Лише за офіційними даними влади України, з початку повномасштабної війни Росії проти України, країна-агресор депортувала або перемістила на свою територію майже 20 000 українських дітей, включаючи сиріт та вихованців дитячих закладів різного типу. Міжнародна комісія ООН кваліфікувала це як злочин проти людяності. Росія стверджує, що вивезла українських дітей, рятуючи їх від бойових дій.
Чи підпадає те, що Росія робить із вивезеними на свою територію українськими дітьми, під визачення геноциду?
Міжнародна комісія ООН опублікувала новий звіт, у якому детально описує результати розслідування за 2025 рік, що стосуються нелегального переміщення Росією українських дітей та насильницького зникнення їх на окупованих територіях України, і того, як в Росії намагаються змінити ідентичніть вивезених неповнолітніх.
Зокрема, Міжнародна комісія ООН стверджує:
- депортація українських дітей є злочином проти людяності;
- перешкоджання у репатріації до України вивезених дітей є воєнним злочином;
- дії Росії щодо депортованих або переміщених дітей порушували міжнародне гуманітарне право та положення міжнародного права у сфері прав людини та не були обґрунтовані найкращими інтересами дитини;
- російська влада свідомо і систематично не розкриває інформацію про місце перебування дітей, розподіляє їх до дитячих будинків, віддає до прийомних сімей, у деяких випадках дітей усиновлюють російські сім’ї, попри наявність у них рідних в Україні;
- депортованим та переміщеним українським дітям видають російське громадянство та розміщують їх на порталах для усиновлення;
- ці дії мають систематичний характер, є частиною ширшої скоординованої політики, а відповідальність за них несуть російські чиновники всіх рівнів, включаючи Володимира Путіна.
Російська влада відкидає звинувачення в депортації і стверджує, що «евакуювала» дітей від бойових дій. У комісії ООН кажуть, що під час війни евакуація є допустимою, проте вона має бути тимчасовою, а діти мають бути повернуті на батьківщину якнайшвидше. У 2023 році Міжнародний кримінальний суд (МКС)видав ордери на арешт президента Росії Володимира Путіна та дитячої омбудсменки Марії Львової–Бєлової у зв’язку з депортацією та незаконним переміщенням українських дітей.
Згідно з офіційними даними українського уряду та міжнародних спостерігачів:
- Верифіковано понад 19 500 випадків примусового переміщення дітей, хоча реальна цифра може сягати кількох сотень тисяч. Сама Росія заявляє про «евакуацію» понад 700 000 неповнолітніх. Уповноважений Верховної Ради УКраїни з прав людини Дмитро Лубінець припускав, що Росія незаконно вивезла з України близько 150 тисяч дітей. Уповноважена з прав дитини Дар’я Герасимчук називала цифру в «кілька сотень тисяч дітей, тобто десь 200-300 тисяч».
- Завдяки зусиллям України та посередників (зокрема Катару) на батьківщину вдалося повернути лише близько 2 000 дітей, повідомив 17 лютого 2026 року президент України Володимир Зеленський.
- У дослідженні Єльського університету (США) Yale Humanitarian Research Lab зібрана інформація про щонайменше 43 заклади в РФ та окупованому Криму, де українських дітей піддають ідеологічній обробці та «інтеграції» в російське суспільство, намагаючись змінити їхню ідентичність.
«Росія свідомо намагається стерти ідентичність наших дітей. Це не просто викрадення – це спроба вкрасти майбутнє України», – неодноразово наголошував президент України.
Чи підпадають ці дії Росії під визначення геноциду?
- 27 квітня 2023 року Парламентська асамблея Ради Європи (ПАРЄ) ухвалила резолюція №2495
вважається злочином геноцидуПАРЄ
«Асамблея наголошує, що примусове переміщення дітей з однієї групи в іншу з наміром знищити, повністю або частково, національну, етнічну, расову або релігійну групу вважається злочином геноциду відповідно до пункту (е) статті II Конвенції про геноцид 1948 року, що збігається з документально підтвердженими доказами депортації та насильницького переміщення українських дітей до Російської Федерації або на території, що перебувають під її тимчасовою окупацією».
- 25 січня 2024 року ПАРЄ ухвалила Резолюцію №2529 про становище вивезених Росією українських дітей.
«Процес «перевиховання», запроваджений Російською Федерацією, спрямований на знищення української ідентичності дітей шляхом нав'язування їм російського громадянства, мови та культури, що є складовою частиною політики геноциду».
- Незалежна міжнародна комісія ООН з розслідування порушень в Україні у своєму свіжому звіті повідомила, що знайшла в діях Росії щодо українських дітей ознаки, що можуть вказувати на геноцидний намір.
«Комісія встановила, що російські органи влади вжили заходів, спрямованих на те, щоб діти «забули» своє українське походження та родинні зв’язки. Систематичне надання російського громадянства та передача дітей у російські сім’ї створюють умови, за яких повернення до первісної групи стає неможливим, що відповідає ознакам злочину проти людяності та створює підґрунтя для розслідування геноцидного наміру».
- ОБСЄ (Московський механізм)
Звіт ОБСЄ від травня 2023 року підкреслює порушення прав дитини на ідентичність:
«Примусова депортація та переміщення українських дітей... супроводжуються зміною їхнього особистого статусу, включаючи громадянство, що є прямим порушенням статті 8 Конвенції ООН про права дитини (право на збереження ідентичності). Ці дії є частиною скоординованої політики, спрямованої на асиміляцію українських дітей, що за певних обставин може бути кваліфіковано як акт геноциду».
- Урядова платформа «Діти війни» наголошує, що Росія використовує «спрощену процедуру усиновлення», щоб юридично розірвати зв’язок дітей з Україною, що є прямим порушенням статті II Конвенції про геноцид 1948 року.
Геноцид і його ознаки у діях Росії проти України
Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники.
А саме:
- оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
- публічні заклики до знищення українців;
- цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
- переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
- винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
- запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
- депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
- вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій.
Радіо Свобода, починаючи від 2014 року збирає інформацію про те, як Росія намагається вплинути на ідентичність українських дітей, які залишилися на окупованих Росією територіях, або були депортовані чи переміщені на територію Росії.
Форум