Реєстр збитків від російської агресії почне приймати заяви про відшкодування 2 квітня
Реєстр збитків, завданих внаслідок російської агресії, почне приймати заяви про відшкодування з 2 квітня 2024 року, вказано на сайті організації.
«Рада RD4U вирішила відкрити Реєстр для подання заяв, доказів та пов’язаної інформації після того, як переконалась у наявності необхідної формальної та технічної бази», – йдеться у повідомленні.
Зазначено, що на першому етапі зосередяться на відшкодуванні за пошкодження чи руйнування житлового нерухомого майна. Очікується, що в цій категорії буде подано від 300 000 до 600 000 заяв.
Реєстр також планує відкрити додаткові категорії, приділяючи увагу заявам від осіб, які найбільше постраждали від війни, а також заявам щодо пошкоджень або руйнувань об’єктів критичної інфраструктури України.
Заяви можна буде подати через застосунок «Дія».
39 нобелівських лауреатів закликали лідерів світу посилити допомогу Україні і не визнавати Путіна
39 нобелівських лауреатів закликали світову спільноту посилити підтримку України, підтримати демократичну опозицію в Росії та не визнавати Володимира Путіна президентом. Звернення опубліковане на сайті наукового видання «T-інваріант».
«Війна в Україні та вбивство Олексія Навального стосуються не тільки Росії та України. Режим Путіна показав, що він є прямою і очевидною загрозою всьому людству, – йдеться в тексті. – Людство здатне уникнути самознищення лише за умов дотримання принципів демократії та міжнародного законодавства в галузі прав людини. Режим Путіна цинічно їх розтоптав... Ми закликаємо світових лідерів та всіх людей доброї волі відмовитися від будь-яких ілюзій щодо пана Путіна та його злочинного режиму».
У тексті наголошується, що про загрозу Путіна світ попереджали Олексій Навальний та інші лідери російської опозиції, «наслідуючи видатного попередника», лауреата Нобелівської премії миру 1975 року академіка Андрія Сахарова. Для зміцнення «надій росіян на демократичне майбутнє» автори пропонують забезпечити перемогу України у війні з Росією.
Текст підписали 16 лауреатів Нобелівської премії з фізіології та медицини, девʼять лауреатів премії з фізики, шість із хімії, чотири лауреати премії з літератури та три лауреати премії світу. Серед них – білоруска Світлана Алексієвич та українка Олександра Матвійчук.
Авіація РФ масовано б'є по фронту: як її перемогти?
Український Генштаб у зведенні на ранок 27 березня вказує, що армія РФ за минулу добу завдала 5 ракетних та 74 авіаційних удари.
Найбільш активно російські війська використовують авіацію на авдіївській ділянці фронту. Там за добу агресор завдав удари по восьми точках: Бердичі, Новопокровське, Новомихайлівка, Карлівка, Уманське, Семенівка, Красногорівка та Олександрівка. На інших напрямках удари з повітря менш масові, але щоденні.
Крім цього, російські провоєнні пабліки стверджують, що агресор почав випускати тритонні КАБи (авіабомби ФАБ з модулем планування – ред.) – до цього робили такими, що планують, бомби вагою до півтори тонни.
Як 24 березня повідомив президент України Володимир Зеленський, лише за тиждень російські військові застосували для атак по Україні майже 190 ракет різних типів, майже 140 «шахедів» та 700 керованих авіабомб.
Головні питання випуску:
- Чим Україна може перемогти російську авіацію?
- Навіщо РФ збільшила потужність заряду авіабомб і як це вплине на фронт?
- Чи зможуть ЗСУ повторити успіх зі знищення російських Су-34/35?
У Харкові є загиблі і поранені, сили РФ поцілили по житлових будинках – Терехов
Російські військові вдень 27 березня обстріляли Харків, унаслідок обстрілу є жертви, повідомив міський голова Ігор Терехов.
«Удар по житловому мікрорайону Харкова у багатоквартирні будинки. Є загиблі та поранені. Це черговий акт кривавого терору проти українців», – написав Терехов у телеграм-каналі.
Голова Харківської ОВА Олег Синєгубов уточнив, що «окупанти завдали два удари по Шевченківському району Харкова», було пошкоджено цивільну житлову інфраструктуру.
Згодом голова ОВА опублікував нові повідомлення, в яких указав, що загинула одна людина, поранені щонайменше 12, серед них четверо дітей.
«Сильно пошкоджені пʼятиповерхові будинки, де жили люди. Також постраждав інститут невідкладної хірургії. Чим агресор завдав удару по мирних мешканцях Харкова, наразі встановлюється», – написав Синєгубов.
Станом на 17:00 число поранених зросло до 16.
Згодом президент України Володимир Зеленський вказав, що число поранених сягнуло 19.
Лисак: війська РФ обстріляли Нікополь, загинув чоловік
Російські війська знову обстріляли Нікополь Дніпропетровської області. Унаслідок атаки загинув місцевий житель, повідомив голова обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Росіяни вбили людину у Нікополі. Їхньою черговою жертвою став 55-річний чоловік. Він потрапив під ворожий артобстріл», – написав голова ОВА.
Лисак додав, що через обстріл пошкоджені приватні будинки, господарська споруда і лінія електропередач.
Російські військові обстріляли Миколаїв ракетою, є поранені – влада
Російські військові вдень 27 березня здійснили ракетний обстріл Миколаєва, внаслідок цього є поранені цивільні, повідомили представники місцевої влади.
«Миколаївці, попередньо балістика. Зʼясовуємо наслідки», – написав міський голова Миколаєва Олександр Сєнкевич о 14:32.
Згодом, о 15:27, голова Миколаївської ОВА Віталій Кім проінформував про потерпілих.
«Наразі відомо про шістьох поранених, один у тяжкому стані», – вказав він.
«Захистити демократію»: міністр оборони Британії закликав ЄС не обмежувати торгівлю з Україною
Міністр оборони Британії Ґрант Шаппс закликає європейські країни не запроваджувати обмеження на торгівлю з Україною, написав політик на своїй сторінці в мережі Х.
Шапс зауважив, що Велика Британія вчинила правильно, продовживши на 5 років безмитний імпорт для українських товарів.
«Велика Британія закликає Європу наслідувати цей приклад, щоб захистити свободу і демократію від вторгнення диктатора Путіна в суверенну Україну», – заявив міністр оборони.
Читайте також: Британія продовжить безмитну торгівлю з Україною ще на п’ять років
Раніше видання The Financial Times повідомляло, що Франція і Польща хочуть посилити обмеження імпорту агропродукції з України.
Радіо Свобода стало відомо, що головування Бельгії в Раді ЄС оновило проєкт угоди, що передбачає подовження безмитної торгівлі з Україною.
Частково враховані вимоги Польщі й Франції – оновлений базовий період, який братимуть до уваги, визначаючи обсяги постачань української агропродукції. Орієнтуватися пропонують не лише на 2022 і 2023 роки, а і на другу половину 2021-го.
За оцінками Єврокомісії, озвучених на закритому засіданні послів країн-членів ЄС, яким презентували оновлений проєкт угоди, Україна втратить 86 мільйонів євро, якщо друге півріччя 2021-го братимуть також за основу розрахунків. Загалом же обмеження, що базуватимуться на оцінках імпорту за половину 2021, 2022 і 2023 роки, оцінили у 331 мільйон євро втрат для українського бюджету. Польща й Франція, повідомив співбесідник Радіо Свобода, підтримали оновлений варіант угоди, заручившись підтримкою низки країн ЄС, зокрема Італії, Угорщини, Австрії. Проти поправок виступають, зокрема, Німеччина, Нідерланди, Фінляндія, країни Балтії, Люксембург.
5 червня 2024 року спливає термін дії заходів ЄС із лібералізації торгівлі для України в умовах війни з боку Росії. Нині тривають дискусії довкола їхнього подовження. Є попередня згода Ради ЄС і Європарламенту зробити це на умовах, що Єврокомісія швидко реагуватиме, якщо український імпорт спричинить значні викривлення на ринках країн Євросоюзу.
Посли всіх країн Європейського союзу зустрічаються 27 березня, щоб завершити угоду з Україною щодо імпорту сільськогосподарської продукції.
Розвідка Британії проаналізувала, для чого Росія створює «Дніпровську річкову флотилію»
Дніпровська річкова флотилія», про створення якої оголосив міністр оборони Росії Сергій Шойгу 20 березня, відповідатиме за охорону водних шляхів Дніпра та островів, які відділяють окуповані Росією території на Херсонщині. Про це повідомляє британська розвідка у зведенні за 27 березня.
«Росія, ймовірно, хоче завадити українським переправам через річку, таким як операція зі створення та утримання Кринського плацдарму», – зазначено у повідомленні.
Розвідка Британії припускає, що це формування відокремить функції річкового патрулювання від Чорноморського флоту, в той час як Чорноморський флот діятиме далі у східній частині Чорного моря.
«Дніпровська флотилія, ймовірно, буде вразливою до українських надводних катерів без екіпажу, які ефективно знищують російські судна, що діють у Чорному морі», – вказано у зведенні.
За даними Генерального штабу Збройних сил України, за минулу добу війська РФ здійснили три безуспішні атаки на позиції українських військ біля Кринок.
На початку березня Сили оборони півдня повідомляли, що ЗСУ «продовжують розширювати плацдарм» на лівобережжі Дніпра. А керівниця пресцентру оперативного командування «Південь» Наталія Гуменюк в коментарі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя». запевнила, що оборонні споруди на правому березі Дніпра облаштовані так, що у російської армії немає можливості навіть наблизитися до них.
Раніше прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що уряд виділив 1,3 мільярда гривень для облаштування оборонних споруд на Херсонщині.
Військові РФ обстріляли Українськ на Донеччині, поранені двоє цивільних – влада
Російські військові 27 березня обстріляли місто Українськ у Донецькій області. Унаслідок атаки щонайменше двоє людей зазнали поранень, повідомили у Селидівській міській військовій адміністрації.
Пораненими є жінка 1940 року народження та чоловік 1946 року народження, їх доправили до лікарні в Покровську.
Через обстріл спалахнули гаражі, пошкоджено 29 багатоквартирних будинків.
Військові РФ вдарили дроном по будинку на Херсонщині, загинула жінка – влада
У селі Михайлівка Бериславського району на Херсонщині військові РФ ударили дроном-камікадзе по житловому будинку, загинула жінка, повідомив 27 березня начальник обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
«У власній оселі смертельні поранення отримала 61-річна місцева жителька», – вказано у повідомленні.
Напередодні російські військові вдарили двома FPV-дронами по автобусу, який віз гуманітарну допомогу у селі Одрадокам’янка Бериславського Херсонської області.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Британія самостійно не зможе протистояти Росії більш як 2 місяці – генерал Маґовен
Велика Британія не змогла б самотужки протистояти Росії в конфлікті через брак ресурсів, заявив заступник голови штабу оборони країни генерал-лейтенант Роб Маґовен на слуханнях у Палаті громад. Про це пише видання The Telegraph.
У відповідь на запитання, чи зможе Британія «боротися з Путіним більш як кілька місяців у повномасштабній війні», Маґовен визнав, що не зможе, оскільки країна має недостатньо резервів та боєприпасів.
Міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс заявив, що такий імовірний конфлікт відбуватиметься разом із союзниками по НАТО, які можуть колективно перевершити Росію. «Людям, які дивляться і чують, що Велика Британія не готова до війни виключно з Росією, важливо розуміти, що оскільки ми перебуваємо в НАТО і існує стаття 5 (ідеться про положення договору про взаємну оборону – ред.), ми ніколи не опинимося в такій ситуації», – сказав міністр.
Комітет із оборони Палати громад під час свого розслідування встановив, що збройні сили Великої Британії «дедалі більше перенапружуються» і не готові до війни з Росією. У доповіді сказано, що уряд «ніколи не досягне бойової чи стратегічної готовності» без проведення термінових реформ, покликаних подолати кризу із набором солдатів, а також збільшити запаси зброї та боєприпасів.
Міністр оборони Великої Британії Ґрант Шаппс повідомив, що лобіював збільшення видатків на боєприпаси в бюджеті, але не зміг цього досягти.
Міноборони планує закупити через Prozorro 4000 дронів для ЗСУ
«Агенція оборонних закупівель» Міністерства оборони України оголосила другий етап рамкової угоди на закупівлю безпілотних авіаційних комплексів через систему Prozorro, повідомляє 27 березня пресслужба відомства.
Наразі опубліковані відповідні тендери на закупівлю 3000 дронів типу DJI Mavic 3E та 1000 типу DJI Mavic 3 Thermal.
Це п’ята частина від 20 000 дронів, які агенція запланувала придбати в межах рамкових угод, зазначено у повідомленні.
У системі закупівель Prozorro опубліковано 15 відборів на постачання 200 дронів. Очікувана вартість закупівель розрахована на основі ціни в 133 тисяч гривень за один Mavic 3Е та 198 тисяч гривень за один Mavic 3 Thermal (без ПДВ).
«Поділ закупівлі на окремі відбори по 200 дронів дозволить залучити до закупівель більшу кількість учасників, які не можуть забезпечити всю кількість, а також диверсифікувати джерела постачання. Взяти участь у цих закупівлях зможуть всі постачальники, які пройшли кваліфікацію в рамкових угодах на закупівлі БпАК», – інформує пресслужба Мінооборони.
Вказано, що нова процедура рамкової угоди дозволяє оборонним замовникам проводити конкурентні закупівлі, а у системі Prozorro можна буде побачити ставки учасників та ціну, отриману в результаті торгів, що «дасть змогу суспільству бути впевненим у відсутності переплат».
Раніше Кабінет міністрів ухвалив рішення про виділення додаткових 5 мільярдів гривень на закупівлю дронів для Збройних сил України.
13 березня президент України Володимир Зеленський після військових нарад заявив, що Україна завдаватиме дронами ударів по «найуразливіших місцях противника».
Після відвідин одного з підприємств оборонно-промислового комплексу в березні Зеленський заявив, що Україна щодня посилює свою «далекобійну силу». Він не навів подробиць, оскільки «офіційно про таке не говоримо».
Україна намагається наростити власне виробництво озброєння, аби зменшити залежність від поставок західних партнерів. На початку лютого уряд України ухвалив три постанови щодо роботи оборонно-промислового комплексу, які стосуються закупівель, виробництва боєприпасів та ціноутворення на виробництво дронів.
Вибитий зуб і прострелена нога: правозахисники розповіли, що коїли окупанти з ЛГБТ-людьми
Під час російської окупації Херсону від дій російських військових постраждала більш як сотня представників ЛГБТКІА+ спільноти. Цю інформацію оприлюднила громадська правозахисна організація «Прожектор». У звіті йдеться про те, що окупанти порушували права ЛГБТ-людей, до того ж, деякі з цих порушень можуть бути воєнними злочинами або злочинами проти людяності. Як російські військові переслідували представників ЛГБТКІА+ під час окупації Херсону, що розповідають постраждалі про російський полон та чи можна встановити, хто з військових РФ причетний до злочинів проти представників ЛГБТ? Усе це в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
«Укренерго»: у двох областях після атак РФ продовжують діяти графіки відключень електроенергії
Після російських атак на Харківщині та Одещині продовжують діяти графіки відключень електроенергії, повідомляє у фейсбуці компанія «Укренерго».
У компанії зауважують, що у всіх постраждалих від російських атак містах повністю заживлена критична інфраструктура, частково відновлена робота електротранспорту. Також відновлена можливість подачі електроенергії мережами обленерго для всіх споживачів, що були знеструмлені внаслідок ракетних та дронових російських атак.
«Але на підстанціях «Укренерго», які передають електроенергію від електростанцій до мереж обленерго, пошкоджено важке високотехнологічне обладнання, заміна якого потребує часу. Тому високовольтні мережі не можуть передавати великі обсяги електроенергії, необхідні для покриття всіх потреб споживачів. Через це в найбільш постраждалих регіонах споживачі отримують електроенергію чергами – тобто діють графіки погодинних відключень (ГПВ). Наразі обмеження споживання застосовані на Харківщині та Одещині», – йдеться у повідомленні.
В «Укренерго» додають, що в Хмельницькій області та Кривому Розі наразі обмежень немає, але при зростанні споживання можуть бути обмеження.
Раніше повідомлялося про погодинні та аварійні відключення електроенергії на Одещині, Харківщині, Дніпропетровщині та у пікові години у Хмельницькій області.
У ніч і вранці 22 березня російські війська завдали чергового удару по Україні, у Міненерго зазначили, що це найбільш масована атака по українській енергетиці за останній час.
Про удари, зокрема по енергетичній інфраструктурі, повідомляли в Харкові, Запоріжжі, на Дніпропетровщині, Вінниччині, Хмельниччині, Івано-Франківщині, Львівщині, Полтавщині, Сумщині.
За даними Міненерго, після російських атак 22-23 березня без електроенергії залишались понад мільйон споживачів.
Удар РФ по ДніпроГЕС: орієнтовні збитки довкіллю понад 140 млн грн – Стрілець
Орієнтовні збитки довкіллю внаслідок удару РФ по Дніпровській гідроелектростанції 22 березня вже становлять понад 140 мільйонів гривень, повідомляє 27 березня пресслужба уряду з посиланням на заяву міністра захисту довкілля та природних ресурсів України Руслана Стрільця в ефірі телемарафону.
За словами міністра, екоінспекторами Державної екологічної інспекції було зафіксовано засмічення ґрунтів та пляму нафтопродуктів орієнтовною масою 0,5 тонни. Наразі ситуація стабілізувалася.
«У жодній точці відбору станом на сьогодні не фіксується перевищення вмісту нафтопродуктів. Фахівці Держекоінспекції та Держводагентства продовжують здійснювати щоденний моніторинг стану водних ресурсів у річці Дніпро нижче греблі ДніпроГЕС», – розповів Стрілець.
Раніше заступниця міністра міністра енергетики України Світлана Гринчук в етері Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») повідомила, що на Дніпровській гідроелектростанції продовжують розбирати завали.
Російські війська під час масованої атаки 22 березня завдали удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі, де є серйозні пошкодження, повідомили в компанії «Укргідроенерго».
У Міненерго цей удар РФ назвали наймасштабнішою атакою на українську енергетику за останній час.
Президент України Володимир Зеленський повідомив, що російські війська за ніч і ранок 22 березня запустили по Україні понад 60 безпілотників «Шахед» і майже 90 ракет різних типів.
Пізніше в Повітряних силах уточнили, що зі 151 засобу повітряного нападу, які запустила РФ, 92 збили сили ППО.
«єВорог»: як українці в окупації допомагають нищити армію РФ
570 тисяч разів українці скористалися чат-ботом «єВорог» і повідомили про пересування техніки чи особового складу армії РФ або допомогли виявити колаборантів. Дані, що їх повідомляють люди, ретельно перевіряються та потрапляють на мапи ситуаційної обізнаності: так Сили оборони оперативно планують знищення російських військових об'єктів. Попри усі спроби РФ зламати «єВорога», він працює. Персональні дані в бот не підтягуються – однак, користуючись ним, все одно треба дотримуватися заходів безпеки. Як допомагає «цивільна розвідка» на окупованих територіях України, які є запобіжники від дезінформації та, власне, про безпеку для людей – в інтерв'ю Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода) розповів Мстислав Банік, керівник із розвитку електронних послуг у Міністерстві цифрової трансформації України.
Samsung Pay з квітня припинить працювати з російськими картками «Мир»
Сервіс Samsung Pay оголосив про припинення роботи з картками російської платіжної системи «Мир». Про це йдеться в повідомленні на сайті Samsung.
З 3 квітня в програмі сервісу не можна буде додати нову карту «Мир» або використовувати стару. Оплата проїзду у громадському транспорті, наприклад, у метро Москви, за допомогою Samsung Pay також буде недоступною.
При цьому у користувачів залишається можливість додавати в Samsung Pay карти лояльності. Також сервіс продовжить роботу в Білорусі, там можна буде додавати до нього для оплати картки платіжних систем Visa та Mastercard, які пішли з Росії.
У березні 2022 року після початку повномасштабної війни Росії в Україні та запровадження західних санкцій щодо російських банків підтримку карток «Мир» припинив сервіс Apple Pay. Google Pay призупинив пілотний проєкт щодо підключення таких карт.
У лютому 2024 року під американські санкції потрапив оператор карток «Мир» – російська Національна система платіжних карток. У НСПК заявляли, що санкції не вплинуть на роботу карток «Мир» у Росії. 27 лютого в Росії перестав працювати додаток Huawei Pay.
Наприкінці минулого року президент США Джо Байден підписав указ, який дозволяє запроваджувати вторинні обмеження проти будь-якої організації, яка порушує санкції проти Росії.
Стало відомо, скільки Україна може втратити від торговельного компромісу з ЄС
Головування Бельгії в Раді ЄС оновило проєкт угоди, що передбачає подовження безмитної торгівлі з Україною. Про це Радіо Свобода повідомили на умовах анонімності співрозмовники в дипломатичних колах Євросоюзу, знайомі з перебігом дискусій.
Частково враховані вимоги Польщі й Франції – оновлений базовий період, який братимуть до уваги, визначаючи обсяги постачань української агропродукції. Орієнтуватися пропонують не лише на 2022 і 2023 роки, а і на другу половину 2021-го.
Проти виступала Україна, яку підтримувала низка держав ЄС, виступаючи за надання їй можливості самостійно заробляти кошти на продажі, зокрема, своєї агропродукції. Попередній проєкт домовленості, погоджений із Європарламентом, передбачав, що квоти на наступний період, котрий почнеться з червня цього року, розраховуватимуть, виходячи з обсягів українського агроімпорту за 2022-2023 роки, коли для нього вже діяли пільги – відсутність мит і квот.
Пільговий режим, а також заблокований морський коридор і поява так званих «смуг солідарності» – сухопутних шляхів до ЄС, якими з України «визволяли» її агропродукцію, сприяли збільшенню її потоку до Євросоюзу. У 2021-му, довоєнному році, цих факторів не було, а відтак обсяги постачань суттєво відрізнялися.
За оцінками Єврокомісії, озвучених на закритому засіданні послів країн-членів ЄС, яким презентували оновлений проєкт угоди, Україна втратить 86 мільйонів євро, якщо друге півріччя 2021-го братимуть також за основу розрахунків. Загалом же обмеження, що базуватимуться на оцінках імпорту за половину 2021, 2022 і 2023 роки, оцінили у 331 мільйон євро втрат для українського бюджету. Польща й Франція, повідомив співбесідник Радіо Свобода, підтримали оновлений варіант угоди, заручившись підтримкою низки країн ЄС, зокрема Італії, Угорщини, Австрії. Проти поправок виступають, зокрема, Німеччина, Нідерланди, Фінляндія, країни Балтії, Люксембург.
5 червня 2024 року спливає термін дії заходів ЄС із лібералізації торгівлі для України в умовах війни з боку Росії. Нині тривають дискусії довкола їхнього подовження. Є попередня згода Ради ЄС і Європарламенту зробити це на умовах, що Єврокомісія швидко реагуватиме, якщо український імпорт спричинить значні викривлення на ринках країн Євросоюзу.
Передбачене також екстрене гальмування для особливо чутливих категорій сільськогосподарської продукції – м'яса птиці, яєць, цукру, вівса, кукурудзи, крупи, меду. Базовим орієнтиром для цього заходу мали стати показники 2022-го та 2023-го років. Якщо імпорт цих продуктів перевищить середні обсяги за ці два роки, тарифи знову запровадили би.
Втім Польща й Франція, що згодом знайшли підтримку й інших країн ЄС, наполягали на необхідності враховувати й довоєнний 2021 рік, обчислюючи дозволені обсяги імпорту. Попередньо компромісу досягнуто на тому, що до уваги братиметься половина 2021-го року. Остаточну згоду посли країн-членів можуть дати в середу, 27 березня. Рішення ще має схвалити Європарламент. Його остання пленарна сесія перед виборами, а відтак і оновленням складу законодавчого органу ЄС – у квітні.
Захід повинен прагнути створити більше «стратегічних труднощів», намагаючись контролювати поведінку Росії, і першим пріоритетом має бути«припинення агресії проти України», де НАТО робить недостатньо, заявив виданню Euractiv міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстрем.
«Ми маємо розуміти, що Росія є сусідом, який поводиться безвідповідально, який погрожує світу безвідповідальною ядерною загрозою та ідеєю відтворення своєї колишньої імперії за рахунок незалежних суверенних держав (…) Ми повинні покласти цьому край… Ми повинні створити більше стратегічних труднощів для Росії», – сказав він.
Його коментарі з’явилися після того, як президент Франції Еммануель Макрон натякнув на можливість відправки західних військ в Україну, що викликало запеклі дебати серед європейців.
Більстрем, коментуючи французьку пропозицію тренувати український персонал на українській землі, сказав, що для Швеції, яка приєдналася до НАТО у березні, «це не обговорюється».
При цьому швецький міністр вважає, що НАТО робить «недостатньо для України», а збройні сили України потребують «більше майже всього». За його словами, надання Україні більшої кількості військової техніки «не є питанням промислового потенціалу».
«[Це] зводиться до політичного лідерства і політичної волі», – додав Більстрем, зазначивши, що Сполучені Штати і Європа мають набагато більше спільних виробничих потужностей, ніж Росія.
У січні голова Військового комітету НАТО, нідерландський адмірал Роб Бауер заявляв, що альянс потребує «трансформації підходу до ведення війни». Згодом він додав, що Захід повинен готуватися до «всеосяжної війни» з Росією.
В останні тижні західні лідери висловлюють тривогу у зв’язку із ситуацією на фронті в Україні, оскільки українські сили, які намагаються стримувати російські війська, відчувають брак боєприпасів, а американський пакет військової допомоги Києву на суму в 60 мільярдів доларів досі не ухвалений Конгресом.