9 травня в Казахстані багатьом запам’ятається не лише офіційними святкуваннями і підтримуваною урядом акцією «Безсмертного полку», але й затриманням журналістів і, зокрема, блокуванням кількох веб-сайтів та частковими проблемами із доступом до соціальних мереж.
У центрі столиці Казахстану на честь 9 травня пройшла акція «Безсмертного полку». Учасники акції мали намір пройти заздалегідь узгодженим маршрутом із портретами ветеранів Другої світової.
Також поліція в цей день затримала кількох антиурядових протестувальників, які влаштували демонстрації під час церемоній із нагоди 74-ї річниці перемоги над нацистською Німеччиною у Другій світовій війні.
Водночас багато інтернет-сайтів у цей день стали недоступні. Серед них сайт Радіо Азаттик – Казахської служби Радіо Свобода, сайт телеканалу «Настоящее время» (проекту Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»), vlast.kz, holanews.kz, informburo.kz, time.kz, lada.kz та інші. Також повідомляли про проблеми із доступом до соцмереж Facebook та Instagram, до месенджера Telegram і до сайту YouTube.
Влада блокування інтернет-сайтів та застосунків не коментувала. За повідомленнями Казахської служби Радіо Свобода, блокування сайтів, соцмереж, месенджерів і ширшого обсягу інтернету, як заявляють користувачі, періодично відбуваються в Казахстані вже кілька років. Влада заперечує свою причетність і часто пояснює це «технічними збоями» на тлі «збільшення числа користувачів».
Група NetBlocks, що здійснює моніторинг свободи інтернету, заявила, що обмеження «були встановлені на рівні провайдерів», «список заблокованих ресурсів змінювався від провайдера до провайдера», а деякі сайти «були повністю відімкнені». Для одних власників і редакторів заблокованих сайтів все це стало несподіванкою, інші сприйняли це як закономірність.
У зв’язку з блокуваннями 9 травня Казахська служба Радіо Свобода намагалася отримати коментарі в Міністерстві інформації і суспільного розвитку, Комітеті національної безпеки і компанії «Казахтелеком» (провайдера зв’язку), але відповіді так і не отримала.
В чому справа?
І хоча й влада поки що цю ситуацію не прокоментувала, ймовірно, причиною стали повідомлення про наміри прихильників опозиції провести акції протесту проти політики влади одночасно з підтримуваними владою акціями «Безсмертний полк».
До протестів закликав заборонений у країні рух «Демократичний вибір Казахстану». Його створив банкір Мухтар Аблязов, який з 2009 року мешкає за кордоном і судово переслідується в Казахстані. Мухтар Аблязов – відкритий критик казахстанського уряду. Він живе у Франції, але через інтернет закликав людей вийти на вулиці.
Знімальні групи Радіо Азаттик відзначили, що не змогли вчасно розпочати ефір із протестів в Алмати, бо на місці події був вимкнений мобільний зв’язок.
Днем раніше генеральний прокурор країни закликав громадян не брати участі в несанкціонованих акціях протесту на День перемоги, за що передбачається «суворе» покарання.
Затримання
Серед затриманих – кореспондент порталу vlast.kz Даніяр Молдабеков, якого зрештою звільнили. Про своє затримання повідомляли також правозахисник Ерлан Калієв та активіст Алмас Акдаулет.
Активісти повідомляли у соціальних мережах про чергування поліцейських біля їхніх будинків. До активістки Інкар Мухаметханової, наприклад, поліція прийшла посеред ночі. Вони представилися співробітниками дорожньої поліції і сказали, що приїхали на виклик із проханням про допомогу.
Невдоволення, що зростає
Протести 9 травня – не перший протест, який супроводжувався затриманнями у Казахстані за останній час. Це – свідчення дедалі більшого невдоволення політичною системою країни, яку очолив тепер уже колишній президент країни Нурсултан Назарбаєв іще до того, як розвалився Радянський Союз.
Так, наприклад, 1 травня в Нур-Султані, Алмати, Караганді, Семеї і Актобе були затримані 80 учасників протестних акцій. Протестувальники вимагали бойкотувати дострокові президентські вибори в Казахстані, які мають відбутися 9 червня. Серед інших гасел були такі: «Нур-Султан – не моя столиця», «Токаєв – не мій президент», «Даріга – не мій спікер Сенату». Нур-Султан – нова назва Астани, столиці країни, на честь Назарбаєва, Касим-Жомарт Токаєв – нинішній президент і продовжувач курсу Назарбаєва, який, як очікують, без проблем переможе на виборах, а Даріга Назарбаєва – дочка першого президента, яка замінила Токаєва на посаді голови Сенату, верхньої палати парламенту, що в Казахстані є фактично другою за значущістю (адже саме голова Сенату стає президентом автоматично, без виборів, якщо посада голови держави звільняється з будь-якої причини).
Назарбаєв має довічний титул «лідера нації», хоча він і пішов із посади президента у березні.
Основна увага протестів стосувалася позачергових президентських виборів, які мають відбутися 9 червня. Опоненти, критики та правозахисні групи звинувачують Назарбаєва в порушенні основних прав людини, а також у продовженні своєї влади шляхом маніпулювання виборами у країні із населенням у 18,6 мільйона.
Ще жодні вибори в цій країні в Центральній Азії міжнародні спостерігачі з 1991 року чесними та демократичними не визнали. Тож відставка Назарбаєва багатьох дуже здивувала. Попри це, він все одно продовжить очолювати владну партію і до кінця життя очолюватиме впливову Раду безпеки. Це дозволить йому й надалі контролювати основні напрямки розвитку країни й ухвалювати ключові рішення.
Оглядачі припускали, що на вибори може піти старша дочка Назарбаєва Даріга. Зараз вона обіймає посаду спікера Сенату. Але у квітні кандидатом від владної партії став колишній спікер Сенату Касим-Жомарт Токаєв. Із 20 березня він уже став президентом країни.
