Доступність посилання

11 серпня 2020, Київ 16:14

Білорусь готується до виборів: Лукашенко обіцяє «навести порядок» зі свободою слова


Олександра Лукашенка багато хто наперед вважає майже певним переможцем

Білорусь продовжує готуватися до президентських виборів, які призначені на 9 серпня. І це наближення виборів супроводжується все новими переслідуваннями супротивників влади чинного президента Олександра Лукашенка, який буде балотуватися вшосте поспіль, і його потенційних суперників. А громадські ініціативи, пов’язані з білоруськими виборами, тим часом виникають в Україні.

За місяць до виборів, 9 липня, Олександр Лукашенко скликав у Мінську зустріч із журналістами. Щоправда, на цю зустріч із «представниками найбільших засобів інформації» представників недержавних ЗМІ й не запрошували. Державне агентство «БелТА» порівняло цю зустріч зі схожими недавніми зустрічами Лукашенка з «активами» низки областей країни. Завдяки такому позначенню він стверджує, що це не передвиборча агітація, яка в Білорусі ще офіційно не почалася, і що в цих «зустрічах із активами» немає нічого надзвичайного, всупереч «конспірологічним теоріям» навколо цих зустрічей, що, мовляв, президентові доводиться на щось терміново реагувати «як пожежникові».

На зустрічі з журналістами Лукашенко визнав, що більшість із них – «люди державні», але стверджував, що обов’язково треба враховувати й альтернативні погляди. Та при цьому він також наголосив, що наявність державних ЗМІ є «важливим чинником» для медіаринку, тож у Білорусі їхнє число скорочувати не будуть.

І, нарешті, Лукашенко пообіцяв «навести порядок» у галузі свободи слова, щоб її не сприймали як уседозволеність, особливо в інтернеті. Звертаючись до журналістів державних ЗМІ, він заявив: «Ви, особливо прогресивно налаштовані люди, відчули, що таке свобода слова: сказав не те – обзивають іще гостріше… Кожен із вас отримав свою порцію, і той, хто навіть не за Лукашенка слово сказав, а за державу».

Який вигляд має свобода слова в Білорусі зараз, повідомила на одному з прикладів Білоруська служба Радіо Свобода: 8 липня о 23-й годині в селищі Краснопіллі Могильовської області затримали 19-річну Вероніку Карпову, яка перед будинком місцевої міліції зробила напис «Стоп Лука», використовуючи одне з поширених прізвиськ Лукашенка. Її протримали в відділку до ранку, а вранці 9 липня приїхали з обшуком до помешкання, де дівчина живе з матір’ю, повідомив Радіо Свобода дядько затриманої Олександр Дем’янков.

Центральна виборча комісія Білорусі повідомила Радіо Свобода, що реєстрація кандидатів на виборах президента запланована на 14 липня – це останній можливий день, передбачений графіком виборчої кампанії, який відводить на реєстрацію час від 5 до 14 липня. Таким чином, на відміну від попередніх президентських кампаній, на офіційну агітацію за кандидатів залишиться менш ніж місяць – 25 днів.

Документи на реєстрацію кандидатами, включно з необхідними принаймні 100 тисячами підписів на свою підтримку, здали сім претендентів:

  • Олександр Лукашенко, нинішній президент Білорусі, який свого часу домігся зняття конституційних обмежень на кількість президентських термінів і нині буде кандидувати вже вшосте поспіль;
  • Віктор Бабарико, ув’язнений нині колишній голова «Белгазпромбанку»;
  • Валерій Цепкало, колишній керівник Парку високих технологій;
  • Світлана Тихановська, дружина блогера Сергія Тихановського, якого ув’язнили й тим не дали створити свою ініціативну групу;
  • Анна Конопацька, колишній депутат Палати представників (нижньої виборної палати парламенту);
  • Андрій Дмитрієв, співголова громадського об’єднання «Говори правду»;
  • Сергій Черечень, голова Білоруської соціал-демократичної партії «Громада».

Але ЦВК після перевірки підписів заявила, що Валерієві Цепкалу бракує дійсних підписів. Він каже, що буде домагатися повторного перерахунку.

Затримання й арешти потенційних суперників

ЦВК Білорусі відмовила в реєстрації ініціативної групи відеоблогерові, авторові ютуб-каналу «Країна для життя» Сергієві Тихановському, бо він відбував 15 діб арешту і не міг особисто подавати документи. Тоді дружина блогера Світлана Тихановська заявила в ЦВК про свою ініціативну групу. Після того Тихановського затримали знову 29 травня на передвиборчому пікеті його дружини. При цьому Лукашенко розповів про обставини затримання за 4 години до того, як воно відбулося.

1 липня Тихановському призначили новий адмінарешт на 15 діб – мовляв, за непідпорядкування міліції під час затримання 29 травня. Він досі перебуває під арештом, останні два тижні в карцері – перші сім днів йому дали за те, що «сидів на підвіконні», ще сім днів додали через те, що «погано прибрав у карцері – під стелею знайшли павутиння». Його скарги на арешти і умови тримання суди залишають без задоволення. Його дружина заявляла про погрози їй у зв’язку з участю в виборах.

Віктор Бабарико, якого вважають головним суперником Лукашенка й іноді навіть припускають імовірність його перемоги, звільнився з посади керівника «Белгазпромбанку», який майже повністю належить російському «Газпромові» і його структурам, 12 травня, коли оголосив про бажання балотуватися на виборах. 11 червня в «Белгазпромбанку» провели обшуки. Комітет державного контролю Білорусі заявив, що порушено кримінальну справу за відмивання доходів, одержаних злочинним шляхом, і про ухилення від сплати податків в особливо великих розмірах.

Голова КДК Іван Тертель 12 червня заявив, що до справи причетний потенційний кандидат на посаду президента Віктор Бабарико. Рівно за 4 години до заяви Комітету держконтролю Лукашенко розповів про обставини справи «Белгазпромбанку». 15 червня Національний банк Білорусі призначив у «Белгазпромбанк» тимчасову адміністрацію; російські акціонери банку, «Газпромбанк» і «Газпром», назвали це рішення незаконним.

17 червня був арештований виборчий фонд Бабарика. 18 червня Віктора Бабарика і його сина, керівника його ініціативної групи Едуарда Бабарика, затримали, в їхніх помешканнях відбулися обшуки; нині вони перебувають під арештом у СІЗО КДБ Білорусі. Із оприлюднених судових документів відомо, що Віктора Бабарика обвинувачують у відмиванні коштів, одержаних злочинним шляхом, ухиленні від сплати податків у великих розмірах і даванні хабарів повторно або у великих розмірах. Його сина Едуарда Бабарика звинувачують в ухиленні від сплати податків у великих розмірах. Правозахисники називають їх обох, а також інших затриманих членів ініціативної групи Бабарика, політичними в’язнями.

У лютому, ще до початку президентської кампанії, Бабарико в одному з інтерв’ю говорив про те, що Білорусь не стала економічно самостійною країною і що від інтеграції з Росією «люди виграють однозначно». «Із позиції звичайної людини будь-яка історія, яка об’єднує і яка полегшує життя з точки зору переїздів, єдиних норм і правил, використання інфраструктури і так далі – однозначно «за». І це треба розуміти. Мені здається, ставши частиною Росії, більшість з них скаже радісно «нарешті!». Скажуть, повірте!» – говорив, зокрема, він.

Ініціативи щодо білоруських виборів виникають в Україні

За таких обставин передвиборчий Білоруський інформаційний центр почав роботу в Україні. Його засновниками стали директор неурядового аналітичного центру «Українські студії стратегічних досліджень» Юрій Сиротюк і один із лідерів білоруського Руху солідарності «Разом» Тимофій Кохнович, а очолив центр український письменник Олександр Ірванець. Цей центр буде працювати в Києві протягом наступного місяця, приблизно до дня після виборів 10 серпня.

«Нам небайдужа доля Білорусі, бо ми розуміємо, що від цього залежить і доля України. Ми вважаємо, що і на цих виборах Росія скористається моментом, щоб вчинити ще більший тиск на Білорусь. Тому для нас важливо подати сигнал білоруському суспільству, що українці бачать, що відбувається в Білорусі, і готові допомагати і сприяти. Але ми б дуже хотіли, щоб українське суспільство адекватно зрозуміло, що там відбувається. Для цього був створений Білоруський інформаційний центр», – сказав Сиротюк.

Він наголосив, що інформаційний центр діє на громадських засадах і що це не політична організація.

«Це наша народна дипломатія, бо нам так підказує сумління… Нам важливо не дозволити Росії скористатись моментом виборів, щоб остаточно анексувати Білорусь», – сказав Юрій Сиротюк.

Олександр Ірванець, зі свого боку, наголосив, що важливо отримувати об’єктивну інформацію з Білорусі.

«Треба сказати, що тепер в українському суспільстві існує ідеалізація нинішнього керівника Білорусі і життя в Білорусі. Насправді, чим менше люди відвідують Білорусь, тим більше вони про неї розповідають. Тому нам потрібна реальна інформація. Нам варто пояснити українцям передвиборчу ситуацію, справу Бабарика, Тихановського… Але весь цей процес важливий не тільки його результатом. Результати, на жаль, ми можемо спрогнозувати. Процес важливий саме з того погляду, як буде реагувати білоруське суспільство. І ми повинні про це розповідати», – сказав Ірванець.

Крім того, в Верховній Раді України минулого тижня створили міжфракційне об’єднання «За демократичну Білорусь». Його керівником став народний депутат Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність»).

Три можливі сценарії Росії на виборах у Білорусі

В Україні відбуваються й інші заходи, присвячені президентським виборам у Білорусі. Наприклад, 7 липня в інформаційному центрі «Монітор Майдану» і Фонді Конрада Аденауера в Україні відбулась онлайн-дискусія «Виклики другої половини 2020 року: Білорусь». Доповідачем був Володимир Кобець, виконавчий директор iSANS («Міжнародної мережі стратегічних дій для безпеки»), міжнародної ініціативи, яка визначає та аналізує гібридні загрози демократії, верховенству закону й суверенітетові в Європі й Євразії.

Кобець, який у 2010 році очолював виборчий штаб кандидата в президенти Білорусі Андрія Санникова, розповів українським експертам про особливості нинішньої білоруської виборчої кампанії і визначив декілька можливих сценаріїв її розвитку.

Кобець переконаний, що Кремль «по вуха» бере участь у білоруській виборчій кампанії.

«Але тут дуже важливо розуміти, що не можна все те, що відбувається в Білорусі, пояснювати тільки діями Москви», – вважає він.

За словами фахівця, експерти iSANS у своєму звіті окреслили три можливі російські сценарії.

  • – Перший – просте легке розхитування ситуації. Це означає, що не потрібно нікого підтримувати, просто інформувати, що відбувається, умовно підтримувати «вибір білоруського народу» і грати на тому, що ситуація сама по собі призведе до того, що Лукашенко піде на репресії, які будуть надмірними і призведуть до руйнування тих відносин із Заходом, які склалися після скасування санкцій Євросоюзу. В таких умовах, звичайно, єдиним союзником залишиться Москва.
  • – Другий сценарій – це контрольоване серйозне розхитування ситуації, яке передбачає значні фінансові вливання. За такого сценарію будуть використовуватися провокатори. Ми навіть сьогодні бачимо, що через соцмережі будуть масово вкидати тему загрози повторення в Білорусі українського Майдану, що «приїдуть бандерівці, бойовики «Правого сектору». Цей градус уже наростає.
  • – Третій сценарій – це російський кандидат. Це найрадикальніший сценарій, за якого яскраво виражений ставленик Кремля бере участь у виборах і підтримується російською владою. За такого сценарію необхідна впевненість у лояльності чиновників середньої ланки і силових структур по всій країні. І такий сценарій передбачає масові протести, підтримані вже з Москви, коли сутички призводять до незворотних наслідків, а люди, лідери вулиці чи влада звертаються до Москви по допомогу, і вона допомагає. Тут уже все одно, хто на тарілочці принесе Кремлеві Білорусь.

При цьому Володимир Кобець вважає, що остання версія подій малоймовірна, Росія боїться підтримувати масові протести в іншій країні, побоюючись їхнього повторення на своїй території: «Зараз реалізовується перший сценарій, сценарій легкого розхитування ситуації. Зрозуміло, в ньому беруть участь російські автори, які відстежують події і будуть провокувати деякі активні дії, які, за їхніми підрахунками, повинні призвести до різкої реакції білоруської влади і, відповідно, до розриву відносин із Заходом».

«Тільки один сценарій є білоруським. Це транзит влади, рішення еліт припинення гри за чужі інтереси, бо всі три сценарії для Білорусі катастрофічні», – каже він.

Кобець вважає, що транзит мусить передбачати припинення цензури в державних засобах масової інформації і проведення вільних виборів: «А весь період до виборів повинен бути наповнений діалогом і розробкою платформи на перехідний період. Нове покоління не хоче жити в тих рамках, які створювалися режимом понад 20 років».

«Я не кажу, що транзит неможливий після виборів. Але ситуація настільки змінилася, що ризики дуже великі. В ідеалі це повинно було б відбутися так: звільнення всіх політичних в’язнів, вибачення перед тими, хто потерпів, і початок діалогу просто тепер, можливо, навіть із перенесенням терміну виборів. Але це навряд чи станеться», – вважає Володимир Кобець.

Шості президентські вибори в історії суверенної Білорусі призначені на неділю, 9 серпня. 65-річний Олександр Лукашенко керує країною вже 25 років.

Жодні президентські вибори (2001, 2006, 2010, 2015 років), окрім перших (1994 року), не були визнані вільними і справедливими на міжнародному рівні.

  • Зображення 16x9

    Сергій Драчук

    Співпрацюю з Радіо Свобода з самого початку 1990-х, із 1992-го – постійно, спершу в Києві, з 1995-го – в штаб-квартирі в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG