Наскільки населення окупованих територій півдня і сходу України забезпечене питною водою? Чи вирішує ці проблеми окупаційна влада? І чи можливо їх вирішити без побудови нової Каховської ГЕС, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Російські сили не здатні забезпечити жителів окупованих територій прісною водою. Зокрема, йдеться про території сходу України, оскільки наразі рівень води у водосховищах, які там розташовані, критично малий, повідомили 2 вересня у Центрі національного спротиву. Там зазначили, що через це є висока ймовірність зриву опалювального сезону 2023/2024 року. Будівництво водоводу з Дону не допомогло вирішити проблему, підкреслили в Центрі.
- У повідомленні також сказано, що через недостатні запаси прісної води жителі окупованої частини Донецької області продовжують отримувати воду дозовано. Крім того, під час видачі води фіксувалися випадки роздачі повісток, а також вимоги надати персональні дані в обмін на воду, чи видача води лише за наявності російського паспорта.
- Маріупольська міська рада 31 серпня повідомила, що жителі цього міста скаржаться на неякісну воду з-під крана – там, де вона є. За словами людей, вона має зелений колір та неприємний запах. У міській раді зазначили, що російська окупаційна влада не займається критичною інфраструктурою Маріуполя та не дотримуються жодних санітарних норм. Як результат – вода у місті не придатна навіть у якості технічної.
- У повідомленні міської ради також нагадали, що у місті до повномасштабного вторгнення стартував проєкт з модернізації водозабезпечення. Згідно з ним, мали побудувати сучасний водоочисний завод, вода з-під крана мала стати питною та високої якості.
Що пʼють у Маріуполі ?
Депутат Маріупольської міської ради Максим Бородін розповів, що на Приазов'ї завжди була проблема з прісною водою. Маріуполь отримував воду, в першу чергу, з каналу Сіверський Донець. Це штучний канал, по якому насосами подавалася вода. Також було декілька додаткових джерел. Одне з них – це Старокримське водосховище поруч із Маріуполем. Використовувалося і Павлопільське водосховище, яке теж обмежене і за останніми роками перед повномасштабним вторгненням мало проблеми з обмілінням.
Вода бурого, іржавого кольору і має запах тухлятиниМаксим Бородін
«Зараз, наскільки я знаю, Сіверський Донець не працює взагалі, окупанти не змогли його відновити й тому більшість води використовували зі Старокримського водосховища. І використовували, наскільки я знаю, дуже нераціонально і не економно.
По скаргах мешканців, з того, що я бачу в соціальних мережах, люди пишуть, що в останні дні вода бурого, іржавого кольору і має запах тухлятини. Це так люди пишуть. Це, скоріш за все, пов'язано з тим, що вже рівень води настільки опустився до низу, що насоси просто починають забирати мул знизу, і, відповідно, якість води значно погіршується», – каже Бородін.
Окупаційна влада замовчує проблеми, пов'язані з водопостачанням, і не повідомляє, чи буде їх якось вирішувати, зазначив депутат.
«Я думаю, вони із водою до останнього будуть мовчати, навіть коли буде повна криза. Тобто вони ніколи не зізнаються, що вони самі створили цю кризу і будуть розповідати, що все гарно, все нормально. Тому єдине джерело інформації – це містяни, які десь в соціальних мережах іноді можуть коментувати», – додав він.
Для опалювального сезону води може вистачити, він навряд чи під загрозою, каже Бородін. Найбільшою проблемою, на його думку, є забезпечення питною водою та для зрошення земель.
«Маріуполь знаходиться в зоні ризикового землеробства, і у нас буває, що дощів немає по два-три місяці. Тому питання в тому, що люди, які там займаються, виживають за рахунок якогось невеликого агробізнесу, для себе щось вирощують, вони просто можуть не мати води навіть для вирощування. І я вже не кажу про воду, яка необхідна для приготування їжі й всього іншого», – зауважив депутат.
З огляду на бойові дії та окупацію Росією частини південних територій України, редакція не може отримати офіційного підтвердження про деякі озвучені свідчення чи незалежно їх перевірити.
Херсонщина: «екологічна, технічна катастрофа»
- На окупованій частині Херсонщини також є проблеми з питною водою. Місцевий телеканал «Таврия» з посиланням на окупаційну владу 1 вересня повідомив, що у Скадовську вода зі свердловин не відповідає вимогам санітарних служб. Тож окупаційні чиновники порадили місцевим жителям вживати питну воду у кип'яченому вигляді або таку, що продається в пляшках.
- Призначений Росією виконувач обов'язків губернатора окупованої частини Херсонщини Володимир Сальдо в ефірі російського телеканалу «Звезда» розповів, що жителі захопленого регіону, які постраждали внаслідок руйнування Каховської ГЕС, начебто повністю забезпечені питною водою. Також Сальдо визнав, що сільському господарству доведеться пристосуватися до відсутності зрошення.
Голова Херсонської обласної ради Олександр Самойленко розповів, що до повномасштабного вторгнення постачання як питної, так і технічної води до населених пунктів, розташованих на територіях Новотроїцької, Каховської, Новокаховської громад, забезпечувалося у достатній кількості. Втім, з початком окупації ситуація суттєво змінилася.
Vи отримали там справжню екологічну, гуманітарну катастрофу, яка вплинула взагалі на водопостачання на території Херсонської областіОлександр Самойленко
«Що відбулося після повномасштабного вторгнення? Ну ми всі знаємо, що ті, скажемо так, запруди, які були встановлені на Північно-Кримському каналу, були підірвані і вода пішла на Крим. Це частково забрало ту необхідну кількість води для водопостачання Херсонської області.
Але після підриву греблі, яке відбувся 6 червня, ми отримали там справжню екологічну, гуманітарну катастрофу, яка вплинула взагалі на водопостачання на території Херсонської області. Ми маємо повну засуху у Чаплинському районі, це територія нинішнього Каховського і Генічеського району. Ми маємо там технічну катастрофу, тому що водопостачання не вистачає», – розповів голова облради.
Якщо на правобережній Херсонщині влада вживає заходів для вирішення проблем з водопостачанням, то на лівобережній частині ситуація критична, особливо у Голій Пристані й Олешках, каже він.
Окупанти нічого не роблять для того, щоб забезпечити людей сьогодні якісною водоюОлександр Самойленко
«Та територія, яка сьогодні контролюється українською владою, у нас є цілий комплекс заходів, які ми вкладаємо в життя. Це облаштування нових свердловин для отримання питної води, або технічної. Але на території, яка, окупована ворогом, ситуація критична. Води не вистачає, окупанти нічого не роблять для того, щоб забезпечити людей сьогодні якісною водою, яка необхідна для нормальної життєдіяльності на цій території», – каже він.
Самойленко додав, що вже розроблений план заходів, який дозволить вирішити проблеми з водопостачанням у Херсонській області після повної деокупації регіону.
Бердянськ: «вода по графіку»
- Призначений Росією виконувач обов'язків «губернатора» окупованої частини Запорізької області Євген Балицький 14 липня у своєму телеграм-каналі повідомив, що окупаційна влада створила робочу групу щодо забезпечення водою населених пунктів Якимівського, Мелітопольського, Приазовського, Приморського районів та міста Бердянська, де складна ситуація з водопостачанням. За його словами, насамперед окупаційна влада розглядає питання забезпечення населення водою з підземних джерел. Тому у регіоні мають провести ревізію свердловин і проаналізувати якість та кількість підземних вод.
- Окупаційний чиновник також зазначив, що у Бердянську підживлення розглядатиметься з урахуванням власних джерел та трьох нових на Луначарському родовищі, а також там планують будівництво водоводу довжиною 15 км. Про перебіг або результати цих робіт Балицький не повідомляв.
Заступник голови Бердянської районної ради Віктор Дудукалов розповів «Новинам Приазов'я», що до повномасштабного вторгнення до міста вода подавалася через майже 200 км водогону з Каховського водосховища.
Вода не відповідала санітарним нормам, але була очищена і профільтрована, тож частково забезпечувала потреби бердянців. З початком окупації ситуація з водозабезпеченням погіршилася, а після руйнування Каховської ГЕС подача води з водосховища, відповідно, припинилася взагалі.
Потім з’явилася взагалі інформація, яка шокувала місцеве населення – подача води по графікуВіктор Дудукалов
«Ще до теракту на Каховській ГЕС перебої з водопостачанням у Бердянську і в Бердянському районі почалися дуже серйозні. Вода до цивільного населення поступала вкрай низької якості. Якість погіршувалася. Потім почалися дуже серйозні перебої з водопостачанням.
Відключалися цілі райони або невеличкі населені пункти, які живилися цією водою. А потім з’явилася взагалі інформація, яка шокувала місцеве населення – подача води по графіку. І вже потім, коли підірвали Каховську ГЕС і Каховське водосховище обміліло, то взагалі закінчилося це водопостачання», – каже політик.
Свердловини та річки
Дудукалов розповів, з яких джерел зараз намагаються забезпечити водою жителів Бердянська. Так, за його даними, частково у колишній водогін постачається вода зі свердловин, які йдуть вздовж нього. Крім того, є кілька свердловин, які свого часу існували навколо міста.
«Назад у 80-ті роки»
Воду, яка надходить з річки Берда, зараз не очищують, стверджує він, оскільки в окупаційної влади немає хімікатів, реагентів, щоб її правильно очищувати, знезаражувати Як каже Дудукалов, після грубої фільтрації воду зараз подають в крани бердянців.
«Я постійно бачу, як звітують люди про те, що вода з крана коричневого або сірого кольору, або кольору темного пива, що не схоже взагалі на воду. Це дуже негативно позначається на побутовій техніці. Тобто прання, готування їжі, прибирання, весь побут перетворився на суцільний жах», – зазначив він.
Ситуація з водопостачанням у Бердянську повернулася до рівня 80-х років, додав політик.
За його даними окупаційна влада міста анонсувала відкриття колонок на вулицях, в яких люди можуть набрати воду зі свердловин, що біля села Азовське у передмісті Бердянська.
«Питна вода сьогодні доступна на 90% тільки за гроші. Вона і так була за гроші, тому що ми ж сплачуємо комунальні послуги. Але, коли сплачуємо за її вартість у метрах кубічних, це одна справа, а коли люди сплачують за її вартість в літрах, це зовсім інші гроші. Не можу сказати на сьогодні, наскільки дієві ці колонки. Я не здивуюся, якщо там вода теж рано чи пізно буде по графіку, або не буде взагалі подаватися через неможливість експлуатувати цю інфраструктуру», – зауважив політик.
Вирішити проблему водозабезпечення Бердянська, як і всього лівобережжя, після деокупації регіону можна буде лише за умови побудови нової Каховської ГЕС, вважає посадовець.
«Зруйнована інфраструктура»
Директор Інституту водних проблем і меліорації Національної академії аграрних наук України Михайло Яцюк розповів, що безпроблемне водозабезпечення Луганщини й Донеччини, включно з Маріуполем, стало можливим після побудови за часів СРСР каналу Дніпро-Донбас.
Як пояснив експерт, за рахунок цього каналу здійснилось перекидання додаткового стоку дніпровської води в басейн Сіверського Донця. Забезпечувалися всі потреби і Донецька, і Луганська, і інших населених пунктів Донбасу. Там були доволі потужні агломерації, водоємні виробництва, які потребували великої кількості водних ресурсів, в тому числі у Маріуполі, оскільки місцевих водних ресурсів було недостатньо.
З початком війни на Донбасі Росія почала цілеспрямовано знищувати водну інфраструктуру регіону, каже Яцюк.
«До повномасштабного вторгнення ми мали якийсь вплив на те, щоб було відновлення, якісь були реконструкції, ремонти цієї інфраструктури. Після повномасштабного вторгнення такі можливості зменшилися, а в окремих районах взагалі зникли. Тому у зв'язку з цим ми маємо зараз таку складну ситуацію. Тому що ресурсів мало, там, де вони є, їх не можна використовувати, бо зруйнована інфраструктура. В результаті, ми маємо такі великі гуманітарні загрози для місцевого населення», – зауважив він.
Весь південь під загрозою
Після повномасштабного вторгнення поблизу Маріуполя зруйновано ряд гідротехнічних споруд. Це також несе загрози для забезпечення водою як самого Маріуполя, так і населених пунктів, які поруч, розповідає науковець. Також під загрозою опинилося аграрне виробництво.
«В цілому на півдні України, в Херсонській, Запорізькій і Донецькій областях, для того, щоб мінімізувати ризики ведення аграрного виробництва, використовувалося активно зрошення. Так само поблизу Маріуполя функціонувала маріупольська зрошувальна система, яка забезпечувала цей регіон аграрною продукцією. І немало таких загроз у зв'язку зі змінами клімату, у зв'язку з тим, що це зона ризикованого землеробства», – підкреслив експерт.
До повномасштабного вторгнення науковці розглядали варіант перекидання стоку води з Каховського водосховища до Маріуполя. Втім, через руйнування Каховської ГЕС під загрозою водозабезпечення всього південного регіону, який залежав від Каховського водосховища.
«У зв'язку з трагедією з Каховського водосховища – зруйнована дамба і сьогодні немає водосховища, немає цього величезного джерела якісної питної води для півдня України, то тут загрози ці посилюються, не тільки для Маріуполя, але для півдня України. Тому що місцевих ресурсів, вкрай недостатньо. Не можна використовувати інших можливостей щодо регулювання, щодо акумуляції стоку, вони надзвичайно низькі, тому загрози зростають», – додав Яцюк.
- На світанку 6 червня стало відомо про руйнування дамби Каховської ГЕС. Україна звинувачує у підриві греблі Каховської ГЕС Росію. Кремль називає руйнування греблі «навмисною диверсією» з боку Києва.
- Представники країн Заходу, коментуючи руйнування греблі, прямо не заявляли про те, що її підірвала Росія, проте все ж таки відзначали відповідальність Москви за те, що сталося – оскільки саме Росія здійснила повномасштабне вторгнення в Україну 24 лютого минулого року й окупувала частину Херсонської області (зокрема і Каховську ГЕС), перетворивши її на зону боїв.
- Причиною руйнування Каховської ГЕС, найімовірніше, став вибух у тунелі бетонної основи греблі, написало 16 червня американське видання New York Times, прямо вказуючи на те, що це зробила Росія.
- Руйнування дамби спричинило затоплення значних територій нижче за течією, обміління водосховища вище, нестачу питної води у регіоні.
Вже не пустеля: як змінюється територія, яка раніше була під водою Каховського водосховища (фотогалерея)
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
