Доступність посилання

ТОП новини
17 Липень 2019, Київ 21:32

Криза в Керченській протоці: головне про те, що сталося


Українські малі броньовані артилерійські катери «Нікополь», «Бердянськ» і рейдовий буксир «Яни Капу» (зліва направо) в порту Керчі, 26 листопада 2018 року

27 листопада в окупованому Криму обиратимуть запобіжний захід затриманим українським морякам, повідомляє «Кримська правозахисна група».

25 листопада російські спецслужби обстріляли й захопили три українських військових судна: катери «Бердянськ» і «Нікополь», а також буксир «Яни Капу». У зв'язку з цим президент України ініціював запровадження в країні воєнного стану, а ситуація в Керченській протоці стала предметом обговорення на екстреному засіданні влади США та керівництва НАТО. Російська влада при цьому звинувачує в трагедії владу України та «їхніх кураторів зі США». Крим.Реалії з'ясовували суперечливі моменти цієї історії.

Атака на українські броньовані катери та буксир Військово-морських сил України (ВМСУ) сталася рано вранці 25 листопада, коли вони здійснювали плановий перехід з Одеси до Маріуполя. Цей шлях пролягає через Керченську протоку, контроль над якою після анексії Криму в 2014 році захопила російська влада.

У ВМСУ повідомили про «відверто агресивні дії» з боку прикордонних кораблів Росії, в результаті яких були захоплені українські судна та поранені шестеро українських військовослужбовців.

Російські спецслужби та влада, в свою чергу, звинуватили українських військових у «порушенні державного кордону Росії та небезпечних маневрах» у протоці. Цю ж версію активно поширюють російські ЗМІ, зокрема й за кордоном. Але в озвученому російською стороною є явні суперечності.

1. Чия «провокація»?

Події в Керченській протоці російська влада характеризує як «однозначну провокацію з боку України».

Керченська криза: У Росії заявляють про українську провокацію (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:43 0:00

​Російські ЗМІ теж масово повідомляють, що українські катери є порушниками, тому в ФСБ змушені були застосувати зброю. Але обставини події в Керченській протоці 25 листопада говорять про інше.

За інформацією штабу Військово-морських сил України, близько 6:00 ранку 25 листопада українські катери та буксир почали перехід через Керченську протоку, прямуючи в бік Одеси. Близько 6:30, за словами командувача ВМС України Ігоря Воронченка, чотири судна ФСБ і корабель Чорноморського флоту Росії «Суздалець» почали здійснювати небезпечні маневрування «для протидії українським кораблям».

Відео тарана російським судном «Дон» меншого в рази українського буксира «Яни Капу» оприлюднили телеканал «Звезда» Міноборони Росії та Russia Today. Але на ньому все виглядає ввічливо та делікатно: нібито російські кораблі просто переслідують український катер.

Пізніше в мережі з'явилася повна версія цього відео, знятого з борту «Дона». На ньому видно і чутно, що судно йде на таран цілеспрямовано. Командир екіпажу командує: «Дави його справа, бл...ь! Притискай його, бл...ь!».

Російське судно таранить українське в Чорному морі (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:13 0:00

В результаті таранів у «Яни Капу» були пошкоджені двигун і леєрні пристрої (використовуються для попередження падіння людей за борт або в трюм).

У ВМСУ стверджують, що від ударів російського буксира постраждали й інші українські судна.

О 13:40 25 листопада українські моряки отримали повідомлення, що в Керченській протоці сів на мілину танкер при проходженні арки мостового переходу. Але, як зафіксували очевидці в Керчі, російський танкер виявився під арками Керченського мосту саме в такому положенні, щоб заблокувати рух у цій акваторії.

Російське судно під аркою Керченського мосту, 25 листопада 2018 року
Російське судно під аркою Керченського мосту, 25 листопада 2018 року

Такі маневри російський флот застосовував у 2014 році в Донузлаві, коли блокував українські військові кораблі.

О 19:00, за інформацією ВМС України, російські кораблі в ультимативній формі вимагали зупинки українських суден, погрожуючи застосувати зброю.

О 20:33 катери прикордонної служби ФСБ Росії відкрили вогонь у корабельну групу Військово-морських сил України. В результаті був пошкоджений малий броньований артилерійський катер «Бердянськ». Катер втратив хід. «Зброя застосовується на ураження», ‒ повідомили українські моряки.

Стало відомо про одного пораненого військовослужбовця ВМСУ.

О 21:20 25 листопада стало відомо, що під обстріл потрапили малі броньовані артилерійські катери «Бердянськ» та «Нікополь», а до зупинки був змушений рейдовий буксир «Яни Капу». «Кораблі захоплені спецназом Росії», ‒ повідомили українські військові. Кількість поранених українських моряків збільшилася до двох.

До 22:20 стало відомо про захоплення «Бердянська» та «Яни Капу» російською ФСБ, а також про те, що «Нікополь» заблокований і теж йде в їхньому супроводі.

Кількість поранених українських військовослужбовців збільшилася до шести.

Нічого з перерахованого в цій хронології не було спростоване російською владою. Навіть більше, у ФСБ визнали, що застосовували зброю проти українських суден.

2. Чи законно українські кораблі перебували в Керченській протоці?

У прикордонуправлінні ФСБ Росії в окупованому Криму повідомили, що три українських військових кораблі 25 листопада «незаконно перетнули держкордон Росії» та здійснювали «небезпечні маневри» на шляху до Керченської протоки.

«Порушивши сьогодні вранці державний кордон Росії, судна ВМС України «Бердянськ», «Нікополь» та «Яни Капу» о 19:00 25 листопада здійснили чергову спробу незаконних дій в межах територіального моря Росії. З метою примусової зупинки застосована зброя. В результаті в територіальних водах Росії в Чорному морі всі три судна ВМС України затримані», ‒ йдеться в заяві російської спецслужби.

Це спростував командувач Військово-морськими силами України Ігор Воронченко. Він повідомив, що за дві години до входу в Керченську протоку українські моряки попередили «про вільне користування міжнародним правом проходу через Керченську протоку, яке було ухвалене прикордонним постом ФСБ».

За його словами, українські кораблі перебували в Керченській протоці відповідно до Угоди між Україною та Росією про співробітництво у використанні Азовського моря та Керченської протоки. Цей документ, нагадаємо, був підписаний у 2003 році тодішнім президентом України Леонідом Кучмою з одного боку та главою Росії Володимиром Путіним ‒ з іншого. Обидві країни ратифікували цей договір у 2004 році, він продовжує діяти досі.

Згідно зі статтею другою угоди, торгові судна та військові кораблі, а також інші державні судна під прапорами України або Росії, які експлуатуються в некомерційних цілях, користуються в Азовському морі та Керченській протоці свободою судноплавства.

Угода також передбачає, що всі питання, які стосуються Азовського моря та Керченської протоки, «мають вирішуватися тільки мирними способами спільно за згодою України та Росії». Тому, визнаючи застосування зброї до українських моряків, російська влада визнає порушення цього пункту договору.

3. Де чий кордон у Керченській протоці?

Питання викликає й твердження ФСБ Росії про порушення українськими моряками «державного кордону Росії».

Згідно зі статтею першою все тієї ж угоди між Україною та Росією, Азовське море та Керченська протока історично є внутрішніми водами України та Росії. Вони розмежовуються лінією державного кордону «відповідно до угоди між сторонами».

Але питання про розподіл юрисдикції Росії та України в Азовському морі досі залишається неврегульованим. Російська сторона раніше пропонувала провести лінію держкордону по дну моря, залишивши водну поверхню та ресурси в загальному користуванні. Українська влада наполягала на встановленні лінії кордону й на водній поверхні.

12 липня 2012 року президент Росії Володимир Путін і чинний тоді глава української держави Віктор Янукович підписали спільну заяву з питань делімітації морських просторів в Азовському та Чорному морях, а також у Керченській протоці. Після тривалого переговорного процесу сторони збиралися підписати двосторонній договір, який би врегулював ці питання. Але цього так і не відбулося, і питання кордонів на цій території залишається відкритим досі.

Ми розуміли, що таке «спільне море» ‒ це буде абсолютно не українське море
Леонід Осовалюк

«Складними (можна сказати, взагалі безперспективними) були переговори щодо розмежування Азовського моря та Керченської протоки. Російська сторона розуміла, що все-таки доведеться ділити, але спочатку виходила на переговори з тієї позиції, що «це наше спільне море, наша загальна акваторія, і нічого ділити нам не треба, навіщо взагалі межа в Азовському морі та Керченській протоці?». Ще більш-менш усвідомлювали, що потрібна бічна лінія кордону в Чорному морі, а ось Азовське море ‒ воно спільне. Ми розуміли, що таке «спільне море» ‒ це буде абсолютно не українське море. І коли ми були в черговому глухому куті, з якого не могли вийти, ми запропонували російській делегації передати справу до міжнародного суду. Це завершилося відомою епопеєю з будівництва дамби в бік острова Тузла», ‒ розповідав торік український дипломат, представник України з питань договірно-правового оформлення державного кордону Леонід Осовалюк.

Леонід Осовалюк
Леонід Осовалюк

​За його словами, коли Росія в односторонньому порядку почала відсипання дамби на Тузлі, українська влада запропонувала провести односторонню демаркацію кордону в Керченській протоці за лінією кордону, яка пролягала між Радянською Росією та СРСР. Але російська влада не визнала такий поділ.

«Кордонів (в Азовському морі та Керченській протоці ‒ ред.) як таких немає, Росія їх не визнала. Вона контролює не просто якісь лінії, а всю акваторію і Азовського моря, і Керченської протоки, тим більше зараз. Взагалі, коли ми вже серйозно ставили питання: «Добре, тоді скажіть, що ви хочете охороняти й контролювати в Азовському морі?» ‒ позиція Росії завжди була наступна: «Російська Федерація буде контролювати Азовське море від берега до берега».

З 2014 року російська влада де-факто встановила контроль над цією територією після факту анексії Криму

Бажання Росії контролювати всю Керченську протоку не закріплене жодним документом. З 2014 року російська влада де-факто встановила контроль над цією територією після факту анексії Криму. У зв'язку з цим російські прикордонники регулярно затримують й іноді оглядають судна, які прямують через Керченську протоку в українські порти або з них. В українському експертному товаристві ця ситуація отримала назву «криза в Азовському морі».

4. Що з відбувається українськими моряками?

За інформацією президента України Петра Порошенка, в результаті обстрілу з боку ФСБ Росії були поранені шестеро українських військових, троє з яких отримали важкі поранення. У ФСБ Росії говорять про трьох поранених моряків.

Українські військові кораблі «Бердянськ», «Нікополь» та «Яни Капу», затримані 25 листопада в результаті акту агресії Росії в районі Керченської протоки, доставлені в порт Керчі. Відео з пришвартованими кораблями розмістило видання «Керчь.FM».

Українська влада стверджує, що зв'язку з цими суднами немає.

Український омбудсмен Людмила Денісова після переговорів з російською колегою Тетяною Москальковою повідомила, що українських моряків допитував слідчий прикордонного управління ФСБ Росії.

Москалькова стверджує, що моряки «в неважкому стані» і їм надана необхідна допомога.

У головному військово-медичному управлінні Збройних сил України повідомили, що з шістьох поранених українських військовослужбовців троє прооперовані й перебувають у Керченській міській лікарні №1 імені Пирогова.

Спікер президента Росії Дмитро Пєсков повідомив, що моряків мають намір притягнути до відповідальності «за порушення державного кордону Росії».

Федеральне агентство новин з посиланням на джерело повідомило імена поранених: Артеменко Андрій Анатолійович (1994 року народження, Новоукраїнка), Сорока Василь Вікторович (1991 року народження, Одеса) і Ейдер Андрій Дмитрович (1999 року народження, Одеса).

У ВМСУ Крим.Реалії відмовилися підтвердити або спростувати цю інформацію, повідомивши лише, що «працюють у контакті щодо захоплених військовослужбовців». Пізніше батьки захоплених моряків підтвердили, що йдеться про їхніх синів. Наразі при ВМСУ відкритий телефон довіри для сімей військовослужбовців, затриманих у Керченській протоці.

Президент України Петро Порошенко вимагає від російської влади терміново передати українських військовослужбовців та судна Україні.

Переговори російського командування з екіпажами прикордонних кораблів Росії (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:04:23 0:00

У Міністерстві юстиції України повідомили, що секретаріат уповноваженого з питань Європейського суду з прав людини Мін'юсту готує заяву до ЄСПЛ відповідно до правила 39 Регламенту суду щодо захисту прав захоплених 25 листопада в Керченській протоці українських військових моряків.

Українська влада закликає владу Заходу відреагувати на «агресію Росії». Це питання стало предметом екстреного розгляду керівництвом США, НАТО та ОБСЄ.

Тим часом «Кримська правозахисна група» повідомляє, що у підконтрольному Кремлю Київському райсуді Сімферополя 27 листопада заплановані судові засідання, на яких обиратимуть запобіжний захід захопленим військовослужбовцям ВМС України.

Правозахисники уточнюють, що засідання почнуться об 11:00 за місцевим часом (10:00 за Києвом).

Омбудсмен Людмила Денісова з посиланням на «інформацію від кримчан» повідомила, що авто з моряками проїхало трасою до Сімферополя о шостій ранку за київським часом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG