Російська армія не припиняє обстрілювати звільнений Херсон. Але жителі, які там залишаються, налаштовані святкувати Новий рік попри російську агресію. Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» розпитав херсонців, як вони планують провести новорічні дні.
Що купують до столу?
Продавці на базарі зізнаються, що цього року покупців разів у п’ять менше у порівнянні з минулим роком. Купують переважно «борщовий набір».
«Яблука – то таке, то в останню чергу беруть, тому що картопля, морква, буряк йдуть у першу чергу. Мандарини, виноград потихеньку, слабенько, але купують», – розповів продавець Максим з ринку в Херсоні.
За його словами, овочі до новорічних днів подорожчали: «Бо воно все їхало з тієї (лівобережної) сторони (досі окупована російськими військами – ред.). А зараз усе це зі сторони Львова, там дорого. Мандарин – від 70 гривень за 1 кг, груша – 50 і 60 грн».
«Поїдемо – місто загине»
Жителі Херсону переконані, що окупанти навмисно намагаються зіпсувати українцям свята.
Хай свято буде всупереч, всупереч усьомЖителька Херсону Тамара
«З огляду на те, що вони (російські військові – ред.) роблять усе, щоб ми злякалися, щоб ми не раділи, щоб ми не підтримували одне одного, а ми будемо робити навпаки. Поставимо штучну ялиночку, спечу пиріг. Хай свято буде всупереч, всупереч усьому», – сказала кореспонденту «Новин Приазовʼя» жителька Херсону Тамара.
Жінка зізнається, що, звичайно, цього року зимові свята будуть більш скромні. Але вона переконана, що залишати місто не можна.
«Знаєте, ті речі, які до війни мали значення, для нас зараз втратили сенс. Але, якщо ми всі виїдемо, то згине місто. Заради чого тоді були всі ці жертви, якщо ми зараз усі звідси поїдемо?! Ми будемо чекати, будемо відбудовувати Херсон. Ми навіть під обстрілами будемо вітати одне одного», – додала жителька міста.
Ще один містянин Дмитро каже, що багато його сусідів повиїжджало, тому Новий рік чоловік планує зустрічати з домашніми тваринами. Залишати Херсон він також категорично проти.
Мені так би хотілося, щоб усі трошечки розслабилисяЖитель Херсону Дмитро
«Нікуди я не виїжджав. Я буду тим останнім херсонцем, хто поїде та погасить за собою світло (в місті). Я буду, мабуть, сам зустрічати Новий рік, зі мною два коти. Солодощі будуть у мене, якийсь тортик собі куплю. Я просто сяду, підніму склянку компоту», – сказав херсонець
Чоловік все ж сподівається, що новорічні дні будуть більш спокійними.
«Мені так би хотілося, щоб усі трошечки розслабилися, покурили, ніхто не стріляв, щоб артилеристи кудись пішли, по чарці собі налили. Я дуже хочу, щоб це був спокійний місяць», – поділився Дмитро.
- Російська влада у вересні оголосила про анексію чотирьох українських областей, в тому числі Запорізьку. Україна і Захід засудили цю спробу анексії.
- 11 листопада Міноборони України повідомило, що Херсон повертається під контроль української армії. Російські військові відступили з правого берега Дніпра, де, зокрема, розташований обласний центр.
Нічні удари по Херсону. Армія РФ продовжує руйнувати житлові квартали (фотосвідчення)
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
