Міністерство закордонних справ України у роковини Волинської трагедії засудило злочини проти мирного населення і наголосило на неприпустимості маніпуляцій трагічною історією і використанні її з політичною метою.
«У ці дні ми згадуємо одну з найтрагічніших сторінок спільної українсько-польської історії. Переконані, що кожне життя є безцінним. Тому вшановуємо пам’ять всіх загиблих внаслідок Волинської трагедії. Однозначно і рішуче засуджуємо злочини проти мирного населення – українців, поляків, євреїв, чехів та інших постраждалих. Водночас не можемо погодитися з однобічною і політизованою оцінкою трагічних подій 1943-1944 з боку польських політиків і дипломатів», – йдеться в заяві МЗС, оприлюдненій 11 липня.
У дипломатичному відомстві наголосили, що правда про тогочасні події має бути встановлена на основі достовірних архівних матеріалів. «Неприпустимими є спроби маніпуляцій трагічною історією, однобоке трактування та використання її в політичних цілях. Це лише розпалює негативні емоції між українцями та поляками і не сприяє виясненню правди», – заявляють у МЗС.
У відомстві висловили сподівання на те, що діалог між істориками й експертами буде невдовзі відновлений, «всі спірні моменти вивчені і проаналізовані в дусі порозуміння, взаємної поваги та відповідальності за майбутнє відносин між нашими державами і народами».
Минулого тижня посольство Польщі в Україні повідомило, що польський Інститут національної пам’яті розшукує потерпілих осіб і свідків «злочинів геноциду, скоюваних у період 1939-1945 років членами ОУН-УПА й іншими особами-співучасниками проти населення польської національності, що проживало у Волинському воєводстві».
Минулого місяця президенти Польщі й України Анджей Дуда і Володимир Зеленський після зустрічі у Брюсселі заявили, що прагнуть примирення між польським й українським народами та налаштовані на плідну співпрацю між двома державами.
У перебігу Волинської трагедії 1943–44 років, яку в Польщі офіційно називають «Волинською різаниною», внаслідок дій Української повстанської армії, з одного боку, і низки польських формувань – націоналістичних, комуністичних і колаборантських із нацистами, – з іншого, загинули десятки тисяч людей.
При цьому число жертв серед місцевих поляків, за даними різних істориків, у тому числі польських, оцінюється від 30 до 70 тисяч людей; цифри офіційної Варшави – 100 тисяч загиблих поляків – не підтверджує майже ніхто.
Кількість убитих українців оцінюють від 5 тисяч (цю найнижчу оцінку використовує Варшава) до понад 20 тисяч людей.
Події Волинської трагедії Варшава давно називає «етнічними чистками», а 2016 року там перейшли до офіційного визначення «геноцид»; єдиними винуватцями трагедії називають «українських націоналістів».
Заперечення Києва і нагадування про спільну відповідальність за трагедію і про злочини також поляків проти українського населення Польща при цьому відкидає і наполягає, щоб Україна визнала ту «історичну правду», яку диктує Варшава. Політичні суперечки, зокрема, пов’язані з оцінками тих подій, призводили останніми роками до зростання напруженості у відносинах між двома країнами.
