Доступність посилання

26 Червень 2017, Київ 03:43

«Лагідна» чи «сувора»: яка українізація краща


Один із депутатів у Верховній Раді в День української писемності та мови демонструє колезі листівки. Київ, 4 листопада 2016 року

Київ – У Верховній Раді України зареєстровані три законопроекти на підтримку української мови, в яких виписані механізми її захисту. Вони передбачають майже повну українізацію медійного простору, книговидання, кінематографу, реклами та культурної сфери. Політики, науковці й громадські активісти наголошують на важливості підтримки української мови як «коду нації», який за умов військової агресії Росії проти України об’єднує українців довкола ідей оборони держави. З іншого боку, в українській спільноті чути пропозиції не політизувати питання мови – натомість пропонують поступово відроджувати українську мову, повертати її в усі сфери життєдіяльності держави й суспільства.

Зростання національної свідомості українців унаслідок Революції гідності і військової агресії Росії проти України, підтримка розвитку української мови й культури з боку влади, відродження «моди на українське» з боку громади привели, серед іншого, до рішень щодо законодавчої підтримки української мови.

Ухвалення змін до закону «Про телебачення і радіомовлення», які встановили квоти на пісні українською мовою, а також українську мову ведення радіоефіру, дещо виправили ситуацію з вживанням української мови в інформаційному просторі.

Українська мова зміцнила свої позиції і в освіті, а от мовна ситуація у побуті та в сфері послуг залежить від регіону – на сході та півдні російська виразно домінує, зазначають дослідники. Українською мовою у побуті і вдома послуговується абсолютна більшість жителів Західної і переважна більшість населення Центральної України. У Києві українською мовою у побуті і вдома послуговується близько 30 відсотків містян, стільки ж постійно вживають російську мову, а більш як третина киян спілкуються обома мовами, зазначають дослідники.

Російська мова переважає у спілкуванні населення Харкова, Одеси, Миколаєва, на Донеччині і Луганщині. На окупованих територіях Донбасу та в анексованому Росією Криму українська мова швидко витісняється з ужитку, зазначають у групі «Рейтинг», аналізуючи результати соціологічних досліджень.

Фахівці визнають: в Україні досі існує конфлікт між українською і російською мовами. Цей конфлікт спричинили, серед іншого, асиміляція частини українців, що послабило їхню національну самосвідомість, та витіснення української мови російською передусім у великих промислових центрах на сході, півдні і частково у центрі країни.

Якщо ми чітко проведемо заслони на рівні закону, то маємо передумови збереження і розвитку української мови

На сьогодні одним із чинників, який стимулює витіснення української мови з найважливіших суспільних сфер, є сумнозвісний «мовний закон Ківалова-Колесніченка», ухвалений 2012 року. Цей закон, незважаючи на критику з боку Ради Європи, ОБСЄ, українських експертів, є досі чинним. Чи відповідає цей мовний закон положенням Конституції України, наразі з’ясовує Конституційний суд.

Політична карикатура Олексія Кустовського
Політична карикатура Олексія Кустовського

«Маю велику надію на розуміння великої історичної відповідальності нашого Конституційного суду за збереження української мови. Якщо ми чітко проведемо заслони на рівні закону, то ми маємо передумови, – хоч до того треба додати ще праці – передумови збереження й розвитку української мови», – звернувся до суддів на засіданні Конституційного суду директор Інституту української мови НАН України Павло Гриценко.

(Виступ на засіданні Конституційного суду України директора Інституту української мови, професора Павла Гриценка)

«Перша мова та єдина державна мова у нас має бути українська» – Порошенко

Президент Петро Порошенко неодноразово виступав на підтримку української мови, як і наголошував на тому, що єдиною державною мовою України була і є українська мова. Порошенко також привітав ухвалення законодавчих актів на підтримку й поширення сфери офіційного вжитку української мови.

При цьому президент вважає за необхідне надавати підтримку розвиткові мов національних меншин, що дозволить усім громадянам України єднатись задля оборони й розбудови української державності.

Перша мова та єдина державна мова у нас має бути українська. Це ніяк не ущемлює права інших мов

«Перша мова та єдина державна мова у нас має бути українська. Це ніяк не ущемлює права інших мов… Ми захищаємо свою землю, і ті, хто говорять російською мовою, на русском языке любят Украину ничуть не меньше, ніж я її люблю українською», – наголошував Порошенко у березні 2015 року.

«На відміну від шароварної існує модерна українська культура» – Мухарський

Серед незалежних експертів та митців є прихильники і «лагідної», і «суворої» українізації – так повернення української мови у сферу культури (і не тільки) характеризує музикант, шоумен і позаштатний радник міністра культури Антін Мухарський.

Антін Мухарський
Антін Мухарський

За його словами, на порядку денному поширення «моди на українське», чи то на культурний продукт, вироблений українською мовою, так, як це відбувалось наприкінці 1980-х років, завдяки тому-таки музичному фестивалю «Червона рута», українському літературному «вибухові» тощо.

Перша хвиля українізації відбулася завдяки тому, що у 1989 році відбувся фантастичний фестиваль «Червона рута»

«Перша хвиля українізації відбулася завдяки тому, що у 1989 році відбувся фантастичний фестиваль «Червона рута». Тоді я зрозумів, що на відміну від шароварної, гречкосійної української культури існує модерна українська культура. За нею можна ідентифікувати себе як модерного українця. Друга хвиля відбулась після Помаранчевої революції 2004-2005 року, а зараз проходить третя хвиля українізації. І не треба лякатись, що кожна з цих хвиль іде завжди на спад: то пік приходить, то потім спад», – згадує Мухарський.

А письменник Тарас Прохасько в інтерв’ю для видання «Репортер» радить не загострювати мовну ситуацію, виходячи з тих об’єктивних умов, які склались у гуманітарній сфері: за його словами, Україна – це двомовна, або ж навіть чотиримовна країна, бо серед українців вистачає тих, хто «говорить української або російською, а є ті, які говорить українською і в деяких випадках переходять на російську, і ті, кому ближча російська, а вони, виходячи із громадянського обов’язку, вживають і українську».

Тарас Прохасько
Тарас Прохасько

Це дуже складна мовна ситуація. Треба визнати, що вона така є. Це як прийняти себе

«Це дуже складна мовна ситуація. Треба визнати, що вона така є. Це як прийняти себе. І воно може бути боляче усім категоріям. На цьому вся законодавчість стосовно літератури закінчується. Далі починаються людські штуки, які законодавство не може сприйняти. Біль, образа, агресія, стрес. Ніхто зі всіх груп не може бути в мовному питанні захищений від людських ситуацій», – пояснив Прохасько своє бачення мовної ситуації.

Серед захисників нинішньої ситуації чимало тих, хто наводить досвід багатомовних європейських держав, таких, як Бельгія і Швейцарія, де одночасно кілька мов функціонують на місцевому і державному рівнях. Журналіст і публіцист Михайлина Скорик, дослідивши мовну ситуацію в Європі та в Україні, дійшла висновку: такий досвід для України наразі не прийнятний. На її думку, українська влада повинна діяти принциповіше задля захисту державної мови. При цьому є такі сфери державного життя, де використання української мови обов’язкове, каже Скорик.

Є сфери, де українська мова має бути обов’язковою до вживання: це має бути мова уряду, мова засідання урядів, мова спілкування всіх міністрів

«Крім досвіду двомовних країн, звернімо увагу на досвід такої держави, як Білорусь, де функціонує нібито державна мова – білоруська. Але цю мову ніде не почуєш, за винятком певних культурних середовищ. У нас ситуація з російською мовою є значно загрозливіша для української мови, ніж ми на даному етапі це усвідомлюємо. Я вважаю, що є сфери, де українська мова має бути обов’язковою до вживання: це має бути мова уряду, мова засідання урядів, мова спілкування всіх міністрів», – зазначила Скорик у розмові з Радіо Свобода.

Агентство УНІАН на своєму сайті вирішило розпитати в читачів про їхнє ставлення до пропонованих мовних законопроектів. 67 відсотків учасників інтернет-опитування повністю схвалюють нові законопроекти, що мають урегулювати використання української мови на державній службі та в медійній і культурній сферах. 14 відсотків категорично проти ухвалення цих законів, повідомило УНІАН.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Українська мова і захисники «русского мира»

Закон про державну мову: прийняти реальність

Український закон і мова киримли

Три законопроекти про мову. Вибір кращого

Мовні законопроекти. Привид «насильницької українізації» у дискусіях

Україна і державна мова. У Верховній Раді аж три законопроекти

Українська мова – перевага в інформаційній війні з Росією

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG