Доступність посилання

ТОП новини
15 Жовтень 2019, Київ 05:00

Україна і Польща: минає 100 років від встановлення дипломатичних відносин


Почесна польська варта в День польського війська біля пам'ятника воїнам УНР у Варшаві, 15 серпня 2017 року

«Взаємна повага», «партнерство», «діалог на рівних» – ці слова стали ключовими для учасників міжнародної наукової конференції з нагоди 100-річчя встановлення польсько-українських відносин, яка 27 вересня відбулася у Києві. Її учасники – науковці і дипломати – говорили про важливість співпраці і спільних досліджень у науковій та освітній сфері, адже болючих сторінок у відносинах між Варшавою та Києвом в останні 100 років вистачало – так само, як і сторінок позитивних.

Міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич кладе вінок до пам'ятника воїнам УНР у Варшаві, 15 серпня 2017 року
Міністр оборони Польщі Антоній Мацеревич кладе вінок до пам'ятника воїнам УНР у Варшаві, 15 серпня 2017 року

Співпрацю між науковцями України і Польщі в останні роки визначали маркери політичні. Серед них – ухвалення польським Сеймом (парламентом) резолюції до 70-річчя Волинської трагедії, охарактеризувавши криваві події на Волині та Галичині 1943–1945 років «геноцидом» поляків, вчиненим «українськими націоналістами»

Потім була ухвала так званого «антибандерівського закону» – точніше, змін до закону про Інститут національної пам’яті Польщі, який забороняє пропаганду тоталітарних ідеологій і визначає злочинною участь «бандерівських націоналістів» у знищенні єврейського населення та геноциду громадян міжвоєнної Польщі на території Волині та Галичини.

Зруйнований український пам'ятник на території Польщі
Зруйнований український пам'ятник на території Польщі

У свою чергу українська сторона засудила ухвалення цих законів й здійснила низку контрзаходів, серед яких – заборона на проведення робіт з метою пошуку останків поляків, загиблих у роки Другої світової війни.

Але під час зустрічі у Варшаві 31 серпня цього року президенти України Володимир Зеленський та Польщі Анджей Дуда домовились про розблокування пошукових робіт, а також про оновлення та «перезавантаження» двосторонньої робочої групи з вирішення історичних питань, що працюватиме під патронатом обох глав держав.

Спільна пресконференція президентів Володимира Зеленського та Анджея Дуди. Варшава, 31 серпня 2019 року
Спільна пресконференція президентів Володимира Зеленського та Анджея Дуди. Варшава, 31 серпня 2019 року

«Диво на Віслі» та «Операція Вісла»: що не варто забувати

Нинішня конференція в Києві – перша після оприлюднення двома президентами цих домовленостей. Поновлення спільних наукових досліджень, на думку учасників конференції, дозволить активізувати спільні дослідження та проєкти з вивчення історії України і Польщі, але з «проєкцією» подій ХХ століття на час нинішній. Так, як зазначив у своєму виступі заступник міністра закордонних справ України Василь Боднар, вивчення історії дозволяє запобігати проблемам, які час від часу виникають у взаєминах поміж народами.

Симон Петлюра (праворуч) і Юзеф Пілсудський, Київ, 1920 рік
Симон Петлюра (праворуч) і Юзеф Пілсудський, Київ, 1920 рік

Торкаючись встановлення дипломатичних відносин між УНР і Польщею, Боднар зазначив: політичні обставини у час, коли Київ і Варшава почали співпрацювати на рівні дипломатичних місій, були доволі складними, тож не всі в УНР та Польщі підтримали це рішення.

«У той час між Західноукраїнською Народною Республікою та Польщею фактично точилась війна, ставлення у суспільствах УНР та польської держави було неоднозначним до таких переговорів (щодо відкриття дипмісій). Сторони ішли на певні компроміси. Ми маємо порівнювати нашу історію із сьогоденням, робити певні висновки, щоб не повторювати трагічні її сторінки», – зазначив Боднар.

Симон Петлюра (праворуч) та польський генерал Антоній Лістовський під час польсько-радянської війни
Симон Петлюра (праворуч) та польський генерал Антоній Лістовський під час польсько-радянської війни

Серед важливих і для УНР, і для Польщі спільних дій вчені називають військовий похід, який ініціювали засновник польської армії, маршал Юзеф Пілсудський та голова Директорії УНР Симон Петлюра проти Червоної армії, відомий як «диво на Віслі» (13–25 серпня 1920 року).

Під час вшанування пам'яті вояків УНР. Місто Перемишль, 3 червня 2018 року
Під час вшанування пам'яті вояків УНР. Місто Перемишль, 3 червня 2018 року

Військова співпраці УНР та Польщі – оте «Диво на Віслі» – врятували не лише Польщу, а й цілу Європу
Михайло Кірсенко

«УНР після конфронтації з Польщею та сварками із ЗУНР (Західноукраїнською Народною Республікою) з Варшавою довелось домовлятись. Власне, військова співпраці УНР та Польщі – оте «Диво на Віслі» – врятували не лише Польщу, а й цілу Європу», – розповідає Радіо Свобода професор історії Михайло Кірсенко.

Посол Польщі в Україні Бартош Ціхоцькі зауважив, що доволі часто на тлі конфронтацій у відносинах між двома державами поляки та українці «знизу» підтримували одне одного. Дипломат згадав співпрацю українських і польських дипломатичних установ, заснованих емігрантськими урядами після Другої світової війни – і це у той час, коли відбувалась операція «Вісла» (депортація українців з їхніх етнічних територій – Лемківщини, Надсяння, Підляшшя та Холмщини – на захід і північ Польщі у 1947 році – ред.).

Українські та польські науковці сподіваються на спільні наукові дослідження, освітні проєкти та розширення напрямків співпраці. При цьому важливо до цих проєктів долучати молодь, яка має потужний інтелектуальний ресурс і зацікавленість вивчати історію, проєктуючи її на майбутнє. На цьому наголосив заступник міністра освіти України Єгор Стадний.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG