Експерти американського Інституту вивчення війни (ISW) заявляють про «майже безпрецедентну» критику російського президента Володимира Путіна з боку російської провоєнної націоналістичної спільноти.
«Атака на Керченський міст у поєднанні з нещодавніми військовими невдачами Росії та частковою мобілізацією викликають пряму критику президента Росії Володимира Путіна та Кремля з боку російської провоєнної націоналістичної спільноти. Деякі військові блогери, які представляють цю спільноту та спілкуються з нею в Telegram, критикували нездатність Путіна та Кремля відверто розглядати важливі події» , – йдеться у заяві.
Деякі військові блогери заявили, що Путін повинен помститися за вибух на Керченському мосту, щоб його мовчання не сприймали як «слабкість», звертають увагу в ISW.
«Пряма критика Путіна з боку цієї спільноти майже безпрецедентна. Військові блогери та інші націоналістичні діячі продовжують висловлювати переважну підтримку цілям Путіна в Україні та досі звинувачували у невдачах і невдачах російське військове командування чи Міністерство оборони Росії (МО). Ця критика з боку провоєнного табору може свідчити про зростання сумнівів щодо здатності Путіна досягти обіцяної ним мети «денацифікації» України та може підірвати привабливість Путіна серед його основного електорату. Заявлені Путіним цілі вторгнення, яке він розпочав 24 лютого, глибоко резонували з націоналістичною спільнотою, яка твердо підтримує ідеологію історичної та культурної переваги Росії та права контролю над територіями колишнього Радянського Союзу та Російської імперії. Недавні військові невдачі змусили деяких військових блогерів занепокоїтися прихильністю Путіна до цієї ідеології», – додають експерти ISW.
Напередодні Інститут вивчення війни (ISW) вказував, що у Росії після пошкодження Кримського мосту вперше пролунала критика президента Володимира Путіна з боку військових блогерів.
8 жовтня стався вибух на автомобільно-залізничному мосту, що з’єднує Росію з окупованим Кримським півостровом. Вибух пошкодив важливий маршрут постачання для російських військ на окупованій частині України. Спочатку російські ЗМІ писали, що загорілася цистерна з паливом у вантажного поїзда, потім – що вибухнула вантажівка. Рух мостом перекрили.
Україна не брала на себе відповідальності за удар, але видання The New York Times повідомило з посиланням на неназваного високопоставленого українського чиновника, що українські спецслужби організували напад.
Радник Офісу президента України Михайло Подоляк припустив, що вибух на Кримському мосту пов’язаний із боротьбою за владу всередині самої Росії. На його думку, Федеральна служба безпеки Росії та приватні військові компанії «намагаються з’їсти» керівництво російського Міністерства оборони та Генштабу.
9 жовтня ввечері Путін звинуватив спецслужби України у вчиненні вибуху на Керченському мосту.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
