Скільки на Херсонщині колаборантів та скільки людей можуть прийти на псевдореферендум щодо «приєднання до Росії»? Побиття мирних жителів, викрадення та зґвалтування – що відбувається у Високопіллі? Куди жителі Херсонщини виїжджають з області та як працюють «зелені коридори», що створені людьми, а не владою? Про це в інтерв’ю для проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я» розповів голова Херсонської обласної військової адміністрації Геннадій Лагута.
– Які перспективи, на ваш погляд, «референдуму», який запланували окупаційні сили Російської Федерації на території Херсонщини?
Хоч би як його назвали, щоб вони не зробили, це буде фальсифікація та абсолютно незаконноГеннадій Лагута
– На жаль, пішли такі розмови, що окупанти на перші числа травня готують щось: чи «референдум», чи як це ще назвати… Можу прокоментувати тільки так: вся Херсонщина чекає на звільнення, вона українська. Вона хоче жити у єдиній, мирній, славетній, соборній Україні. І жити мирно – так, як ми й жили та розвивалися. І, повірте мені, пропрацювавши неповних чотири місяці на своїй посаді, у нас було стільки планів, стільки ідей, стільки розвитку, але ми їх виконаємо. Тому закінчу я коментар (з приводу – ред.) «референдуму» так: хоч би як його назвали, щоб вони не зробили, це буде фальсифікація та абсолютно незаконно.
Після стількох днів окупації з боку Дніпропетровської області, і ми вдячні нашим доблесним Збройним силам України, дякую красно керівництву Дніпропетровської області, керівництву міста Кривого Рогу.
Державне казначейство, яке переведене та працює у Кіровоградській області, у місті Кропивницькому, здійснює свою роботу та проводить усі виплатиГеннадій Лагута
З того боку ми вже маємо можливість поцілувати рідну землю, є звільнені населені пункти. У них відновлюється енергопостачання, водопостачання, поліція України несе службу, всі пенсії – будуть виплати цього тижня. Всі ці моменти ми організовуємо за величезної підтримки, ще раз я вдячний керівництву Дніпропетровської області та міста Кривого Рогу. Це за останні дні найрадісніша подія.
– Можна уточнити щодо пенсій та виплат бюджетникам? Тобто все це буде вирішено цього тижня, ви кажете?
– Я б розбив це питання на два пункти. Перший – на деокупованих територіях усе це буде виплачено: пенсії, зарплати людям, але навіть на всій окупованій території були розмови, що припинені виплати (дитячі, зарплати), тепер ці виплати йдуть. Державне казначейство, яке переведене та працює у Кіровоградській області, у місті Кропивницькому, здійснює свою роботу та проводить усі виплати. Це я вам відповідально заявляю. Це можуть довести люди, які одержують навіть на окупованій території гроші.
– Яка частина херсонців виїхала на вільну територію України, яка залишилась, яка поїхала, можливо, до тимчасово окупованого Криму?
Робота перетворилася на партизанський загінГеннадій Лагута
– Одразу після окупації, коли пішла загроза захоплення будівлі (обласної – ред.) адміністрації, міста Херсону, ми всією командою перемістилися. Ми не могли продовжувати роботу там (я думаю, всі це чудово розуміють). Робота перетворилася на партизанський загін (стала підпільною – ред.). Коли всюди окупація, коли люди там: наші героїчні мери, голови територіальних громад, старости. Коли потрібно було підтримувати їхню роботу, коли не дали нам жодного офіційного «зеленого коридору», а треба було постачати медикаменти, продукти, допомагати людям.
Люди їдуть з області, підтверджую. Але люди повернуться після визволення ХерсонщиниГеннадій Лагута
Скільки виїхало – мені важко сказати точно, але можу сказати, що особливо останнім часом люди їдуть, їдуть дуже багато, їдуть у напрямку Миколаєва. Це такий створений людьми, неоголошений «зелений коридор», де прориваються сім'ями з дітьми: спочатку – через Олександрівку (але там бої), тепер – через Снігурівку, Баштанку. Люди їдуть. Але люди повернуться після визволення Херсонщини. Люди їдуть – підтверджую.
– Україна і деякі представники Заходу вимагають притягнути Росію до відповідальності за воєнні злочини через події на Київщині. Що вам відомо щодо Херсонщини? Чи можна якось порівняти ситуацію з тим, що виявили на звільнених землях Київщини: у Бучі, у Бородянці, в Ірпені? Чи у вас більш спокійно?
– Звичайно, люди не хочуть не просто під окупацією жити – вони не хочуть жити в минулому. Ось (18 квітня – ред.) встановили пам’ятник Леніну біля Генічеської РДА – я навіть не знаю, як це коментувати. З погляду злочинів, я багато знаю інформації про те, що коїться в наших населених пунктах – у таких, припустимо, як Високопілля. Мені хотілося б, щоб після звільнення вже спільно зі слідчими органами, зі спецслужбами це було (розслідувано – ред.). Поки що це інформація, яка надходить від людей, які звідти виходять (виїжджають – ред.) у бік Кривого Рогу. Ми її перевіряємо й оцінюватимемо, вже коли звільнимо Високопілля.
– Можете хоча б натякнути, про які злочини вам відомо?
– Жорстоке поводження, побиття, викрадення, зґвалтування жінок, дівчат – це все, що розповідають люди, і це вимагає подальшого розгляду та покарання всіх винних.
– У Мелітополі, сусідній Запорізькій області, окупаційні сили намагаються налагодити освітній процес. Навіть були повідомлення, що викрадали директорів шкіл для залякування. Чи вам відомо щось подібне про Херсонщину? Чи намагаються російські сили налагодити освітній процес?
Збирають вчителів, вимагають розпочати навчальний процес російською мовою, за їхніми підручниками, за їхньою програмою. Але наші мужні вчителі тримаютьсяГеннадій Лагута
– У нас з усієї області кілька сіл лише у трьох територіальних громадах звільнені: Нововоронцовське, Високопільське та Кочубеївське. Бачите – навіть не називаю, скільки (звільнених населених пунктів – ред.). Щоб ми не підвели людей на окупованій території, відповідаю: звичайно, намагаються, постійно викликають директорів, збирають вчителів, вимагають розпочати навчальний процес російською мовою, за їхніми підручниками, за їхньою програмою. Але наші мужні вчителі тримаються. І йде дистанційне навчання наших діток за українською програмою, згідно з законом нашої держави. Не називатиму громади, не називатиму прізвища, тому що ми підставимо просто людей.
Наголошую: перебуваючи у відносній безпеці, кожне слово, кожен рух, кожен крок можуть обернутися для людини, яка там (на окупованих територіях Херсонщини – ред.) героїчно (залишається – ред.), тим, що вона опиниться у підвалі в окупантів. Тому я витримаю усі звинувачення: «зник», «не виходив на зв’язок», «не коментував». Історія все розставить (на свої місця – ред.). І все оточення знає, скільки ми робили, робимо та робитимемо.
– Як ви оцінюєте наміри російських окупаційних сил, їхні спроби призначити «голову» Херсонщини?
– Перше – вони не мають кандидата, бо всі жителі Херсонщини відмовляються від цього. Ви знаєте, (російські окупаційні сили – ред.) знаходять політиків минулого. Є, звичайно, колаборанти, якими займаються спецслужби. Знову ж таки, нехай це коментують спецслужби. Але, за моєю інформацією, у них лихо з усім цим питанням, біда. Бо всі (російські окупаційні сили – ред.) думали, що їх зустрічатимуть та черги стоятимуть за посадами. А ми точно знаємо, що вони не знають, кого призначити. Була інформація, що можуть перевести (російського «голову» Херсонщини – ред.) з окупованого Криму. Була інформація, що вони мали якогось кандидата, взагалі божевільного. Тому те, що я знаю точно: вже давно б призначили – просто немає кого.
– Як ви оцінюєте гуманітарну ситуацію в області? І чого найбільше потребує наразі Херсонщина?
– Важка. Гуманітарна ситуація дуже важка. Наголошую ще раз: з першого дня, як би не билися, не працювали найвище керівництво нашої держави, віцепрем'єрка Ірина Верещук, Офіс президента (Кирило Тимошенко, Сергій Трусов), нам не дали жодного офіційного «зеленого коридору».
Можна поставити хоч сотні фур, вагонів з медициною, продуктами, але доводилося завозити усе це стежками, маленькими партіямиГеннадій Лагута
Довкола улюбленої Херсонщини з боку Дніпропетровська, Кривого Рогу, Миколаєва можна поставити хоч сотні фур, вагонів з медициною, продуктами, але доводилося завозити усе це стежками, маленькими партіями. Тепер через блокпости волонтери провозять. Звісно, для забезпечення величезної області цього недостатньо. На всі наші прохання, прохання вищого керівництва держави вони (російські окупаційні сили – ред.) відповідають: «Ми самі забезпечуватимемо продуктами, медикаментами область. Тут Крим допомагає».
– Чи російські окупаційні сили користуються лікарнями, поліклініками на Херсонщині?
– Безумовно. Залякуючи головних лікарів, вони заходять до районних та обласних лікарень та закладів територіальних громад, лікують там своїх поранених. Привозять свої ліки. Я вас не обманюватиму: таке є, і медики мужньо тримаються та під загрозою автоматів вони по-різному вчиняють. Працюють як медики. Розумієте, так?
– Щодо загиблих. Чи зберігають їхні тіла також у моргах Херсонщини? Про це відомо щось?
– Я це все чув, що, звичайно, використовують і крематорії, і спалюють тіла своїх загиблих військових, але це потрібно знати точно. Усе це (відомо – ред.) лише з розмов.
– Уявімо, що невдовзі російські війська підуть, так само, як вони пішли з Київщини. Які збитки саме завдані Херсонщині? Про що йдеться?
– Усе нами повністю контролюється, профільний заступник щодня спільно з головами РДА, які на зв'язку з головами територіальних громад, фіксують кожну руйнацію: інфраструктури, доріг, аеропорту, будинків, державних будівель, приватних помешкань – усе це буде підраховано за лічені дні.
– Йдеться про мільярди гривень чи мільярди доларів?
Через область йшла така кількість колон танків, зруйновані щойно зведені, щойно відремонтовані об’єкти, починаючи від аеропорту й закінчуючи новими дорогамиГеннадій Лагута
– Мільярди гривень, які виростуть у мільярди доларів. Якщо через область йшла така кількість колон танків, якщо зруйновані щойно зведені, щойно відремонтовані об’єкти, починаючи від аеропорту й закінчуючи новими дорогами. Однак це все дурниця у порівнянні з тим, що сталося на Херсонщині: мирній, працьовитій, аграрній та улюбленій. Там тепер – лихо, жертви, вбиті діти, жінки, чоловіки, – оце найстрашніше.
– Чим може закінчитися спроба Росії приєднати Херсонщину до себе? Тому що зараз російські війська йдуть у наступ на Донбасі та, можливо, вони захочуть залишитися там, де вони вже є. А ми знаємо, що Херсонщина – це житниця України.
– Знайте головне: за винятком колаборантів, якими займаються спецслужби, офіційно вони (російські сили – ред.) можуть отримати на референдумі кілька голосів. Але Херсонщина – це мільйон жителів, скільки б тепер не виїхало. Тому перше: все (організоване «голосування» – ред.) буде підробкою та все буде брехнею, хоч би як це називалося. А друге: я переконаний, що Херсонщину буде звільнено. Ми у це віримо. Але цей коментар я залишу нашим доблесним військовим.
- Російські війська почали штурм Херсону 1 березня, обстрілюючи багатоповерхівки.
- Невдовзі після того до місцевої ОДА зайшли окупанти, однак голова ОДА (зараз – обласної військової адміністрації) Геннадій Лагута заявив, що адміністрація області не полишила своїх обов’язків.
- Також під контроль російських окупантів повністю потрапили Нова Каховка, Каховка, Генічеськ та низка інших міст і населених пунктів Херсонщини.
- У Херсоні все ж відбуваються акції з українською символікою, де місцеві жителі протестують проти окупаційного режиму.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
