Андрій Гевко
«Крим – непотоплюваний авіаносець». Цю фразу, яку озвучили ще за часів СРСР, дуже люблять повторювати як російські чиновники, так і провладні журналісти державних медіа. На початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну підконтрольна Росії влада Криму в агресивній формі підтримувала «спецоперацію», а спікер російського парламенту півострова Володимир Константинов навіть залякував українців нібито майбутніми судами над «українським нацизмом».
Проте вже у квітні, після того, як Збройні сили України змусили російську армію відступити з Київської області, у Криму почала змінюватися риторика. Підконтрольний Кремлю голова Криму Сергій Аксьонов (за документами – Аксенов) після наради із секретарем Ради безпеки Росії Миколою Патрушевим почав говорити про те, що Крим – під надійним захистом.
Повторив він схожу заяву і 29 червня. У цей час сили ЗСУ успішно звільняли Херсонську область. Аксьонов в ефірі «Радио «Спутник» у Криму продовжував наполягати на тому, що «сил і засобів у всіх протоколах більш ніж достатньо, щоб забезпечити безпеку».
Щоправда, вже 30 червня російські військові залишили захоплений раніше острів Зміїний через неможливість перебувати під постійним вогнем української армії, хоча у Кремлі назвали цей крок «жестом доброї волі». Тим самим Україна зірвала можливість висадки російського десанту в Одесі й знову змістила лінію фронту ближче до Криму, але тепер уже в морській частині.
Трохи більше, ніж через місяць, у Криму пролунають перші вибухи. Журналісти проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії пропонують вам розглянути всі випадки у хронологічному порядку.
9 серпня 2022 року – вибухи на Сакському військовому аеродромі в селищі Новофедорівка
Після 15-ї години 9 серпня Кримські та російські ЗМІ, телеграм-канали почали повідомляти про серію вибухів на військовому аеродромі в селищі Новофедорівка Сакського району.
Міністерство оборони Росії причиною вибухів назвало «порушення правил пожежної безпеки». Міноборони України, у свою чергу, іронічно написало, що «не може встановити причину займання, проте вкотре нагадує про правила пожежної безпеки та заборону паління у невстановлених місцях», а вже наступного дня заявило про 9 знищених російських літаків.
Україна лише через місяць офіційно підтвердила свою причетність до вибухів. У загальній статті головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний і перший заступник голови парламентського комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки генерал-лейтенант Михайло Забродський, аргументуючи необхідність постачання Україні ракетного озброєння дальністю близько 2000 км, написали, що «переконливим прикладом правильності такого підходу є успішні зусилля ЗС України щодо фізичного перенесення бойових дій на тимчасово окуповану територію АР Крим. Йдеться про серію успішних ракетних ударів по кримських авіабазах противника, насамперед – по аеродрому «Саки».
За офіційними даними, Україна на момент вибухів у Саках таких ракет не мала, а можливість опрацьовувати артилерією тили противника була не більше 100 км.
16 серпня 2022 року – вибухи в селищах Майське і Гвардійське
Вранці 16 серпня місцеві телеграм-канали пишуть про вибухи в селищі Майське під Джанкоєм. У цьому випадку вже Міноборони Росії прямо заявляє, що подія – диверсія. Сергій Аксьонов виїжджає до Джанкоя і повідомляє про евакуацію 2000 осіб із прилеглих територій. Спікер російського парламенту Криму Володимир Константинов пропонує «завдати ударів по українських «центрах ухвалення рішень» у Києві» у відповідь на вибухи в Майському. Голова Офісу президента України Андрій Єрмак побічно визнав причетність ЗСУ до вибухів, а видання The New York Times із посиланням на високопоставленого українського чиновника повідомило, що до вибухів біля Джанкоя в окупованому Криму «причетний елітний український військовий підрозділ».
Цього ж дня вибухи почули і жителі селища Гвардійське під Сімферополем. У коментарі кореспонденту Крим.Реалії один зі співрозмовників уточнив, що вибух стався на території військового містечка, ймовірно, в казармі. Чи постраждали при цьому російські військовослужбовці і чи вони там перебували в момент вибуху взагалі, уточнити не вдалося.
За даними правозахисного центру «Крим SOS», після вибухів 16 серпня російські військові організували контрольно-пропускний пункт перед Керченським мостом.
Перерва
Надалі обговорення воєнних дій у Криму відбувається на рівні заяв влади.
17 серпня російський сенатор від анексованого Криму Сергій Цеков заявляє, що ЗСУ можуть ударити по Керченському (Кримському) мосту.
20 серпня Сергій Аксьонов під час виступу на російському телеканалі НТВ також заводить розмову про безпеку Керченського мосту. За його словами, «всі об'єкти підвищеної загрози прикриті відповідним чином».
Президент України Володимир Зеленський, у свою чергу, обіцяє знищити російські військові об'єкти на півострові.
1 жовтня 2022 року – вибухи на військовому аеродромі Бельбек
Перший день жовтня розпочався в Криму з повідомлень місцевих ЗМІ про те, що в аеропорту Бельбек – пожежа. Телеграм-канали оперативно почали викладати відео, на якому видно вибухи і густий дим.
За офіційною версією підконтрольного Росії губернатора Севастополя Михайла Развожаєва, під час посадки на смугу спалахнув літак. Пізніше він визнав, що в аеропорту «стався частковий підрив боєкомплекту».
Україна офіційно не підтвердила та не спростувала свою причетність до вибухів у Бельбеку.
8 жовтня 2022 року – підрив Керченського (Кримського) мосту
Уже через тиждень після вибухів біля Севастополя Крим вразила чергова новина: вибух на Керченському мосту обрушив два автомобільні прольоти, і міст продовжує горіти. У Керченській протоці швидко утворився затор із суден, у Керчі виникли черги на АЗС, а в Севастополі заборонили продаж бензину в каністри та обмежили відпуск товарів бакалійної групи, а інтернет заполонили фото з різних ракурсів.
Версії вибуху кілька разів змінювалися: спочатку «Кримська залізниця» повідомила про спалах цистерни у хвості потяга. Пізніше Антитерористична комісія Росії заявила, що на мосту стався підрив вантажного автомобіля, що призвело до спалаху семи паливних цистерн залізничного складу. Російський Слідком оголосив про 3 жертви. Президент Росії Володимир Путін доручив створити урядову комісію щодо інциденту.
Стосовно української сторони, то речник СБУ Артем Дехтяренко сказав у коментарі Радіо Свобода, що будь-які коментарі щодо вибухів у Криму будуть «після остаточної перемоги».
Незабаром після цього Росія посилила терор мирного населення України та почала напередодні холодів атакувати крилатими ракетами енергооб'єкти.
Атака на Київ: наслідки масованого обстрілу центру столиці
29 жовтня – вибухи в Севастопольській бухті на базі Чорноморського флоту
О 4:30 ранку в південній частині Севастополя в районі Стрілецької бухти та Карантинної бухти чують сильний характерний різкий звук вибуху в повітрі, повідомив кореспондент Крим.Реалії.
Російський губернатор Севастополя Михайло Развожаєв заявив, що російські військові відбивають атаку безпілотників на базу ЧФ. Після нічних боїв 29 жовтня рейд через Севастопольську бухту перекрили. Пізніше Розвожаєв повідомив, що нібито «всі безпілотники були збиті».
Щодо пошкоджень, то Міноборони Росії визнало «незначні пошкодження» морського тральщика «Иван Голубец» і бономережевого загородження у бухті «Південна» в центральній частині Севастополя. В українських пабліках повідомлялося також про пошкодження ще одного корабля – фрегата «Адмирал Макаров», який виконував функції флагмана Чорноморського флоту Росії після потоплення крейсера «Москва» у квітні.
Інститут вивчення війни (ISW) у щоденному огляді припустив, що ЗСУ могли здійснити атаку на фрегат Чорноморського флоту Росії типу «Адмирал Григорович» за допомогою надводних безпілотників.
Українська влада не брала на себе відповідальність за атаку на кораблі Чорноморського флоту Росії.
10 грудня – пожежа в казармі з мобілізованими у Совєтському
Вранці 10 грудня в телеграм-каналі «Крымский ветер» з’явилася інформація, що о 6-й ранку в смт Совєтський зайнялися казарми з мобілізованими до армії Росії. Інший телеграм-канал «ASTRA», з посиланням на джерело в російському Радміні Криму, написав, що загинули принаймні двоє людей. Проросійський телеграм-канал «Крымский» із посиланням на джерело в російському уряді Криму повідомив, що причина пожежі – нібито необережне поводження з вогнем, а всі військовослужбовці – близько 200 осіб – розміщені в іншому приміщенні.
Україна офіційно не коментувала пожежу в Совєтському. Проте військовий рух «Атеш», що складається з українців і кримських татар, узяв на себе відповідальність за підпал казарми.
Що далі?
Найімовірніше, це не останній вибух в анексованому Криму. З відступом російських військ із Херсону та можливим переходом української армії на окремі ділянки правобережжя Дніпра лінія фронту дедалі тісніше притискається до адмінкордону Криму з Херсонською областю, відповідно – збільшуючи шанси ЗСУ вражати військові цілі на території півострова.
Незважаючи на чергові заяви російської влади Криму про те, що півострів перебуває під повним захистом, уздовж адміністративного кордону російські військові вже з листопада почали рити окопи.
У самому Криму жителі також відчувають можливий початок активніших дій на півострові. Аксьонов же продовжує стверджувати, що єдиною реальною загрозою для Криму є безпілотники.
Тим часом представники України у своїх заявах прогнозують Криму збільшення кількості вибухів, якщо ситуація продовжуватиме складатися на користь української армії. Так, в опублікованому 15 грудня інтерв'ю The Economist головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний розповів, що навіть за наявності тих засобів, які зараз має Україна, за умови деокупації Мелітополя ЗСУ «може обстрілювати Кримський перешийок тими самими HIMARS тощо».
Секретар Ради національної безпеки та оборони України Олексій Данілов, у свою чергу, припускає, що Росія в найближчі місяць-два «скаженітиме». Однак, чи торкнеться це Криму, не уточнив.
Тим часом журналісти Крим.Реалії спільно з проєктом «Схеми» (Радіо Свобода) склали мапу об'єктів, які потенційно можуть потрапити під удар ЗСУ. Крим.Реалії продовжать стежити за ситуацією з вибухами у Криму.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
