Доступність посилання

14 Грудень 2017, Київ 08:31

Парламент віддав Добкіна Луценку


Народний депутат Михайло Добкін під час засідання Верховної Ради. Київ, 13 липня 2017 року

Верховна Рада дала згоду на зняття депутатської недоторканності, затримання й арешт народного депутата Михайла Добкіна (фракція «Опозиційний блок»). Розглядаючи п’ять попередніх подань, депутати не дали жодної згоди на затримання та арешт, а два подання відхилили повністю. Крім того, у передостанній день перед канікулами депутати ухвалили нову редакцію закону про Конституційний суд та зміни до держбюджету-2017.

У лікарню не збираюся й картату ковдру із собою не братиму
Михайло Добкін

Коментуючи рішення парламенту Михайло Добкін заявив, що згода на його затримання та арешт має політичне підґрунтя. За його словами, деякі попередні подання, зокрема, на Борислав Рознеблата, мали значно переконливіше обґрунтування щодо необхідності затримання й арешту, але згоди на це парламент не дав. Також Михайло Добкін запевнив, що у названий генпрокурором час прийде з адвокатом до Генпрокуратури, а тікати, ховатися чи прикидатися хворим – не збирається.

«Я перебуваю в добрій фізичній формі, тож у лікарню не збираюся й картату ковдру із собою не братиму», – зауважив він.

Під знаком скасування недоторканності

Натомість генеральний прокурор Юрій Луценко заявив, що вже 14 липня «ми звернемося до суду, щоб обрати запобіжний захід Михайлу Добкіну у вигляді тримання під вартою терміном на два місяці». Утім, суд неодмінно запропонує йому звільнення під заставу. Генпрокурор також запевнив, що з юридичної точки зору Розенблатові та Добкіну інкримінують злочини однієї категорії.

«Просто один це робив нещодавно, і ми могли продемонструвати оперативне відео. А пан екс-міський голова Харкова робив це достатньо давно», – зауважив Юрій Луценко.

Генпрокуратура обвинувачує Михайла Добкіна в тому, що він, перебуваючи на посаді мера Харкова, лобіював шахрайську схему, яка дозволила будівельним компаніям ухилитися від сплати податків. За даними слідства, будівельні компанії всупереч закону організували житлово-будівельний кооператив, завдяки чому безкоштовно отримали землю під будівництво, а тодішній мер сприяв їм у цьому. Натомість сам Михайло Добкін обвинувачення відкидає.

Напередодні опоненти чинної влади заблокували трибуну, вимагаючи першочергового розгляду питання про позбавлення депутатського імунітету Михайла Добкіна, а також розглянути зміни до закону, ухвалення яких істотно обмежили б недоторканність. Під Верховною Радою їхні вимоги підтримували маніфестанти. Проте спікер проігнорував ці вимоги і продовжив засідання попри спробу блокувати трибуну.


Законотворча лихоманка перед канікулами

Обговорення та ухвалення нової редакції закону про Конституційний суд супроводжувалося гострими суперечками. Опоненти влади вважають, що нова редакція закону збільшує можливості президента впливати н роботу Конституційного суду. Зрештою, навіть деякі представники пропрезидентської фракції гостро розкритикували цей законопроект. Скажімо, екс-міністр фінансів Віктор Пинзеник назвав неприйнятним особливий порядок нарахування зарплат та пенсій конституційним суддям, проте його поправки відхилили.


Також неприйняття викликала прив’язка до закону про Конституційний суд питання про обрання омбудсмена. Опозиціонери побачили в цьому намагання фракцій більшості розділити сфери впливу: мовляв, президент отримує вплив на Конституційний суд, а натомість «Народний фронт» зможе провести свою людину в омбудсмени. Саме тому вигуки обурення викликала несподівана поява в урядовій ложі міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та його спілкування із лідерами фракцій більшості. Адже саме йому закидають бажання мати «зручного» омбудсмена.

Також після бурхливого обговорення депутати ухвалили зміни до державного бюджету, які зокрема передбачають збільшення державних видатків на понад 40 мільярдів гривень. Натомість Верховна Рада не призначила аудитора НАБУ – жодна із запропонованих чотирьох кандидатур не набрала необхідної кількості голосів.

Депутати погодилися попрацювати на дві години довше, але відмовилися продовжувати роботу парламентської сесії. Тож, питання медичної та освітньої реформ скоріш за все будуть розглянуті вже восени.

  • 16x9 Image

    Дмитро Шурхало

    На Радіо Свобода – з 2008 року. Спеціалізуюсь на політиці та історії.Народився в 1976 році у Сумах. Закінчив факультет журналістики Львівського університету імені Івана Франка. Працював у газетах «Пост-Поступ», «Київські відомості», «Вечірні вісті», журналі «Власть дєнєг». Автор книжок «Українська якбитологія», «Міфи Другої світової війни» та «Скоропадський, Маннергейм, Врангель: кавалеристи-державники»

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG