Доступність посилання

ТОП новини

“Інтернет-майдан”: Збірка дитячих поезій "Щоб збулася мрія - Кучму знову обирай"; Політтехнологічна палітра перед виборами; "Гарячі регіони": Грузія.


Андрій Охрімович

Аудіозапис програми:

Київ, 21 червня 2004 року.

Андрій Охрімович

Шановні слухачі, вітаю вас. В ефірі “Інтернет-майдан”. Перед мікрофоном автор та ведучий програми Андрій Охрімович.

День сьогоднішній пройшов під знаком високої поезії, яку злобствуюча інтелігенція з дуже нехорошого сайту “Майдан.орг” некультурно назвала “стіхоложеством”.

Причиною до вищеозначеної злоби став невинний факт надходження до бібліотек Києва збірки дитячих поезій під ще невиннішою назвою “Щоб збулася мрія – Кучму знову обирай”.

Однак під заголовком, який, власне, має визначати подальший зміст книги, маємо надто замало Кучми та дуже од пуза Омельченка.

“У нашій незалежній Україні У казковім Києві-Герої Олександр Омельченко є нині – він оберігає наш покой... Оберіг – це його турбота Про елєктро і про газ. Щоб не в когось була “Тойота”, а ще краща й у вас... Це ж Омельченко про все – щастя й радість всім несе”.

“З усіх екстазів, неприступних простим смертним, - продовжує свої злопихательства “Майдан.орг”, - головним є насолода владою та голосними перегнилими лестощами, які з притаманною їм щедрістю піднесли на рушничку депутат Київської міськради Олександр Кондратьєв та якийсь член спілки писателів Костецький.

До дійства долучився натовп “товаріщєй” зі сфери “народного просвіщенія”. Вони, якраз і посприяли розміщенню книги в шкільних бібліотеках”.

Далі репліка гостя програми, колишнього політзека Миколи Матусевича.

Микола Матусевич

Старші люди пам’ятають період розвинутого соціалізму, який гострі на язик журналісти, звичайно, в колуарах, перехрестили “в період розвинутої маразмократії”.

Переглянувши збірку віршів для дітей, яку замовила влада, фінансувала влада і розіслала по шкільних бібліотеках, я гублюся у визначені як самої збірки, так і її замовників.

Сказати, що вони маразматики, було б компліментом. Це щось більше, спрямоване до абсолютної духовної олігофренії. І, поза сумнівом, це добре, бо духовна деградація узурпаторів влади добра запорука, точніше, добра гарантія їхньої швидкої поразки.

Інтелектуальна імпотенція тут, у випадку цієї збірки і, взагалі, провладної мас-медійної компанії по вибору президента, цьому є гарантія.

Не варто боятися, в даному випадку з приводу збірки, що подібні збірочки віршів будуть засмічувати мізки і душі дітей.

По-перше, діти цих, з дозволу, віршів і під загрозою покарання не прочитають.

По-друге, коли якесь допитливе хлоп’я прочитає, то, окрім реготу, буде ще й не дитяче запитання: “Що це за країна така, “але ж є тверда надія – всіх на казковий рай, щоб збулася мрія, Л.Кучму знову обирай!!!”

А підрісши, хлоп’я скаже твердо по-чоловічому: “Годі казкового раю, ми збудуємо нормальну країну, де людям буде тепло і затишно”.

Андрій Охрімович

На форум сайту “Про-Ю-Ей” відвідувач за скромним та невибагливим підписом Скептик-Геній надіслав претензію на одкровення.

“Всі ваші сайти та Інтернет – це є мишачий рух. Ворушаться-ворушаться, вовтузяться, до великої просвітницької місії долучилися, маніпуляції та інформації навчилися...

Наївні. У нашому світі ніщо не вічне і не потрібне: ні ваш скорботний труд, ні дерев за вікном, ні нова весна... Всі ми з праху і прахом станемо знову.

Годі думати про себе невідомо що, пора визнати правду і змиритися з нею – у цьому світі є лише вічність, і лише вона має виключне значення!!!”

По паузі відповіла відвідувачка Ганна: “Цікаво, ви ще живий?”

Дописувач за підписом Гість недовірливо мружить око: “Блохи абарзєлі. Вже вічністю залякують”.

Такий собі Патрон радить: “Філософствувати треба хоча б в тему. А геній з вас поганенький, ніякий, та й скептицизм більше нагадує пукання на вітер. Спробуйте заново оцінити важливість того, що ви щойно заперечили, потім поговоримо”.

Ця мікродрама, окрім свідчення, що у віртуальній “Палаті № 6” трапляються здорові люди, переконує нас що Інтернет, сайти, а особливо форуми такі ж важливі речі, як весна, дерева за вікном та свіжа трава.

Особливої важливості форуми набувають перед виборами. Пацієнти дому під вивіскою “Веселка” знаходять нові й нові суспільні синдроми, чим невимовно збагачують політтехнологічну палітру.

Далі Віктор Недоступ. Санітар.

Віктор Недоступ

На форум видання “Фор-Ю-Ей” відвідувач з Росії закинув кремлівську страшилку: “Газпром” скоротить постачання газу до країн СНД та Балтії”.

“Та до одного місця Україні ці скорочення, – відповідає на це відвідувач під псевдонімом Руській Мішка, – Білорусі скорочували-перекривали і що? Замерзли?”

На форумах російської “Нєзавісімой газєти” обговорюють статтю “Російські політтехнологи тікають до Києва”.

Один з відвідувачів бурчить: “Наробили чорних справ у Росії - тепер побігли на Україну капості робити. Краще б колорадського жука на полях збирали, більше користі”.

Відвідувач з України за підписом Кущ у скепсисі: “Кажись приклад з Хорошковським продемонстрував, що російські політтехнологи не зовсім втикаються в те, що відбувається в Україні. Один похмурий чоловік навіть книгу написав “Україна - не Росія”.

На це російський Автохтон пише: “Шановні українські мужики та дами. Ви краще готуйтеся до навали не найкращого ґатунку дорогих для українського бюджету росіян, а не обговорюйте, що вони робили в Росії”.

На форумах “Українського порталу” тему підхоплює персонаж за підписом Елк: “Гоп-ля! Зараз піде відмивання бабла. Хто хоче заробити – мерщій до виборчих штабів!”

Такий собі Локер тим часом не забуває і про Чорнобиль, і про гроші: “Країна контрастів. На вибори гроші знайдуть. Для “Євробачення-2005” гроші з бюджету будуть виймати – обличчя держави, самі розумієте. А от залатати Чорнобильську рану - грошей немає, до світової спільноти апелюють. А що скажуть наші трьохголові діти з двома пальцями на шістьох ногах: “Погуляли батьки наші рідненькі тай повиздихали, а нам тепер жити...”

Гроші рахують і на форумах української служби “Бі-Бі-Сі”.

Слухач запропонував тему: “Звідки гроші на вибори?”

Такий собі Андрій одразу відповів: “З державного бюджету. (Ну, а про решту слід запитати у кандидатів)”.

Микола з Одеси уточнює: “Для адмінресурсу гроші беруться з рахунків державних підприємств. Так, наприклад, підприємства транспорту за розпорядженням міністра вже переказали гроші на закриті спецрахунки. Працівникам портів і залізниць це вже відомо від своїх бухгалтерій. Шила в торбі не сховаєш”.

“Ви навіть не знаєте, що робиться в регіонах!” – додає Богдан Кізка з Вінниці.

Тим часом форум чани “Української правди” не можуть відвести погляду від фігури претендента Януковича.

Одна з тем виникла після чергової піар-хвилі від його прес-секретаря: “Що читає Янукович?”

Такий собі Студент радить Януковичу прочитати “Нарциса”, за який спалили друкарню, а також гараж, у якому лежав весь наклад книжки.

Дописувач за підписом Крадена Шапка інформує: “Нарцис” у постійному продажі на лотках на Майдані Незалежності. Плюс в Інтернеті його навалом. А стосовно книжок, які читає прем’єр, то засекречений список на нинішній місяць простий: “Курочка ряба”, “Колобок”, “Повне зібрання донецького блатного шансону за 1968–1970 роки”.

Андрій Охрімович

Рік тому наша програма звернула увагу на повідомлення в Інтернеті про наміри уряду України, всупереч думці екологів, прорити через Дунайський біосферний заповідник судноплавний канал “Дунай-Чорне море”.

Тоді ж в Інтернет-майдані прозвучала експертна думка, що спосіб, яким уряд збирається реалізовувати свій задум, неодмінно призведе до конфлікту з сусідніми країнами і до масових протестів міжнародних екологічних організацій. Так і сталося.

Подробицями, добутими на різних сайтах, ділиться Сергій Грабовський.

Звучить пісня

“22 июня ровно в четирє часа, Киев бомбили, нам объяснили, Что началась война...”

Сергій Грабовський

Саме так - без передбачених міжнародним правом процедур, за повідомленнями екологічних сайтів, розпочався у першій половині травня штурм заповідної території дельти Дунаю підрозділами Міністерства транспорту України.

За словами виконавчого секретаря Міжнародної комісії із захисту річки Дунай Філіпа Велера, перед цим у квітні він побував у Києві і був приємно вражений, оскільки після зустрічі з представниками Міністерства закордонних справ та Міністерства охорони довкілля у нього виникло відчуття, що українська влада справді зацікавлена в обговоренні проекту на міжнародному рівні.

“Мені здалося тоді, що Київ готовий до діалогу, до залучення експертів Дунайської комісії та інших природоохоронних організацій, до розгляду альтернативних варіантів судноплавного шляху, - зазначає Філіп Велер. - Коли за кілька тижнів, уже у Відні я дізнався, що в гирлі Бистре почали рити канал, то, відверто кажучи, я був просто приголомшений. Тобто, виходить, що всі мої розмови, всі дискусії з посадовими особами стосувалися чого завгодно, тільки не реального стану речей”.

Звучить пісня

“Крассная армия, марш, марш вперёд, Ренвоенсовет нас в бой зовёт...”

Сергій Грабовський

На думку екологічної організації “Печеніги” та Соціально-екологічного союзу, наслідками побудови каналу у варіанті Міністерства транспорту, серед іншого, стануть: непрогнозовані зміни гідрологічного балансу дельти; забруднення проток Дунаю нафтопродуктами; руйнування місць мешкання більшості риб і місць гніздування птахів на цій території, у тому числі десятків видів, занесених до Європейського червоного списку і до Червоної книги України.

А днями до протестів неурядових структур долучилася й румунська держава, яка подала до міжнародних організацій скаргу на Україну, яка своїми діями ігнорує двосторонні угоди про прикордонні річки і багатосторонні домовленості про захист якості води і довкілля в дельті Дунаю.

Звучать звуки заповідника

Сергій Грабовський

Ще недавно дельта Дунаю була останнім у Європі незайманим гирлом великої ріки. Тепер усе буде інакше. День незалежності України стане першим днем існування нового каналу.

Андрій Охрімович

Ще Езоп казав: “До держави слід підходити, як до вогню: не надто близько, щоб не згоріти, і не надто далеко, що б не замерзнути”.

Більшість громадян, мабуть, так і робить, хоч усіляких мудрих греків, певна річ, не читала. Однак бувають моменти, коли держави перетворюються на суцільні киплячі казани, де не обпектися вже немає шансів, а в ролі альтернативи виступає шанс задубіти до стану трупа у армійській трупарні.

Такі держави йменуються “гарячими точками” і новини звідтіля за вечірнім чаєм смакують обивателі ситих країн.

Про потенційно “веселі куточки” розповідає Павло Вольвач. Рубрика “Екстрема в павутині”.

Павло Вольвач

Раніше при згадках про Грузію солодкавий голос диктора обов’язково додавав: “Квітуча”. Ну, стиль такий був, на кшталт: “Хорошіє і квітне Русанівка”.

Тепер якось не до цього, бо та ж Грузія, наприклад, перманентно мерзне при буржуйках, при будь-яких режимах і ще при чомусь...

Іноді там трапляються вибухи колективної енергії і тоді стає жарко. А до того ж, сусіди довкруги Грузії теж доволі енергійні, от і виходить: як не революція в Аджарії, так війна в Південній Осетії чи Абхазії.

Остання, до речі, вийшли зі складу Грузії і, не визнана світом, живе непевним самостійним життям. До неї, схоже, може долучитися і Південна Осетія. Не без допомоги, звісно. Принаймні, грузинські політики заявляють: “В цей регіон Грузії нещодавно ввійшло кілька російських військових колон з технікою, зброєю та боєприпасами”. Для сепаратистів, звісно.

Москва та Цхінвал це заперечують. Кажуть, що у зв’язку з різким похолоданням це просто місцевому населенню передавалась гуманітарна допомога. Ковдри там знаєте, мазуту трохи, дрова...

В свою чергу, лідер південних осетин пан Кокойти звинувачує грузинських емісарів, які, пропонуючи добрива та медикаменти, підбурюють тамтешній люд проти керівництва автономії.

Як зазначає “Форум”, холодна погода в регіоні, схоже, настала надовго, і у відповідь на колони грузинських “добрив” з півночі в Південну Осетію потягнуться валки з “дровами” та іншим помічним гуманітарним вантажем, котрий, як не з вертикальним злетом, так з оптичним прицілом.

І чорною бородою горця в перспективі, додамо, бо, як зазначають аналітики, якщо почнеться осетино-грузинський конфлікт, допомогу осетинам нададуть абхази, а за ними Конфедерація народів Кавказу, міжнародна черкеська громада, чеченці.

Залишається лише сподіватися на потепління. Південь, знаєте. А й надворі не лише літо, а й ХХІ сторіччя.

Андрій Охрімович

Знаєте, після всіх цих екстрем та поточної каналізації буття хочеться чогось теплого, світлого, високого і такого простого, як слово Василя Симоненка.

“Довго будуть сумніви долати І морочить голову мені, Хоч і знаю – назавжди пішла ти, Назавжди розтала вдалині. Щастя знов довірилось примарі, Знов за ним у сіру ніч бреди... На холоднім білім тротуарі Білий сніг притрушує сліди”.

На цьому все. Всього вам доброго. Зустрінемось через тиждень.

Андрій Охрімович. Радіо “Свобода”. Київ.

НА ЦЮ Ж ТЕМУ

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG