ДНІПРО – У Дніпрі у суботу, 15 травня, ввечері урочисто відкрили для відвідувачів муніципальний Музей історії міста. Він був створений ще торік, але через пандемію не приймав усіх охочих. Заклад працює в історичній будівлі сторічної давнини, так званому «Будинку губернатора». Одна з його родзинок, кажуть співробітники, у тому, що колекцію формують самі дніпряни: переважна більшість експонатів – це родинні раритети, подаровані жителями. На відкриття закладу та перші екскурсії в рамках акції «Ніч музеїв» запросили представників влади, колег-музейників та дарувальників.
Корінна дніпрянка Галина Данильченко на відкриття Музею історії Дніпра прийшла як почесна гостя. Жінка – одна з дарувальниць нового закладу. Вона передала в експозицію більше від десятка речей, які їй дісталися від старших родичів. Її прадід по батькові був доволі заможним власником крамниці, від нього в спадок жінка отримала скарбничку та набір для вина, датовані серединою ХIХ століття.
Хай люди дивляться, хай знають, як жили колись, якими були предмети побутуГалина Данильченко
У пам'ять про бабусю по материнській лінії, яка була вправною вишивальницею, розказує дніпрянка, в неї залишились вишиті речі. До музею передала сімейну реліквію – підзор із домотканого полотна. Про це вона розповіла Радіо Свобода:
– Це все вишивала моя бабуся Мотря. Вони побралися з моїм дідусем у 1917 році, а моя тітка в них народилася наприкінці 1918 року. Це її придане. Така реліквія! А рід мого батька – білоруси Філіповські – жили в Новомосковську, мій прадід мав велику лавку, де вони торгували. Під час війни будинок був зруйнований і багато речей не збереглися. Але дещо вціліло, і я передала до музею.
– Не шкода було усіх цих речей?
– Ні. А що ж воно вдома стоїть. Хай люди дивляться, хай знають, як жили колись, якими були предмети побуту.
Фотографії, документи, раритетне піаніно
Формування колекції Музею історії Дніпра розпочалося понад рік тому. Музейники кажуть: експозицію збирали «з нуля». Наразі вже є 3,5 тисячі експонатів. Багато з них подарували самі містяни. Приносили різне: й альбоми зі старими фотографіями, на яких можна побачити назавжди втрачені будівлі, й відому катеринославську цеглу, з якої будувалося місто в ХIХ столітті, і старі документи, раритетні видання, посуд.
Це музей – про дніпрян, для дніпрян і руками дніпрян. У фокусі – людина, яка живе в нашому містіОлег Репан
А якось в колекції музею з’явилося раритетне піаніно, розповідає директор Олег Репан. Музичний інструмент, якому понад сто років, був куплений свого часу в місцевому музичному магазині братів Бакк. Він налаштований і досі має гарне звучання.
«Це музей – про дніпрян, для дніпрян і руками дніпрян. У фокусі – людина, яка живе в нашому місті. Дуже приємно, що іноді виникають несподівані речі. Оце піаніно у нас з’явилося вже після того, як в залі архітектури й інфраструктури ми зробили на підлозі схему квартири торговця музичними інструментами Бакка. Там збереглася автентична ліпнина. І потім наш дарувальник привозить нам піаніно, продане в крамниці Бакка! От така дрібничка, яка насправді не дрібничка, а дуже важлива річ», – сказав директор.
Експонати, яких можна торкатися
За словами Олега Репана, при формуванні експозиції відмовились від хронологічного підходу: експонати в новому музеї об’єднані не епохами, а сферами міського життя. Нині на першому поверсі розташовані п’ять залів, які розповідають про архітектуру, культуру, суспільне життя та торгівлю у місті, а також зала «Дніпро, мости, пороги».
Із відвідувачами намагаються спілкуватися за допомогою сучасних технічних засобів, зокрема, про історію міста можна дізнатися з мультимедійних інформаційних панелей та фільмів, що проєктуються на стіни. Також є експонати, яких можна торкатися, ба більше – спробувати «в дії».
Так, відвідувачам дозволяють скористатися касовим апаратом 1912 року, зважити різні товари на справжніх вагах з ринку «Озерка» 1950-х років, послухати патефон середини ХХ століття, посидіти на автентичному дивані середини минулого століття, зловити хвилю «Голосу Америки», погортати старі журнали та багато іншого.
Поль і театралізовані екскурсії
Окрема зала присвячена почесному громадянинові міста Олександру Полю – підприємцю й меценату, одному з першовідкривачів криворізької руди. Тут же показують артефакти з археологічних розкопок в Севастопольському парку, де торік відшукали могилу Поля.
У перший день після відкриття музей запросив дніпрян на незвичні екскурсії. Гостей зустрічала «господиня прибуткового будинку початку ХХ століття», «лікарі кінця XVIII століття», «продавчиня з крамниці часів брежнєвського «застою» тощо.
Кошторис
Робота над створенням Музею історії Дніпра наразі триває. Наразі готовий приймати відвідувачів тільки перший поверх. На другому планують згодом розташувати приміщення для наукових досліджень, а також бібліотеку.
Спонсорів не було. Єдиної цифри я зараз вам не скажуЄвген Хорошилов
Заклад створюється за гроші з міського бюджету. Яким є кошторис проєкту, на відкритті посадовці міськради не повідомили.
«Спонсорів не було. Єдиної цифри я зараз вам не скажу. В реконструкції було дуже багато компонентів. Якщо ви бажаєте, ми можемо цю інформацію оприлюднити за вашим запитом», – сказав начальник управління культури міськради Дніпра Євген Хорошилов.
Разом з тим триває й збір експонатів для нового музею: дніпрян закликають передавати речі, які мають історичну цінність. Їх можна принести просто до закладу або домовитися, щоб забрали.
