Доступність посилання

ТОП новини

«Кейс полковника Ноздрачова»: неточно висловився чи тестування реакції суспільства


Біля Стіни пам'яті полеглих за Україну. Київ, 24 серпня 2019 року
Біля Стіни пам'яті полеглих за Україну. Київ, 24 серпня 2019 року

Ветерани бойових дій та волонтери провели 13 грудня 2019 року акцію під Міністерством оборони України, вимагаючи пояснень щодо фрази про можливість порозумітися «військовим росіянам і військовим українцям, навіть якщо вони були ворогами», сказаної начальником Управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ полковником Олексієм Ноздрачовим. Із ветеранами поговорили, Ноздрачова відсторонили, а сам половник сказав, що його невірно зрозуміли. Що ж насправді сказав Олексій Ноздрачов? Чим він відомий? На що вказує така швидка реакція керівництва ЗСУ і Міноборони? І чому, все таки, український військовий вдався до такої риторики?

Акція ветеранів бойових дій під будівлею Міністерства оборони України щодо незгоди із висловлюванням полковника Олексія Ноздрачова. Київ, 13 грудня 2019 року
Акція ветеранів бойових дій під будівлею Міністерства оборони України щодо незгоди із висловлюванням полковника Олексія Ноздрачова. Київ, 13 грудня 2019 року

Олексій Ноздрачов, за його словами, «із травня 2014 року на війні почав створювати проєкт цивільно-військового співробітництва» (CIMIC, Civil Military Cooperatio – ред.) за стандартами НАТО, а потім очолив відповідне управління.

Олексій Ноздрачов, 15 травня 2018 року
Олексій Ноздрачов, 15 травня 2018 року

Що відомо про Ноздрачова?

Олексій Ноздрачов народився у 1977 році. Він із Житомира. Закінчив Харківське гвардійське вище військове танкове командне училище. Присягу на вірність Україні склав у 1993 році. Був командиром танкового взводу, танкової роти, а після 2000 року очолив відділ військового співробітництва з Європейським командуванням збройних сил США Центру забезпечення заходів міжнародного співробітництва Збройних сил України. У 2005–2006 роках Ноздрачов ніс службу в штабі Багатонаціональної дивізії «Центр-Південь» українського миротворчого контингенту в Іраку. Далі, за словами Ноздрачова, він навчався у двох військових академіях США.

Із 2010 року по 2014 рік Ноздрачов працював на різних напрямках у Генштабі ЗСУ.

Він вільно володіє англійською. Він є одним із розробників національної стратегії захисту цивільного населення в умовах збройного конфлікту.

Що саме сказав Олексій Ноздрачов?

12 грудня 2019 року в агенції «Укрінформ» проходив круглий стіл «Національна стійкість: нові підходи у вирішенні старих проблем». Серед питань, які розглядалися, було і питання «Цивільного-військового співробітництва: нові виклики під час розведення військ».

Якщо буде прийнято політичне рішення і імплементоване, вони реінтегруються дуже швидко. Тому що, все ж, окрім національної ідеї існують військові традиції. І порозумітись військовим росіянам і військовим українцям, навіть якщо вони були ворогами, краще

Виступав з цього питання начальник Управління цивільно-військового співробітництва ЗСУ полковник Олексій Ноздрачов. Відпоідаючи на запитання щодо реінтеграції Донбасу, полковник, зокрема, сказав таке: «Питання реінтеграції, це в першу чергу питання безпеки. Я вас хочу запевнити, що військовий наш і військовий росіянин, які проти нас воювали і продовжують воювати, і навіть ті військові, які є у формуваннях Донецької і Луганської областей, якщо буде прийнято політичне рішення і імплементоване, вони реінтегруються дуже швидко. Тому що, все ж, окрім національної ідеї існують військові традиції. І порозумітись військовим росіянам і військовим українцям, навіть якщо вони були ворогами, краще. Але не забувайте, що існують праворадикальні рухи, які не контролюються державою (не будемо вдаватися в деталі). Беремо загальну картинку, праворадикалізм зараз випущений безконтрольно і немає (крім спеціальних служб) державної політики щодо реінтеграції саме цих ветеранів (а іноді не завжди ветеранів, а іноді не завжди людей, які піклуються про безпеку держави), до державної політики та реінтеграції до ініціатив... Ніхто не каже про український радикалізм в Україні, про це каже Ізраїль, Польща, Угорщина і Росія кричить про це. У США говорять про Азов».

«Вирвали з контексту»

Висловлювання Олексія Ноздрачова викликали швидку і різку реакцію у соціальних мережах. У відповідь на яку полковник сказав, що його «слова вирвали з контексту» і, що «його неправильно зрозуміли».

Радіо Свобода наводить повний виступ полковника Ноздрачова, зберігаючи мову оригіналу:

– Починаючи з воєнної доктрини РФ 2012 року, яку озвучив начальник генштабу Росії, в якій інформаційна сфера (ну, у нас це інформаційна боротьба або інформоперація, а в Росії – це «информационное противоборство») визнана зоною для проведення операцій. Це не новина, піонерами – як завжди є американці. Вони почали бойові дії набагато раніше, аніж РФ. Росія просто модернізувала і трошки зсунула моральні рамки до військових потреб.

Україна, враховуючи те, що це зона операції, не може, і жодна країна світу не може, на такому ж рівні як РФ вести ці бойові дії. І тому закон потрібний, щоб обмежити зону бойових дій для РФ, розставити «протитанкові поля» для їхніх інформаційних збройних сил. Ми не зможемо ці потужності найближчим часом вирівняти.

Міністерство інформполітики – це був колапс такий невдалий, зараз Міністерство культури, молоді і спорту тільки починає набувати спроможностей. Розумію, що щось вже взято за досвідом 6 років, але реальні спроможності ми побачимо тільки за 2 роки. А ці два роки ми будемо продовжувати програвати цю інформаційну війну.

Якщо ми почнемо використовувати наше населення як об’єкт наших інформаційно-психологічних операцій, то напевно на цьому і буде перемога Російської Федерації

Шановні, як тільки відкриємо «ящик Пандори» інформаційно-психологічних операцій на своїй території – все. Я вам хочу нагадати, що напевне ми гинемо на цій війні, захищаючи національні інтереси, які є демократичними. І якщо ми почнемо використовувати наше населення як об’єкт наших інформаційно-психологічних операцій, а у нас є спроможності, хочу вас запевнити, то напевно на цьому і буде перемога Російської Федерації. Вони досягнуть того, чого і хочуть – вони зможуть сказати: «Україна така, як ми, тільки форма одягу інша». Тому, ніколи не треба забувати, що існують червоні лінії, за які не можна переходити.

Ми все ж таки набуваємо спроможності західної демократії. Хоча, я повністю згоден, що демократія завжди слабша за тоталітаризм. Сила тоталітаризму, або авторитаризму в російській версії – це швидкі перемоги на усіх фронтах, а сила демократичного суспільства – це довгострокові перемоги і створення коаліцій.

Нас дуже підтримують, але ми не є союзниками нікому. Ми у цій війні проти РФ – самостійні

Тому, ми на цій війні одні. Я от тільки повернувся із військового комітету НАТО, позавчора з Брюсселя. Нас дуже підтримують, але ми не є союзниками нікому. Ми у цій війні проти РФ – самостійні. Нас підтримують Прибалтика, Польща, навіть представник Угорщини встав (я не очікував) і такі слова на підтримку наших збройних сил сказав. Але ми знаємо, що Угорщина використовує інформаційні інструменти як і РФ. Методики ті самі.

Нам треба зараз через наші цінності знайти собі союзників. Росія на цьому полі бою використовує багато сил і засобів. Вони поділяються на технологічні, включаючи інформаційні технології, і ідеологічні.

Ми не маємо української ідеології, ми не можемо протистояти. Ми обговорюємо «залізо», але нічого не кажемо про ідеологію.

Ми не маємо української ідеології, ми не можемо протистояти

Росія взяла ідеологію Радянського Союзу, додала православ’я, змішала, з’явилися ікони Путіна і Сталіна, і все «впихує» абсолютно непідготованому нашому і світовому (споживачу). Діаспора українська розшарована, вона спілкується російською і дивиться за кордоном російські телеканали.

Треба розуміти, що ідеології немає. За шість років ми не створили своєї ідеології. Велике сподівання на міністерство ветеранів. Але два міністерства за це відповідає: Міносвіти і Міністерство культури, молоді і спорту, але, наскільки я розумію у новому положенні навіть немає напрямку національно-патріотичного виховання.

Ми з вами вже втрачене покоління. Дітей треба виховувати. Якщо ми не будемо виховувати наших дітей – ми ніколи не створимо національну ідею.

Медіаграмотність – дуже класна назва, але, шановні, це виховання. Не забувайте виховувати. На два міністерства ми готові допомагати... Майбутня наша стійкість залежить від дітей, від нас мало чого залежить

Цивільно-військове співробітництво – це інструмент відповіді гібридним загрозам, який був створений у 2014 році за стандартами НАТО

Реінтеграція Донбасу… Дійсно цивільно-військове співробітництво – це інструмент відповіді гібридним загрозам, який був створений у 2014 році за стандартами НАТО. І це була наша демократична відповідь тим загрозам, які ніс Донбас. І успіхи великі – у 2014–2015 роках наші колони блокувало місцеве населення із російськими прапорами, а зараз розведення військ показує, що тепер уже блокують з українськими прапорами, не відпускаючи нас.

Може, трохи перегнули, але краще українізація, аніж втрата держави.

Російський канал безумовно потрібний, нас не чують українською. Там багато україномовних патріотів, але ще більше патріотів, які просувають українську ідею російською мовою. Ми ніколи не заставимо їх дивитися українські канали і як держава ми повинні створити умови, щоб вони дивилися про свою Україну тією мовою, яку вони розуміють.

Дуже багато інструментів. Я розумію цивільне середовище – ви недооцінюєте Збройні сили і потужності ЗСУ. Ми за шість років навчилися воювати на усіх фронтах. Але ті «червоні лінії» демократичних цінностей, які ви захищаєте у першу чергу, нам забороняють перемагати за російськими правилами.

Тому шановні, прошу не забувати, Збройні сили України – якщо це єдине, що в України залишилося, то у нас дуже великі проблеми – але, ми створюємо умови по всіх фронтах для вас – відбудувати дипломатично, інформаційно, економічно країну, для того, щоб військові змогли займатися тільки своєю підготовкою.

У 2014 році Збройні сили України, і Нацгвардія, і добровольчі батальйони дали Україні перший шанс – зберегли її, надавши суспільству можливість переродитися

У 2014 році Збройні сили України, і Нацгвардія, і добровольчі батальйони дали Україні перший шанс – зберегли її, частково втративши 6-7% території. Зберегли, надавши суспільству можливість переродитися.

Тепер ви, будь ласка, створіть технологічні і ідеологічні інструменти забезпечення стійкості країни. Наша ідеологія – це Статут ЗСУ. Я думаю, що ви ж не захочете за цим статутом жити.

Ми розробили національну стратегію захисту цивільного населення у районі збройного конфлікту. Єдине міністерство, яке нас не підтримувало – це Мінкульт. Просимо, прислати нам лист погодження. Ми хочемо розпочати на законодавчому рівні. Україна – це єдина країна НАТО, яка на стратегічному рівні впроваджує стандарти захисту цивільного населення, зокрема і інформаційно.

Збройні сили завжди готові підтримувати рідну Україну!

Нам треба об’єднати наше суспільство. Бо це головна наша проблема, а не наступ Російської Федерації.

Як відреагував Генштаб ЗСУ

Генштаб Збройних сил України не чекав загострення ситуації і о 20:13 12 грудня повідомив, що «оціночні суб’єктивні судження, у тому числі політичного характеру, висловлені полковником Олексієм Ноздрачовим, не є позицією Генерального штабу та Збройних Сил України».

У Генштабі заявили, що Ноздрачов не мав права робити такі заяви і за цим фактор розпочато розслідування.

Аналогічна заява вранці 13 грудня була оприлюднена на сайті Міністерства оборони України, а потім з'явилося повідомлення про те, що «Начальник Генерального штабу – Головнокомандувач Збройних Сил України доручив Військовій службі правопорядку у Збройних Силах України провести службове розслідування щодо висловлювань політичного характеру начальником Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України полковником Олексієм Ноздрачовим 12 грудня, під час круглого столу в Національному інформаційному агентстві «УКРІНФОРМ».

У Міноборони повідомили, що «на час проведення службового розслідування начальник Управління цивільно-військового співробітництва Збройних Сил України полковник Олексій Ноздрачов усунутий від виконання службових обов’язків».

Як відреагували ветерани бойових дій?

На слова полковника Ноздрачова про «порозуміння» із російськими військовими найперше відреагували ветерани війни на Донбасі, зокрема, представники Руху ветеранів України.

Вони назвали це «ганьбою».

«Я – ветеран. Я – діючий військовий. Я – доброволець. Я не буду миритися з ворогами, байдуже, сєпар, найманець, ополченець, кадировець чи російський регуляр».

«Це просто ганьба! На фронті таких немає, а в тилу є. У 2014–15 роках вони поховалися, а потім знову повилазили. Багато є й таких, які досі в захваті від «советской армии» і СРСР».

«Кажуть нормальний мужик... був, поки не ляпнув про «готовність наших військових інтегруватись з рускими», – написав 12 грудня на своїй сторінці у фейсбуці учасник оборони Донецького аеропорту Євген (Жора) Турчак.

На заклик Руху ветеранів України до Міністерства оборони 13 грудня прийшли до сотні ветеранів.

Їх запросили до клубу міністерства і запевнили, що це була «некоректно висловлена особиста думка Ноздрачова», що позиція Генштабу ЗСУ і Міністерства оборони є зовсім іншою, що «генерал-лейтенат Наєв взяв під свій контроль цю справу, по Наздрачову буде проводитися службова перевірка».

Як пояснив ситуацію сам Олексій Ноздрачов?

Полковник Олексій Ноздрачов виступив із зверненням. За його словами, на круглий стіл його запросили як експерта, і там він висловлював «особисті судження». Деякі з них він сформулював неточно і його невірно зрозуміли.

«Насправді, я на той момент був у відпустці, і досі знаходжуся у ній. Мене запросили як експерта. Зрозуміло, що це була моя думка. На жаль, некоректно висловлена і яка привела до тієї ситуації, яка зараз в інформаційному полі існує. Насправді те, що я хотів підкреслити – це те, що на тимчасово окупованій території перебувають російські війська. Навіть, я підкреслив, що російські фахівці знаходяться у так званих підрозділах ОРДЛО, тобто вони повністю підконтрольні Російській Федерації війська. Коли я сказав про реінтеграцію, то я не мав на увазі об'єднання. Реінтеграція – це міжнародний процес за стандартами ООН під час збройних конфліктів. Це роззброєння незаконних збройних формувань, і контроль над територією, і проведення виборів, і верховенство права. Я винен у тому, що я недостатньо пояснив і не оцінив аудиторію, яка сприймає інформацію», – сказав Олексій Ноздрачов в ефірі «5 каналу».

Також, своє відеозвернення Ноздрачов розмістив на своїй сторінці у фейсбуці.

Багато військовослужбовців та волонтерів опублікували слова на підтримку полковника Ноздрачова, зазначаючи, що «помилитися може кожен», а Ноздрачов «добре відомий в АТО» і «сіміки» роблять дуже потрібну і важливу роботу.

Чому така фраза, все ж, прозвучала у досвідченого військового?

Дехто, із опитаний Радіо Свобода чинних військовослужбовців і демобілізованих, припускає, що полковник Ноздрачов під час свого виступу «ненароком» озвучив своє бачення проблеми, яка приховано обговорюється у зв'язку із «політикою досягнення миру на Донбасі» президента Зеленського:

  • «Раз він зробив таку заяву, значить він відчув новий напрямок у відносинах Україна-РФ. Цим самим захотів виділитись серед інших, і заслужити лояльність від нової влади в країні».
  • Це відпрацьована схема. Запускають якусь провокативну тезу і дивляться – яка реакція на неї. Потім аналізують і думають, що їм далі робити»
  • «Його думка не є репрезентативною. Я дуже не люблю всілякі теорії змов, однак, це якийсь театр абсурду»
  • «Прикро, дуже прикро. Хтось затягує армію в протистояння наративів. ЗСУ намагаються дезорієнтувати і морально подавити. Більшість це розуміє і намагається не відповідати на вкиди і провокації. Зараз армія просить народ бути єдиним і вірити в нас».
Під час акції пам’яті «Час не лікує» біля посольства Росії в Україні. Київ, 28 серпня 2019 року
Під час акції пам’яті «Час не лікує» біля посольства Росії в Україні. Київ, 28 серпня 2019 року

Читати ще:

Розкол, мова, резонансні убивства: генерал СБУ розповів, як спецслужби Росії намагаються дестабілізувати ситуацію в Україні

У справі Шеремета політика на першому місці, через гонитву за терміновим розкриттям – адвокат підозрюваного

ООС: Росія систематично ігнорує домовленості «нормандської четвірки» про стале припинення вогню​

  • Зображення 16x9

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG