Доступність посилання

21 Вересень 2017, Київ 01:38

Підсумки зустрічі «Групи семи»: єдині у питаннях Кремля і тероризму, але не торгівлі й зміни клімату


Президент Франції Емманюель Макрон, президент США Дональд Трамп і прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей (зліва направо) на саміті G7 на Сицилії 26 травня

У сицилійському курортному місті Таорміна лідери країн «Групи семи» (G7) підписали декларацію щодо боротьби з тероризмом, посперечалися про зовнішню торгівлю і зміну клімату й обговорили, що робити з санкціями проти Росії за її участь у війні в Україні. Голова Європейської ради Дональд Туск ще напередодні зустрічі висловив переконання, що нинішній 43-й саміт буде найскладнішим за останні роки. 27 травня політичні лідери Великобританії, Німеччини, Італії, Канади, США, Франції та Японії, з участю Дональда Туска і глави Єврокомісії Жана-Клода Юнкера ухвалили підсумкову декларацію, в якій була відображена їхня спільна позиція щодо поведінки Москви.

Дональд Трамп і Дональд Туск на саміті «Групи семи». Таорміна, 26 травня
Дональд Трамп і Дональд Туск на саміті «Групи семи». Таорміна, 26 травня

Лідери G7 висловили готовність вжити додаткових заходів проти Росії, якщо в цьому виникне потреба, за втручання у ситуацію в Україні. «Термін дії санкцій чітко пов’язаний з повною реалізацією Росією своїх зобов’язань, відповідно до Мінських [мирних] угод, і повагою до суверенітету України», – мовиться у спільному комюніке.

«З часу останнього саміту G7 у Японії ми так і не побачили нічого, що спонукало б нас змінити наше ставлення до Росії, – заявив 26 травня Дональд Туск, який координує зовнішню політику 28 держав-членів Євросоюзу. – Я звертаюся до лідерів «Групи семи» з пропозицією підтвердити наші попередні рішення».

Він нагадав, що режим санкцій проти Москви вводився скоординовано ЄС і США в 2014 році після анексії Росією Криму та втручання Росії в події на сході України, де майже 10 тисяч людей загинуло в результаті бойових дій між українською армією і проросійськими сепаратистами та російськими військами. Слова Туска пролунали через день після того, як один з найближчих соратників Дональда Трампа – його старший радник з економічної політики Ґері Кон – заявив було, що президент США поки не вирішив, якою буде доля антиросійських санкцій. «Він розглядає різні варіанти», – додав Кон. Утім, вже перебуваючи на Сицилії, він же тепер чітко висловився на користь їхнього продовження: «Ми не скасуємо санкції проти Москви. Можливо, ми обговоримо, чи слід діяти щодо Росії ще суворіше».

Ця невизначеність, вочевидь, збентежила Дональда Туска, який після переговорів з Трампом у Брюсселі на саміті лідерів держав НАТО 25 травня сказав: «Я не впевнений на сто відсотків у тому, що наші позиції збігаються і що у нас єдине бачення того, що робити з Росією. Але якщо говорити про конфлікт в Україні, схоже, ми дотримуємося спільної лінії».

«Група восьми» поки залишатиметься «Групою семи»

«Група восьми» залишатиметься «Групою семи», як заявили її лідери, «допоки Росія не змінить політичний курс». Членство Росії, яка з 1998 року входила в групу найбільш економічно розвинених держав світу, що протягом 16 років мала назву «Група восьми» (G8), було зупинене в 2014 році після початку війни на Донбасі і анексії Росією Криму, що на Заході не підтримала жодна держава. У 2014 році ювілейний 40-й саміт G8, який повинен був відбутися в російському Сочі, скасували і перенесли у Брюссель – уже у форматі «Групи семи».

Протягом минулих трьох років чимало західних політиків і чиновників вищого рангу кілька разів закликали повернути Росію в G8, хоча сам Кремль заявляв, що йому це не потрібно і жодних заходів задля цього Москва вживати не збирається. Президент Росії Володимир Путін, якого й цього разу не запросили в Таорміну, в понеділок 29 травня вирушає в Париж, де планує зустрітися з одним з учасників самітів G7, новим президентом Франції Емманюелем Макроном.

Лідери «Групи семи» на саміті. Таорміна, 26 травня
Лідери «Групи семи» на саміті. Таорміна, 26 травня

З 1 січня 2017 року головування в «Групі семи» за принципом ротації перейшло до Італії. Перед самітами НАТО в Брюсселі і G7 в Таорміні президент США Дональд Трамп, який здійснює свій перший офіційний тривалий закордонний вояж, побував у Римі, де зустрічався з учасником саміту G7 прем’єр-міністром Італії Паоло Джентілоні, з яким говорив і про Росію.

Як пише мережеве видання Huffington Post Italy, Джентілоні під час розмови з Трампом – «найбільш проросійським президентом в історії Америки» – фактично вирвав у нього визнання того, що «Москва несе відповідальність за події в Україні», а також підтримку принципів трансатлантичної єдності щодо Росії.

Тема війни в Україні та відносин Заходу з Росією була однією з основних і під час брюссельських переговорів лідерів держав Північноатлантичного союзу, про що генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ розповів в інтерв'ю кореспондентові Радіо Свобода.

Столтенберґ: «Важливо, щоб усі члени НАТО продовжували твердо висловлюватися на підтримку територіальної цілісності України»

За словами Столтенберґа, всередині НАТО існує твердий і злагоджений підхід в оцінці дій Москви: «Ми в процесі найбільшого з часу завершення Холодної війни зміцнення нашої колективної оборони, проте ми не відмовляємося від діалогу з Москвою, оскільки Росія – наш найбільший сусід. Нам треба вибудовувати наші відносини з Росією, уникнути нової Холодної війни. Ми з цією державою не шукаємо конфронтації. Саме тому розміщення наших військових підрозділів на східних кордонах альянсу – це оборонний, пропорційний крок».

Столтенберґ запевнив, що позиція Північноатлантичного союзу незмінна: Росія продовжує дестабілізувати ситуацію в Україні, підтримуючи сепаратистів на Донбасі й незаконно анексувавши Крим. «Важливо, що всі 28, а незабаром 29 держав-союзниць, – всі висловлюють рішучу політичну підтримку суверенітетові й територіальній цілісності України. Але також ідеться про політичну підтримку в пошуку мирного вирішення конфлікту через переговори й реалізацію Мінських угод, припинення вогню й відведення важкого озброєння. Але крім цього, ми також надаємо практичну допомогу: сприяємо Україні в побудові сучасніших безпекових установ, втіленні реформ, боротьбі з корупцією, розвиткові управління військами, зміцненні кібернетичних здатностей, тиловому забезпеченні тощо», – наголосив генсекретар НАТО.

На спільній прес-конференції після завершення саміту НАТО в Брюсселі Єнс Столтенберґ висловлювався щодо політики Москви ще ріщкіше: «Росія не тільки розвиває свою оборону, але й готова змінювати кордони в Європі через агресію щодо України. Ніхто б і не подумав розгортати чотири нові батальйонні бойові групи у східноєвропейських країнах НАТО, якби Росія не анексувала Крим».

У Москві підсумки останнього саміту НАТО оцінюють геть інакше. У заяві російського МЗС з цього приводу мовиться, що «наразі відносини Росії і НАТО перебувають у найглибшій з моменту закінчення Холодної війни кризі» і що «прагнення альянсу довести свою потрібність роздмухуванням міфу про «загрозу зі Сходу» перешкоджає об’єднанню зусиль держав у боротьбі зі спільними загрозами і викликами».

Президент США Дональд Трамп і прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей. Таорміна, 26 травня
Президент США Дональд Трамп і прем’єр-міністр Великобританії Тереза Мей. Таорміна, 26 травня

Головні загрози – глобальні

В перший день зустрічі лідери G7 підписали спільну декларацію про боротьбу з тероризмом і збройним екстремізмом. Лідери G7 висловили солідарність з Великобританією щодо найбільшого за 12 років на її території терористичнго нападу, який стався у Манчестері 22 травня й забрав життя 22 людей. Відповідальність за теракт взяло на себе екстремістське угруповання «Ісламська держава».

Британський прем’єр Тереза Мей, котра виступила головним ініціатором ухвалення документа, попередила, що радикальні джигадисти, втрачаючи позиції на полі бою, в Іраку та Сирії, виявляють дедалі помітнішу активність в інтернеті. Спільна декларація містить заклик до всіх світових компаній, що надають телекомунікаційні послуги і доступ до соціальних мереж, відповідально протидіяти поширенню екстремістських ідей і контенту. Однією з найсерйозніших загроз світовій безпеці у документі названий той факт, що в західні й інші країни повертаються громадяни держав-членів «Групи семи», які раніше виїхали на Близький Схід для участі в бойових діях на боці угруповання «Ісламська держава». Загалом їх понад п’ять тисяч осіб. Незважаючи на те, що багато з них убиті, значна частина, як і раніше, готова діяти по всьому світу.

«Ми будемо прагнути колективно усувати ризики, які становлять іноземні найманці після того, як вони залишають театр військових дій», – мовиться в декларації, підписаній в Таорміні цієї п’ятниці.

Саміт «Групи семи» під наглядом італійських карабінерів. Таорміна, 26 травня
Саміт «Групи семи» під наглядом італійських карабінерів. Таорміна, 26 травня

Меркель: «Дискусія щодо клімату була дуже важкою, якщо не сказати незадовільною»

Канцлер Німеччини Анґела Меркель наприкінці дня 26 травня розповіла журналістам, що лідери G7 домовилися про три речі: «По-перше, про більш ефективний обмін інформацією у сфері боротьби з тероризмом. По-друге, про зусилля, спрямовані на закриття джерел фінансування терористичної діяльності. По-третє, про вимоги до інтернет-компаній задля запобігання поширенню в інтернеті радикальної ісламістської пропаганди».

За словами прем’єр-міністра Італії Паоло Джентілоні, який головував на саміті в Таорміні, найсерйозніші розбіжності між позицією Дональда Трампа та позиціями інших учасників саміту простежуються в таких питаннях, як міжнародна торгівля та протекціонізм, а також боротьба з глобальними змінами клімату. 25 травня на зустрічі з керівництвом Євросоюзу американський президент різко розкритикував позитивне торговельне сальдо Німеччини.

Однак, як заявив італійський прем’єр, «в Таорміні відбувається відверта дискусія, спрямована на «коригування позицій». «Обговорення теми кліматичних змін і Паризької угоди 2015 року, яку підтримують усі учасники «сімки», крім США, поки припинено», – додав він.

«Дискусія щодо клімату була дуже важкою, якщо не сказати незадовільною. Чіткого сигналу стосовно того, чи будуть Сполучені Штати підтримувати Паризьку угоду чи ні, так і не було», – зауважила у розмові з журналістами Меркель.

Раніше Дональд Трамп під час своєї виборчої кампанії назвав прогнози вчених щодо загрозливої зміни клімату Землі «дурисвітством», а також висловлював думку, що США слід вийти з Паризької угоди, – але, як зауважив його головний радник з економічних питань Ґері Кон, «погляди президента впродовж останнього часу зазнали змін».

У статті також використані матеріали центрального відділу новин Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG