги доторкнутись, побачити її матеріальне втілення. Ніколи електронна книга не передасть тактильних відчуттів
Роман Крижанівський

«За статистикою, 10 років тому електронні книги читали у нас 10 відсотків людей; зараз ситуація така сама: електронну книгу читають ті самі 10 відсотків людей з тих, хто взагалі читає. Паперова книга, окрім того, що вміщує у себе інформацію, як будь-який гаджет, несе ще й естетичну насолоду. Окрім того, що ми можемо до книги доторкнутись, побачити її матеріальне втілення. Звичайно ж, ніколи електронна книга не передасть тактильних відчуттів, на кшталт: які сторінки, яка обкладинка у книги. Про дитячу книгу взагалі нема мови», – пояснив Крижанівський.

Чому корисно читати книги?

Відповідаючи на запитання Радіо Свобода, чому він вирішив відкрити книгарню та які книги купують вінничани, Крижанівський відповів, що є «фанатом читання» з дитинства, а відкрити власну книгарню – його дитяча мрія. За словами книголюба, у Вінниці люди читати люблять й не оминають літературних новинок – при цьому цікавить і сучасна українська література, і закордонні бестселери, і дитячі книжки.

«Книгарня була відкрита тому, що книгарня – це була дитяча мрія, а мрії потрібно реалізовувати. Я досить тривалий час ішов до того, щоб вона здійснилась», – зазначає він.

«Якщо глянути на асортимент книгарні, то у нас найбільше читають дитячу книгу. Ні для кого не секрет, що цього року вийшла восьма частина епопеї про Гаррі Поттера – «Гаррі Потер і прокляте дитя» – і вона, сказати б, «порвала» усіх», – розповів Крижанівський.

І насамкінець: редактори пізнавального інтернет-журналу «Цікавості» поцікавилися в експертів, чому корисно читати книги, й визначили відповідно 12 причин для цього.

Серед них – отримання навичок правильно говорити, зростання рівня освіченості і загальної культури читача, позитивний вплив читання на мозок тощо. Адже свого часу відомий американський письменник-фантаст Рей Бредбері казав, що існують злочини, «гірші від спалювання книг: це – не читати книги».

Окрема проблема, яка стосується читання як методу пізнання світу – це перевірка інформації, яку поширюють через соціальні мережі, інтернет або усно (це так зване «бабця-радіо» або ж «сарафанне радіо»): доволі часто таким чином розходиться брехня або ж спотворена інформація, вважають фахівці.

Так, російські спецслужби використовують інтернет та усний спосіб передачі спотвореної або ж відверто неправдивої інформації на адресу України, і це є складова гібридної війни Кремля проти України, кажуть експерти.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG