Скасування депутатської недоторканності (якщо Конституційний суд схвалить відповідні законопроекти) ослабить парламент, вважає директор Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткачук. Натомість Верховна Рада України мала б отримати від Конституційного суду тлумачення меж недоторканності депутатів, яке дозволить починати слідчі дії проти них за наявності вагомих доказів правопорушень, а від парламенту отримувати дозвіл лише на арешт та притягнення до відповідальності. Про це Ткачук розповів в ефірі «Ранкової Свободи».
– Як ви оцінюєте ті норми, які описують депутатський імунітет в Україні? Це – захист чи спосіб уникнути відповідальності?
– Український імунітет не надто відрізняється від європейського. Можливо, він у нас дещо більш широко тлумачиться. В нас, по суті, не може бути розпочато слідчих дій щодо депутата, якщо не знято недоторканність. Це, мені здається, дещо перебір. Але той факт, що згоду на притягнення до відповідальності і арешт дає Верховна Рада – це логічна ситуація що у французькому, що в німецькому, що в польському парламенті.
Перший дозвіл на притягнення до відповідальності було надано щодо Степана Хмари в 1990 році
Якщо ми подивимось на весь період існування української Верховної Ради, здається, перший дозвіл на притягнення до відповідальності було надано щодо Степана Хмари в далекому 1990 році. За цей час, напевно, з десяток дозволів було надано, по суті, заарештований і відбував покарання лише один Лозінський. Тому питання, напевно, не в дозволі, а в якості слідчих дій, коли звертаються до парламенту – «надайте дозвіл», дозвіл надається, а потім нічого не відбувається.
– Але ж депутатська недоторканність ускладнює і слідчі дії – для того, щоб Генпрокуратура могла звернутись до парламенту із відповідним проханням, вона вже повинна мати якісь матеріали, результати слідчих дій, які знову ж таки ускладнюються через недоторканність?
Європейський досвід: депутат може бути заарештований без дозволу парламенту, якщо застали на місці тяжкого злочину
– В цій частині наше розуміння недоторканності є занадто широким. Якщо ми подивимось європейський досвід, там є такий порядок: депутат може бути заарештований одразу, без дозволу парламенту, якщо його застали на місці тяжкого злочину. Якщо, не дай Бог, хтось когось зарізав і є свідки, то його заарештовують одразу. Тут проблем немає. У нас такого припису нема. Наприклад, слідчі дії щодо тих депутатів, які підозрюються в скоєнні злочину, розпочинаються за рішенням суду, а не за рішенням парламенту. І коли вже збирається достатньо доказів, правоохоронні органи звертаються до парламенту, і парламент надає або не надає дозвіл.
Але я вам скажу, що немає випадків, коли правоохоронні органи, зокрема прокурор, звернувся до парламенту аргументовано і парламент відмовив – тому що це дуже сильно б’є по репутації як парламенту, так і політичної партії, яку представляє той чи інший депутат.
– Чи спроможеться цього разу Верховна Рада таки ухвалити зняття недоторканності, якщо Конституційний суд погодить ці закони?
Якщо скасувати повністю імунітет, отримаємо ще більш ослаблений парламент, ніж сьогодні
– Якщо скасувати зараз повністю імунітет, ми отримаємо ще більш ослаблений парламент, ніж сьогодні, і за деякий час доведеться це відкручувати назад, як із державною службою через запровадження генеральних директоратів із підвищеною зарплатою – а людей вже знайти неможливо. Тому популістичні крайнощі нікому добра не несуть: ані тим, хто їх ініціює, ані суспільству, ані державі загалом.
Потрібно отримати тлумачення Конституційного суду щодо меж депутатської недоторканості
Тому я б говорив, що, в принципі, є й інші вирішення цієї проблеми. Якщо Верховна Рада не зможе проголосувати зміни до Конституції, які пройдуть через Конституційний суд, потрібно отримати тлумачення Конституційного суду щодо меж цієї депутатської недоторканості. Я переконаний, що якщо Конституційний суд візьме в провадження питання саме тлумачення глибини цієї недоторканності, то в сукупності з цілою низкою норм Конституції він вийде на тлумачення в європейському розумінні: що можна почати провадження щодо депутата, якщо є переконливі докази, і таке рішення може бути прийняте на основі судового рішення, а дозвіл на арешт, притягнення до кримінальної відповідальності даватиме парламент.
В нас Кримінальний кодекс дуже широкий
Це буде аналогічно до європейських норм, дасть змогу спростити механізми щодо недбалих, із кримінальним ухилом людей, які проходять в парламент, а з іншого боку – захистити парламент від руйнації загалом. Тому що можуть бути різні підстави для кримінального покарання, в нас Кримінальний кодекс є дуже широкий, і там є статті, відверто кажучи, дуже прості для застосування, які передбачають мінімальну кримінальну відповідальність. І от таким шантажем можна впливати на голосування депутатів, перебування чи не перебування їх у тих чи тих фракціях. Тому треба думати наперед, щоб вирішуючи одну проблему, не потрапити в іншу.
Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі
