Рим – Їдуть на роботу до Туреччини ремонтувати човни, а опиняються у в’язниці в Італії через нелегальне перевезення морем мігрантів. Українські моряки у пошуках заробітків за кордоном потрапляють у халепу, вийти з якої часто неможливо, не відсидівши відповідний термін. Нині у тюрмах південних Апеннін, за даними Генерального консульства України в Неаполі, перебувають понад півтори сотні громадян України, обвинувачуваних або засуджених за сприяння нелегальній міграції до півострова.
Вони – переважно молоді або середнього віку чоловіки-уродженці Одеської, Миколаївської, Херсонської областей. Мають середню чи вищу спеціалізовану «морську» освіту: фахівці вузького класу, здатні ремонтувати морський транспорт і керувати плавзасобами. Заохочені привабливими оголошеннями про ремонтні роботи у портах Туреччини, вони контактують з потенційним «роботодавцем» і вирушають на турецький берег.
Часто цих спеціалістів кур’єри знаходять самі і пропонують стартове завдання, скажімо, відремонтувати яхту. За косметичний ремонт плавзасобу протягом двох тижнів можна заробити 500 американських доларів, дорога в обидва кінці оплачується, вдалося з’ясувати Радіо Свобода з конфіденційних джерел.
Якщо новачку сподобалося ремесло, йому пропонують транспортувати справні човни до інших портів, і за це грошову винагороду збільшують удвічі. Згодом моряк-заробітчанин отримує пропозицію не просто перегнати порожнє судно, а перевезти пару пасажирів, за що, відповідно, сума заробітку зростає і може сягати до 4 тисяч доларів.
Небезпечний маршрут
Хто ці пасажири? Про це керманичі часто дізнаються вже на момент посадки, як і про те, що пасажирів таких не двоє, а щонайменше два десятки вихідців із Сирії, Іраку, Ірану, Пакистану, Афганістану. Та за такої ситуації куди діватися: погодився – вези, вимагають організатори оборудки. Маршрут подорожі водіям, на відміну від пасажирів, не завжди анонсують, координати морського шляху часто передають через радіоприлади вже в дорозі. Частина перевізників свідомо наважується на ризикований вояж заради високого заробітку.
За даними італійської преси, організовують такі подорожі переважно ділки російсько-грузинських кримінальних структур спільно з турками. Вони останніми роками розробили в Туреччині витончену схему вербування перевізників з країн Східної Європи та керують перевезеннями мігрантів з турецьких портів до Італії через Егейське та Іонічне моря.
Хоча кінцевий пункт призначення для багатьох нелегалів – країни Північної Європи, та організаторам «круїзів» до того вже діла немає: висадили на європейський берег італійської Калабрії чи Апулії – а там хто куди. Такі прибуття іноземців називають «висадками-привидами», бо часто Служба берегової охорони Італії або радари аероспостереження не можуть у територіальних водах миттєво зафіксувати пересування парусної яхти з кількома десятками осіб на борту.
Людей буває пересаджують на гумові човни ще у морі неподалік берега, а керманич тим же плавзасобом намагається хутко накивати п’ятами. Через кілька годин після свідчень затриманих мігрантів італійська морська поліція виловлює цих перевізників у територіальних водах або й у місцевих готелях. В Італії їх називають скафістами (scafista) тобто контрабандистами, які швидкісними човнами, парусними яхтами перевозять нелегалів.
Коли вже за ґратами
За даними Генерального консульства України в Неаполі, у пенітенціарних закладах півдня Апеннін як затримані або засуджені перебувають понад 160 громадян України, котрим інкримінують порушення міграційного законодавства країни у частині сприяння і здійснення нелегальних перевезень іноземців до Італії. Іноді серед обвинувачень буває і стаття про створення ризику для життя і здоров’я людей, яких перевозять. У разі підтвердження вини, арештованим загрожує термін позбавлення волі від 5 до 11 років і штраф 15 тисяч євро за кожну нелегально перевезену особу, повідомив Радіо Свобода генеральний консул України в Неаполі Віктор Гамоцький. Місцеві правоохоронці регулярно інформують дипломатів про випадки арештів.
«Минулого року ми відвідали понад 20 наших співвітчизників за їхньої згоди, через звернення рідних або з дозволу судових органів. За сприяння консульства передали теплі речі, предмети гігієни, книги для громадян, які перебувають у в’язницях міст Лечче, Кротоне, Сиракуза. Ми отримали дозволи на проведення церковних служб українськими священиками у цих місцях позбавлення волі. Нам не надходила інформація від наших співвітчизників, рідних чи адвокатів про порушення їхніх прав. Минулого року ми підтвердили правоохоронним органам Італії родинні зв’язки в Україні близько 50 наших ув’язнених, відтак вони можуть дзвонити додому», – розповів консул Гамоцький.
Як вдалося довідатися Радіо Свобода з інших джерел, які спілкувалися з в’язнями, у разі зізнання українцям вдається домогтися скороченого терміну ув’язнення до трьох років. Після року в тюрмі часом засуджені звертаються з проханням перевести їх до колоній трудового режиму, зокрема на Сардинію, де вільніший режим утримування і є можливість працювати. Виходячи з колонії, деяким вдається заробити до тисячі євро. Після звільнення цих людей депортують до країни їхнього походження.
За сприяння консульства у 2019 році звільнили з-під варти 18 громадянин України, які відбували покарання за звинуваченнями у перевезенні морем нелегальних мігрантівВіктор Гамоцький
«Коли нашого громадянина звільняють, ми у разі потреби готуємо документи для повернення в Україну, допомагаємо шукати йому дешевше житло в Неаполі на кілька днів, авто- чи авіаперевізників, щоб повернутися на батьківщину. Були випадки, коли, враховуючи окремі гуманітарні ситуації, ми доставляли цих людей в аеропорт, давали кишенькові кошти на харчування. За сприяння консульства у 2019 році звільнили з-під варти 18 громадянин України, які відбували покарання за звинуваченнями у перевезенні морем нелегальних мігрантів. Цьому передувала робота з адвокатами, пошук місць відбування покарання під домашнім арештом», – поінформував Радіо Свобода генеральний консул України в Неаполі Віктор Гамоцький.
«Комфортні» подорожі по-турецьки
Феномен так званого «східного напрямку» напливу мігрантів з Туреччини до Італії за сприяння скафістів-вихідців зі Східної Європи набув поширення влітку 2016 року. Це пов’язують із закриттям сухопутного «балканського шляху» після домовленості між Брюсселем та Анкарою про вирішення кризи біженців. Дослідники феномену з університету міста Тренто поширили у медіа розшифровку телефонної розмови одного перевізника-контрабандиста, котрий говорить: «Ви зводьте мури, а я зміню маршрут і підніму ціни, власне, через ваші мури». Тож через відсутність законного шляху еміграції до справи беруться кримінальні організації. Як кажуть в Італії, міграція як вода – її зупиняй, а шпаринку однак знайде.
На відміну від давнішого й відомішого африкансько-сицилійського напрямку, прибуття з Туреччини до регіону Калабрії називають у пресі «імміграцією першого класу». У судових документах слідчі зауважують, що ці контрабандисти користуються значно кращими суднами з кількома двигунами або парусними яхтами, їх не порівняти з рибальськими човнами, які прибувають з Лівії чи Тунісу. Такий морський транспорт не завжди потрапляє в око патрульних аерослужб, бо самі перевізники роблять усе, щоб не бути поміченими. За даними італійської преси, цим маршрутом на Апенніни прибувають щороку від 3,5 до 5 тисяч осіб, але точної кількості правоохоронці встановити не можуть.
Турецько-калабрійський маршрут вважається безпечнішим, але й дорожчим для мігрантів та більш прибутковим для скафістів. Турецьким організаторам поїздки нелегал платить за «квиток» від 5 до 10 тисяч євро. Перевізник, за різними свідченнями, отримує від 2 до 4 тисяч євро за поїздку. «Мігрантів перевозять у майже пристойних умовах, часто ми не можемо пред’явити цим скафістам обвинувачення у нелюдському поводженні чи приниженні нелегалів», – повідомляє для Corriere della Sera Джузеппе Капочча, прокурор міста Кротоне, в районі якого затримують більшість скафістів.
Шляхи протидії феномену
Особливість активної участі у незаконному промислі саме моряків з України не оминула увагою регіональна та центральна преса. На шпальтах видань не бракувало заголовків: «Нові скафісти з України на «розкішних» суднах: 10 тисяч євро з пасажира», «Українські скафісти, парусні човни, ціни до зірок: тепер мігранти прибувають зі Сходу».
У Генконсульстві Неаполя кажуть, що випадки залучення українців до цього нелегального бізнесу значно зменшилися. З початку нинішнього року зареєстрований один факт, а минулого року таких інцидентів було майже удвічі менше, порівняно з 2018 роком. Але біля берегів, зокрема, Калабрії українців не меншає, поінформували Радіо Свобода у відділі оперативного морського реагування Фінансової поліції міста Вібо Валентія.
Ми констатуємо значний відсоток присутності українських скафістів, порівняно з арештованими перевізниками інших національностейДжузеппе Калà
«2019 року були арештовані 24 українських скафісти , 2018-го – 21 особа і 2017 року – 24 затриманих. Як бачимо, кількість порушників з українським паспортом приблизно однакова, ми помітили їхню активність з 2015 року і цей феномен не міняється. Аналізуючи загальну картину міграційних потоків у Калабрії, ми констатуємо значний відсоток присутності українських скафістів, порівняно з арештованими перевізниками інших національностей», – повідомив Радіо Свобода капітан Джузеппе Калà, керівник відділу оперативного морського реагування міста Вібо Валентії. Він не зміг пояснити, чим зумовлена така активність українців, бо ж центр оперативного реагування відстежує головно динаміку нелегальних приїздів до Італії.
Затримання яхти з мігрантами та трьома українськими перевізниками, серед яких – одна жінка (грудень 2019-го):
Щоб уникнути драматичних історій заробітчанства дипломати радять уникати підозріло привабливих умов праці, перевіряти надійність роботодавців через спеціалізовані структури. Нагадують про суворе законодавство країни щодо цієї категорії порушників.
Проблема масової нелегальної міграції (передусім з африканського континенту) за останнє десятиліття стала для Італії однією з провідних тем внутрішньої та зовнішньої політики. Дипломати вважають, що Київ може активніше проявляти ініціативу і пропонувати італійцям співпрацю у протидії та подоланні феномену. За словами Віктора Гамоцького, відповідна двостороння робота здійснюється по лінії правоохоронних органів. З українського боку задіяний департамент боротьби зі злочинами, пов’язаними з торгівлею людьми Національної поліції України.
За сприяння МЗС України, минулого року в Одесі відбулися кілька семінарів та зустрічей із родичами затриманих та ув’язнених. У Києві пройшла конференція за участю представників правоохоронних органів, адміністрації Державної прикордонної служби, Frontex, Міжнародної організації міграції та профспілки моряків. Йшлося про поширення інформації стосовно протидії залученню громадян до нелегального перевезення іноземців морем. Тепер очікують внесення змін до профільних документів Міжнародної морської організації з метою розробити програми запобігання втягнення моряків до протизаконної діяльності.
