Доступність посилання

ТОП новини
12 липня 2020, Київ 02:30

Підполковник «Z. K.» і рандеву в «Чорній вівці». Нове фіаско ГРУ Росії в Сербії


Сербський підполковник «Z. K.» і співробітник ГРУ Георгій Клебан

Президент Сербії Александр Вучич оприлюднив ініціали людини, яка на опублікованому 17 листопада відео отримує гроші від помічника військового аташе посольства Росії в Сербії Георгія Клебана. Це підполковник сербської армії у відставці «Z. K.» Вучич заявив, що не вважає винним у події Володимира Путіна, і закликав «не забувати» все те, що «Росія зробила для Сербії», назвавши її «братерською країною». Президент Сербії також підтвердив, що на відео – Георгій Клебан, і сказав, що сербським спецслужбам відомо і про інші контакти військових цієї країни з представниками російської військової розвідки.

Раніше повідомлялося, що спецслужби Сербії за наказом президента країни Александра Вучича почали розслідування у зв’язку з опублікованим відео, на якому особа, яку в опису до відео називають «офіцером ГРУ Георгієм Вікторовичем Клебаном», передає пакет із грошима іншій людині, яку названо «чільний сербський чиновник». Клебан, судячи з наявних у відкритих джерелах свідчень, після цього інциденту покинув Сербію.

Це вже другий провал російської розвідки у країні, яку прийнято вважати одним із головних союзників Москви в Європі: раніше саме сербські спецслужби допомогли владі Чорногорії довести причетність ГРУ до спроби державного перевороту в цій країні напередодні парламентських виборів 2016 року.

Братерські стосунки

«Ми впевнені, що стосунки між Росією і Сербією мають настільки особливий характер, партнерський, братерський, союзницький характер, що ніщо не може на цей характер вплинути», – сказав у четвер прес-секретар Володимира Путіна Дмитро Пєсков, відповідаючи на запитання журналістів щодо відеозапису, на якому, ймовірно, зафіксована зустріч Георгія Клебана і «Z. K.». За словами Пєскова, у Кремлі «не знають, що це за інцидент, і тут іще потрібно розібратися».

Александр Вучич має приїхати в Росію з офіційним візитом зовсім скоро, 4 грудня. Але історія з російським шпигуном і підкупом відставного сербського офіцера може створити далеко не найприємніші умови напередодні зустрічі Вучича в Сочі з Володимиром Путіним, яка стане для них уже 17-ю. За словами речниці російського МЗС Марії Захарової, оприлюднене відео є «нашвидкуруч сфабрикованою провокацією», яка має на меті «налаштувати людей відповідним чином перед цілою низкою переговорів, зустрічей і візитів».

Із сербського боку ситуація у зв’язку з публікацією відео видавалася вкрай серйозною ще в четвер. Як повідомляли сербські ЗМІ, за останню добу Александр Вучич кілька разів зустрічався з міністром оборони Сербії Александром Вулином і нинішнім головою Агентства військової безпеки Сербії Джуром Йованичем. Задля обговорення шпигунського скандалу Александр Вулин у середу терміново залишив сесію сербського парламенту, назвавши публікацію відео «спробою дистанціювати Сербію від її політики воєнного нейтралітету» (ухваленої владою Сербії у 2006 році).

Вірогідність відео в середу підтвердило Агентство інформаційної безпеки Сербії (головна цивільна спецслужба країни), а його речниця підтвердила ЗМІ: спецслужбі відомо, що було предметом оборудки між Клебаном і «Z. K.».

У четвер у Белграді відбулося термінове засідання Ради національної безпеки, після якого президент країни розповів журналістам, що сербським спецслужбам вдалося задокументувати й інші контакти Клебана із сербськими військовими, під час яких він передавав їм гроші.

Термінове засідання Ради національної безпеки, Белград, Сербія, 21 листопада 2019 року
Термінове засідання Ради національної безпеки, Белград, Сербія, 21 листопада 2019 року

Незважаючи на це, Вучич заявив, що не звинувачує в тому, що сталося, Володимира Путіна і не вважає, що той знав про операцію з участю Клебана і «Z. K.». Александр Вучич старався говорити про Росію в контексті того, що сталося, якомога спокійніше, сказавши, що Сербія «не збирається вступати до НАТО або ОДКБ», планує продовжувати свою «незалежну політку» і дотримуватися воєнного нейтралітету.

Вучич практично нічого не сказав про те, що могло стояти за передачею грошей Клебаном підполковникові «Z. K.», зауваживши лише, що раніше «Z. K.» «контактував також із хорватськими спецслужбами». За словами Вучича, у відповідь на дії не тільки Росії, але й інших країн Сербія посилила контррозвідувальну діяльність.

Уранці в четвер Александр Вучич, як повідомляє російське агентство «Інтерфакс», зустрівся з послом Росії у Сербії Олександром Боцаном-Харченком – за офіційною версією, врешті, мова йшла лише про підготовку візиту сербського президента до Росії.

Зустріч Александра Вучича (п) і посла Росії в Сербії Олександра Боцана-Харченка (л), Белград, 21 листопада 2019 року
Зустріч Александра Вучича (п) і посла Росії в Сербії Олександра Боцана-Харченка (л), Белград, 21 листопада 2019 року

«Чорна вівця» і пакет із грошима

Відео, яке стало причиною скандалу, ще 17 листопада було опубліковано на ютубі анонімним користувачем, який приховався під ніком «Kdjuey Lskduf». Сповіщення про публікацію запису отримало багато журналістів, у тому числі Радіо Свобода – користувач твітера зі схожим ніком, «kdjuey», того самого дня, 17 листопада, розмістив посилання на відео у своєму акаунті, який був зареєстрований у листопаді 2019 року і на якому до цього не було жодного твіту.

Після цього «kdjuey» написав іще кілька твітів, у яких відмітив акаунти десятків світових і європейських ЗМІ, а також незалежних розслідувачів. В описі до відео і в одному з твітів був один і той самий текст: «Російські шпигуни корумпують Сербію. На цьому відео – офіцер ГРУ, підполковник Георгій Вікторович Клебан, який дає гроші своєму сербському агентові, чільному сербському чиновникові. Ось що росіяни з нами роблять, такі вони «друзі».

Окрім цього, в одному із твітів був відмічений офіційний акаунт президента Сербії і містилося запитання до нього: «Що з цим зробить Александр Вучич?»

Відеозапис був зроблений із декількох точок і, ймовірно, є результатом давно встановленого професійного стеження за «Z. K.». Точна дата зйомки відео, як сказав увечері в четвер Александр Вучич, – 24 грудня 2018 року.

Обличчя і номер автомобіля «Z. K.» на відео ретельно розмиті. Спочатку у ролику показано, як «Z. K.» підходить до своєї машини і кладе в неї пластиковий пакет. Потім показано, як він зустрічається на автостоянці з людиною, яка нібито є Георгієм Клебаном. Він обіймається зі своїм візаві, вони тиснуть одне одному руки, а потім заходять у паб «Чорна вівця» (вивіску цього закладу, розташованого на березі Дунаю у белградському районі Земун, чітко видно на відео). На наступних кадрах, знятих із-за сусіднього столика, Клебан і «Z. K.» п’ють пиво, потім виходять на вулицю і прощаються. В останній частині відео ще одна камера, яка встановлена, судячи з усього, просто в машині «Z. K.», знімає, як він відкриває пластиковий пакет, дістає з нього конверт із грошима і починає перераховувати купюри.

Схожість людини на відео і Георгія Клебана ще до того, як ім’я росіянина назвав Александр Вучич, підтвердив розслідувач групи Bellingcat Христо Ґрозев. В інтернеті є кілька загальнодоступних знімків колишнього помічника російського військового аташе: наприклад, у жовтні 2017 року він брав участь у церемонії покладання квітів до могил матросів-червоноармійців у місті Новий Сад, а на рік раніше відвідав школу при посольстві Росії в Сербії, виступивши перед учнями 1 вересня під час «уроку миру». Окрім того, в інтернеті є кілька відеозаписів, на яких Клебана чітко видно: наприклад, 9 травня 2018 року він покладав вінки до пам’ятника загиблим радянським солдатам у місті Суботиці.

Підполковник Георгій Клебан (п) під час церемонії покладання квітів до могил матросів-червоноармійців у місті Новий Сад
Підполковник Георгій Клебан (п) під час церемонії покладання квітів до могил матросів-червоноармійців у місті Новий Сад

Міністерство закордонних справ Сербії у середу підтвердило Балканській службі Радіо Вільна Європа, що Георгій Клебан обіймав посаду помічника військового аташе посольства Росії в Сербії до кінця червня 2019 року. Зараз на сайті посольства вже немає його імені у списку співробітників апарату аташе з питань оборони, проте воно є у більш ранніх версіях сайту, які збереглися в інтернеті. Судячи з «відбитків» сторінки на сайті Wayback Machine, ім’я Клебана серед співробітників вперше з’явилося там у березні 2016 року, а востаннє – у травні 2019-го.

Той факт, що Клебан покинув Сербію в червні 2019 року, причому, найімовірніше, зробив це не з власної волі, підтверджують і коментарі його сина в інстаґрамі: відповідаючи 20 червня на запитання одного зі своїх сербських друзів про те, коли він повернеться до Сербії, син Клебана пише: «мабуть, ніколи». Останнє відео сина, зняте в Белграді і опубліковане на його сторінці в інстаґрамі, датується 14 червня.

Скріншот коментарів з Instagram-акаунта сина Георгія Клебана
Скріншот коментарів з Instagram-акаунта сина Георгія Клебана

Присутність співробітника ГРУ на посаді помічника військового аташе навряд чи можна назвати чимось дивним, хоча підтвердити інформацію про безпосередню причетність Клебана до цього відомства з офіційних російських джерел Радіо Свобода не вдалося. Як зауважує Христо Ґрозев, у Росії Георгій Клебан, як і належить помічникові військового аташе, був зареєстрований у приміщенні Військової академії Генштабу, а ось зробити адресу реєстрації «для прикриття» його дружині, можливо, не здогадалися – як випливає із баз даних, наявних у розпорядження Bellingcat, вона «прописана» за адресою гуртожитку спецназу Повітряно-десантних військ.

Сербія між Росією і НАТО

Це не перший провал російських спецслужб у Сербії, який може ускладнити стосунки між цією країною і Росією. У 2016 році чорногорська прокуратура завдяки стеженню, яке встановили сербські спецслужби, за колишнім заступником російського військового аташе у Польщі Едуардом Шишмаковим, змогла довести його причетність до організації невдалого державного перевороту напередодні парламентських виборів у Чорногорії. Спеціальний прокурор Миливоє Катнич, який вів цю справу, у травні 2018 року заявив у суді, що схожий сценарій ГРУ планувало і в сусідній Сербії, розглядаючи можливість усунення від влади нинішнього президента Александра Вучича.

У 2015 році Петар Цветкович, голова Агентства військової безпеки Сербії, а нині заступник начальника Генштабу сербської армії, заявляв, що на Сербію «чинять серйозний зовнішньополітичний тиск» у зв’язку з її позицією військового нейтралітету. Цветкович не уточнив, про тиск із чиєї сторони він говорить, але в НАТО за останні роки неодноразово критикували участь сербських військових у спільних навчаннях із російською армією, хоча і визнавали право Белграда на таку співпрацю.

Ці навчання і програма модернізації сербської армії з російською допомогою почалися у 2014 році, після візиту Володимира Путіна на перший за 30 років військовий парад у Белграді. Відтоді спільні російсько-сербські військові навчання відбуваються все частіше і частіше: останні з них, із використанням ракетних систем С-400 і батареї зенітних ракетно-гарматних комплексів «Панцир-С», завершилися 28 жовтня.

У російському уряді повідомляли, що Белград зацікавлений у купівлі «Панцирів» і С-400 у Москви, але поки що про такий контракт офіційно не повідомлялося. Серед інших, уже укладених угод можна відзначити контракт на поставку трьох ударних вертольотів Мі-35М і чотирьох транспортних Мі-17В5, а також передачу Сербії у 2017 році в рамках «військово-технічної допомоги» шести винищувачів МіГ-29, 30 танків Т-72С і 30 бронемашин БРДМ-2.

Усе це не заважає Белградові також приймати військову допомогу від Заходу: у січні 2015 року у Сербії набрав чинності «Індивідуальний план партнерства з НАТО» – найвища форма співпраці, яка можлива між Північноатлантичним союзом і країною, яка не входить до його складу. З 2014 року, за оцінкою сербського дослідницько-видавничого центру Demostat, Сербія отримала від країн НАТО допомогу в розмірі 12 мільйонів євро.

Оригінал матеріалу – на сайті Російської служби Радіо Свобода

  • Зображення 16x9

    Марк Крутов

    Редактор інформаційної служби та інформаційних програм Російської редакції Радіо Свобода. Співпрацюю з Російською редакцією Радіо Свобода з 2003 року. Народився в 1977 році в Москві. Закінчив РДГУ (спеціальність – філологія). Працював перекладачем з англійської мови, редактором інтернет-сайту «Русское бюро новостей», директором телевізійної програми «В поисках приключений», публікувався в російських газетах і журналах.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG