Доступність посилання

ТОП новини

Радіо Свобода Daily: Смолій після відставки сподівається на повторне призначення свого заступника


Яків Смолій під час виступу у Верховній Раді України. Київ, 3 липня 2020 року
Яків Смолій під час виступу у Верховній Раді України. Київ, 3 липня 2020 року

«Треба бути більш рішучим» – Смолій про відставку

Ексголова Національного банку Яків Смолій пояснив, чому не обмежився лише заявами про політичний тиск, а вирішив подати у відставку.

«Говорити про тиск і нічого не робити – це говорити. Треба бути більш рішучим, показати, що ми не тримаємося за крісло, не тримаємося за посаду, ми боремося за інституцію, і привернути увагу до тих подій, які відбуваються, і які наслідки можуть бути, якщо піти на поводу наших опонентів», – сказав ексголова Нацбанку.

Він додав, що, попри відставку, сподівається, що Рада НБУ погодить повторне призначення його заступника Олега Чурія. Рада не розглянула це питання 30 червня, чим викликала критику правління Нацбанку.

Смолій, який очолив Національний банк після відставки Валерії Гонтаревої, має репутацію реформатора і сильного професіонала серед оглядачів та інвесторів. Серед заслуг Національного банку під його керівництвом називають збереження низької інфляції, макроекономічну стабілізацію, а також проведення банківської реформи.

Наразі виконувачем обов’язків голови НБУ є перший заступник Катерина Рожкова. «Я сподіваюся, що президент обере достойного кандидата на посаду голови НБУ. Це має бути професіонал, який згоден зі стратегічним баченням реформ, які впроваджує НБУ. Це має бути технократ без політичних амбіцій. Це має бути людина із залізними нервами», – заявила вона.

Стило далі:

Заступник секретаря РНБО Кривонос про ЗСУ та територіальну оборону

Наприкінці червня Транспортне командування США підготувало до відправки в Україну черговий вантаж військової допомоги. Йдеться, зокрема, про рації, боєприпаси та протитанкові ракети Javelin.

До цього Конгрес США затвердив надання нового пакету військо-технічної допомоги за програмою «Ініціатива безпекової допомоги Україні». Мова йде про $ 250 млн, які будуть використані впродовж цього фіскального року. Згідно із повідомленням Пентагону, пакет передбачає надання Україні засобів контрбатарейної боротьби, транспортних засобів, медичного обладнання, здійснення підготовки підрозділів ЗСУ. Значна частина допомоги буде спрямована і на посилення українських ВМС. Допомога також міститиме мобільні радарні системи для виявлення ракетних та артилерійських обстрілів.

Про те, наскільки Збройні сили України та її обороноздатність залежить від допомоги Сполучених Штатів, та які кроки наразі робить Україна для того, щоб забезпечити надійний захист суверенітету, читайте в інтерв'ю «Голосу Америки» із заступником секретаря Ради національної безпеки та оборони України Сергієм Кривоносом.

Психологічний аналіз «увічнення» влади Путіна

Центральна виборча комісія Росії 3 липня затвердила підсумковий протокол голосування щодо поправок до Конституції. Про це повідомляє російська служба Радіо Свобода.

Протокол затвердили одноголосно. Згідно з ним, явка на голосуванні склала близько 68 відсотків, 77,92 відсотка тих, хто взяли у ньому участь, (57 747 288) підтримали поправки. Проти були 21,27 відсотка виборців. Поправки відкинули виборці одного із суб’єктів Росії – Ненецького автономного округу.

«Можна собі уявити, як у Кремлі ухвалювалося рішення про внесення змін до Конституції Росії, – зазначає у своїй статті в рубриці «Точці зору» ​Микола Семена, кримський журналіст, оглядач Крим.Реалії. – Особливо цікавий цей процес із психологічної точки зору. Тим більше, що ніхто поки психологічний аналіз того дійства, яке почалося декілька тижнів тому і завершилось 1 липня 2020 року, поки не провів. А копнути є що. І особливо цікаві результати виходять із заломленням на історію з Кримом і з кримською ситуацією».​

Десятки нагробних єврейських плит «мацев» знайшли у Львові

Десятки нагробних єврейських плит – «мацев» – знайшли працівники пошуково-ексгумаційного центру «Доля». Ними вистелений внутрішній двір колишнього управління НКВС у Львові, потім КДБ, а сьогодні ця територія перебуває в користуванні СБУ у Львівській області. «Вистелити замість граніту чи бетону «мацеви» – чи людина, яка має почуття гуманності, може таке зробити? Але це показує сутність комуністичного режиму. Після підняття плит проведемо дослідження, щоб перевірити, чи під ними є людські останки, щоб вже поставити крапку у сумнівах», – каже керівник пошуково-ексгумаційного центру «Доля» Святослав Шеремета.

«Мовний майдан» 2012 року

І до спогадів, які досі залишаються свіжими. 3 липня 2012 року, після ухвалення Верховною Радою так званого «закону Ківалова-Колесніченка», на Європейській площі під «Українським домом» у Києві зібрався безстроковий мітинг на захист української мови як державної. Деякі з учасників акції оголосили голодування. Частина протестувальників залишилася на ніч.

Наступного дня, 4 липня, між мітингувальниками і співробітниками спецпідрозділу «Беркут», стягнутими на місце подій, відбулися сутички із застосуванням подразливого газу.

8 липня, незважаючи на акції протесту, що відбувалися не тільки в Києві, а й у низці інших міст України, президент Віктор Янукович підписав скандальний «закон про мови».

Вуличні протести, які тривали понад два місяці (липень – серпень – вересень 2012 року), отримали назву «Мовний майдан».

До цього протистояння відбувалося у Верховній Раді. Парламентська опозиція намагалася запобігти ухваленню законопроєкту, який внесли народні депутати, члени Партії регіонів Вадим Колесніченко (нині громадянин Росії, переховується від українського правосуддя) і Сергій Ківалов 7 лютого 2012 року. У масштабній фотогалереї пригадуємо, як це було.

Ваше Радіо Свобода Daily

Радіо Свобода Daily – читайте все в одному мейлі! Усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щодня (окрім неділі) о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG