Доступність посилання

ТОП новини

«Не херсонець і не військовий». Ким є новий голова Херсонської області Ярослав Янушевич?


Ярослав Янушевич
Ярослав Янушевич

Що відомо про нового очільника Херсонської обласної військової адміністрації Ярослава Янушевича? Які сфери в регіоні є найбільш проблемними і потребують швидкого вирішення? Чому так званий «голова військово-цивільної адміністрації» захопленої частини Херсонщини Володимир Сальдо більше не «керує» окупованою частиною регіону? Ці та інші актуальні питання з'ясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

  • Президент України Володимир Зеленський в кінці минулого тижня призначив голову Херсонської області. Посаду обійняв Ярослав Янушевич. Інформація про підписання відповідного указу була оприлюднена на сайті Офісу президента 4 серпня.
  • Згідно з інформацією з відкритих джерел, Янушевич є доктором юридичних наук. З 2011-го до 2013 року був заступником голови Державної міграційної служби України. У 2013 році обіймав посаду генерального директора державного підприємства «Документ». Потім деякий час Янушевич був заступником голови Державної фінансової інспекції України. З 2014 до 2016 року обіймав посаду виконавчого директора підприємства «Український державний центр радіочастот». З 2016 року був радником генерального директора цього ж підприємства.
  • Херсонське видання «Мост», повідомляючи про погодження кандидатури нового голови ОДА, зазначило, що Янушевич станом на вересень минулого року був люстрованим, а тому не має права обіймати державні посади до 2024 року. За інформацією видання «Дзеркало тижня», Янушевич свого часу «користувався особливою довірою колишнього прем’єр-міністра України Миколи Азарова, мав тісні дружні стосунки з його сином Олексієм». Сам Янушевич поки не коментував цю інформацію.
  • 28 червня Кабінет міністрів погодив звільнення з посади голови Херсонської обласної державної адміністрації Геннадія Лагути. 9 липня президент Зеленський підписав указ і призначив тимчасовим виконувачем обов’язків голови ОДА заступника Лагути Дмитра Бутрія.

Пріоритетні напрямки роботи

Новий голова Херсонської обласної військової адміністрації 5 серпня на своїх сторінках в соціальних мережах звернувся до жителів Херсонської області і розповів, що приступив до виконання обов’язків.

Указ про призначення Янушевича на посаду голови Херсонської області був опублікований 4 серпня
Указ про призначення Янушевича на посаду голови Херсонської області був опублікований 4 серпня

«Я буду намагатися робити максимум для всіх херсонців і робити максимум для наближення нашої перемоги, для вивільнення всієї території Херсонської області», – сказав він у своєму зверненні.

Редакція програми «Новини Приазов’я» звернулася до нього із запитом прокоментувати основні напрямки його діяльності на посаді очільника Херсонської області. Щойно інтерв’ю з Янушевичем відбудеться – ми опублікуємо його.

Секретар Херсонської міської ради, виконувачка обов’язків міського голови Херсону Галина Лугова розповіла «Новинам Приазов’я», що 8 серпня відбулася перша селекторна нарада за участі нового керівника області. За словами посадовиці, учасники визначили найважливіші проблеми регіону.

Говорили про захист освітянської галузі: як працювати надалі, підтримувати наших вчителів
Галина Лугова

«Відсутність безпечних умов вивезення, окупація території, відсутність можливості конвертації української гривні, тому що російський рубль задавлює нашу гривню. Також говорили про захист освітянської галузі: як працювати надалі, підтримувати наших вчителів, як організовувати освітній процес. Говорили про моменти, які влаштовують орки (російські військові – ред.) щодо проведення «референдуму», говорили також про ті підприємства, які працювали з орками», – повідомила Лугова.

Вона зазначила, що обласна влада також планує розв’язувати проблему з отриманням документів жителями окупованої частини регіону. Загалом посадовиця оптимістично налаштована на співпрацю з новим очільником області.

«Є також пропозиції та побажання підприємств наших, тому що є низка питань. І як отримати документи новонародженим дітям, адже це зараз проблематика на окупованій території, і яким чином допомогти людям, які досягли пенсійного віку і мають оформити пенсії – це теж велика проблема. Як на мене, ситуація більш-менш вимальовується на перспективу стабільності», – зазначила Лугова.

«Кандидатура здивувала»

Разом із тим депутат Херсонської обласної ради Сергій Хлань, коментуючи призначення Янушевича, сказав, що його здивувала ця кандидатура.

Військового чекали. Але виявилося, що призначена людина – і не херсонець, і не військовий, а взагалі з туманною історією люстрації
Сергій Хлань

«Здивувало те, що це не херсонець. Ми розуміємо, що це президентська вертикаль, ми розуміємо, що це людина мала бути з політичної сили президентської. Там є і Соболевський, який був в окупації і, до речі, є заступником голови обласної ради. Якщо брати до уваги, що обласна рада на сьогодні недієздатна і не працює, я думаю, що було б логічно саме призначення цих людей. Ну, можливо, не цих людей, а військового, якого чекали. Але виявилося, що призначена людина – і не херсонець, і не військовий, а взагалі з туманною історією люстрації», – зауважив депутат.

Хлань зазначив, що зараз Херсонська обласна військова адміністрація є головним розпорядником коштів на потреби органів місцевого самоврядування у регіоні. На думку депутата, новий керівник має звернути увагу на «неефективність роботи районних рад», а також «оптимізувати кадрову систему» безпосередньо в обласній військовій адміністрації.

Сергій Хлань
Сергій Хлань

«Мені от цікаво буде подивитися, як новий очільник ОВА буде підходити до кадрових питань, бо в Херсонській області є 4 заступники голови області. Чи потрібні вони будуть йому в повному обсязі. До речі, ще є одна вакансія першого заступника. Тобто взагалі 5 заступників на Херсонську окуповану область зараз», – сказав він.

Депутат також зауважив, що Янушевич може використати нову посаду для «відбілювання» своєї репутації як люстрованого чиновника і подальшого просування в кар’єрі.

Якщо ми щось побачимо нове і результативне, то, безумовно, будемо це вітати
Сергій Хлань

«Після голови ОВА через місяць, через два буде легше перейти кудись на заступника міністра чи на якусь там державну посаду, скажімо, центральних органів виконавчої влади. Тому мені дійсно буде прикро, якщо це відбудеться так. Якщо, все ж таки, він проявить себе як людина, яка зможе скоординувати роботу, яка внесе якісь результати і позитивні зрушення в сторону деокупації чи організації соціальних виплат у Херсонській області, якщо ми щось побачимо нове і результативне, то, безумовно, будемо це вітати», – зазначив депутат облради.

«Професійний заступник»

Директор Агентства розвитку Приазов’я, політолог Костянтин Батозський вважає, що призначення Янушевича пов’язане, перш за все, з його лояльністю до Офісу президента. Херсонській області потрібен професійний управлінець, упевнений політолог.

Костянтин Батозський
Костянтин Батозський
Саме від дій обласної влади залежить багато питань, як то евакуація людей, постачання медикаментів, їжі тощо. Тобто це великий комплекс проблем
Костянтин Батозський

«Цей пан працював на різних посадах в державних органах влади, завжди займаючи не першу, а другу чи третю ланку. Тобто це такий хронічний заступник, або професійний заступник. Дуже важка область йому дісталась, бо на території тривають бойові дії. Саме від дій обласної влади залежить багато питань, як то евакуація людей, постачання медикаментів, їжі тощо. Тобто це великий комплекс проблем, де насамперед потрібен грамотний, послідовний управлінець, який зможе їх вирішувати», – підкреслив Батозський.

Колишній депутат міської ради Херсону, співзасновник громадської організації «Південна стратегія розвитку» Станіслав Трошин зазначив, що ситуація в області залишається складною, тому новий очільник обласної військової адміністрації може зіткнутися у своїй роботі з низкою викликів.

Зараз перед людиною стоять величезні виклики: як організовувати життя деокупованих територій
Станіслав Трошин

«Немає ні інтернет-зв’язку, ні українських мобільних операторів, ні нормальних продуктів, ні ліків, засобів особистої гігієни та побутової хімії. Вони коштують в 5-10 разів дорожче, ніж у Києві, Одесі чи Львові. Тому зараз перед людиною стоять величезні виклики: як організовувати життя деокупованих територій, як намагатися організувати передачу певних речей на окуповану територію, як сприяти ЗСУ в якнайшвидшій деокупації іншої частини Херсонської області», – зазначив ексдепутат.

Трошин вважає, що новому голові Херсонської ОВА було б доцільно побудувати співпрацю з міжнародними і громадськими організаціями, які можуть допомогти у вирішенні гуманітарних проблем регіону.

«Йому потрібно відкрити дуже широкий фронт роботи з людьми, громадськими організаціями, які допомагають людям на деокупованих територіях, міжнародними організаціями, які надають всі види допомоги, ті ж ліки, ті ж продукти, гаряче харчування на лінії зіткнення і в сірій зоні», – додав Трошин.

«Окупанти посилять тиск»

Тим часом 5 серпня російські ЗМІ повідомили, що призначений російськими військовими «керувати» окупованою частиною Херсонщини Володимир Сальдо госпіталізований з підозрою на отруєння.

Телеграм-канал Baza написав, що «Сальдо доставили до окупованого Криму у вкрай тяжкому стані, а звідти його вирішили перевезти до Москви, ввівши у медикаментозну кому». За даними видання, його поклали до реанімації токсикологічного відділення НДІ імені Скліфосовського.

Замість Сальдо – окупованим регіоном почав «керувати» так званий «голова уряду» окупованої частини Херсонської області Сергій Єлісєєв. Це чиновник з Росії, який до цього обіймав посаду першого заступника голови регіонального уряду в Калінінградській області.

Трошин вважає, що Сальдо не впливав на те, як складалися процеси на окупованій частині Херсонщини, адже ними керували з Москви. На думку політика, тиск на місцевих жителів зараз лише посилюватиметься.

Російське керівництво буде ще сильніше намагатися пробитися до обласного центру. Робить все для того, щоб провести «референдум» у вересні
Станіслав Трошин

«Бажання монополізувати інформаційний простір, бажання монополізувати фінансовий сектор, бажання створити свою податкову і бажання вкрасти врожай українських фермерів на Херсонщині – воно нікуди не подінеться, а тільки посилиться», – вважає Трошин.

«Я думаю, що нове російське керівництво буде ще сильніше намагатися пробитися до обласного центру. Робить все для того, щоб провести «референдум» у вересні», – додав він.

Трошин також виказав свою впевненість в тому, що «ЗСУ почнуть масовий контрнаступ на Херсонщині набагато раніше, ніж ці недоадміністратори підготують свій псевдореферендум».

«Влада РФ могла усунути Сальдо»

Заступник директора Центру близькосхідних досліджень Сергій Данилов зазначив, що, ймовірно, у Сальдо дійсно погіршився стан здоров’я. Разом із тим аналітик припускає, що таким чином російська влада могла усунути його від «керівництва» окупованою частиною Херсонщини.

Сергій Данилов
Сергій Данилов

«Про те, що у Сальдо рак, усі знають, він лікувався періодично в Ізраїлі. І насправді російська окупація вбиває цього колаборанта, оскільки не дає йому пройти його звичний курс лікування в ізраїльській клініці. Чи хтось допоміг йому зараз захворіти сильніше? Все виглядає саме так», – каже Данилов.

Або його прибирають цілеспрямовано з політичної арени, не хочуть виганяти, не хочуть, щоб це виглядало як помилка або поразка Москви на Херсонщині
Сергій Данилов

«Можна припустити дві версії: перша – неякісне лікування якимись російськими препаратами призвело до погіршення ситуації до критичного рівня так, що він в медикаментозній комі, або його прибирають цілеспрямовано з політичної арени, не хочуть виганяти, не хочуть, щоб це виглядало як помилка або поразка Москви на Херсонщині, а хочуть подати це як природну причину неможливості виконувати Сальдом своїх обов’язків», – поділився Данилов.

Він також повідомив, що незадовго до госпіталізації Сальдо відбулася «нарада» так званого російського «уряду» Херсонщини, на яку не покликали ні Сальдо, ні Булюка. (депутат Херсонської обласної ради Віталій Булюк, якого окупаційні сили призначили «заступником» Сальдо – ред.).

Данилов вважає, що Сальдо «був вигідною для Росії фігурою», оскільки він – колишній політик саме з Херсону і погодився очолити так звану «військово-цивільну адміністрацію». Втім, із налагодженням окупаційних «структур» у регіоні Сальдо не впорався, вказує Данилов.

Окупанти розраховували на те, що Сальдо зможе залучити управлінців на всіх рівнях для забезпечення життєдіяльності регіону
Сергій Данилов

«Для окупантів він був дуже важливий як фігура. По-перше, щоб показати місту і світу, що є місцева підтримка, є місцеві кадри. І вони розраховували на те, що Сальдо зможе залучити управлінців на всіх рівнях для забезпечення життєдіяльності регіону. І для полегшення, і покращення для них окупації, і, головне, для здешевлення окупації. Оскільки без місцевих кадрів, без працюючих структур, без школи, без медицини, без комунальних підприємств і, головне, без місцевої поліції дуже дорого обходиться окупація», – пояснив експерт.

Він також припускає, що схиляючи Сальдо до співпраці, російські сили змалювали йому майбутнє за кримським прикладом і долею російського голови анексованого Криму Сергія Аксьонова: «Саме Аксьонов приїздив передавати досвід кілька разів, в Каховку коли приїздив, і в Чаплинці бував, і в Генічеську, і спілкувався з Сальдо».

Політолог Батозський не виключає, що Сальдо «самостійно вирішив піти» з так званої «посади», оскільки прагне уникнути відповідальності за співпрацю з Росією.

Сальдо, оскільки він є такий довгожитель української політики, то точно знає, що найголовніше вміння українського політика – вчасно піти з посади
Костянтин Батозський

«Якщо ми пам’ятаємо історію, то люди, які починали сепаратистський рух на Донеччині, вони і були у владі тоді, а потім кудись зникли. В кращому випадку виїхали, а так зазвичай вони загинули. Зрадників ніхто не любить, і пан Сальдо, оскільки він є такий довгожитель української політики, то він точно знає, що найголовніше вміння українського політика – вчасно піти з посади. От, напевно, почувши щось неладне, пан Сальдо вирішив використати таку стратегему, як лягти в лікарню, і таким чином хоче уникнути в майбутньому відповідальності», – припустив Батозський.

  • Більша частина Херсонської області, включно з обласним центром, була окупована російськими військовими упродовж першого тижня повномасштабного вторгнення Росії.
  • Деякі підрозділи Збройних сил України, що обороняли регіон, були розбиті, деякі змушені були відступати перед чисельними колонами противника, який йшов з території анексованого Криму.
  • 27 липня Збройні сили України завдали точкових ударів по Антонівському автомобільному мосту та зруйнували логістичні й транспортні шляхи російських військ. 30 липня оперативне командування «Південь» повідомило, що українські військові також завдали удару по залізничному мосту через Дніпро в районі Херсону (Антонівський залізничний міст – ред.), заблокувавши і його використання російськими військами.
  • В ніч на 8 серпня ЗСУ знов завдали ударів по Антонівському і Каховському мостах на території Херсонщини, окупованій російськими військами, повідомила начальниця координаційного пресцентру сил охорони та оборони «Півдня» Наталя Гуменюк.

Масштабна війна Росії проти України

24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.

Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.

Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.

На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.

Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.

11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.

Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.

Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.

Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.

З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.

6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.

ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.

Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.

«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG