Доступність посилання

ТОП новини

«Кожна справа у нас проти конкретних імен» – консультантка Фонду Клуні про воєнні злочини РФ в Україні


Масові поховання місцевих та солдатів ЗСУ під Ізюмом, виявлені після звільнення території від російської армії. Фото: 15 вересня 2022 року
Масові поховання місцевих та солдатів ЗСУ під Ізюмом, виявлені після звільнення території від російської армії. Фото: 15 вересня 2022 року

Фонд Джорджа та Амаль Клуні «За справедливість» (Clooney Foundation for Justice, CFJ) направив до Федеральної прокуратури Німеччини три подання з проханням почати розслідування воєнних злочинів, скоєних військовими РФ в Україні під час повномасштабного вторгнення. Одна справа стосується масованого ракетного обстрілу в Одеській області, друга та третя – незаконних затримань і страт в Київській та Харківській областях. Всі фігуранти є командирами вищого та середнього рівня російської армії, яких юристи та розслідувачі ідентифікували як найбільш ймовірних причетних до злочинів. Про труднощі розслідування воєнних злочинів Росії в Україні і чи можна розраховувати на вироки від німецького суду – розповіла консультантка Фонду Тетяна Мазур Радіо Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

Чим займається Фонд Клуні For justice?

Джордж та Амаль Клуні – заcновники Фонду For Justice
Джордж та Амаль Клуні – заcновники Фонду For Justice

Фонд Клуні був заснований подружжям Джорджем та Амаль Клуні. Джордж Клуні – відомий голлівудський актор, Амаль Клуні є відомою і дуже успішною юристкою у сфері міжнародного права та прав людини.

Декілька років тому вони вирішили, що на продовження справи, яку робить Амаль, заснують фонд. У Фонду є декілька програм, серед них – The Docket, яка займається воєнними злочинами, не лише в Україні, а і в інших країнах світу.

Три справи в прокуратурі Німеччини

[Команда юристів-міжнародників і розслідувачів] The Docket слідкувала за ситуацією в Україні з початком повномасштабного вторгнення [Росії], і ми намагалися зрозуміти й проаналізувати масштаб порушень, які скоювали російські військові з лютого 2022 року.

Фонд Клуні «За справедливість» провів три розслідування військових злочинів в Україні
Фонд Клуні «За справедливість» провів три розслідування військових злочинів в Україні

Відразу стало зрозуміло, що цей масштаб надзвичайний, безпрецедентний – і кількість порушень, і їхні категорії, – вони відбувалися майже усюди, де перебували російські військові. Тому, звісно, досить важко було б пріоритезувати ті чи інші порушення. Для наших перших справ ми зупинилися на, передусім, дуже різних регіонах: у нас є одна справа з Одеської області, одна справа з Київщини і одна справа з Харківської області.

Читайте також: «Марафон, який хочемо пробігти як спринтери» – прокурор МКС про розслідування воєнних злочинів Росії в Україні

І хоча тригером для кожної справи стали дуже конкретні порушення, тим не менше ми намагалися продемонструвати певні закономірності і долучити також до тих порушень, які були у фокусі уваги кожної справи, і інші аналогічні порушення для того, щоб правильно кваліфікувати з юридичної точки зору дії російських військових.

Наприклад, в Одеській області наша справа фокусується на ракетних обстрілах [Росії влітку 2022 року]. Це були ракети Х-22. Під час цього ракетного обстрілу (по курортному селищу Сергіївка – ред.) загинуло 22 людини, ще понад 40 людей отримали поранення – всі вони були цивільними. І це лише один обстріл. Але коли ми готували це подання до німецької прокуратури, до нашого досьє ми включили й інші аналогічні обстріли, які здійснювалися [Росією] саме ракетами Х-22.

Влітку 2022 року Росія обстріляла ракетами Х- 22 село в Одеській області
Влітку 2022 року Росія обстріляла ракетами Х- 22 село в Одеській області

Далі в нас у фокусі є справа з Київщини, причому ми беремо лівий берег Дніпра. Ми представляємо чоловіка, якого [у березні 2022 року] незаконно затримали російські військові та катували, а також родину чоловіка, якого розстріляли у власному авто. Але коли ми почали працювати над цією справою, ми також подивилися, що відбувалося в регіоні під час окупації.

Представники фонду Клуні знайшли докази воєнних злочинів на Київщині
Представники фонду Клуні знайшли докази воєнних злочинів на Київщині

Ми зрозуміли, що там було надзвичайно багато випадків і незаконних затримань, і невибіркових обстрілів. Тоді, коли російські військові входили в населені пункти, вони вели обстріл по абсолютно всіх будинках. Були спалені будинки, були випадки розграбування, сексуального насильства, вбивств. І тому ми дійшли висновку, що тут має місце переслідування цивільного населення і, відповідно, це злочин проти людяності.

І остання наша справа, яку ми подали на даний момент, це справа з Харківської області (йдеться про період російської окупації з березня до вересня 2022 року – ред.). Там у центрі уваги незаконне затримання, катування та страта чотирьох чоловіків. Ми демонструємо, що такі порушення були політикою російських військових, коли вони перебували на окупованих територіях. У цій справі ми теж намагаємося довести, що мав місце злочин проти людяності.

На Харківщині The Docket розслідували викрадення та катування цивільних
На Харківщині The Docket розслідували викрадення та катування цивільних

Дивіться також: Під Ізюмом знайшли масові поховання цивільних та військових ЗСУ (фотосвідчення)

Як відбувалися розслідування?

В кожній справі ми намагалися зібрати максимальну кількість даних для того, щоб передати їх до німецької прокуратури. Зокрема, ми робили польові місії, виїжджали на місце скоєння усіх злочинів. В першу чергу ми це робили для того, щоб провести базові інтерв'ю з тими, хто вижив, а також з тими, чиї рідні загинули.

Поспілкуватися з очевидцями, зі свідками для того, щоб оглянути місця скоєння злочинів. Наприклад, в Одесі це було місце, куди потрапили Х-22, – потрібно було оглянути руйнування, які вони завдали цивільним об'єктам.

Ми оглядали місця незаконного затримання постраждалих. На кожному місці ми вели власну фото- та відеофіксацію, яка теж надзвичайно важлива для матеріалів справи. Ми спілкувалися з місцевими правоохоронцями, ми спілкувалися з представниками органів місцевої влади, з місцевими журналістами, з активістами.

Представники ініціативи The Docket особисто відвідували місця злочину
Представники ініціативи The Docket особисто відвідували місця злочину

Окрім цього, робили дослідження з відкритих джерел. Тобто, це так звана OSINT – розвідка з відкритих джерел. Ось цей аналіз даних з відкритих джерел був надзвичайно важливий для того, щоб встановити, які російські підрозділи були на тій чи іншій території, аби розуміти, проти кого будувати кожну з наших справ. Ми намагалися дослідити, – і я вважаю, що нам це вдалося досить детально зробити, – хронологію наступу і відступу російських військ.

До речі, якщо ми говоримо про відступ російських військ, варто зазначити, що вони також залишали по собі дуже велику кількість різноманітних даних, різноманітних документів, які є дуже важливими для кримінального розслідування.

Читайте також: «Це був дійсно геноцид»: в Україні документують злочини РФ в Маріуполі для окремого подання у Гаагу

Ще ми аналізували дані з супутникових знімків і спілкувалися з різними експертами, як із українськими, так і з міжнародними. Наприклад, харківська справа, подана разом з [українською] провідною правозахисною організацією Truth Hounds, які документують воєнні злочини з 2014 року, – злочини, які були скоєні в Україні, – вони робили дуже детальне дослідження відкритих джерел.

Ще одна організація, Центр громадянських свобод, як представник ініціативи «Трибунал для Путіна», надала нам дуже велику кількість інформації. Ми зверталися і до міжнародних експертів, до великих організацій, таких як Bellingcat, Global Legal Action Network і Justice Rapid Response.

Команда програми The Docket на Харківщині
Команда програми The Docket на Харківщині

Оскільки в нашій команді працює дуже багато юристів, ми багато доказів збираємо самостійно, аналізуємо самостійно, але, наприклад, в одеській справі нам потрібно було дуже чітко зрозуміти, хто ухвалює рішення про запуск ракет Х-22, оскільки є пілот, який запускає, натискає кнопку. Це технічно є, напевно, його командир дивізії чи його безпосередній керівник, який віддає йому наказ.

Проте, після того, як ми поспілкувалися з військовими експертами, які орієнтуються в процесі прийняття рішень в російській армії, ми зрозуміли, що рішення про наведення цілей та запуск таких ракет, як Х-22, ухвалюються набагато, набагато вище.

Читайте також: Держдеп: США нададуть 1 млн доларів Центру з розслідування агресії РФ проти України в Гаазі

Проти кого справи?

Кожна справа у нас побудована проти конкретних людей. Тобто ми встановлювали, які підрозділи перебували на території вчинення злочину або ті підрозділи російської військової машини, які можуть бути відповідальними за ухвалення тих чи інших рішень.

І, відповідно, саме ці люди… Так, це конкретні імена, – на жаль, я їх не можу озвучувати, – але кожне досьє містить інформацію і аргументацію, чому, власне, їх ми називаємо ймовірними виконавцями.

Російська військова форма в селі Дмитрівка під Києвом, яке звільнили ЗСУ, знищивши у цьому селі колону російської бронетехніки, 1 квітня 2022 року
Російська військова форма в селі Дмитрівка під Києвом, яке звільнили ЗСУ, знищивши у цьому селі колону російської бронетехніки, 1 квітня 2022 року

Я ще хотіла пояснити, чому ми говоримо про командирів, чому так важливо встановити підрозділи, а не конкретних людей (виконавців – ред.). Який вигляд має притягнення до кримінальної відповідальності російських військових?

Є Міжнародний кримінальний суд, який розпочав деякі провадження, і є вже навіть перші ордери на арешт. Але потрібно розуміти, що Міжнародний кримінальний суд, така є його природа, буде дивитися лише на дії, будувати свої справи проти найвищого політичного або військового керівництва Російської Федерації. Ще є багато розмов про створення окремого трибуналу, але цей трибунал буде займатися, власне, лише злочином агресії [Росії проти України].

Розбитий російський танк на Харківщині, 27 березня 2023 року
Розбитий російський танк на Харківщині, 27 березня 2023 року

Далі, є українська правоохоронна система, вона займається тисячами кримінальних проваджень. І Офіс генерального прокурора, й інші правоохоронні органи, вони докладають максимум зусиль. Але цей об'єм, сказати, що він великий, це не сказати нічого, тому впоратися з ним досить складно. Окрім того, є певні недоліки українського законодавства, через які надзвичайно важко будувати справи проти командирів [армії РФ].

І ось ця ланка середня, тобто середні й вищі керівники – командири, вони можуть залишитись як би ні при чому. А надзвичайно важливо притягувати також і їх до відповідальності.

У міжнародному праві є така доктрина відповідальності командирів. І за цією доктриною, командири несуть відповідальність за дії своїх підлеглих навіть у випадках, якщо вони не віддавали прямий наказ на вчинення воєнних злочинів. Вважається, що вони мали б встановити таку дисципліну, аби воєнні злочини були б неприпустимими або карати за такі злочини. А ми цього, звісно, не бачимо.

Чому саме німецька прокуратура?

Федеральний верховний суд Німеччини, куди фонд For justice подав три справи щодо воєнних злочинів військових РФ в Україні
Федеральний верховний суд Німеччини, куди фонд For justice подав три справи щодо воєнних злочинів військових РФ в Україні

Є країни з так званою універсальною юрисдикцією. Не має значення, де перебувають винуватці і яке громадянство вони мають. Такі країни готові брати на себе відповідальність, розпочинати розслідування, потім вести судові розслідування і, якщо провина буде доведена, притягувати до відповідальності.

Німеччина є однією з таких країн. У них є і відповідні ресурси, оскільки в межах їхньої прокуратури є окремий спеціальний підрозділ, який займається, власне, розслідуванням воєнних злочинів.

Вони мають вже відповідну експертизу і певний досвід, оскільки вже були розслідування воєнних злочинів, були судові процеси і навіть вже є вироки. Причому це не українські справи, але це справи проти достатньо високопоставлених керівників. І це справи, в яких вони були визнані винними і вже відбувають покарання.

Читайте також: Дослідження УГСПЛ: у половині справ про воєнні злочини не ведеться досудове розслідування

Що далі?

Ми дуже сподіваємося і дуже розраховуємо на те, що німецька прокуратура скаже: «Так, ви нам надали достатньо інформації і ми долучаємо ваші справи до того структурного розслідування, яке в нас вже йде».

Далі будуть відбуватись певні процесуальні дії, наприклад, найбільш ймовірно, що слідчі захочуть поспілкуватися з тими людьми, яких ми представляємо. І ми дуже сподіваємося, що вони визнають, що сукупність доказів щодо конкретних осіб є достатньою для того, щоб видати ордера на їхній арешт.

Шеврон російського військового, який судмедексперти знайшли після звільнення Київщини, 11 травня 2022 року
Шеврон російського військового, який судмедексперти знайшли після звільнення Київщини, 11 травня 2022 року

Правова системи Німеччини дещо відрізняються від української. В українській можна слухати справи «in absentia», тобто коли підсудний не перебуває в залі судових засідань – він не був затриманий правоохоронними органами, він не є в юрисдикції країни, але тим не менш можна виносити вироки. І в Україні такі вироки навіть у справах про воєнні злочини вже є.

У Німеччині такої можливості немає і, мушу зазначити, що ми, як юристи, особливо, які працюють в сфері прав людини і міжнародного права, в принципі, не дуже заохочуємо, коли справи слухаються «in absentia».

Читайте також: «Поки описуєш один злочин, Росія скоює ще сто». Правозахисники розповіли про документування воєнних злочинів в Україні

Краще, звичайно, щоб підсудний був в залі судових засідань, мав належний захист. У таких випадках ми справді можемо говорити про справедливий суд, справедливі судові рішення, коли ніхто не зможе їх заперечити або піддати сумнівам.

Отже, ми сподіваємося, що ці ордери на арешт будуть видані. Вони можуть бути виконані як через систему Європол, так і через систему Інтерполу. А далі будемо дивитися, як будуть розвиватися події.

Це означає, що будь-який підозрюваний у разі виїзду за межі Російської Федерації – це не є аж така нереальна перспектива, – може бути затриманий і переданий до правоохоронних органів і до системи правосуддя Німеччини.

Ми дуже розраховуємо, що кінцевим результатом [подання до німецької прокуратури] будуть вироки проти тих, хто скоював страшні міжнародні злочини в Україні. Але потрібно розуміти, що процес дуже тривалий – це не місяці, це, мабуть, роки.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

Форум

XS
SM
MD
LG