Російсько-американський бізнесмен Лев Хасіс, який ще два місяці тому, в лютому 2022 року, обіймав посаду першого заступника голови правління російського «Сбербанку», виїхав до США. Про повідомляє російське бізнес-видання «Ведомости» з посиланням на три джерела. Четвертий співрозмовник видання заявив, що Хасіс перебуває за межами Росії.
«Так, Хасіс зараз не в Росії. Він виїхав із країни одним із перших серед чільних менеджерів «Сбербанку», що просто шокувало співробітників. Після нього з ключових управлінців пішов ще (старший віцепрезидент, технічний директор групи) Давид Рафаловський, який відповідав за блок технологій», – розповіло джерело у банку.
Хасіс має громадянство США. За словами двох співрозмовників видання «Ведомости», він поїхав туди одразу після початку війни в Україні. Ще одне джерело твердить, що відʼїзд Хасіса стався за кілька днів до вторгнення.
Зараз Хасіс не є штатним співробітником будь-якої зі структур «Сбербанку», розповіло джерело видання у фінансовій установі. За словами іншого джерела в банку, компанія не планує продовжувати співпрацю з Хасісом.
Лев Хасіс працював у «Сбербанку» з 2013 року, до цього він перебував у керівництві торгових мереж X5 Retail Group та Walmart.
15 лютого «Сбербанк» повідомив, що Хасіс із 1 червня залишить посаду першого заступника голови правління, але продовжить співпрацювати з банком як консультант, а також очолить створюваний холдинг електронної комерції банку.
25 лютого джерела РБК розповіли, що Хасіс завершив роботу в банку достроково, його останнім робочим днем стало 22 лютого. Перехід Хасіса до холдингу електронної комерції, можливо, не відбудеться, говорив один зі співрозмовників видання.
Після початку війни свої посади залишили спецпредставник президента Росії Анатолій Чубайс, гендиректор «Яндекса» Олена Буніна та заступник директора «Аерофлоту» Андрій Панов. Панов після звільнення та відʼїзду з Росії закликав російських бізнесменів та менеджерів саботувати угоди та контракти, повʼязані з підтримкою війни.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
