Доступність посилання

ТОП новини
25 Квітень 2019, Київ 03:24

Що росіяни з автоматами в руках роблять в країнах Африки? 


10 січня стало відомо, що Росія може побудувати в ЦАР свою офіційну військову базу. На фото столиця країни - Бангі

Напередодні центр «Досьє» Михайла Ходорковського представив результати розслідування загибелі російських журналістів в Центрально-Африканській Республіці, де вони знімали фільм про діяльність тут так званої приватної військової компанії Вагнера - російського угруповання, яке було помічено і в боях на сході України.

У Судані, ймовірно, бійці російських ПВК допомагають придушувати протести проти президента, а в Лівії - охороняють склади і нафтові свердловини і захищають головного польового командира, пише російська служба Радіо Свобода і додає: за останній рік повідомлення про появу людей з автоматами в руках, які розмовляють російською, приходили з півтора десятка країн Африки. Хто вони і чому світ звернув увагу на них зараз?

У столиці Судану Хартумі, де тривають акції протесту проти правління авторитарного президента Омара аль-Башира, ймовірно, знаходяться бійці приватних військових компаній з Росії.

Як повідомили на цьому тижні британська газета The Times та мережеве видання Defence Blog, що посилаються на представників суданської опозиції, по Хартуму на броньованій техніці російського виробництва пересуваються озброєні люди в камуфляжі, які орзмовляють російською. The Times і Defense Blog публікують відповідні фотографії, хоча явних і прямих підтверджень того, що мова йде саме про росіян, немає.

Однак раніше вже з'являлися повідомлення, що в Судані діють бійці так званої «ПВК Вагнера», пов'язаної з близьким до Володимира Путіна мільярдером Євгеном Пригожиним. Західні журналісти також пов'язують присутність озброєних росіян в Судані зі стрімко збільшеною активністю Росії в Африці в цілому. Зокрема, в таких країнах як Лівія, Мадагаскар, ЦАР, Конго (Кіншаса) і Нігерія.

10 січня виборча комісія Демократичної Республіки Конго (колишній Заїр, або Конго-Кіншаса) назвала опозиційного кандидата Фелікса Чісекеді переможцем на президентських виборах. Кандидат від правлячої партії зайняв лише третє місце, незважаючи на підтримку з Москви.

Джозеф Кабіла, який залишає свій пост після 18 років правління, хотів бачити своїм наступником колишнього міністра внутрішніх справ Еммануеля Рамазані Шадарі, але той набрав лише близько чотирьох з половиною мільйонів голосів, тоді як за Чісекеді проголосували більше семи мільйонів виборців.

У листопаді 2017-го агентство Bloomberg опублікувало власне розслідування про участь у виборах в Конго структур все того ж Пригожина. Як стверджували автори статті в авторитетному американському виданні, Москва підтримувала на виборах кандидата від влади.

В останні пару років Пригожин, якого ЗМІ називають скухарем Путіна», прагне поширити вплив Кремля на всю Африку, стверджує Bloomberg. Його люди начебто працюють вже в 10-15 африканських країнах, в першу чергу в ЦАР і Лівії, а також в Північному і Південному Судані, на Мадагаскарі, в Анголі, Гвінеї, Гвінеї-Бісау, Мозамбіку, Зімбабве і Демократичній Республіці Конго.

На думку Bloomberg, Кремль звернув увагу на Африку як на багатий ресурсами регіон, отримання впливу в якому могло б частково компенсувати недолік фінансових та інших ресурсів в глобальному змаганні Росії із Заходом. Йдеться, зокрема, про видобуток в африканських країнах корисних копалин і постачання туди російської зброї.

Не так давно американська Washington Times і британський таблоїд The Sun писали про намір Росії міцно закріпити свою військову присутність в Лівії. The Sun стверджувала, що десятки агентів ГУ Генштабу Росії (колишнє ГРУ) і загони російського спецназу вже знаходяться на середземноморському узбережжі Лівії, в Тобруке і Бенгазі, користуючись підтримкою бійців «ПВК Вагнера».

Точно відомо, що постійні контакти між Москвою і главою так званої Національної армії Лівії Халіфою Хафтаром, якого на Заході вважають найвпливовішим тут польовим командиром, настільки почастішали, що США і НАТО всерйоз починають побоюватися появи російських військово-морських і військово-повітряних баз на території цієї країни, з 2011 року розколотої громадянською війною.

Батальйон урядової армії ЦАР, підготовлений за допомогою російських інструкторів
Батальйон урядової армії ЦАР, підготовлений за допомогою російських інструкторів

10 січня центр «Досьє» Ходорковського представив результати власного розслідування загибелі в ЦАР 30 липня 2018 року російських журналістів Орхана Джемаля, Олександра Расторгуєва та Кирила Радченко. Вони прилетіли в ЦАР, щоб зняти документальний фільм про діяльність в цій країні «ПВК Вагнера».

Центр «Досьє» передав результати п'ятимісячного розслідування телеканалу «Настоящее время» (спільного проекту Радіо Свобода та Голосу Америки). Журналісти стверджують, що за знімальною групою стежили з самого приїзду в ЦАР, а їх вбивство було не простим пограбуванням, як вважає в тому числі російське слідство, а спланованою операцією. Розслідування констатує, що за операцією стояли пов'язані з Кремлем люди.

В той же день, 10 січня, стало відомо, що Росія може побудувати в ЦАР свою офіційну військову базу. Міжурядова угода про військову співпрацю між Росією і ЦАР була підписана в серпні 2018 року. Після цього в країні створили центр навчання військових: російські інструктори навчають їх поводження зі зброєю та методам ведення бою. Начальник Генштабу ЦАР, за словами міністра оборони, приїжджав на навчання в Росію.

* * *

Спеціалізовані професійні послуги на комерційній основі, пов'язані з участю у військових конфліктах, охороною і обороною, збором розвідданих, військовим плануванням, логістикою і консультуванням в цілому в світі надають сотні відповідних компаній, і Росія тут не виняток.

Перша в сучасному розумінні приватна військова компанія Watchguard International була зареєстрована в 1967 році у Великобританії, її заснував полковник британської армії Девід Стерлінг, який раніше створив SAS - британський розвідувально-диверсійний спецпідрозділ, який досі вважається еталоном військового професіоналізму.

Якщо в ХХ столітті до послуг найманців і ПВК вдавалися в основному уряди і керівники різних рухів під час заколотів, партизан і повстанців по всьому світу, то з початку 2000-х їх послугами почали цікавитися великі міжнародні корпорації і організації (наприклад, одна з найбільших і відомих американських ПВК DynCorp стала підрядником ООН в Афганістані і Іраку).

За даними журналу The Economist, за перше десятиліття XXI століття всесвітній ринок ПВК з невеликої спеціалізованої ніші перетворився в глобальний сектор послуг обсягом понад $100 млрд.

Приватні військові компанії досить давно з'явилися і в Росії, проте сама абревіатура ПВК стала загальновідомою після воєн в Сирії і Україні.

Назва неофіційного збройного формування росіян з якогось моменту отримала серед журналістів визначення приватної військової компанії Вагнера, що насправді не є стовідсотково вірним.

Ця група діє на території України, а потім Сирії з 2014 року, а тепер її бійці з'явилися і в Африці. В червні 2017 року «ПВК Вагнера» була включена в санкційні списки США. Таким чином в певному сенсі було легалізовано її назву, оскільки американською стороною дана організація була названа "Private Military Company (PMC) Wagner".

Існування приватних військових компаній в Росії Кремль офіційно заперечує. Однак президент Росії Володимир Путін, коментуючи питання про ПВК на своїй останній прес-конференції, заявив, що такі компанії мають «право працювати і продавлювати свої бізнес-інтереси в будь-якій точці планети», якщо не порушують російського законодавства.

Російські найманці з Донбасу їдуть до Лівії – відео
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:04:35 0:00

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG