Які кредити можуть бути анульовані українськими банками через бойові дії та окупацію? Що робити у випадку знищення чи пошкодження житла, на купівлю якого оформлено кредит? І в яких випадках банк не зобов'язаний зупиняти чи скасовувати кредитні виплати? Відповіді на ці запитання шукав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Верховна Рада України 1 грудня ухвалила законопроєкт №7441-1 про списання кредитів на житло та авто, яке було пошкоджене або зруйноване під час війни. Норми цього закону поширюються на фізичних осіб, які є позичальниками кредитів на рухоме і нерухоме майно, яке через війну опинилося на тимчасово окупованій території або на території активних бойових дій, а також яке пошкоджене або знищене внаслідок воєнних дій. Повідомляється, що за наявності підтверджуючих документів такі громадяни можуть отримати у кредитора призупинення платежів по кредиту.
- Також законом передбачається списання кредиту на житло. На це мають право позичальники, нерухомість яких знищена внаслідок війни. До другого читання у законопроєкті прибрали обмеження щодо площі нерухомого майна (квартири чи житлового будинку). Але воно повинно бути станом на 23 лютого 2022 року єдиним місцем проживання сім’ї позичальника.
- Кредитор у такому випадку отримує право на компенсацію громадянам України за майно, знищене внаслідок збройної агресії Росії. Зазначається, що розмір такої компенсації не може перевищувати основної суми кредиту позичальника. Інші збитки кредитора, наприклад, не отримані проценти, є упущеною вигодою та можуть бути відшкодовані відповідно до законодавства за рахунок Росії.
- З березня минулого року через через додаток «Дія» та ЦНАПи надійшло понад 325 тисяч повідомлень про пошкодження або руйнування житла внаслідок збройної агресії Росії, повідомила 13 лютого в ефірі телемарафону голова партії «Слуга народу» Олена Шуляк. За її даними, ідеться про понад 22,5 мільйона квадратних метрів пошкодженого та зруйнованого житла. Голова партії зазначила, що держава вже знайшла 17 мільярдів гривень, які готові спрямувати на надання компенсацій за зруйноване та пошкоджене житло. Це перші кошти, які були арештовані в російського «Сбербанку».
«Можуть зачекати»
Перший заступник Херсонської обласної ради Юрій Соболевський у коментарі «Новинам Приазов'я» сказав, що вважає справедливим рішення держави про призупинення або списання кредитів на житло, яке було зруйноване чи залишилося в окупації.
«Соціальна справедливість, вона вимагає зупинення нарахування людям і відсотків і я вважаю, що абсолютно правильно закриття цієї кредитної історії, якщо знищено предмет втрат, бо це війна, це форс-мажор, який повинен зупиняти всі ці зобов'язання», – вважає він.
Фінансові установи мають значно більший запас міцності для того, щоб почекати ці кошти, які були задіяні в цій кредитній історіїЮрій Соболевський
«Все ж таки фінансові установи мають значно більший запас міцності, якщо так можна сказати, для того, щоб почекати ці кошти, які були задіяні в цій кредитній історії, повернути їх шляхом стягнення з держави-агресора.
Фізична особа буде дуже важко і довго чекати, коли вона отримає реальну компенсацію за втрачене, але фінансова установа це може собі дозволити», – зауважив політик.
Соболевський зазначив, що у випадку пошкодження чи зруйнування житла потрібно обов'язково це фіксувати.
«Звернутися до Нацполіції, там буде порушуватися і кримінальне провадження, бо це злочин і потім вже людина зможе довести про те, що дійсно в неї майно було пошкоджено або знищено», каже він.
Має сенс і самостійно робити фіксацію пошкодженого, знищеного майна – фото та відеоЮрій Соболевський
«Крім того, я вважаю, що має сенс і самостійно робити фіксацію пошкодженого, знищеного майна – фото та відео. Якщо є свідки, так само, щоб людина розуміла, що є люди, які можуть потім підтверджувати ці факти, якщо не буде достатньо інших засобів для доказу. Вже після цього вона повинна звернутися до фінансової установи, повідомити про факт знищення предмета іпотеки, бо насправді у більшості кредитних договорів, іпотечних договорів, цей обов'язок взагалі передбачений», – пояснив політик.
Соболевський додає, що, крім житла, відновлення потребують також низка об'єктів нерухомості, які належать бізнесу.
«У нас бізнес, особливо це стосується агробізнесу, він зараз або знищений, або настілки великі втрати, що це потребує дуже значних зусиль, щоб це відновити. Бо, по-перше, у нас велика кількість руйнувань і кожен день, на жаль, тільки додається кількість об'єктів, які пошкоджені або знищені ворогом. І, крім того, дуже велика кількість пограбувань була під час окупації, «орки» (військові РФ – ред.) вивозили все, що має цінність. Тому у нас таких підприємств абсолютна більшість», – наголосив Соболевський.
«Люди точно не винні»
Радник мера Маріуполя Петро Андрющенко зазначив, що питання списання кредитів особливо актуальне для тих містян, які через бойові дії залишилися без житла.
Це такий собі форс-мажор, дійсно, ніхто не міг передбачати, що таке станеться глобальноПетро Андрющенко
«В нашому випадку це такий собі форс-мажор, дійсно, ніхто не міг передбачати, що таке станеться глобально. З одного боку на тлі війни, на тлі того, що маріупольці залишилися без всього фактично, окрім того, залишилася абсолютна більшість без будь-якого доходу, який би відповідав і мав покривати це питання, – вказує радник.
«Питання треба вирішувати. Це не єдине питання, можливо, це не найактуальніше питання і стосується не абсолютної більшості, але воно нікуди не поділося й треба його вирішувати. На нашу думку, люди точно не винні й цей біль, ця відповідальність має бути розподілена в тому числі з банківською системою», – вважає він.
Радник мера розповів, що Маріупольська міська рада опікується підготовкою до подання позовів до Росії на компенсацію за зруйноване житло.
«Це підготовка до подання позовів там, де це можливо по строках, до РФ по компенсації в тому числі на отримання цих компенсацій за рахунок РФ через міжнародні суди. Всі позови, які можна було подати подано, можливо, не всі встигли, але ми впевнені, що після перемоги це питання буде також вирішене і ми маємо пам'ятати при отриманні контрибуції, репарацій від Росії, що ця частина також має сюди увійти, як наслідок і як збитки які нанесені як людям, так і державі загалом», – зазначає Андрющенко.
Він нагадав, що придатними для проживання у Маріуполі залишилися приблизно 20% багатоповерхівок.
Цілком можливо, що Маріуполь перестане існувати в тому вигляді, в якому існує на сьогодніПетро Андрющенко
«Маріуполь ще в окупації. Що буде після деокупації? Ми бачили, що росіяни робили після виходу з Херсона, що вони зараз роблять з Херсоном. Цілком можливо і маємо розглядати варіант, як песимістичний, що місто буде повністю зруйноване і не придатне для життя», – припустив радник мера.
«Принаймні міська влада будує плани відбудови. Виходячи навіть з такого, що місто може бути зруйновано майже повністю вщент і треба буде його будувати заново. Також всі рішення мають базуватися, які будуть прийматися на сьогодні українською владою з того, що цілком можливо, що Маріуполь перестане існувати в тому вигляді, в якому існує на сьогодні», – додав він.
Буча, Ірпінь, Бородянка, Київ: як вони виглядали на початку вторгнення і що з ними зараз
Ануляція кредитів на житло
Депутатка Запорізької міської ради, адвокатка Регіна Харченко зазначила, що через війну банки призупиняли кредитні історії, але кожен банк по-різному здійснює свою політику.
«Нарешті в нас є підписаний президентом України законопроєкт № 7441, який говорить про те, що робити людям, майно котрих перебуває зараз на окупованій території, або яке постраждало внаслідок бойових дій, яке зруйноване або пошкоджене внаслідок агресії РФ», – каже адвокатка.
Вона також пояснила, за яких умов банк має анулювати кредит на житло: «Ви родина з Мелітополя, у вас є чоловік, дружина і двоє дітей. Ваш чоловік бере кредит на квартиру. У вас немає іншого житла. Ні у вашої дружини, ні у вас, у вас там прописані діти, ви всі там живете і це ваше єдине майно і воно знищене внаслідок збройної агресії».
«Друга умова – у вас немає бути простроченої заборгованості за договором кредитування більше ніж за 7 днів до початку війни. Тобто до 23 лютого 2022 року. Тобто ви вправно платили все це. І третя умова – що метою отримання кредитного договору було саме придбання житла або майнового права на нього. Тобто не отримання коштів, а отримання коштів з метою придбання об'єкта нерухомості житлового використання. Якщо всі ці три пункти у вас сходяться, то фактично банк має анулювати заборгованість апріорі. Бо у вас вже немає об'єкта, яким ви користувалися», – зазначила адвокатка.
Такі самі правила мають застосовуватися до транспортних засобів, каже Харченко. Однак, вона вказує на те, що у випадку викрадення російськими військовими автівки, яку куплено в кредит, анулювати його, скоріше за все, не вдасться.
«Стосовно викрадення, якщо віджали, треба звертатися до правоохоронних органів на території України, а також фіксувати це як злочин і подавати в банк такі відомості, говорити, що зараз не можете нею фактично користуватися, тому що вона вилучена з вашого володіння», – наголошує депутатка.
Крадіжка вашого об'єкта не звільняє вас від відповідальності сплачувати свої кредитні зобов'язанняРегіна Харченко
«Тут йде мова про призупинення 100% зобов'язань по кредитному договору. А стосовно анулювання, тут питання досить риторичне. Бо, дійсно, у законі вони прописують, що автівка має бути знищеною або її ремонт технічно неможливий, чи економічно необґрунтований. Але крадіжка вашого об'єкта не звільняє вас від відповідальності сплачувати свої кредитні зобов'язання перед банком», – пояснила Харченко.
Адвокатка також припускає, що банки можуть по-своєму трактувати норми закону.
«Це їхні активи, це їхні гроші, майбутні якісь інвестиції. Тому тут треба дуже уважно ставитися до відібрання пакета документів, які ви будете подавати. Я певна, що кожен банк зараз по-своєму буде трактувати ці вимоги. Хоча безумовно тут вказано про те, що в разі, коли ви почнете отримувати репарації за зруйноване майно і за якісь ушкодження, які ви отримали від держави- агресора, то начебто банк вже вам нічого немає прощати та анульовувати. Але, коли то буде, ніхто зараз не скаже вам строки», – зауважила вона.
Росія має бути визнана на міжнародному рівні агресоромРегіна Харченко
«По-перше, має закінчитися війна, по-друге, Росія має бути визнана на міжнародному рівні відповідно агресором і до неї в міжнародному кримінальному суді мають застосовуватися всі відповідні санкції, що вона була нам щось винна, як держава. Тобто це пройде достатньо тривалий час», – додала Харченко.
«Новини Приазовʼя» зверталися до «Приватбанку» із проханням пояснити, як у цій установі діятимуть із наданими кредитами, але у банку відповіли, що поки «не готові коментувати цю тему». «Ощадбанк» також не відповів на наше звернення.
«Недосконалий закон»
Член Українського товариства фінансових аналітиків, економіст Віталій Шапран у коментарі «Новинам Приазов’я» розповів, що загалом ідеться про велику кількість кредитів, які банки мають зараз призупинити або скасувати.
Війна та зниження ділової активності – це об'єктивні фактори, які погіршують якість банківського портфеляВіталій Шапран
«Стан банківських портфелів почав погіршуватися, що ми ідентифікуємо принесе не тільки прямі збитки від знищення майна або його пошкодження, але й ще збитки від того, що падає ділова активність в країні, що багато людей, втрачають роботу, зайнятість, свої доходи й вони не можуть обслуговувати кредити. Тому на жаль війна та зниження ділової активності – це об'єктивні фактори, які погіршують якість банківського портфеля і не тільки через знищення майна», – пояснив він.
Експерт розповів, чому вважає ухвалений закон недосконалим.
«По-перше, він містить багато обмежень. Там є вимога, наприклад, що якщо є пошкодження нерухомого майна, а позичальник в ньому не проживає, то воно не підпадає під компенсацію. Я вважаю, що це неправильно, тому, що скажімо так в тому ж Ірпені, Бучі, все передмістя Києва, люди втрачали майно, в якому могли бути не зареєстровані, прописані, могли не проживати на той час, але є один винуватець в цьому всьому – це Російська Федерація», – зауважив він.
Те, що збитки за надані кредити понесуть українські банки – також несправедливо, додав Шапран.
До нас зайшла країна-агресор, розбомбила наші будинки, а потім за все повинні відповідати українські банкиВіталій Шапран
«Сам механізм (недосконалий – ред.), який було задіяно в законі, що ці компенсації будуть лягати безпосередньо на банки й банки не мають фонду, які б компенсували ці збитки. Тобто виходить, що до нас зайшла країна-агресор, розбомбила наші будинки, а потім за все повинні відповідати українські банки. Ну це дуже дивна схема і її потрібно якось підняти в публічній експертизі й замінити», – наголосив експерт.
«Я свого часу пропонував, щоб такі люди, які втратили майно, обов’язково отримували визнання цих втрат державою у формі облігацій цільових, а потім цими облігаціями погасили заборгованість за кредитами перед банками. Це досить демократична позиція була, але вона дозволяла фактично вести централізований облік втрат і фактично не перекладала збитки від агресії на українські банки», – підкреслив Шапран.
- У липні 2022 року віцепрем'єрка з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій Ірина Верещук повідомила, що через війну втратили житло 800 тисяч українців. За її словами, задовольнити їхні потреби в оселях цього року не буде можливо.
- За даними Міністерства розвитку громад та територій України, унаслідок російської агресії в Україні зруйновано або пошкоджено 116 тисяч житлових будинків.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
