Призначення голови Нацбанку – чи не найважливіше призначення, яке Зеленський зробить за час свого президентства, стверджує газета «День». Тому тут немає місця помилкам та експериментам, схожим на призначення в Кабінеті міністрів України.
Видання нагадує, що після заяви голови НБУ Смолія про відставку Україні пророкували різні апокаліптичні сценарії. Найпопулярнішим був обвал гривні і стрімка інфляція. Утім, поведінка ринків насправді виявилася значно раціональнішою, ніж деякі «пророцтва». І вже у понеділок, 6 липня, курс гривні до долара США мав виражену тенденцію до зміцнення, зазначає видання.
Газетярі не пропонують чіткої відповіді – був тиск чи ні, і рішення Смолія – це гра на випередження, і свідомий удар по фінансовій стабільності України, чи адекватна реакція професіонала, який втратив підтримку і якого не хочуть «бачити».
Президент Володимир Зеленський заявив, що має три списки кандидатів на посаду нового голови Національного банку України.
Тож поки що в Офісу президента та народних депутатів є час ознайомитися не лише з біографією претендентів, їхніми можливими «зв’язками», але й, на думку журналістів, і з їхніми політекономічними поглядами та звірити їх зі стратегічними інтересами держави. «НБУ – це орган, який не пробачить колотнечі, політичної передусім», – наголошує газета у статті «Очолити НБУ має професіонал з чітко окресленими поглядами».
«Що означає оптимізація і якою має бути чисельність ЗСУ?» – в публікації під таким заголовком дописувач газета «День» військовий експерт Валентин Бадрак коментує інформацію про заплановане скорочення чисельності Збройних сил України.
Він переконує, що реальна чисельність ЗСУ не залежить від цього плану скорочення. Це, так би мовити, «паперова» оптимізація кадрів. Але очевидно, що для країни, яка перебуває у стані війни, потрібне не скорочення кадрів, а навпаки – нарощування.
«Для реального стримування агресії з боку Росії Україні варто звертати увагу на справді необхідну чисельність Збройних сил. Але не треба забувати й про такі складові сектору безпеки держави, як підготовлений резерв та Війська територіальної оборони», – наголошує дописувач. Вони також можуть виконувати різноманітні функції при повномасштабній агресії Росії, особливо, коли до «створення професійної армії» більшість генералів ставляться скептично.
Газета також цитує генерал-полковника Руслана Хомчака, головнокомандувача Збройних сил України, який стверджує, що «дехто прагне постійно підживлювати інформаційний фон довкола Збройних сил негативом. Інформація про нібито скорочення війська є маніпулятивною та неправдивою». І пояснює – чому. «Нині штатна чисельність війська значно перевищує 250 000 осіб. А саме така чисельність війська визначена Законом України «Про чисельність Збройних Сил України». І якщо говорити про некомплект війська відповідно до штатної чисельності, то він значний. А якщо згадати про чисельність війська, визначену Законом України, то ми укомплектовані на сьогодні майже на 100 відсотків», – наголошує генерал-полковник.
Повне інтерв'ю з Русланом Хомчаком, яке він дав інформагентству «АрміяInform» друкує газета «Голос України». Він наголошує, що сильне військо держави – це завжди серйозний аргумент під час переговорів. Українська армії, після прояви російської агресії, зазнала суттєвих змін. «Нині Україна є найбільшим реципієнтом допомоги НАТО, яку надають державам-партнерам у рамках трастових фондів Альянсу», – стверджує головнокомандувач ЗСУ. За період 2014-2020 років Україна отримала допомоги від американських колег на суму понад 490 мільйонів доларів США. Докладніше про поради партнерів із НАТО, чисельність війська, використання «Джевелінів», «Байрактарів», нові катери та озброєння армії, розповідає парламентське видання.
Україна намагається впорядкувати гральний бізнес. Сфера, яка свого часу приносила дохід у державну казну, із 2009 року перетворилася на потужне джерело тіньових доходів, стверджує газета «Україна молода». Як наслідок – держава тільки підсилює тіньовий сектор, дозволяючи певним людям заробляти на порожньому місці, позбавляючи при цьому бюджет своїх законних надходжень.
Видання наголошує, що новий законопроєкт про легалізацію грального бізнесу зовсім не обов’язково вирішить проблему, а, навпаки, може стати інструментом для відмивання коштів. Адже закон набуває чинностi з моменту його ухвалення, але встановити контроль над організаторами такого бізнесу в Україні зможуть тільки тоді, коли запрацює система онлайн-моніторингу. А її запуск може тривати до двох років. Докладніше з проблемою видання знайомить в статті «Небезпека у зоні «зеро»: чим загрожує виведення Зе-владою з тіні грального бізнесу».
