Берлін, 3 травня 2002 - На думку правозахисників, навіть у балканських країнах, де нещодавно при владі перебували репресивні режими, нині ставлення до вільної преси є значно кращим, ніж в Україні.
Незважаючи на критику та заклики, що лунають із боку міжнародних структур на адресу України, ситуація зі свободою слова в країні досі так і не покращала, заявила співробітниця міжнародної правозахисної організації “Репортери без кордонів” Ненсі Айзенсон.
“Ми сильно стурбовані тим, в якому становищі опинилися українські ЗМІ, - зауважила Айзенсон. Вона нагадала, що за останній час в Україні було вбито два журналісти і щонайменше двадцять представників преси стали жертвами нападів.” Як зазначають представники організації “Репортери без кордонів”, на незалежні засоби масової інформації в Україні постійно чиниться сильний тиск із боку владних структур, що можна було помітити і під час останньої виборчої кампанії. Крім того, незалежна преса перебуває в дуже складному економічному положенні, журналісти дедалі частіше вдаються до самоцензури. На думку Ненсі Айзенсон, в Європі подібна ситуація, коли журналісти постійно змушені ризикувати життям, спостерігається крім України лише в Росії та Білорусі, в Іспанії, де журналістами загрожує екстремістська організація ЕТА, та в Північній Ірландії, де досі так і не вдалося остаточно подолати конфлікт між протестантами та католиками. Навіть у балканських країнах таких, як Албанія, Сербія, Македонія, положення засобів масової інформації помітно покращило в порівнянні з Україною. “Там, принаймні, не вбивають журналів”, - наголосила Ненсі Айзенсон. На думку правозахисників, українські журналісти можуть самі покращити своє становище, якщо продемонструють більшу єдність, підтримуватимуть одне одного, шукатимуть альтернативні шляхи для оприлюднення критичних матеріалів.
“Поодинокі ж протести окремих працівників преси не можуть бути ефективними”, - вважає співробітник правозахисної організації “Репортери без кордонів” Ненсі Айзенсон. Вона переконана, що розвитку вільної преси міг би сприяти також більш широкий обмін між українськими та західними журналістами, оскільки про події в Україні тоді більше знатимуть за її межами.
Незважаючи на критику та заклики, що лунають із боку міжнародних структур на адресу України, ситуація зі свободою слова в країні досі так і не покращала, заявила співробітниця міжнародної правозахисної організації “Репортери без кордонів” Ненсі Айзенсон.
“Ми сильно стурбовані тим, в якому становищі опинилися українські ЗМІ, - зауважила Айзенсон. Вона нагадала, що за останній час в Україні було вбито два журналісти і щонайменше двадцять представників преси стали жертвами нападів.” Як зазначають представники організації “Репортери без кордонів”, на незалежні засоби масової інформації в Україні постійно чиниться сильний тиск із боку владних структур, що можна було помітити і під час останньої виборчої кампанії. Крім того, незалежна преса перебуває в дуже складному економічному положенні, журналісти дедалі частіше вдаються до самоцензури. На думку Ненсі Айзенсон, в Європі подібна ситуація, коли журналісти постійно змушені ризикувати життям, спостерігається крім України лише в Росії та Білорусі, в Іспанії, де журналістами загрожує екстремістська організація ЕТА, та в Північній Ірландії, де досі так і не вдалося остаточно подолати конфлікт між протестантами та католиками. Навіть у балканських країнах таких, як Албанія, Сербія, Македонія, положення засобів масової інформації помітно покращило в порівнянні з Україною. “Там, принаймні, не вбивають журналів”, - наголосила Ненсі Айзенсон. На думку правозахисників, українські журналісти можуть самі покращити своє становище, якщо продемонструють більшу єдність, підтримуватимуть одне одного, шукатимуть альтернативні шляхи для оприлюднення критичних матеріалів.
“Поодинокі ж протести окремих працівників преси не можуть бути ефективними”, - вважає співробітник правозахисної організації “Репортери без кордонів” Ненсі Айзенсон. Вона переконана, що розвитку вільної преси міг би сприяти також більш широкий обмін між українськими та західними журналістами, оскільки про події в Україні тоді більше знатимуть за її межами.
