Українці у Польщі останнім часом приїжджають не для того, щоб знайти тимчасову роботу і повернутись, а для того, щоб залишитися жити в тій країні. У сусідній Чехії доступ до робочих місць для українців майже закритий. Ті українці, яким вдалося знайти роботу раніше, додому вже не повертаються. Але і нові приїхати не можуть, попри постійні нарікання будівельних компаній та промисловців на те, що їм бракує робочих рук з України. Чеський уряд не поспішає відкривати ринок праці для українців, що хотіли б працювати на низькокваліфікованих робочих місцях, бо громадська думка далі не підтримує міграцію. Ще одним цікавим фактом для нефахівців є те, що виїжджають з України не ті, кому найтяжче, а ті, хто мають розгалужені зв’язки з закордонними громадами. Про це та інше ми говорили з фахівцем з питань міграції Чеського інституту соціології, Яною Леонтієвою, з якою ми зустрілися під час спеціалізованого семінару, присвяченого цим проблемам.
– У зв’язку з війною стало більше виїжджати українців з центральної частини України. Якщо це дійсно буде тривалий тренд, то як Україна має подбати про те, щоб заповнювати вже з часом свої робочі місяця, які звільняються таким чином?
Звичайно, будь який конфлікт так само, як і економічна криза, є великим чинником, який виштовхував людей або примушував кудись від’їхати. Але я би не сказала, що зараз всі українці почнуть пересуватися до Європи
– Звичайно, будь який конфлікт так само, як і економічна криза, є великим чинником, який виштовхував людей або примушував кудись від’їхати. Навіть зараз економічні труднощі в більшій мірі, ніж сам конфлікт. Але я би не сказала, що у зв’язку з військовим конфліктом зараз всі українці почнуть пересуватися до Європи або що треба говорити про якісь там небезпеки того, що буде різко збільшуватися кількість українців.
В Польщі це проявилося певною мірою через те, що польський режим для працевлаштування українців є просто ліберальний
Так, в Польщі це проявилося певною мірою через те, що польський режим для працевлаштування українців є просто ліберальний. І люди користуються ним не лише тому, що тільки відчувають певну небезпеку, але передусім з економічних причин, тому що в Україні цей конфлікт пов’язаний із погіршенням економічної ситуації, соціальної ситуації і далеко не тільки в зонах, де, власне, цей конфлікт.
– А є якесь пояснення, чому не їде більшість людей прямо з зони конфлікту, не їде більше людей зі східної України, а їде більше з західної та центральної?
В міграції вже дуже давно дуже багато науковців помітили, що дуже важливі соціальні контакти
– Пояснення є досить просте, тому що в міграції вже дуже давно дуже багато науковців помітили, що дуже важливі соціальні контакти – соціальний капітал так званий. Тобто людина, яка походить з регіону, де мало хто їздив до Чехії, до Польщі – має досить малий шанс, що вона одного разу прокинеться незадоволена своєю соціально-економічною ситуацією і піде саме в польське чи чеське консульство просити візу.
Конфлікт зараз в регіоні, який історично не був звиклим мігрувати в Європу
Але в регіонах, де це історично вже склалося, де ви можете навіть знайти селище, де немає жодної родини, де хоча би один член працював якийсь час за кордоном – ця ймовірність набагато більша. Тобто регіони східної України, на щастя, для Європи, яка може відчувати певну небезпеку того, що ці біженці з України почнуть від’їжджати – на щастя, для цих людей, які мають такі побоювання, не мають цих контактів. Конфлікт зараз в регіоні, який історично не був звиклим мігрувати в Європу.
– Голова чеського Союзу експортерів говорить про те, що йому потрібні робітники, не вистачає робочих рук і одночасно вхід на чеський ринок праці є дуже обмежений. Як це можна пояснити?
До сьогодні діє славнозвісна система «Візапойнт», через яку дуже важко пробитися і податися на робочу або підприємницьку візу навіть в таких професіях, де Чехія реально їх потребує
– Українці певний час взагалі не могли отримати жодну візу – ані підприємницьку, ані робочу. До сьогодні діє славнозвісна система «Візапойнт», через яку дуже важко пробитися і дуже важко навіть податися на робочу або підприємницьку візу навіть в таких професіях, де Чехія реально вже сама декларує, що вона їх потребує. Наприклад, медичні працівники або якісь кваліфіковані професіонали.
Там так само є деякі проекти, де є винятки, але в принципі дістатися українцям на чеський ринок праці набагато складніше. Тому певні робочі місця, особливо на тих некваліфікованих позиціях, вже займаються не тільки тими українцями, які після 5 років перебування отримали дозвіл на постійне місце проживання і доступ вільний на ринок праці, але і іншими мігрантами з інших країн ЄС, тому що там Чехія вже обмежувати доступ на свій ринок праці не може. Тому просто на цих некваліфікованих роботах, які робили українці до року 2008-го, дуже часто зараз на цих роботах працюють поляки, болгари, румуни, словаки, тощо...
– Але є проблеми також в тому, щоб наповнити ті квоти, які існують для висококваліфікованих працівників, які мали би приїхати вже з початку року, але до середини року – приїхало менше за 70 осіб. Як це можна пояснити?
Якщо говорити про рівень зарплат, про рівень життя, про якісь там умови праці, то Чехія тут не може дуже сильно конкурувати з країнами, які її оточують
– Звісно, і ми про це говоримо вже тривалий час, що мені так здається, що чеські політики деколи трошки наївно думають про те, що Чехія настільки атрактивна для висококваліфікованих українців чи мігрантів з інших, так званих, третіх країн, що якщо вони відкриють якийсь подібний проект, то сюди просто почнуть їхати тисячі і сотні людей. Однак треба собі усвідомити, що людина, яка має певну професію, яка знає мови, зараз ця людина жадана не тільки в Чехії. І якщо вже говорити про рівень зарплат, про рівень життя, про якісь там умови праці і так далі, то Чехія тут не може дуже сильно конкурувати з країнами, які її оточують, з тією ж Німеччиною, яка дуже багато висококваліфікованих мігрантів приваблює на сьогодні.
До того ж, такі подібні проекти відкриваються на тлі загального обмеження міграційної політики. Також кваліфікований працівник мусить пройти цю досить принизливу процедуру доказування того, що ця країна його насправді потребує, що він може обійняти якусь посаду, яка є потрібна і для загального суспільства має якийсь сенс, має якийсь позитивний вплив – відповідно ця людина може мати набагато меншу мотивацію йти в таку країну.
Є досить зверхнє ставлення до багатьох українців в Чехії. Тут призвичаїлися до того, що це є дешева, що це є гнучка робоча сила
Плюс, мені здається, в Чехії до цих пір є також проблема ставлення до тих ж самих українців, які сприймаються як дешева робоча сила. З цим я зустрічалася сама тривалий час, перебуваючи в Чехії, просто відчуваю, що деколи, не так часто, на щастя, але приходиться все ж таки доказувати своє так зване право на існування. Тому що є досить зверхнє ставлення до багатьох українців в Чехії. Тут призвичаїлися до того, що це є дешева, що це є гнучка робоча сила, і що це в принципі люди, які їм будують будинки, прибирають, доглядають за літніми тощо і ставлення, так скажемо, не є дуже приємним. І це неприємно, коли ви приїжджаєте з найвищими рівнем освіти, дуже великий професіонал, і чекаєте, що ви будете тут працювати на позиціях, які є престижні.
– В Європі дуже гостро стоїть питання міграції зі Сходу, з Півдня, з Африки, з країн Близького Сходу. На цьому тлі Україна також інколи згадується як країна, де йде війна і з якою небезпечно відкривати кордони. Наскільки це є серйозний аргумент проти того, щоб українцям дати можливість їздити без віз до цих країн?
Зараз на першому плані є ісламофобія, біженці з Сирії – страх того, що приїдуть культурно зовсім інші люди, які сповідують іншу релігію. Тому здається, що на тлі цього дискурсу і цієї фобії українці можуть навіть сприйматися як менше зло
– Ми не маємо достатньо даних для того, щоб стверджувати, що відкриття кордонів з Україною сприйметься чеською громадськістю позитивно чи негативно. Можна лише сказати, що у зв’язку з конфліктом в Україні якась частина чехів вбачала можливий ризик у цьому збройному конфлікті між Росією і Україною, і в масштабі всієї Європи або в масштабі Чеської Республіки. Але зараз на першому плані є ісламофобія, біженці з Сирії – страх того, що приїдуть культурно зовсім інші люди, які сповідують іншу релігію і так далі. Тому здається, що на тлі цього дискурсу і цієї фобії українці можуть навіть сприйматися як менше зло.
