Зросла кількість постраждалих внаслідок атаки сил РФ по Миколаєву – влада
Зросла кількість постраждалих внаслідок ракетного удару російської армії по Миколаєву вдень 21 березня, повідомив у телеграмі голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Наразі 6 постраждалих, одній людині допомога надана амбулаторно», – написав Кім.
Повітряна тривога у Миколаєві була оголошена близько 14:47. Повітряні сили ЗСУ попередили про загрозу застосування балістичного озброєння з півдня. Спочатку стало відомо, що у результаті російського ракетного удару по Миколаєву 21 березня одна жінка загинула, а четверо людей постраждали.
Раніше, 17 березня, Миколаїв також атакували балістичні ракети. Внаслідок ракетного удару російської армії одна людина загинула, ще восьмеро – постраждали.
Австрія проти використання на зброю для України прибутків від активів РФ – канцлер
Доходи від російських активів, заморожених у Європейському союзі, варто використовувати для відновлення України, а не для її озброєння, заявив 21 березня канцлер Австрії Карл Негаммер перед самітом ЄС.
«Для нас, як для нейтральної держави, важливо, щоб гроші, де ми даємо згоду, не передавали на зброю і боєприпаси. Спочатку обговорювалось, що вони будуть інвестовані у відбудову в Україні. Цю пропозицію я вважаю розумною», – сказав канцлер під час спілкування з журналістами.
Водночас президент Литви Гітанас Науседа сказав журналістам, що як прибутки, так і самі російські активи мають бути використані для озброєння України.
«Я вважаю, що це має сприяти не лише відбудові України, а й оборонним потребам України», – наголосив Науседа.
Лідери Європейського союзу 21 березня збираються на дводенний саміт, на якому обговорять продовження підтримки України на тлі російської агресії. Зокрема, йтиметься про план використання мільярдів євро прибутку від заморожених російських фінансових активів на купівлю зброї для Києва. Проте рішення щодо використання цих коштів на нинішньому саміті не очікують.
Читайте також: Лідери ЄС починають дводенний саміт у Брюсселі, говоритимуть про подальшу підтримку України
Раніше Європейська комісія представила проєкт рішення щодо використання прибутків від заморожених російських активів, які мають забезпечити від 2,5 до 3 мільярдів євро на рік на озброєння України. У пропозиції йдеться про те, що 90% доходів від російських активів, заморожених у Європі, слід використати на закупівлю зброї для України через Європейський фонд миру. Решту 10% передати до бюджету ЄС і використати їх для підвищення потужності української оборонної промисловості.
Цю пропозицію від Європейської комісії мають також затвердити всі країни-члени ЄС, перш ніж вона почне діяти.
Близько 260 мільярдів євро активів російського центрального банку, переважно у вигляді цінних паперів і готівки, були заблоковані країнами «Групи семи», ЄС і Австралією, більш як дві третини з них заблоковані в ЄС на території Бельгії.
Фінансування стало особливо важливим у той час, як Україна стикається з нестачею артилерії, а близько 60 мільярдів доларів допомоги від США залишаються заблокованими в Конгресі.
Словаччина й Угорщина не будуть долучатися до чеської ініціативи щодо снарядів для України – МЗС
На підсумковому брифінгу у Празі 21 березня після зустрічі у Вишеградському форматі очільники міністерств закордонних справ Словаччини й Угорщини заявили, що не братимуть участь у фінансуванні чеської ініціативи із закупівлі 800 тисяч артилерійських снарядів для ЗСУ. Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.
«Угорщина не надавала і не надаватиме жодних озброєнь Україні. Ми не беремо участі у жодних спільних зусиллях, які перетворюються у спільні поставки зброї. В той самий час ми продовжуємо найбільшу гуманітарну операцію в історії Угорщини», – сказав угорський міністр Петер Сійярто.
Його колега зі Словаччини Юрай Бланар також виступив проти надання Україні зброї і підтвердив, що Братислава не братиме участь у чеській ініціативі та не надсилатиме летального озброєння Україні, оскільки, на їхню думку, «цей конфлікт не має військового вирішення».
Сирський зустрівся з головою Військового комітету НАТО: йшлося про потреби ЗСУ і ситуацію на фронті
Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський провів зустріч із головою Військового комітету НАТО адміралом Робом Бауером.
За словами Сирського у фейсбуці, однією із тем розмови стали «головні потреби українських захисників».
Головнокомандувач ЗСУ також розповів, що поінформував Бауера про ситуацію на полі бою.
«Обговорили головні потреби сил оборони України. Ключові пріоритети – боєприпаси та протиповітряна оборона», – додав генерал.
Україна має відновити територіальну цілісність – очільники МЗС Вишеградської четвірки
За підсумками зустрічі міністрів закордонних справ Вишеградської групи її учасники погодилися, що Україна має відновити свою територіальну цілісність. Про це на підсумковому брифінгу в Празі заявив очільник чеського МЗС Ян Ліпавський, а також підтвердив його польський колега Радослав Сікорський.
«Найперше, ми дійшли згоди у тому, що російська агресія проти України – це порушення міжнародного права, і ми також дійшли згоди щодо того, що Україна має повністю відновити свою територіальну цілісність», – заявив Ліпавський.
Угорський міністр закордонних справ Петер Сійярто і його словацький колега Юрай Бланар на брифінгу прямо не підтвердили підтримку своїми країнами цієї заяви, але і не заперечили.
Ракетний удар по Миколаєву: одна людина загинула, четверо поранені – влада
У результаті російського ракетного удару по Миколаєву 21 березня одна жінка загинула, четверо людей постраждали, повідомляє міська влада.
Спочатку мер Миколаєва Олександр Сєнкевич повідомив про гучний вибух у місті від удару балістичної ракети.
Згодом голова Миколаївської обласної військової адміністрації Віталій Кім у телеграмі написав про чотирьох постраждалих (три жінки й один чоловік), та ще одну загиблу.
«Робимо об’їзд по житловому сектору. По багатоповерховій забудові – без пошкоджень», – зазначив Сєнкевич.
Повітряна тривога у Миколаєві була оголошена близько 14:47. Повітряні сили ЗСУ попередили про загрозу застосування балістичного озброєння з півдня.
Раніше, 17 березня, Миколаїв також атакували балістичні ракети. Внаслідок ракетного удару російської армії одна людина загинула, ще восьмеро – постраждали.
На відміну від деяких країн, які роблять це приховано, Угорщина готова відкрито обговорювати з Росією співпрацю у секторах економіки, на які Євросоюз не накладав санкцій, заявив на брифінгу в Празі за підсумками зустрічі міністрів закордонних справ Вишеградської четвірки очільник угорського МЗС Петер Сійярто.
«У тих секторах, де немає санкцій, так, на прагматичній основі, там, де це відповідає нашим національним інтересам, ми хотіли б розвивати співпрацю з росіянами, як це роблять багато європейських і трансатлантичних країн. Деякі з них приховано, деякі – відкрито», – сказав Сійярто.
Як передає кореспондент Радіо Свобода, дипломат зазначив, що обсяги поставок російського газу в Європу, імпорту російської нафти з Індії, а також поставок ядерного палива з Росії в неєвропейські країни НАТО зросли.
Верховна Рада ухвалила закон про соціальний захист військових і поліцейських
Верховна Рада України ухвалила у другому читанні та в цілому проєкт закону щодо забезпечення прав військовослужбовців і поліцейських на соціальний захист (№10313), вказано на сайті парламенту.
Рішення підтримали 296 парламентарів.
«Метою закону є вдосконалення механізмів забезпечення деяких прав військовослужбовців, зокрема, на інформацію, медичне забезпечення, відпустки, визначення втрати працездатності, правового регулювання інших питань, пов’язаних із реалізацією прав військовослужбовців і військових посадових осіб під час проходження військової служби», – йдеться у повідомленні.
Окрім того, документ передбачає забезпечення прав поліцейських на одноразову грошову допомогу в разі втрати працездатності або їхнім рідним – у разі загибелі (смерті).
Народний депутат Ярослав Железняк зазначив у телеграмі, що виплати рідним загиблих на війні становитимуть 15 мільйонів гривень. Також, за його словами, військові отримали можливість перебувати на лікуванні за кордоном до 12 місяців.
Там була визначена доля України і Києва – Зеленський під час вшанування полеглих у битві за Мощун
У боях за міста й села Київщини два роки тому була визначена доля України і Києва, заявив президент Володимир Зеленський, вшановуючи в другу річницю визволення Київської області від російських окупантів пам’ять захисників, які загинули під час оборони і звільнення села Мощун.
«Сьогодні ми згадуємо битву, яка відбулася вже два роки тому, але яку ніколи не можна забувати. Той час багато в чому визначив долю Української держави. Саме тут, у боях за Мощун, і неподалік, у боях за Гостомель, за Ірпінь, за інші міста й села Київщини, була визначена доля України й української столиці. Тоді вдалося не просто не пустити російську армію в Київ. Тоді всім у світі стало очевидно, якими є українці та що таке путінська Росія», – сказав Зеленський.
Міністр оборони Естонії, перебуваючи в Києві, оголосив про новий пакет допомоги Україні
Міністр оборони Естонії Ганно Певкур під час візиту до Києва на зустрічі з міністром оборони України Рустемом Умєровим оголосив про новий пакет військової допомоги Україні.
Новий пакет вартістю 20 мільйонів євро передбачає, зокрема, надання артилерійських боєприпасів, вкрай необхідних Україні для протидії російській агресії, повідомляє Міністерство оборони Естонії.
«Ми укомплектували цей пакет, зосереджуючись на тому, щоб забезпечити максимальну вигоду для України, і водночас переконатися, що не зменшили готовність оборони Естонії», – сказав міністр Певкур.
П’ять країн ЄС закликали Єврокомісію заборонити імпорт зерна з Росії та Білорусі – звернення
Міністри сільського господарства Литви, Латвії, Естонії, Польщі та Чехії звернулися до Європейської комісії із закликом заборонити імпорт зерна з Росії та Білорусі до Європейського Союзу, йдеться у зверненні, яку оприлюднило 20 березня Міністерство сільського господарства Литви.
«Ми просимо ЄК вивчити можливість обмеження імпорту продуктів харчування з Росії та Білорусі до ЄС… Поки Росія веде жорстоку, незаконну війну проти України, її зерно продовжує надходити на ринок ЄС. Наприклад, у 2023 році ЄС імпортував 1,53 мільйона тонн російського зерна на суму 437,5 мільйони євро», – сказав міністр сільського господарства Литви Кястутіс Навіцкас.
Вказано, що ініційоване Литвою звернення до комісарів ЄС також містить заклик до співпраці між країнами-членами ЄС з метою забезпечити впровадження цього обмеження на всій території ЄС. Зокрема, щоб запобігти потраплянню на ринок ЄС потенційно краденого зерна з України.
«Як країни-члени ЄС ми вважаємо за необхідне виконати наше моральне зобов’язання припинити будь-яку торговельну діяльність, яка може посилити спроможність Росії та Білорусі, яка її підтримує, продовжувати конфлікт в Україні, особливо тому, що частина російського імпорту може включати вкрадене зерно з окупованих територій України», – йдеться у зверненні до Єврокомісії.
Російський імпорт створює тиск на внутрішній ринок ЄС і безпосередньо конкурує з продукцією фермерів ЄС, йдеться у повідомленні.
Міністерство сільського господарства Литви обіцяє висунути це питання 26 березня на засіданні Ради міністрів сільського господарства та рибальства ЄС.
Раніше стало відомо, що Європейський союз готується запровадити мита на імпорт зерна з Росії й Білорусі, щоб заспокоїти фермерів і деякі країни-члени, повідомило 19 березня видання Financial Times із посиланням на осіб, знайомих із цими планами. Очікується, що найближчими днями Європейська комісія запровадить мито в розмірі 95 євро за тонну зернових із Росії й Білорусі.
Перед цим, 7 березня, Сейм Польщі закликав Єврокомісію запровадити обмеження щодо імпорту в ЄС сільськогосподарської продукції з Росії і Білорусі.
У резолюції йшлося про те, що імпорт продовольства і сільськогосподарської продукції з Росії і Білорусі продовжує приносити «величезні доходи» виробникам, торговцям і бюджетам цих країн.
Водночас у Сеймі наголосили на необхідності вжиття заходів для захисту «чутливих секторів» ринку від надмірного імпорту з України й очікують, що Єврокомісія «терміново розпочне роботу, спрямовану на якнайшвидше повернення до застосування у торговельних відносинах з Україною виключно норм, що випливають з Угоди про асоціацію між ЄС та Україною».
Міністр оборони Естонії, перебуваючи в Києві, оголосив про новий пакет допомоги Україні
Міністр оборони Естонії Ганно Певкур під час візиту до Києва на зустрічі з міністром оборони України Рустемом Умєровим оголосив про новий пакет військової допомоги Україні.
Новий пакет вартістю 20 мільйонів євро передбачає, зокрема, надання артилерійських боєприпасів, вкрай необхідних Україні для протидії російській агресії, повідомляє Міністерство оборони Естонії.
«Ми укомплектували цей пакет, зосереджуючись на тому, щоб забезпечити максимальну вигоду для України, і водночас переконатися, що не зменшили готовність оборони Естонії», – сказав міністр Певкур.
Як повідомило Міноборони Естонії, пакет допомоги включає снаряди калібру 155 мм, що є додатковим внеском Естонії в ініціативу Європейського союзу із надання Україні мільйона боєприпасів. Поповнення внеску Естонії буде частково профінансоване Данією. Точну кількість не розголошують із міркувань безпеки.
19 березня перед засіданням Контактної групи з питань оборони України (формат «Рамштайн») міністр оборони Естонії наголосив, що його країна має «різні варіанти щодо відправки більшої кількості боєприпасів до України», й анонсував свій візит до Києва.
У нещодавному звіті фахівці американського Інституту вивчення війни припустили, що російські війська можуть скористатися дефіцитом боєприпасів і військового обладнання, спричиненими затримками допомоги Україні з боку США. За даними експертів, прорив може статися за умови, якщо поставки зброї українським військовим і надалі скорочуватимуться.
Наприкінці лютого Bloomberg з посиланням на свої джерела писав, що українські чиновники стурбовані тим, що російський наступ може набрати значних обертів до літа, якщо їхні союзники не збільшать постачання боєприпасів.
Попри це, президент України Володимир Зеленський заявляв, що Україна у 2024 році планує не лише оборонятися, але й готувати новий контрнаступ.
Російські ЗМІ: суд у Криму засудив чоловіка до 7 років тюрми за зберігання бомби «за завданням СБУ»
Джанкойський районний суд, створений Росією в окупованому Криму, засудив чоловіка до семи років ув’язнення нібито за зберігання саморобної бомби – про це повідомляють російські ЗМІ, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
За повідомленнями з посиланням на пресслужбу суду, затриманий нібито визнав під час слідства, що купив в інтернеті вибухівку на завдання спецслужб України. Водночас на суді він своєї провини не визнав.
Його засудили до семи років ув’язнення та штрафу в 300 тисяч російських рублів.
Українські спецслужби та правоохоронні органи наразі не коментували ці повідомлення.
19 березня повідомлялося, що російські силовики затримали мешканця Севастополя за підозрою у підготовці до «теракту».
Україна має перемоги у війні з Росією при допомозі Заходу, наголосив голова Військового комітету НАТО, адмірал Роб Бауер, виступаючи на Київському безпековому форумі 21 березня.
«Було б серйозною історичною помилкою дозволити президенту РФ Путіну перемогти. Це було б небезпечно для всіх нас. Тому що результат цієї війни сформує долю світу», – сказав Бауер.
Він додав, що Путін зробив дві стратегічні помилки: недооцінив рішучість України і недооцінив єдність НАТО.
«З нашою допомогою Україна може перемогти і переможе. Ви не самі. НАТО підтримує вас», – сказав адмірал.
За словами Бауера, його візит – це перший візит військової делегації НАТО в Україну після широкомасштабного вторгнення Росії, і він «є свідченням того, що НАТО й Україна ближчі, ніж будь-коли».
«З кожним днем ми стаємо ближчими, більш сумісними. Разом ми робимо все для того, щоб Україна стала членом нашого Альянсу. Прапор Швеції не буде єдиним синьо-жовтим прапором у штаб-квартирі НАТО», – сказав він.
У січні голова Військового комітету НАТО, нідерландський адмірал Роб Бауер заявляв, що альянс потребує «трансформації підходу до ведення війни». Згодом він додав, що Захід повинен готуватися до «всеосяжної війни» з Росією.
В останні тижні західні лідери висловлюють тривогу у зв’язку із ситуацією на фронті в Україні, оскільки українські сили, які намагаються стримувати російські війська, відчувають брак боєприпасів, а американський пакет військової допомоги Києву на суму в 60 мільярдів доларів досі не ухвалений Конгресом.
«Живий щит і предмет торгу» – доля окупованих теренів України після «виборів» Путіна
Чи є нові загрози, з якими може стикнутися Україна за нового президентського терміну в РФ Володимира Путіна, чи буде змінюватися ситуація на окупованих територіях і яким чином – про це читайте в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
ОВА: армія РФ атакувала Берислав на Херсонщині з безпілотника, поранена людина
Російські війська 21 березня атакували Берислав на Херсонщині безпілотником, поранена людина, повідомляє обласна військова адміністрація.
«46-річний місцевий житель через скидання вибухівки з дрона отримав поранення ноги, забій спини і голови. Зараз він перебуває в лікарні, де медики надають потерпілому необхідну допомогу», – йдеться у повідомленні.
Російські війська напередодні завдали удару по селищу Червоний Маяк у Бериславському районі Херсонської області, повідомляла обласна військова адміністрація. На місцевого жителя також скинули вибухівку з безпілотника.
Крім того, 20 березня російські війська атакували автівку з цивільними на дорозі між населеними пунктами Садове й Антонівка на Херсонщині, повідомляв голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін. Внаслідок обстрілу загинули двоє чоловіків.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Лідери ЄС починають дводенний саміт у Брюсселі, говоритимуть про подальшу підтримку України
Лідери Європейського союзу 21 березня збираються на дводенний саміт, на якому обговорять продовження підтримки України на тлі російської агресії. Зокрема, йтиметься про план використання мільярдів євро прибутку від заморожених російських фінансових активів на купівлю зброї для Києва. Проте рішення щодо використання цих коштів на нинішньому саміті не очікують.
27 лідерів ЄС також обговорюватимуть, що Європа може зробити, щоб захистити себе і розвинути свою збройну промисловість на тлі побоювань, що Росія може не зупинитися на Україні.
«Протягом десятиліть Європа недостатньо інвестувала у свою безпеку й оборону», – написав у своєму листі-запрошенні на саміт Шарль Мішель, президент Європейської ради.
За його словами, настав час перевести підприємства військово-промислового комплексу ЄС в «режим воєнної економіки».
До лідерів ЄС через відеозв’язок приєднається президент України Володимир Зеленський.
В останні тижні лідери ЄС висловлюють тривогу у зв’язку із ситуацією на фронті в Україні, оскільки українські сили, які намагаються стримувати російські війська, відчувають брак боєприпасів, а американський пакет військової допомоги Києву на суму в 60 мільярдів доларів досі не ухвалений Конгресом.
ДБР затримало колишнього високопосадовця ЗСУ за підозрою в незаконному збагаченні
Державне бюро розслідувань у співпраці з Офісом генпрокурора затримало колишнього високопосадовця Збройних сил України, його підозрюють у незаконному збагаченні, йдеться в повідомленні на сайті ДБР.
За інформацією від Офісу генерального прокурора, йдеться про колишнього начальника Центрального управління продовольчого забезпечення тилу командування Сил логістики ЗСУ.
За даними слідства, чиновник у 2022-2023 роках набув необґрунтованих активів на майже 58 мільйонів гривень. Зокрема, йдеться про автомобіль, квартиру в Києві, 53 земельні ділянки на території України й інше майно.
«Крім того, підконтрольні посадовцю підприємства придбали склад площею 2000 квадратних метрів і єдиний майновий комплекс експериментального протезно-ортопедичного підприємства», – вказано у повідомленні ДБР.
В Офісі генпрокурора заявили, що сума набутих коштів більш ніж на шість тисяч п’ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян перевищує законні доходи чиновника.
У ДБР зазначили, що підозрюваний у незаконному збагачені затриманий, вирішується питання щодо обрання йому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Санкція статті передбачає покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років.
У Державному бюро розслідувань та прокуратурі не називають імені затриманого чиновника.
Раніше стало відомо, що внутрішній аудит Міністерства оборони України за чотири місяці зміг виявити допущених порушень на понад 10 мільярдів гривень, повідомив голова відомства Рустем Умєров.
У березні минулого року журналісти «Схем» (Радіо Свобода) отримали у своє розпорядження вісім контрактів на харчування армії, укладених між Міністерством оборони та приватними фірмами у грудні 2022 року, та порівняли ціни у них із оновленими додатками до цих контрактів, які були переукладені після скандалу із завищеною вартістю на продукти для ЗСУ, що розгорнувся у січні навколо одного такого постачальника.
Журналісти дійшли висновку, що навіть після того, як більшість постачальників справді частково знизили вартість у каталогу на продукти для армії, а дію контрактів обмежили трьома місяцями, з багатьох ключових позицій ціни все одно залишаються вищими за середньоринкові. При цьому «Схеми» проаналізували фінансово-господарську звітність цих фірм і виявили, що самі вони закуповують найбільш «ходові» продукти для армії (картоплю, яблука, яйця, капусту тощо) за цінами, удвічі-тричі нижчими, ніж зрештою постачатимуть їх для війська. Таким чином маржа для приватних фірм по цих позиціях на багатомільярдних контрактах може скласти від 30 до 70 відсотків. Про це йшлося в розслідуванні «Меню для армії».
Командування Сил логістики було сформоване наприкінці 2018 року після об’єднання Сил тилу й озброєння ЗСУ. Вони відповідають за логістичне забезпечення діяльності ЗСУ.
У Київській області через удар РФ постраждали 4 людини, пошкоджені кілька десятків будинків – влада
Внаслідок російського ракетного удару в ніч на 21 березня в Київській області, за попередніми даними, постраждали чотири людини, пошкоджені понад 40 приватних житлових будинків, дві багатоповерхівки, 12 автомобілів, ліцей, лінії електропередачі, повідомив очільник Київської обласної військової адміністрації Руслан Кравченко.
«В області активно працювали сили ППО. Влучань в об’єкти житлової та критичної інфраструктури немає. Внаслідок падіння уламків є постраждалі. Станом на 9:30 відомо про чотирьох людей. Одна з них госпіталізована до лікарні. Травми різного характеру – різані рани кінцівок, садна, травма ока й обличчя. Всім надається необхідна медична допомога», – йдеться в повідомленні в телеграм-каналі ОВА.
За словами Кравченка, руйнування і пожежі зафіксували в чотирьох районах області, йдеться про пошкодження різного ступеня в шести населених пунктах.
«Ушкодження приватних будинків різні: від вибитих вікон до повного руйнування споруд. У багатоповерхівках вибиті вікна, балкони, двері. В одному з населених пунктів також пошкоджено ліцей – вибиті вікна. Пошкоджено лінії електропередач. До обіду енергопостачання мають відновити. Інформація попередня, детальніше – згодом», – зауважив голова ОВА.
За даними Повітряних сил ЗСУ, в ніч на 21 березня Росія випустила по Києву дві балістичні ракети, а також 29 крилатих ракет. Їх усі збили на Київщині війська протиповітряної оборони.
Внаслідок російської ракетної атаки в Києві постраждали 13 людей, чотирьох госпіталізували. Також, за даними міської влади, пошкоджені чотири заклади освіти, житлові й нежитлові будинки.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.