Доступність посилання

ТОП новини

Словник термінів, які потрібно знати під час пандемії COVID-19


Люди у захисних масках спускаються на ескалаторі в метро (ілюстративне фото)
Люди у захисних масках спускаються на ескалаторі в метро (ілюстративне фото)

Чи знаєте ви різницю між термінами SARS-CoV-2 і COVID-19? Як правильно – фізичне дистанціювання чи соціальне? Яка різниця між карантином та ізоляцією? З моменту поширення нового коронавірусу з’явилося безліч правил і понять, тому, щоб не заплутатися у цілому вирі нових термінів, варто звернутися до словничка.

COVID-19 – це назва пандемічної коронавірусної хвороби, що поширилася в усьому світі. Вона була викликана новим штамом коронавірусу, що походить з міста Ухань у Китаї.

Коронавірус – це родина вірусів, до якої належить вірус SARS-CoV-2, з яким ми маємо справу сьогодні. До цієї ж родини належить також коронавірус близькосхідного респіраторного синдрому MERS-CoV, який вперше діагностували у 2012 році у Саудівській Аравії, і коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому SARS-CoV, який спричинив спалах епідемії у 2003 році.

SARS-CoV-2 – це наукова назва вірусу, який викликає хворобу COVID-19. SARS-CoV-2 – це скорочення терміну «коронавірус тяжкого гострого респіраторного синдрому-2.

Заходи безпеки

Фізичне або соціальне дистанціювання – це заходи обмеження контакту між людьми поза межами їхніх домівок. Такі заходи радять, щоб запобігти зараженню людей, зокрема від тих, хто ще навіть не проявляє симптомів. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) рекомендує триматися на відстані не менше двох метрів один від одного.

ВООЗ почала використовувати термін «фізичне дистанціювання», який є точнішим і не означає, що суспільство «повинно розділитися», як це може здатися у випадку раніше вживаного терміну «соціальне дистанціювання».

Самоізоляція – це складніша форма фізичного дистанціювання і зазвичай стосується людей, які ізолюються самостійно, бо належать до групи підвищеного ризику, яка вразлива до інфекції.

Це також може стосуватися людей, які ізолюють себе від решти населення, бо вони, можливо, контактували з людьми, які отримали позитивні результати тесту. А отже, їм потрібно чекати 14 днів, щоб переконатися, що вони самі не були заражені.

«Локдаун» (Lockdown) – цей термін, який не має прямого українського відповідника, часто використовується в англомовних джерелах на позначення обов’язкового розпорядження влади про те, щоб жителі певного міста, регіону або іншої частини території країни залишалися у своїх домівках, щоб уникнути розповсюдження інфекції.

У Сполучених Штатах цей наказ також називають «сховайся, де ти є» (shelter-in-place) або «залишайся в себе вдома» (stay-in-your-home).

Карантин – це найсерйозніший стан ізоляції, впроваджений владою. Зазвичай такі суворі правила застосовують, щоб відокремити інфікованих пацієнтів від решти населення. Карантин може також стосуватися ізоляції людей із високим ризиком зараження задля безпеки та перешкоди розповсюдженню хвороби.

Варто зазначити, що «локдаун» та «карантин» у багатьох країнах використовуються як синоніми. Щоб уникнути неоднозначності, слід звертати увагу, які саме заходи ізоляції застосовує влада.

Термін «друга хвиля» стосується можливості того, що коли країни припинять карантин, а люди повернуться в офіси, школи та інші громадські місця – це може викликати новий спалах інфекції, викликаної надзвичайно заразним вірусом COVID-19. Експерти стверджують, що лише завдяки створеній вакцині буде можливо повністю безпечно зняти всі карантинні обмеження, яких зазнала половина людства. Проте, уряди країн дедалі частіше послаблюють карантин через його руйнівний вплив на світову економіку.

Медичне обладнання

Індивідуальні засоби захисту – це можуть бути хірургічні маски, а також респіратори, наприклад, маски типу FFP3, окуляри, щитки для обличчя, рукавички й фартухи. Такі засоби захисту персоналу використовують медсестри й лікарі, щоб уникнути зараження, зокрема через постійний контакт із хворими.

Лікарі з Казахстану, одягнені у захисні костюми
Лікарі з Казахстану, одягнені у захисні костюми

Респіратор – це індивідуальний захисний пристрій, який одягають на обличчя або голову і який має закривати принаймні ніс і рот. Респіратор використовують у медичних установах, щоб зменшити ризик вдихання хвороботворних мікробів. В інших умовах вони також можуть використовуватися для захисту від небезпечних частинок у повітрі або газів.

Апарат штучної вентиляції легенів – прилад, який використовують у лікарнях для подачі повітря у легені пацієнта, який не може дихати самостійно через зараження вірусною інфекцією, яка виводить легені з ладу.

Якщо пацієнт має легку форму інфекції, прилад подає повітря через маску. У випадку тяжкої форми зараження апарат постачає повітря через трубку, вставлену в дихальні шляхи пацієнта. Штучне дихання дає імунній системі пацієнта необхідний час, щоб знищити вірус.

Лікарі використовують апарат штучної вентиляції легенів
Лікарі використовують апарат штучної вентиляції легенів

Інтубація – процес введення трубки в дихальні шляхи пацієнта, щоб повітря, часто доповнене киснем, можна було доставити в легені пацієнта. Пацієнт інтубується та отримує повітря у такий спосіб, коли легені вже не здатні самостійно та повноцінно функціонувати через вірусну інфекцію чи інший виснажливий стан.

Інтубація може мати форму простого введення трубки в дихальні шляхи через рот пацієнта або хірургічного введення трубки через трахею. Трубка з'єднана з апаратом штучної вентиляції легенів.

Різновиди тестів

Тест мазка, або тампон-метод – це тест, для якого потрібний зразок слини, отриманої тампоном із носа або горла пацієнта. Завдяки цьому можна визначити, чи заражений пацієнт вірусом.

Ось як далеко ми повинні засунути тампон, щоб перевірити вас на # COVID19. Вам варто б виконувати медичні рекомендації, і #залишайтесявдома:

Через те, що для аналізу зразків, як правило, потрібне спеціалізоване обладнання і фахові лаборанти, найшвидше, коли можна отримати результат тесту, ­– це через кілька годин, а у випадку обмежених лабораторних можливостей отримання результатів аналізу триває й кілька днів.

Багато країн і компаній докладають зусиль, щоб розробити надійні експрес-тести на новий коронавірус, і навіть працюють над створенням домашніх тестів. Але поки що багато наборів для швидкого тестування, надісланих із Китаю в європейські країни, зокрема Іспанію та Чехію, виявилися лише частково здатними виявити позитивні випадки.

ПЛР-тести (тест полімеразної ланцюгової реакції) – найточніший спосіб визначити, чи заразилася людина вірусом COVID-19, навіть якщо у неї немає симптомів. Тест передбачає використання тампона для горла, яким у людини беруть зразок мокротиння для проведення лабораторного аналізу, щоб виявити унікальний генетичний код вірусу COVID-19. Люди з позитивним тестом на вірус можуть бути поміщені в карантин, щоб запобігти поширенню вірусу серед інших.

Зразок ПЛР-тесту на коронавірус
Зразок ПЛР-тесту на коронавірус

Тести на антитіла, також відомі як серологічні тести, передбачають лабораторний аналіз зразка крові людини, щоб визначити, чи є в імунній системі людини антитіла для боротьби з COVID-19. Оскільки вони виробляються як відповідь на інфекцію. Наявність антитіл, характерних для COVID-19, свідчить про те, що людина зазнала впливу вірусу та одужала, навіть якщо вона ніколи не проявляла симптомів.

Тестування на антитіла може бути використане для «скринінгу» тих, хто вже мав коронавірус, і тих, хто у кого його нема. Теоретично, ті, хто переніс хворобу, могли б спокійно повернутися до роботи, припускаючи, що тепер у них є імунітет. Однак ВООЗ каже, що наразі немає доказів того, що люди, які одужали від COVID-19 та мають антитіла, захищені від повторного зараження.

Паспорт імунітету – деякі уряди висловили припущення, що виявлення антитіл на COVID-19 може стати основою для «паспорта імунітету» або «сертифікату без ризику», який дозволив би людям подорожувати або повертатися на роботу, за умови, що вони захищені від повторного зараження.

Антигенні тести аналізують зразок мокротиння пацієнта на наявність сторонніх речовин, таких як вірус або бактерії. Їх також широко використовують лікарі для виявлення грипу. Для антигенних тестів не потрібні спеціалізовані лабораторні дослідження або дороге обладнання, тож вони теоретично могли б бути ідеальним рішенням для проведення широкого тестування людей на COVID-19.

Вони можуть навіть надати людям можливість перевірити себе вдома. Однак наразі не існує надійного антигенного тесту на коронавірус, хоча компанії активно працюють над його створенням. За даними ВООЗ, наявні антигенні тести ідентифікують пацієнтів з COVID-19 з точністю від 34 до 80%.

Противірусні препарати порушують здатність вірусу до реплікації та подальшого зараження клітин в організмі пацієнта. Наразі існує декілька противірусних препаратів відтоді, як вчені почали шукати засіб, який міг би ефективно діяти проти COVID-19.

29 квітня американські вчені оголосили, що клінічне випробування противірусного препарату ремдезівіру показало, що пацієнти, які були серйозно інфіковані COVID-19 та яким давали препарат, на 30% швидше одужували, ніж пацієнти, які отримували плацебо. Ремдезівір спочатку був розроблений для лікування Еболи, але не був ефективним проти неї. Вчені також випробовують гідрохлорохін, що використовується для лікування малярії, EIDD-2801 та декілька інших засобів, намагаючись знайти противірусні препарати, які можна буде використовувати як профілактичні або терапевтичні ліки проти COVID-19.

«Скринінг» та тестування

Ці два терміни не слід використовувати як синоніми.

«Скринінг» – це загальний термін, який може означати використання будь-якої кількості різних методів, щоб визначити, чи зазнала людина впливу коронавірусу або чи має симптоми захворювання.

У деяких країнах методи скринінгу передбачають масове вимірювання температури, прохання до людей заповнити анкети або проведення телефонних опитувань. Для ясності, слід завжди намагатися уточнити, який саме метод використовується під час «скринінгу» на коронавірус.

Медичний працівник проводить тестування на наявність коронавірусу, Тегеран, 26 березня 2020 року
Медичний працівник проводить тестування на наявність коронавірусу, Тегеран, 26 березня 2020 року

Тестування – це специфічний термін, який зазвичай стосується перевірки наявності інфекції в людини за допомогою лабораторних аналітичних методів.

Однак майте на увазі, що деякі країни та ЗМІ можуть використовувати цей термін більш загально, щоб описати будь-які методи «скринінгу». Щоб уникнути неоднозначності, варто вказувати, які методи використовуються, коли йдеться про «тестування» на коронавірус.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG