30 вересня 2020 року президент України звільнив першого заступника голови української делегації в Тристоронній контактній групі Вітольда Фокіна. В коментарі до указу на офіційному президентському сайті причиною відставки вказано те, що він «відступив передусім від справедливої оцінки тимчасової окупації Росією Криму, міста Севастополя, окремих районів Донецької та Луганської областей нашої держави».
На цю відставку Вітольд Фокін напрацював ще в середині вересня, коли його внучка, російськомовна співачка Маша Фокіна у відвертому інтерв’ю зізналася, що склала протекцію своєму 87-річному дідусеві.
«Я сама особисто познайомила мого дідуся з Андрієм Єрмаком. Це мій друг. І це було наше особисте рішення, щоб дідусь почав займатися цим… Андрюші теж була потрібна допомога... вони знайшли спільну мову з Андрієм, як вони можуть закінчити цю війну... Ми з Андрієм Борисовичем дружимо з 18 моїх років… Бачимося досить часто. У нас теплі дружні стосунки», – розповіла Марія Фокіна.
Не стало причиною відставки й інтерв’ю Фокіна в програмі «Персона ґрата», значну частину якої склала тема української і російської мов та мовного закону
Однак це резонансне, зі знаком «мінус», інтерв’ю не мало наслідків для «сірого кардинала», як назвала свого дідуся внучка. Не стало причиною відставки й інтерв’ю самого Вітольда Фокіна яке він дав українському радіо в програмі «Персона ґрата», й значну частину якої склала тема української і російської мов та мовного закону.
«Цей закон приймали і готували люди. Людям властиво помилятися, – заявив він безапеляційно… – З чого починався конфлікт на Донбасі? Попередня влада пообіцяла людям, що будуть послаблення у використанні державної мови, що їм буде дозволено проводити ділові зустрічі, документацію вести і таке інше російською мовою. Я не бачу в цьому нічого страшного… Я вважаю, що мовний закон суперечить Конституції», – сказав Фокін
Його інтерв’ю наповнене й іншими кремлівськими наративами
Крім натяку на те, що війна на Сході розпочалася через мовний закон, його інтерв’ю наповнене й іншими кремлівськими наративами: «Мовне питання в нашій країні вирішується неправильно і як таке не збігається з думкою переважної більшості людей... Не рахуємося ні з думкою Венеційської комісії, ні з думкою міжнародної спільноти, ні з думкою переважної більшості людей… практично переважна більшість людей спілкуються російською мовою… українську мову гнобили протягом століть, і дуже наївно вважати, що за якийсь там рік чи два, чи п’ять, чи десять можна дати можливість мові бути затвердженою в суспільстві».
А в контексті мінських домовленостей Вітольд Фокін виступив за закріплення в Конституції особливого статусу для окупованих територій «надовго або назавжди» і дав зрозуміти, що не проти закріплення права на «язиковоє опрєдєлєніє», на яке ніхто не звертає уваги.
Вітольд Фокін договорився навіть до того, що спотворена українська мова, якою говорив колишній прем’єр-міністр України часів Януковича Микола Азаров, що її в народі прозвали «азіровка», стала наслідком законів: «Вам подобалося, як він розмовляв українською? А це ж наслідок наших законів... Так що, за це треба карати?»
Зрештою, він вступив у заочну полеміку із секретарем Ради національної безпеки й оборони Олексієм Даніловим, не називаючи його: «…російська мова – це одна з восьми основних мов ООН. То чому відома людина виступає і каже: «На Україні мають право існувати тільки дві мови, українська й англійська»? Чому? Це впливова людина… Логіки немає».
Так Фокін відреагував на заяву Олексія Данілова, в якій секретар РНБО зазначив: «Я прихильник, щоб у нас було дві мови в країні. Має бути державна мова – українська, особливо має бути англійська мова – це мова нашого розвитку…»
В інтерв’ю Фокіна є ще один дуже небезпечний натяк, який сприяє розколові України. Згадуючи оповідання французького письменника Альфонса Доде: «Урок французької», Фокін каже: «Це був період, коли німці забрали французький Прованс (насправді Альзас – ред.) і заборонили французьку мову. Доде сказав: «Народ, який перебуває у в’язниці, не забув свою рідну мову, має ключа від своєї в’язниці». В цьому пасажі він фактично порівняв українськомовних громадян з окупантами-німцями, а російськомовних громадян – з окупованими французами.
Скандальні заяви Фокіна протягом довгого часу залишалися поза увагою Володимира Зеленського й Офісу президента України
Тому зовсім невипадково він назвав представників незаконних збройних формувань в ОРДЛО «повстанцями» («Потрібно або такий самий контингент розташувати на кордоні з Росією, щоб припинити звідти допомогу повстанцям…», за що пізніше вибачився.
Всі ці скандальні заяви Фокіна протягом довгого часу залишалися поза увагою Володимира Зеленського й Офісу президента України. Останньою краплею, вочевидь, стало засідання Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування 29 вересня 2020 року, на якому Вітольд Фокін сказав, зокрема, таке: «Щодо війни. Я не політик. Зробити якесь визначення цього я не можу. Бо жодного підтвердження того, що там ведеться війна між Україною та Росією, поки що я не бачу».
Вже через кілька годин керівник ОПУ Андрій Єрмак несподівано жорстко відреагував на слова дідуся його подруги Маші Фокіної: «Моя особиста позиція – пан Фокін має піти з ТКГ». Зрештою, «пан Фокін» не залишив йому варіантів.
Мовне соціологічне опитування
В наведених вище цитатах з інтерв’ю Вітольда Фокіна українському радіо чимало інформації не відповідає фактам. Не буду спростовувати все, але наведу результати опитування Фонду «Демократичні ініціативи» спільно з соціологічною службою Центру Разумкова «Українська мова: шлях у незалежній Україні»:
«7. Якою мовою Ви переважно розмовляєте вдома? Українською – 60,9%, російською 36%. 8. Якою мовою Ви переважно спілкуєтеся на роботі/у навчальному закладі? Українською – 57,2%, російською 24,1%. І українською, і російською однаково часто – 16,2%. 9. Яку мову Ви вважаєте рідною? Українську – 73,4%, російську – 22%».
Справу Фокіна продовжує Ткаченко
Вочевидь, це свіже опитування, де є й інші показові результати, міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко не поспішає брати до уваги і використовувати в діяльності міністерства.
Олександр Ткаченко вдався до відвертої неправди
В інтерв’ю, яке викликало не менший резонанс, він порівняв просування мовного закону з політикою Януковича, «тільки з іншого боку, коли була оця історія поділу України на три частини». Він переконаний також, що «Ми сильні тим, що у нас є люди, які розмовляють російською».
Спільнота «Мова об'єднує»: «Такі заяви нічим не відрізняються від безсоромної брехні російських пропагандистів, які з усіх сил атакують українське мовне законодавство»
А ще Олександр Ткаченко вдався до відвертої неправди про те, що мовний закон передбачає штрафи за невикористання української мови в побуті. З цього приводу спільнота активістів «Мова об’єднує» оприлюднила відкрите звернення: «Такі заяви людини, що очолює міністерство, зобов'язане опікуватися мовною та інформаційною політикою України, нічим не відрізняються від безсоромної брехні російських пропагандистів, які з усіх сил атакують українське мовне законодавство. Цинічна дезінформація з вуст міністра принижує не тільки його та його міністерство, уряд, але і всю нинішню владу».
Цікаво, що слова і дії, спрямовані на збереження статус-кво російської мови в Україні та її захисту від мовного закону, чим переймаються Фокін і Ткаченко, йдуть урозріз із практикою. Дискримінованими у своїх мовних правах залишаються україномовні громадяни. Громадський діяч Святослав Літинський оприлюднив порівняльне маркування товарів у різних країнах, від США до Норвегії. Всюди маркування 100-відсотково мовами тих країн, а в Україні – 0 товарів із 26 українською.
Все ж є надії, що новітнього мовного розколу в Україні вдасться уникнути. Чергова спроба повернути у вищі навчальні заклади російську мову викладання під виглядом іноземної виявилася знову невдалою для нинішньої влади. Звичайно, це не остання спроба, але згадане опитування «Українська мова: шлях у незалежній Україні» показує, що суспільство починає рухатися в іншому напрямку, подалі від влади і від Москви.
Тарас Марусик – журналіст, публіцист, експерт з питань мовної політики
Думки, висловлені в рубриці «Точка зору», передають погляди самих авторів і не конче відображають позицію Радіо Свобода
