Реєстр збитків Україні від агресії РФ представлять у Рейк’явіку в травні – заява саміту в Гельсінкі
Країни Північної Європи підтримують розслідування прокурора Міжнародного кримінального суду російських воєнних злочинів та притягнення Росії до відповідальності. Про це йдеться в заяві України, Ісландії, Данії, Норвегії та Швеції, поширеній за підсумками саміту Україна – Північна Європа в Гельсінкі 3 травня.
Зокрема, держави-учасниці саміту погодилися з необхідністю посилити санкційний тиск на Росію, а також створювати механізм відшкодування збитків від російської агресії.
Читайте також: «Є серйозні домовленості» – в МЗС прокоментували результати саміту країн Північної Європи за участю Зеленського
«Для цього важливою віхою є міжнародний реєстр збитків, який буде представлено на саміті Ради Європи в Рейк’явіку 16-17 травня 2023 року. Ми й далі докладатимемо зусиль для вивчення відповідних варіантів забезпечення фінансування компенсаційного механізму, включно з надійною правовою основою для використання заморожених і знерухомлених російських активів для підтримки відбудови України та з метою виплати репарацій», – йдеться в тексті, оприлюдненому Офісом президента.
У лютому 2023 року Міністерство юстиції повідомило, що уряд Нідерландів погодився на створення в Гаазі міжнародного Реєстру збитків, завданих Україні російською агресією. Планується, що цей реєстр стане частиною механізму репарацій за шкоду, яких Росія завдала українським громадянам, бізнесу та державі.
Саміт країн Північної Європи відбувся 3 травня у столиці Фінляндії Гельсінкі за участі президента України Володимира Зеленського.
Україна має «серйозні домовленості» за результатами саміту країн Північної Європи, що відбувся 3 травня у Гельсінкі за участю українського президента, проте інформація стосовно надання Києву конкретного озброєння не оприлюднювалася. Про це в ефірі Радіо Свобода заявив Євген Перебийніс, заступник міністра закордонних справ України.
«Конкретні домовленості про надання конкретного озброєння детально не оприлюднювалися, але повірте, там є досить серйозні домовленості, які значно посилять українську безпеку», – сказав Перебийніс.
За словами заступника міністра, всі країни Північної Європи мають досить тісний зв’язок між собою, і для України особливо важлива співпраця з цими країнами у безпековому та військовому плані.
Окупаційна влада Криму каже, що над Феодосією «спрацювала система ППО»
У середу, 3 травня, в окупованому Криму в районі міста Феодосія «спрацювала система ППО», повідомив кореспондент проєкту Радіо Свобода Крим.Реалії.
Підконтрольний Росії голова Криму Сергій Аксьонов зазначив, що на південному сході Криму «успішно відпрацювали сили ППО». Радник підконтрольного РФ голови Криму Олег Крючков каже «про збиття двух безпілотників».
У місцевих телеграм-каналах пишуть, що в небі над Феодосією нібито-то був «збитий безпілотник, який попередньо він летів у бік морського нафтового терміналу».
Експрезидент РФ заявляє про необхідність «фізичного усунення Зеленського»
Колишній президент Росії, секретар російської Ради безпеки Дмитро Медведєв вважає, що після атаки безпілотників на Кремль Москва має вдатися до «фізичного усунення Зеленського».
Медведєв однозначно звинувачує в атаці дронів українську владу, хоча представники адміністрації президента України і сам Володимир Зеленський наполягають, що «ми воюємо на своїй території».
В Офісі президента України, коментуючи це, заявили, що «щось у РФ відбувається, але точно без дронів України над Кремлем».
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що бачив повідомлення з Москви про нібито атаку безпілотників на Кремль. Очільник американського зовнішньополітичного відомства сказав, що «жодним чином не може їх підтвердити».
У Державній думі Росії закликали завдати «ракетного удару по резиденції Зеленського».
3 травня російська влада звинуватила Київ у нічній атаці дронів на Кремль, а речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Москва розцінює цю атаку як «сплановану терористичну акцію та замах на президента Російської Федерації».
Після публікації розслідування «Схем» (Радіо Свобода) про співпрацю російського «АльфаСтрахования» з підрозділами Росгвардії, що беруть участь у війні проти України, власник цієї страхової компанії, люксембурзький холдинг ABH Holdings, акціонером якого є підсанкційний російський олігарх Михайло Фрідман, заявив про намір вийти з бізнесу в Росії – як страхового, так і банківського. Про це йдеться у заяві холдингу, опублікованій на сайті «Сенс Банку» (колишня назва – «Альфа-Банк», бенефіціарний власник – Михайло Фрідман і партнери).
Раніше «Схеми» розповіли, що компанія «АльфаСтрахование» надає Росгвардії послуги зі страхування службового транспорту, в тому числі тих військових частин, які беруть безпосередню участь у повномасштабній війні проти України та підтримують російський режим на окупованих територіях. За останні п’ять років така співпраця принесла «АльфаСтрахованию» понад 280 мільйонів рублів, а за 2022-ий – щонайменше 63,4 млн рублів.
«Використовують близько 20 на день» – Повітряні сили про застосування РФ керованих бомб
Росія має «достатні» запаси керованих авіабомб і зараз використовує їх близько 20 на день при ударах по Україні, повідомив Радіо Свобода речник командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат.
«На жаль, бомб достатньо. Не лише 500 кг, вже є інформація, поки що вона не підтверджена, в ЗМІ, але це вже інформація, яка говорить про те, що і 250-кілограмові бомби будуть використовувати теж. Будуть обладнувати GPS-модулями і крилами, що дозволить їм теж планувати і завдавати ударів дистанційно. Це – старі бомби радянські, яких достатньо на складах і у нас, і у противника. Тому вони будуть шукати будь-які методи і шляхи для того, щоб збільшити кількість використання цих бомб», – сказав Ігнат в ефірі Радіо Донбас.Реалії.
За словами речника, такі керовані авіабомби можуть пролетіти до 70 кілометрів.
«Росія цілиться в будинки, магазини, зупинки»: зросла кількість загиблих внаслідок удару по Херсону
У середу, 3 травня, внаслідок обстрілів російськими військовими Херсону загинуло вже 17 людей, повідомив уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець.
«Попередньо, ще 26 — отримали поранення. Це мирні жителі, у яких Росія відібрала їхнє основоположне право — право на життя!», – зазначив Лубінець.
Він наголосив, що «прицільними ракетними ударами Росія цілиться у житлові будинки, магазини, зупинки громадського транспорту, залізниці».
Росія не зацікавлена в продовженні зернової угоди – президент Украни
Росія не зацікавлена в продовженні зернової угоди, яка уможливлює експорт українського зерна з портів на Чорному морі. Як повідомляє Reuters, про це у Гельсінкі 3 травня заявив президент України Володимир Зеленський, який додав, що Київ зосереджений на пошуку партнерів для виконання угоди, а не на інтересах Росії.
Переговори щодо зернової угоди за посередництва ООН були заплановані на 3 травня, повідомляла раніше цього тижня агенція Reuters із посиланням на неназваного українського високопосадовця.
«Ми не атакували Путіна» – Зеленський відреагував на заяви Кремля
Президент України Володимир Зеленський заявив, що українські сили не атакували Кремль. Він сказав про це 3 травня на пресконференції в Гельсінкі, коментуючи заяви російської влади про те, що нібито українські безпілотники в ніч на 3 травня вдарили по Кремлю, де працює президент Росії Володимир Путін.
«Ми не атакували ні Путіна, ні Москву, ми воюємо на своїй території», – сказав Зеленський.
3 травня російська влада звинуватила Київ в атаці дронів на Кремль, а речник президента РФ Дмитро Пєсков заявив, що Москва розцінює цю атаку як «сплановану терористичну акцію та замах на президента Російської Федерації».
В Офісі президента України, коментуючи це, заявили, що «щось у РФ відбувається, але точно без дронів України над Кремлем». Радник голови ОПУ Михайло Подоляк попередив, що «Росія явно готує масштабний терористичний акт».
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що бачив повідомлення з Москви про нібито атаку безпілотників на Кремль. Очільник американського зовнішньополітичного відомства сказав, що «жодним чином не може їх підтвердити».
США «висловили жаль» Україні через витік секретних документів – Блінкен
Держсекретар США Ентоні Блінкен сказав своєму українському колезі Дмитру Кулебі, що Сполучені Штати «жалкують» через масовий витік американських секретних документів, який стався в квітні. Про це сам Блінкен розповів 3 травня на заході видання Washington Post.
Блінкен дав знати, що США «дуже шкодують про несанкціоноване оприлюднення цих документів, що ми дуже серйозно поставилися до наших зобов’язань і відповідальності щодо захисту інформації».
Держсекретар не відповів на заяву президента України Володимира Зеленського про те, що він дізнався про витік інформації з преси, а не від офіційних осіб США.
«Відбиті численні атаки» – Генштаб про ситуацію на фронті
Російські військові зосереджують основні зусилля на веденні наступальних дій на Лиманському, Бахмутському, Авдіївському й Мар’їнському напрямках на сході України, де протягом доби підрозділи сил оборони України відбили близько 30 атак, повідомив Генеральний штаб ЗСУ. Найзапекліші бої ведуться за Бахмут і Мар’їнку, йдеться в повідомленні.
«На Бахмутському напрямку ворог продовжує вести наступальні дії. Тривають бої у місті Бахмут. Безуспішними були атаки окупантів у напрямку населеного пункту Нью-Йорк… На Авдіївському напрямку противник вів наступальні дії в районі Сєверного Донецької області, успіху не мав… На Мар’їнському напрямку противник намагається покращити тактичне положення. Протягом доби нашими захисниками були відбиті численні атаки в районах Мар’їнки і Новомихайлівки», – повідомили в командуванні.
Посли Євросоюзу схвалили виділення 1 млрд євро на боєприпаси для України
Посли країн-членів Європейського союзу схвалили рішення надати 1 мільярд євро на закупівлю боєприпасів для Збройних сил України. Рішення ухвалили 3 травня в Брюсселі на засіданні Комітету постійних представників (COREPER), повідомляє у твітері Швеція, яка головує в ЄС.
«Посли ЄС схвалили рішення про заходи допомоги в рамках Європейського фонду миру для підтримки Збройних сил України на суму 1 млрд євро на спільні закупівлі боєприпасів і ракет», – ідеться в повідомленні.
У Повітряних силах повідомили про знищення 4 російських безпілотників на півдні
Командування Повітряних сил Збройних сил України повідомило, що 3 травня на Миколаївщині й Херсонщині українські військові з повітряного командування «Південь» знищили чотири російські безпілотні літальні апарати.
У Повітряних силах уточнили, що знищені два ударні БпЛА «Ланцет», один БпЛА «Мерлін-ВР» і один БпЛА оперативно-тактичного рівня.
3 травня російські військові масовано обстрілювали і досі обстрілюють Херсон і область. За даними Офісу генпрокурора, там загинули 16 людей, десятки поранені.
За даними Генштабу ЗСУ, станом на ранок 3 травня російські сили втратили в Україні 2505 БПЛА оперативно-тактичного рівня. Росія дані про втрати останнім часом не оприлюднює.
Вранці командування Повітряних сил ЗСУ повідомило, що українські військові знищили 21 з 26 дронів Shahed-136/131, які російські війська застосували для нічної атаки проти України.
«Побачимо, якими є факти» – Блінкен про атаку дронів на Кремль
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що бачив повідомлення з Москви про атаку безпілотників на Кремль, у якій російська влада звинувачує Україну. Очільник американського зовнішньополітичного відомства сказав, що «жодним чином не може їх підтвердити».
«Ми просто не знаємо», — відзначив Блінкен у Вашингтоні.
«Я б сприйняв усе, що надходить із Кремля, з великим сумнівом. Ми побачимо, якими є факти. І дуже важко коментувати або спекулювати на цьому, не знаючи реальних фактів», – додав держсекретар США.
Голова Об'єднаного комітету начальників штабів генерал Марк Міллі розповів в інтерв'ю журналу Foreign Affairs про допомогу Вашингтона Україні, окреслив бачення ходу бойових дій та закликав не допустити повторення сценарію Другої світової війни.
Завдяки допомозі, наданій США та іншими західними країнами, українські війська мають сьогодні можливість проводити наступальні операції; їхня можливість оборонятися також значно розширилася у порівнянні з тим, що було всього рік тому, сказав генерал Марк Міллі.
«Вони можуть як вести наступ, так і тримати оборону, – пояснив генерал. – Їм належить зробити значну роботу з планування, координації тощо, якщо вони будуть проводити наступальну операцію, але до наступу та оборони вони готові»
На думку Міллі, однією із стратегічних цілей Путіна під час вторгнення в Україну було зміщення Володимира Зеленського і швидке захоплення Києва. За чотири-шість тижнів просунутися від російського кордону до Дніпра, а на півдні позбавити Україну доступу до морів.
Однак, наголосив голова Об'єднаного комітету начальників штабів, Росія не досягла своїх стратегічних цілей військовим шляхом, і наприкінці березня чи на початку квітня минулого року Путін скоригував свої стратегічні цілі, вирішивши обмежитися південними областями України, зміцнити владу на Донбасі та убезпечити Крим.
«Однак поки що він не повністю убезпечив Донбас, – продовжував генерал Міллі. – Росія втратила 200 з лишком тисяч – можливо, 250 тисяч – убитими та пораненими, яких він замінив першим траншем мобілізованих резервістів… від 200 тисяч до 300 тисяч. Таким чином, в окупованих Росією (частинах) України все ще перебуває близько 200 тисяч російських військових – погано керованих, погано навчених, погано оснащених, погано підтримуваних – але вони є там»
Тим часом Україна, за словами Міллі, провела два досить успішні контрнаступи, під час яких російські війська були змушені відступити, тоді як українські – зімкнули лави та відновили оборону.
Попри це протягом зими «значні території практично не переходили з рук в руки, за винятком, можливо, Бахмута», – констатував генерал.
«І тоді українці попросили нас про допомогу у нарощуванні своїх сил, щоб у них була можливість проводити наступальні операції із застосуванням… механізованої бронетехніки та піхоти. Ми зробили це, але поки що неясно, що з цього вийде», – сказав генерал, не вдаючись до деталей щодо подальших планів України.
На думку Міллі, і Росії і Україні буде непросто досягти своїх політичних цілей військовим шляхом.
«І, відверто кажучи, я не думаю, що така ймовірність цього року велика, – наголосив Міллі. – Але я вважаю, що росіяни зазнали величезних втрат. Їхня економіка серйозно постраждала. І я думаю, що раціонально (мислячі) люди, (що беруть участь у процесі прийняття рішень у Росії, дійдуть висновку – я вважаю, протягом кількох місяців чи року чи двох – але вони дійдуть висновку, що витрати перевищують вигоду, і настане час щось робити – принаймні щодо переговорів»
«Я не знаю, коли Путін буде готовий це зробити, але певного моменту, якщо він раціональний, він повинен це зробити», – сказав генерал.
«Він може закінчити війну сьогодні. Звичайно, він має політичні обмеження, характерні для російської політики. Але їм доведеться це зрозуміти, бо вони не переможуть»
ОГП: 16 людей загинули через удари Росії по Херсону й області 3 травня
У Херсоні й населених пунктах області внаслідок масованої атаки російських сил 3 травня загинули 16 людей, повідомив Офіс генерального прокурора.
«За даними слідства, зранку 3 травня російські війська почали масивно обстрілювати місто Херсон і населені пункти області. Станом на 16:30 через хаотичні обстріли і влучання снарядів по об’єктах цивільної інфраструктури в обласному центрі загинули 12 людей, близько 22 – зазнали травм різного ступеня тяжкості», – повідомили в ОГП, додавши, що дані про потерпілих оновлюються.
У прокуратурі додали, що вдень між селами Степанівка і Музиківка під російським обстрілом опинилася бригада енергетиків. «Вони лагодили електромережі після чергових атак армії РФ, щоби забезпечити людей світлом. Від отриманих травм троє працівників енергетичного підприємства загинули», – йдеться в повідомленні.
Представники влади в Москві закликають завдати «ракетного удару по резиденції Зеленського»
Голова Державної думи РФ Вʼячеслав Володін заявив, що «київський режим» слід «визнати терористичною організацією», яка, за його словами, «не менш небезпечна», ніж угруповання «Ісламська держава» або «Аль-Каїда». Так він прокоментував атаку дронів на Кремль, у якій влада РФ звинуватила Україну.
«Вимагатимемо застосування зброї, яка здатна зупинити та знищити київський терористичний режим», — написав Володін. Про яку зброю йдеться, він не уточнив.
Депутат Держдуми від окупованого Криму Михайло Шеремет вимагає завдати ракетного удару по резиденції президента України у Києві.
«Їх потрібно лише знищувати, причому швидко та нещадно. Настав час завдати ракетного удару по резиденції Зеленського в Києві. Готовий передати координати – вулиця Банкова, 11, де розташована так звана адміністрація президента України», – цитує Шеремета державна російська агенція «РИА Новости».
«Мабуть, НЛО» – Ігнат прокоментував заяву Москви про атаку дронів на Кремль
Речник командування Повітряних сил Збройних сил України Юрій Ігнат заявив, що не має даних про те, що стоїть за заявою Москви про нібито атаку дронів на Кремль.
«Так із першого погляду сказати, що це було – мабуть, НЛО. Я не можу сказати прямо, що це взагалі відбувалося і наскільки це ефективно. Там прапор видно на цьому відео, навіть не похитнувся, фактично, і жодних якихось наслідків від цього немає», – сказав Ігнат в ефірі Радіо Донбас.Реалії (проєкту Радіо Свобода).
Речник також зауважив, що, на його «особисту думку», Росія може намагатися таким чином показати «якусь ескалацію з боку України».
Зеленський у Гельсінкі: цей рік буде «вирішальним для перемоги»
Президент України Володимир Зеленський заявив 3 травня в Гельсінкі, що 2023 рік буде «вирішальним», повторивши свій заклик до надання західними партнерами більш важкого озброєння. Про це повідомляє агенція France-Presse.
«Я вірю, що цей рік буде вирішальним для нас, для Європи, для України, вирішальним для перемоги», – сказав він журналістам під час спільної пресконференції зі своїм фінським колегою Саулі Нійністьо.
Зеленський подякував президентові Фінляндії, чия країна в квітні стала членом НАТО, за військову підтримку досі та сказав, що вони домовилися прискорити наступні постачання.
Щодо надання сучасних винищувачів президент Нійністьо сказав, що через географічне розташування Фінляндії – з її довгим кордоном із Росією – вона «не може відмовитися» від своїх наявних літаків до отримання нових, запланованого на 2025 рік.
Зеленський наголосив, що «впевнений, що ми матимемо літаки». «Ми вестимемо наступальні дії, після чого отримаємо авіацію», – сказав він.
Зеленський також привітав Фінляндію зі вступом до НАТО та зазначив, що «Україна потребує таких же гарантій безпеки». «Найпотужнішою гарантією безпеки для України є членство в НАТО», – сказав він.
Також Зеленський у Гельсінкі бере участь у саміті лідерів пʼяти країн Північної Європи. Український лідер має провести двосторонні переговори з прем’єр-міністрами Швеції Ульфом Крістерссоном, Норвегії Йонасом Гаром Сторе, Данії Метте Фредеріксен та Ісландії Катрін Якобсдоттір.
Усі ці країни пообіцяли фінансову та збройну підтримку Україні після повномасштабного вторгнення Росії в лютому 2022 року. Данія, Фінляндія, Норвегія та Швеція також приєдналися до міжнародних зусиль щодо постачання Україні більш важкого озброєння, передавши кілька своїх танків Leopard 2 або запропонувавши фінансову підтримку для їхнього придбання.