Доступність посилання

ТОП новини
15 Листопад 2018, Київ 01:31

Мовний закон: чи зможе Верховна Рада ухвалити його до кінця року?


Президент України Петро Порошенко на тлі банера про важливість української мови під час поїздки до Херсонської області, 13 жовтня 2018 року

(Рубрика «Точка зору»)

Голова Верховної Ради України Андрій Парубій планував ухвалити закон про мову вже цієї осені. Поки що вдалося зробити один крок – проголосувати за нього у першому читанні. Крок важливий, але з огляду на скандальне поводження керівництва «Блоку Петра Порошенка» і частини депутатів із цієї фракції під час розгляду законопроекту та голосування за нього є обґрунтовані сумніви, що цей надзвичайної ваги документ буде ухвалено не те що до кінця осені, але й до кінця року.

Чому я так думаю? Передусім тому, що напередодні першого читання цю фракцію не зупинила навіть заява низки громадських організацій під промовистою назвою «Фракція БПП ставить під загрозу ухвалення закону про державну мову» і публічне попередження про їхню відповідальність. По-друге, кількість поданих поправок – 2038. І, можливо, це ще не остаточна цифра.

Я передбачав, що їх буде понад дві тисячі. Це випробувана технологія, щоб затягнути, а в кінцевому підсумку – не встигнути проголосувати за закон у другому читанні. Вибори ж! До речі, деякі відомі супротивники мовного закону з «Опозиційного блоку», колишні «регіонали», подали поправки на 100–150 сторінках.

По-третє, поправки подано до зареєстрованого законопроекту 5670-д від 09.06.2017 року. Але схвалений 4 жовтня у першому читанні документ суттєво відрізняється від зареєстрованого. Про це голова комітету з питань культури Микола Княжицький повідомив у своєму виступі і попросив голосувати під стенограму в редакції комітету.

У схваленому законопроекті вже немає, зокрема, декларативного пункту 2 статті 1 про те, що статус української мови як єдиної державної мови не може бути підставою для заперечення мовних прав і потреб осіб, що належать до національних меншин. Цей пункт, яким безбожно маніпулювали, треба було вилучити ще давно, що я пропонував членам мовної робочої групи.

Із тексту законопроекту вилучені також «Центр української мови», «Термінологічний центр української мови» і, що особливо прикро, «Служба мовних інспекторів», а разом зі службою – слова «мовний інспектор» та «мовне інспектування». Крім того, переписані і доопрацьовані статті 17 і 20 («Державна мова в освіті» і «Державна мова у телебаченні та радіомовленні»).

До речі, я прогнозував вилучення служби мовних інспекторів. Мабуть, не випадково у «свободівському» законопроекті, де Микола Княжицький є також співавтором, служба мовних інспекторів не просто випала, а «демонстративно» випала – після статті 57 відразу йде стаття 59.

Можливо, це називається компромісом, але я побоююся, що під час другого читання, якщо до нього дійде, компроміс може стати частковою «кастрацією» закону. Крім того, надто багато депутатів, які виконують партійне завдання, не бажають ухвалювати закон про державну мову. Для цього кожен використовує свої аргументи і свою риторику.

Найбільша парламентська фракція зайняла позицію, протилежну до президентського гасла: «Віра. Мова. Армія».

Білборд у центрі Києва «Армія! Мова! Віра!»
Білборд у центрі Києва «Армія! Мова! Віра!»

Філософія БПП виявилася такою: якщо вже ухвалювати якийсь закон, то найслабший, без виписаних покарань і без копійки грошей, як про це казав автор одного із законопроектів Ярослав Лесюк. А не останні члени БПП Ігор Гринів, Оксана Білозір і Віктор Кривенко (який, за сумісництвом, є головою «Народного руху») взагалі закликали піти на порушення регламенту і голосувати відразу за два законопроекти – Лесюків № 5556 і № 5670-д. Отакий «компроміс».

А політтехнолог Петра Порошенка Олег Медведєв висловився так про ухвалення законопроекту в першому читанні: «Не забудьте висловити респект і подяку, коли останнього понеділка жовтня 2019 року побачите на табло результати «Опоблоку» та Рабіновича». Він переконаний, що таким чином підлили палива у виборчу кампанію «Опоблоку».

Показовими є слова «свободівця» Михайла Головка у виступі з парламентської трибуни: «…а хіба потрібен нам абиякий законопроект, який ще погіршить статус української мови? Чи нам потрібно під гарними гаслами ухвалювати закон, який має суть і мету, …що саме мав у свій час закон «Ківалова – Колесніченка»? …Тому я, звісно, проти ухвалення будь-чого, аби воно пройшло». А головне, вважає він, щоб «суспільство побачило і зробило свої висновки». Мабуть, із прицілом на вибори?

Таким чином, як би це мені було не прикро констатувати, у небажанні ухвалити, вперше в новітній історії України, закон про державну мову зійшлися представники «Опоблоку», «Блоку Петра Порошенка» і ВО «Свобода». Тож подальший перебіг подій довкола мовного закону спрогнозувати важко. Залишається тільки крихта сподівань.

Тарас Марусик – журналіст, публіцист, перекладач із французької

Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода

НА ТЕМУ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ:

Українська красуня біля моря. Одеса стає україномовною

Не знаєш державної мови – будеш маргіналом без перспектив, без кар’єри, без майбутнього

Українське Азовське море: україномовний простір – запорука цілісності держави

В Україні розпочинається десятиліття української мови – указ

Україна і «русский мир». Якою має бути стратегія державної мовної політики?

  • 16x9 Image

    Тарас Марусик

    Заступник голови Координаційної ради з питань застосування української мови в усіх сферах суспільного життя при Міністерстві культури України

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG