Доступність посилання

ТОП новини
25 Червень 2019, Київ 01:16

Прем’єра унікального міжнародного оперного проекту GAZ відбудеться в Україні


Допрем’єрний показ опери за мотивами Курбаса «Ґаз»

Такого у Києві ще не бачили. 11 червня 2019 року на сцені Національного театру імені Івана Франка відбудеться унікальне дійство – українська прем’єра міжнародного оперного проекту GAZ. Його створили музиканти формації NOVA OPERA. Артисти співають трьома мовами і через рух творять на сцені нову реальність. Ця постановка є своєрідним мистецьким діалогом у часі із розстріляним НКВС режисером Лесем Курбасом, чиї ідеї змінили світове театральне мистецтво.

Опера за мотивами постановки Леся Курбаса «Ґаз»
Опера за мотивами постановки Леся Курбаса «Ґаз»

Хто створив?

Ця постановка є результатом спільної творчості авторки ідеї, режисерки з Нью-Йорка Вірляни Ткач, композиторів Романа Григоріва та Іллі Разумейка, австрійського хореографа Симона Майєра, медіа-артиста Георгія Потопальського та художника-сценографа Вальдемара Клюзка.

Все почалося з виставки «Курбас: Нові світи», яка успішно пройшла на Мистецькому Арсеналі у Києві. Це була спроба через фотографії, відео, костюми, інсталяції, декорації, музику, дискусії – відтворити режисерські ідеї Леся Курбаса. І навіть ширше – це була спроба показати, яким унікальним культурним феноменом був авангард 20-х років минулого століття, так жорстоко пізніше знищений сталінською тоталітарною машиною.

«Ми хотіли показати ті нові ідеї. Дати можливість відчути ті світи Леся Курбаса і, відштовхуючись від них, творити щось нове у мистецтві. Так і сталося, Роман та Ілля прийшли до мене і почали питати про музику, яка звучала у «Березолі». І коли я сказала, що все втрачено, вони запропонували ­– ми можемо написати свою», – розповідає Вірляна Ткач.

Це й стало відправною точкою нового проекту. Коли ж зазвучала музика, то її почали наповнювати текстами. Серед іншого, це вірші Павла Тичини. Вірляна Ткач багато його перекладала і відібрала кілька поезій. Третім творчим рівноправним елементом постановки стала хореографія, чи, точніше – рух на сцені.

Репетиція опери за мотивами постановки Леся Курбаса «Gaz»
Репетиція опери за мотивами постановки Леся Курбаса «Gaz»

Усе почалося 100 років тому

Німецький письменник-експресіоніст Ґеорг Кайзер написав свої футуристичні твори «Ґаз» і «Ґаз ІІ» у 1918-1919 роках. Події, які змалював автор, відбуваються через сто років, тобто із людьми, які живуть у 2018-2019 роках. Усе закручено навколо вибуху на фабриці, що продукувала енергію для усього того – майбутнього для Кайзера – індустріального суспільства. Ця енергія і є – ҐАЗ.

Кайзер уже тоді поставив у своєму творі таке актуальне нині питання – до чого може призвести тотальна заміна людей машинами?

У 1923 році український режисер Лесь Курбас робить постановку за твором Кайзера і вперше дарує світовому театральному мистецтву ідею використання тіла актора для витворення мистецької реальності.

Вірляна Ткач, яка уже кілька десятиліть досліджує творчість Леся Курбаса, каже, що той, як режисер, використав можливість людського тіла перевтілюватися у русі.

Три мистецькі новації Леся Курбаса, що змінили світовий театр
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:02:38 0:00

«Курбас зробив на той час унікальну річ – він оживив рух, відтворив його тілами акторів. Його надихнула знаменита Броніслава Ніжинська, яка тоді працювала в Києві. Це був час, коли Ніжинська повністю змінила поняття про балет. Ніжинська, а також Надія Шуварська, яка стала хореографом Курбаса, змінили поняття про рух у театрі й уявлення про те, що може тіло зробити на сцені», – пояснює режисерка.

«Ґаз» по-новому, як діалог із Курбасом у часі

Це не відтворення постановки Леся Курбаса, а радше мистецький діалог із ним у часі
Вірляна Ткач

«Те, що ми робимо зараз, – каже Вірляна Ткач – це не відтворення постановки Леся Курбаса, а радше мистецький діалог із ним у часі. Ми відштовхнулися від того, що зробив Курбас у «Березолі», надихнулися цим, і тепер творимо своє, даємо свої відповіді на поставлені 100 років тому питання»:

  • Що відбувається із людьми у світі, де панують машини?
  • Що відбувається із людиною, яка стає додатком машини?
  • Як людині в індустріальному (і постіндустріальному) суспільстві зберегти свою здатність бути пластичною, м’якою, непередбачуваною?
  • Як зберегти свою автономність від світу машин, бо що станеться, якщо відбудеться «вибух», зникне енергія і машини не працюватимуть?
  • Чи не витворює людина ворога сама собі, створюючи штучний інтелект?
  • Що такого цінного є в людині, чого немає більше ні у чому іншому?

Пошукати відповіді на ці запитання і пропонують автори оперного проекту GAZ.

На репетиції опери «Gaz»
На репетиції опери «Gaz»

Головним образом художньої реальності у постановці є препароване фортепіано, що до вибуху було пультом індустріального монстра, який поєднував у собі живе і неживе – технічне.

На цьому сприйнятті живого (людини) як неживого (поршня, важеля, двигуна) і навпаки – наділення бездушних залізяк якостями живих істот, і побудована уся вистава.

На репетиції опери «Ґаз»
На репетиції опери «Ґаз»

​Опера-антиутопія GAZ створена на кошти, отримані в результаті перемоги у конкурсі проектів (усього подавалися 446 проектів – ред.) на грант від Culture Bridges. Проект переміг і в конкурсі Українського культурного фонду. Реалізацію проекту також підтримали Гете Інститут та Австрійський культурний форум.

Американська прем’єра опери GAZ запланована на 2020 рік у театрі La Mama у Нью-Йорку. А 17 вересня 2019 року оперу GAZ покажуть у Відні на фестивалі Musiktheatertage WIEN.

Читайте ще:

Що зробив убитий чекістом у Сандармоху українець Лесь Курбас для світового театру

Без строку давності. Хто, як і кого розстріляв у Сандармоху​

  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG