Доступність посилання

18 Жовтень 2017, Київ 18:31

«Дінго» «шукач пригод»: хто він – нападник на Адама Осмаєва?


Артур Курмакаев в програмі «600 секунд» на початку 1990-х

10 червня 2008 року до відділку поліції у Відні зайшов чеченець і зробив зловісну заяву: у очільника Чечні, яка перебуває під опікою Кремля, Рамзана Кадирова є список з 300 ворогів, які «повинні померти». 50 з цих 300 проживають в Австрії.

Інформатор, 40-річний Артур Курмакаєв, сказав, що Кадиров наказав йому поїхати до Австрії і привезти назад до Чечні Умара Ісраїлова, колишнього охоронця Кадирова, який отримав притулок і звинуватив свого колишнього боса у тортурах. Курмакаев сказав, що, мовляв, бачив список людей, яких повинні вбити, в резиденції Кадирова і попередив, що Ісраїлов – в небезпеці.

Умар Ісраїлов, колишній охоронець Кадирова, убитий 13 січня 2009 року в Відні
Умар Ісраїлов, колишній охоронець Кадирова, убитий 13 січня 2009 року в Відні

Сім місяців по тому 27-річний Ісраїлов був застрелений у Відні на вулиці. Вбивство серед білого дня посилило побоювання, що Кадиров знищує своїх опонентів за кордоном, – звинувачення, яке сам Кадиров неодноразово заперечував. На той час Курмакаєв, інформатор з даром передбачення, вже покинув Австрію. Влада відмовила йому в наданні притулку, і австрійська поліція пізніше заявила, що, можливо, він мертвий.

Однак Курмакаєв виявився дуже навіть живий. І знову сплив цього місяця – в якості головного підозрюваного в розстрілі іншого чеченця у вигнанні, цього разу в Києві.

Минулого тижня МВС України підтвердило Радіо Свобода, що, за їхніми даними, замах на Адама Осмаєва, обвинуваченого в Росії у змові з метою вбити Володимира Путіна, організував і намагався вчинити Курмакаєв.

Курмакаєв, відомий у Санкт-Петербурзі за прізвиськом «Дінго», прославився своїм вмінням опинятися в несподіваних ситуаціях. Інцидент, який стався 1 червня в історичному районі Києва – на Подолі – став кульмінацією його довгої історії конфліктів із законом і зв'язків зі злочинним світом: автомобілі, зброя, псевдоніми, вбивства і вбивці, чеченські вигнанці, незрозумілі мотиви і в результаті – жінка, яка розстріляла його впритул.

«Кровна помста»

Прізвище Курмакаєва при народженні – Денісултанов. Народився він в чеченському місті Гудермес. У роки розпаду Радянського Союзу був засуджений за вимагання. Журналіст і дослідник злочинного світу Андрій Константинов написав в книзі «Бандитський Петербург» в 1996 році, що саме в тюрмі Курмакаєву дали прізвисько «Дінго».

Після звільнення з в'язниці Курмакаєв відкрив кілька кіосків на вокзалі в Санкт-Петербурзі, розповів Радіо Свобода інший відомий журналіст і головний редактор новинного сайту «Фонтанка.ру» Олександр Горшков.

Кажуть, що він був членом чеченського синдикату, однієї з кількох груп, які билися за вплив і гроші під час кривавих бандитських воєн у 90-х роках.

На початку 1990-х років Курмакаєв розбурхав громадськість, коли з'явився в популярній телевізійних програмі «600 секунд» з Олександром Невзоровим.


В інтерв'ю в кабінеті Невзорова Курмакаєв попередив, що автомобіль, який був викрадений в його спільників, повинен бути негайно повернутий, і пообіцяв, що «все скінчиться дуже погано» для крадіїв, якщо вони його негайно не повернуть.

«І будуть проблеми як у них, так і у нас, але в основному у них», – сказав він Невзорову. За словами самого Невзорова, «Артур» шукав його для інтерв'ю, щоб попередити, що «кровна помста» неминуча. В кінці бесіди Курмакаєв дав свій особистий номер телефону.

«Не жилець»

Через кілька років Курмакаєв знову вступив в конфлікт з російським законом і втік до України, оскільки в Росії його звинувачували у викраденні людини в Санкт-Петербурзі у 1998 році. Українська влада передала його назад Росії. У Росії ж він був через деякий час звільнений в обмін на звільнення російського військовослужбовця з рук чеченських сепаратистів. Пізніше він одружився і взяв прізвище дружини, шлюбний союз тривав недовго, але прізвище залишилося.

Він також був співавтором книги 2001 року за назвою «Клятва на Корані: доля чеченця», про людину на ім'я Артур, яка вирвала з кобури пістолет «Глок».

Тільки через кілька років ім'я Курмакаєва привернуло міжнародну увагу завдяки тому, що в січні 2009 року газета «Нью-Йорк таймс» розповіла про вбивства в Австрії колишнього охоронця Кадирова Ісраїлова. Газета опублікувала копію заяви Курмакаєва австрійській владі, в якій він стверджував, що Кадиров доручив йому повернути Ісраїлова до Чечні і що він бачив список людей, яких хочуть убити, в резиденції лідера Чечні в Гудермесі. Міністерство внутрішніх справ Австрії пізніше підтвердило, що російський громадянин повідомив їм про ймовірний список, який налічує «близько 300 імен».

Кадиров відкинув звинувачення в тому, що він розгорнув кампанію зі знищення своїх опонентів за кордоном, він також заперечував свою причетність до вбивства Ісраїлова. Троє чеченців були згодом засуджені в Австрії за це вбивство.

Суд над вбивцями Умара Ісраїлова у Відні. 16 листопада 2010 року
Суд над вбивцями Умара Ісраїлова у Відні. 16 листопада 2010 року

Згідно з австрійським обвинувальним висновком, Курмакаєв вступив в контакт з Ісраїловим у Відні і сказав йому, що він і його родина будуть в порядку, якщо він відмовиться від скарги на Кадирова і його оточення, яку він подав до Європейського суду з прав людини у Страсбурзі, і повернеться додому.

Пітер Пільц, член парламенту Австрії від Партії зелених, звинуватив владу в нездатності захистити Ісраїлова і Курмакаєва. У квітні 2010 року Пільц опублікував на своєму веб-сайті витяг з документа поліції Відня, в якому говорилося, що, згідно з «місцевим» джерелом, Курмакаєва «ймовірно, більше немає в живих».

Пільц, що не відповів на запит Радіо Свобода про інтерв'ю, написав в тому ж повідомленні, що незабаром після вбивства Ісраїлова він розмовляв по телефону з Курмакаевим. За його словами, інформатор сказав: «Я розповів їм все. Але вони НЕ захистили ні мене, ні Ісраїлова. Вони хотіли швидко позбутися від мене. Я знаю, що моє життя в небезпеці. Більше ніхто мені не допомагає».

Але через місяць після вбивства Ісраїлова Курмакаєв розповів зовсім іншу історію російській «Новой газете». Він заперечував, що коли-небудь говорив австрійській поліції про список тих, кого «треба вбити». Він просто переказав те, що йому сказав Ісраїлов, стверджував він.

«Шукач пригод»

Курмакаєв знову опинився у в'язниці у 2011 році після того, як був визнаний винним в крадіжці на 7,5 мільйонів рублів у жінки, з якою збирався одружитися. Вони познайомилися через шлюбну агенцію, де він виступив під псевдонім Артур Крінарі. Потерпіла у справі сказала, що агентство представляло його як «австрійського бізнесмена».

Його засудили до 7,5 років в'язниці. А минулого тижня він знову опинився на свободі – в Києві, з фальшивим українським паспортом під ім'ям Олександр Дакар.

Аміна Окуєва, дружина Адама Осмаєва – чеченця, якого Москва звинувачує у змові з метою вбити Путіна і який був жертвою нападу в Києві – каже, що озброєна людина, ідентифікована владою України як Курмакаєв, представилась французьким журналістом на ім'я Алекс Вернер.

Адам Осмаєв
Адам Осмаєв

Окуєва і Осмаєв, ветерани боротьба з проросійськими сепаратистами на сході України, зустріли чоловіка в машині, щоб нібито поїхати у французьке посольство для інтерв'ю. Нападник, однак, витягнув пістолет і двічі вистрелив Осмаєву в груди, кажуть київські поліцейські.

Окуева сказала, що він стріляв з «Глока» – тієї ж зброї, про яку згадувалося в передмові до книги Курмакаєва.

Окуєва розповідає, що вихопила свою зброю і вистрілила у відповідь. Обидва чоловіки наразі в лікарні і перебувають під захистом поліції.


Прес-секретар МВС України написав на сторінці в Facebook, що «російський слід» у цьому злочині «очевидний», назвавши стрілянину «зухвалою і підступною атакою противника на патріотів України».

Але 2 червня, як зазначає проект Радіо Свобода «Настоящее время», заступник начальника Служби безпеки України в Києві Павло Данюков заявив, що вагомих доказів участі Росії в нападі немає.

Денис Терентьєв, журналіст, який написав у 2001 році спільно з Курмакаєвим книгу, сказав Радіо Свобода, що не бачив свого співавтора вже 15 років, але в той час він не виглядав як вбивця.

В інтерв'ю Радіо Свобода і Горшков, і Невзоров – петербурзькі журналісти, шляхи яких раніше перетиналися з Курмакаєвим – назвали його «шукачем пригод». Обидва сказали, що не здивувалися, коли ім'я Курмакаєва спливло у справі Ісраїлова в Австрії чи минулого тижня в Києві.

«Ймовірно, я б відреагував так само, якби почув, що він опинився на Північному полюсі чи на вершині гори Еверест», – сказав Горшков.

Оригінал матеріалуна сайті Російської редакції Радіо Свобода

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG