Доступність посилання

20 Вересень 2017, Київ 22:12

Архів Холодної війни: американські дипломати в Москві раніше вже обходилися без допоміжного персоналу


Посол США Артур Гартман і його дружина Донна

24 жовтня 1986 року посол США в СРСР Артур Гартман сам за кермом їхав на роботу. Пізніше того ж дня його дружина Донна Гартман особисто подавала попкорн із срібної чаші групі радянських генералів на московському прийомі. А американські морські піхотинці самі мили за собою посуд – йшлося тоді в американській газеті The Washington Post.

30 липня 2017 року президент Росії Володимир Путін вирішив, що Сполучені Штати Америки мають скоротити кількість персоналу у своїх дипломатичних місіях на 755 співробітників. Це буде не вперше, коли американські дипломати в Росії змушені будуть працювати без підтримки секретарів, водіїв, кухарів та іншого персоналу.

23 жовтня 1986 року Кремль заборонив США наймати громадян СРСР до своїх дипломатичних місій. Указ, який негайно вступив в силу на тлі напружених відносин між наддержавами, одразу залишив без роботи 260 осіб персоналу.

31 жовтня газета The New York Times повідомила, що радник з питань преси та культури в московському посольстві Реймонд Бенсон провів день, миючи автомобілі. Асистент військово-морського аташе Ґарі Барнс був зайнятий розвантажуванням поставок для посольства. Один раз на два тижні співробітники місії змушені були працювати у якості допоміжного персоналу, доки Держдепартамент США знову зміг наймати нових працівників зі США.

Це були дуже складні часи в двосторонніх відносинах між США та СРСР, не дивлячись на те, що відносно молодий та ліберальний Михало Горбачов вже прийшов до влади у березні 1985 року та розпочав обнадійливі реформи. Він звільнив з посади радянського міністра закордонних справ Андрія Громико, відомого на Заході як «пан Ні», і в травні 1986 року замінив його на Анатолія Добриніна, який з 1962 року служив радянським послом у Сполучених Штатах. У листопаді 1985 року Горбачов та президент США Рональд Рейган зустрілися на саміті у Женеві, де вони обговорювали план США щодо розробки космічної системи протиракетної оборони – Стратегічної оборонної ініціативи (SDI).

Тиск США на СРСР

Адміністрація Рейгана чинила тиск на Радянський Союз у багатьох напрямках, наприклад, стосовно надання зброї бійцям в Афганістані чи стосовно прав людини, в тому числі у питанні еміграції радянських євреїв.

Це також були часи інтенсивної шпигунської діяльності з обох сторін. У серпні 1985 року Вашингтон заборонив радянським будівельникам працювати на новому приміщенні посольства США в Москві після того, як виявилося, що структура будівлі була нашпигована пристроями для підслуховування. У лютому 1986 року Державний департамент США звинуватив КДБ в розпилюванні потенційно небезпечної хімічної речовини на американських дипломатів, щоб їх легше було відстежувати. Цей скандальний інцидент пізніше став відомим як «шпигунський пил».

У ті часи ФБР почало скаржитися на те, що не встигало відслідковувати велику кількість радянських агентів в США. Дипломатичні місії обох країн вже й так були скорочені на 320 осіб. Крім того, ФБР відслідковувало радянських журналістів, студентів за обміном, співробітників «Аерофлоту» та інших осіб, які могли б займатися шпигунством без дипломатичного прикриття. Та особливою проблемою для ФБР була велика радянська місія в Нью-Йорку.

Безпрецедентний крок

На початку 1986 року Вашингтон пішов на безпрецедентний крок, наказавши Радянському Союзу скоротити свою місію ООН на 100 дипломатів протягом двох років. Перші 25 мали б покинути Сполучені Штати вже до 1 жовтня. Після того, як влітку СРСР відмовився відповісти на це рішення США, Вашингтон подав імена 25 дипломатичних представників, які негайно мали покинути країну. Вашингтон попередив, що якщо Москва у свою чергу відповість скороченням американських дипломатів, то відповідь США на це буде «жорсткою».

Рональд Рейган (ліворуч) і Михайло Горбачов у середині 1980-х рр.
Рональд Рейган (ліворуч) і Михайло Горбачов у середині 1980-х рр.

24 серпня 1986 року ФБР заарештували дипломата з радянської місії ООН Геннадія Захарова, мовляв, він отримував інформацію від подвійного агента США. Через шість днів Радянський Союз заарештував американського журналіста Ніколаса Данілофа за те, що він нібито отримував секретні документи. Після дипломатичного напруження Захарову та Данилову дозволили повернутися до своїх країн.

Та в розпал цього скандалу Рейган і Горбачов провели черговий саміт у Рейк’явіку в Ісландії.

«Не американський спосіб»

На початку жовтня у відповідь на дії США Радянський Союз все ж таки видворив п’ятьох американських дипломатів. Вашингтон, у свою чергу, дотримався слова та оголосив про зменшення кількості радянських дипломатів у Сполучених Штатах – 225 у Вашингтоні та 26 – в радянському консульстві в Сан-Франциско. Вашингтон також додатково вислав ще п’ятьох радянських дипломатів.

Та Держдепартамент не очікував, що це зниження кількості дипломатів стане для нього проблемою. СРСР завжди привозив допоміжний персонал із собою, у той час як США наймали місцевий персонал для служби в посольстві США, а тому кількість офіційних дипломатичних службовців була досить низькою. Саме тоді СРСР здивували Вашингтон своїм рішенням про негайну заборону найму місцевого персоналу на додаток до такого ж обмеження знизити кількість дипломатів на 225/26 та виключення п’яти додаткових дипломатів.

Та Вашингтон все ж таки вирішив припинити це протистояння. А Радянський Союз, зі свого боку, тихенько почав виконувати вимогу про скорочення кількості своїх дипломатів до місії ООН у встановлені Сполученими Штатами терміни.

Але протягом декількох місяців під час лютої зими 1986-1987 років американські дипломати в Радянському Союзі, стиснувши зуби, все ж таки були змушені працювати без підтримки допоміжного персоналу.

«Ми не підкорили континент, опускаючи руки», – сказав тодішній прес-секретар посольства США Ярослав Вернер. «Це не американський спосіб».

Матеріал підготував Robert Coalson

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG