Доступність посилання

ТОП новини
08 серпня 2020, Київ 04:34

Для здійснення терактів в Україні Кремль часто використовує криміналітет – генерал Василь Богдан (огляд преси)


Під час акції «Наша армія – миру гарант, а Росія – окупант» проти умов припинення вогню на Донбасі біля Офісу президента України. Київ, 27 липня 2020 року

«Для здійснення терактів в Україні Кремль часто використовує криміналітет» – у статті під таким заголовком «Факти» пропонують коментарі експертів щодо низки вибухів та повідомлень про мінування станцій столичного метро. Так, ветеран зовнішньої розвідки генерал Василь Богдан зазначає, що дуже багато повідомлень про неправдиві мінування надходять з території Росії. «Але ми і самі розуміємо: всі ці телефонні повідомлення про замінування по всій країні не можуть бути спонтанними. Є причини говорити про те, що їхня мета підірвати моральний дух українців, посіяти недовіру до правоохоронних органів та органів державної влади як нездатних виконувати свої функції. На цьому тлі можна спробувати привести до влади в Україні прокремлівські політичні сили», – наголошує генерал.

Він нагадує: «Україна це об'єкт агресії з боку Росії, яка не залишає своїх спроб розчленувати нашу країну і підпорядкувати її собі на правах якої-небудь «Малоросії» або федерального округу».

«Ворог робить все для того, щоб дестабілізувати обстановку в Україні» шляхом дезінформації, потужних інформаційно-психологічних атак на українське суспільство. І для цих цілей, на думку експерта, дуже підходить в тому числі фактор так званого телефонного тероризму з використанням криміналітету. «Криміналітет потрібен для виконання різного роду операцій: замовних вбивств, дестабілізації економіки і фінансової системи, проникнення в структури оборонного сектора», – зазначає генерал у запасі.

Росія заперечує участь у дестабілізації становища в Україні, подібні звинувачення у Москві називають антиросійською істерією.

«Газета по-українськи» коментує кадрову та управлінську політику чинної влади. У статті «Країна розвивається наосліп» експерт видання економіст Олексій Кущ наголошує, що у розвинених країнах спершу розробляють стратегію розвитку економіки. Далі – управлінську структуру з міністерств, відомств, держагенцій, які реалізовували б її. Потім ту наповнюють кадрами. В Україні ж, обурюється експерт, все догори дриґом.

«Під людей шукають чи створюють посади. Тому є уряд, призначений монобільшістю Верховної Ради, але парламент не затвердив йому програму діяльності», – зазначає економіст. Він вважає, що коаліція має взяти на себе повну відповідальність за формування Кабміну, стратегії розвитку країни, наповнення управлінської матриці.

«Зараз створили Міністерство стратегічних галузей промисловості. Але нема навіть відповіді на запитання – які саме це галузі? Яким буде функціонал відомства, чим воно займатиметься?» – запитує експерт.

Зараз уся підтримка направлена на стимулювання великого аграрного підприємництва. Держава щороку на 140 мільярдів гривень відшкодовує ПДВ. 80 відсотків – сировинний експорт. Дотації отримують кілька десятків найбільших компаній. Фактично, як наголошує економіст, щороку Україна витрачає 4-5 мільярдів євро державних коштів на стимулювання вивезення сировини з країни. А мали б навпаки переробляти всередині країни й експортувати готовий продукт.

16 липня Верховна Рада призначила Олега Уруського віцепрем'єр-міністром - міністром з питань стратегічних галузей промисловості. Він назвав своїм головним завданням налагодження системи, щоб позбутися «хаосу і кризи», в якій опинилася українська промисловість.

Про те, як і коли можна повернути окуповану частину Донбасу, хто зацікавлений у поширенні розмов на кшталт «а навіщо нам Донбас?», в «Газеті по-українськи» аналізує правозахисник Олексій Біда. Він переконує, що повернути територію і людей окупованого Донбасу потрібно поступово. Крок за кроком: по 100, по 200 метрів. Плюс психологічна інтеграція жителів. Спланувати велику операцію з деокупації неможливо, зазначає експерт.

«В усіх спровокованих Росією конфліктах не повернулася жодна територія. Придністров’я, Абхазія, Південна Осетія – залишаються окуповані», – нагадує правозахисник. Він вважає, що коли з окупованого Донбасу їхатимуть в Україну на роботу, за медичним обслуговуванням й іншими послугами, можна буде говорити про початок реінтеграції. Головне, щоб місцеві розуміли: на окупованих територіях їх не чекає нічого доброго.

Газета «День» досліджувала, яке історичне підґрунтя та перспективи нового формату взаємодії між Україною, Польщею та Литвою. Видання пише, що Україна, Польща та Литва хочуть більше співпраці і взаємних зв’язків. В останні роки, особливо після початку російської агресії проти України, держава і так активно співпрацює з литовцями і поляками. Проте, якщо з’являються нові ініціативи, виходить, що цього все одно недостатньо, зазначає газета.

Днями міністри закордонних справ трьох країн зібралися у польському Любліні для створення і презентації нового формату взаємодії «Люблінський трикутник».

Газетярі переконані, що в ініціативі «Люблінського трикутника» є свої великі плюси – безпекові, економічні, дипломатичні, інформаційні... для посилення міцності і взаємодії трьох країн. Тим більше, коли існує певне історичне підґрунтя у вигляді федеративної держави Речі Посполитої.

«Нам потрібні союзники і близька взаємодія з сусідами, в тому числі з поляками, тим більше в умовах російської агресії, проте Україні ніколи не потрібно забувати про свій інтерес і, як то кажуть, – завжди бути «в тонусі», – наголошує видання. Заголовок статті – «Люблінський трикутник»: не «проти», а «за».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG