Виробництво бензину в Росії впало на 14% після атак на НПЗ
У Росії через атаки дронів на нафтопереробні заводи продовжує знижуватися щотижневе виробництво бензину та дизельного палива.
За даними Росстату, за тиждень з 18 по 24 березня російські НПЗ виробили 754,6 тисяч тонн бензину і 1,648 млн тонн дизеля. За третій тиждень березня минулого року було вироблено 880 тисяч тонн бензину та 1,770 мільйонів тонн дизпалива – відповідно. Таким чином, за даними Росстату, виробництво бензину в Росії до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
Минулого тижня «Нова газета Європа» порахувала, що до середини березня удари безпілотників змогли вивести з ладу приблизно шосту частину (16%) від російського виробництва автомобільного палива.
У березні атакували такі об’єкти, як Рязанський НПЗ «Роснефти» і завод «Лукойлу» в Кстові в Нижньогородській області. Обидва входять до 10 найбільших НПЗ Росії та постачають бензином Москву. У них пошкоджені установки первинної переробки нафти; скільки триватиме ремонт, не повідомлялося. Також були атаковані Слов’янський НПЗ у Краснодарському краї, Сизранський та Куйбишевський НПЗ у Самарській області.
За даними Reuters, після атаки безпілотника по Куйбишевському НПЗ в Самарській області 23 березня, в результаті якої було виведено з ладу одну з двох його установок первинної переробки нафти, з ринку за середньомісячними показниками «вибуло» ще близько 45 тисяч тонн бензину та 55 тисяч тонн дизельного палива.
Через ризик дефіциту палива на внутрішньому ринку Росія різко збільшила закупівлю бензину у Білорусі, повідомляє Reuters з посиланням на чотири російські джерела. У першій половині березня обсяг палива, що закуповується у Мінська, склав майже 3 тисячі тонн, тоді як у лютому було імпортовано 590 тонн, а в січні Росія зовсім не закуповувала бензин у Білорусі, розповіли співрозмовники агентства.
Усього з початку року було атаковано 15 НПЗ у 10 регіонах Росії. Їхня загальна переробна потужність — 192 мільйони тонн нафти на рік, порахувало видання The Insider.
Упродовж останнього часу нафтопереробні заводи в Росії регулярно зазнають атак ударних безпілотників. За деякі з них взяли на себе відповідальність українські військові.
9 березня розвідка Великої Британії заявила, що нафтопереробні потужності Росії скоротилися через численні удари українських безпілотних літальних апаратів по нафтопереробних заводах по всій Росії.
«Укренерго»: після атак РФ на Харківщині продовжують діяти графіки відключень електроенергії
Через наслідки російських атак на енергетичну інфраструктуру 22 березня зберігаються графіки відключень енергопостачання у Харківській області, повідомляє 28 березня національний оператор «Укренерго».
Водночас голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов зазначив, що після російського удару є значні руйнування не тільки на об’єктах генерації, а й об’єктах передачі електроенергії.
«Графіки відключень продовжують діяти – працюємо над тим, щоб зменшити час без світла до 4 годин на добу», – зауважив голова ОВА.
«Укренерго» попереджає, що із зростанням споживання можливе застосування графіків відключень ще на Одещині та Хмельниччині.
У компанії також розповіли, що сильний вітер залишив без електроенергії 19 населених пунктів на Хмельниччині та п’ять на Київщині. Тривають ремонтні роботи. Через бойові дії є нові знеструмлення в Донецькій, Запорізькій, Харківській, Херсонській областях.
У ніч і вранці 22 березня російські війська завдали чергового удару по Україні, у Міненерго зазначили, що це найбільш масована атака по українській енергетиці за останній час.
Про удари, зокрема по енергетичній інфраструктурі, повідомляли в Харкові, Запоріжжі, на Дніпропетровщині, Вінниччині, Хмельниччині, Івано-Франківщині, Львівщині, Полтавщині, Сумщині.
За даними Міненерго, після російських атак 22-23 березня без електроенергії залишались понад мільйон споживачів.
У Варшаві почалися переговори урядів України та Польщі
У Варшаві в канцелярії премʼєра почалися польсько-українські міжурядові консультації. До будинку уряду щойно прибула українська делегація на чолі з українським премʼєром Денисом Шмигалем.
Також у консультаціях беруть участь віцепремʼєр-міністр України Ірина Верещук, міністр аграрної політики Микола Сольський.
На зустрічі обговорять низку питань, зокрема, щодо блокади кордону і протесту фермерів. Також говоритимуть про подальшу підтримку України та історичні питання.
Біля будинку уряду вже відбулася церемонія вітання, зараз триває зустріч премʼєрів тет-а-тет. Далі спільне фото і початок пленарної сесії. Після консультацій премʼєри вийдуть до журналістів на спільний брифінг.
Напередодні посли країн-членів Євросоюзу домовилися про подовження лібералізації торгівлі з Україною на умовах, що квоти й мита запроваджуватимуть з огляду на обсяги імпорту не лише у 2022 й 2023 роках, а і другому півріччі 2021-го. Це компромісна угода із, зокрема, Францією та Польщею, які вимагали включити до розрахунків увесь 2021 рік. Бельгійське головування в Євросоюзі зазначило, що ця домовленість забезпечує «збалансований підхід між підтримкою України та захистом сільськогосподарських ринків ЄС». Це рішення послів ЄС ще має схвалити Європарламент.
9 лютого у Польщі розпочався страйк фермерів, оголошений профспілкою «Солідарність». Вони блокували всі пункти пропуску, а також дороги й автомагістралі в окремих воєводствах.
Крім заборони імпорту сільськогосподарської продукції з України, польські мітингарі виступають проти європейської аграрної політики, зокрема, проти впровадження «зеленого ладу» – йдеться про низку екологічних і кліматичних вимог. Також серед вимог – підтримка тваринництва.
20 березня польські протестувальники вийшли на загальнонаціональний страйк. Акції аграріїв відбувалися у майже 600 місцях і в них брали участь приблизно 70 тисяч людей.
Від лютого за час протесту польських фермерів сталися щонайменше чотири випадки розсипання українського збіжжя.
ОГП: через російську агресію в Україні загинули 537 дітей
Через російську агресію в Україні загинули 537 дітей, 1269 зазнали поранень, повідомив 28 березня Офіс генерального прокурора.
В ОГП нагадують, що 27 березня внаслідок російського удару по селу Борова на Харківщині загинув 12-річний хлопчик, також через обстріл Харкова постраждали 4 дитини віком трьох місяців до 13 років.
Правоохоронці зауважують, що дані про постраждалих через війну РФ дітей не є остаточними, оскільки триває робота з їх встановлення в місцях ведення бойових дій, на тимчасово окупованих та звільнених територіях.
Найбільше постраждало дітей у Донецькій області – 524, Харківській – 343, Херсонській – 149, Київській – 130, Дніпропетровській – 125, Миколаївській – 103, Запорізькій – 100.
Станом на лютий 2024 року ООН підтвердила загибель через війну в Україні 10582 цивільних, серед яких 587 дітей.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
Атака РФ на Миколаїв 27 березня: кількість постраждалих зросла до 12 – Кім
Унаслідок російської ракетної атаки на Миколаїв 27 березня поранено 12 людей, пошкоджено шість багатоквартирних будинків, повідомив вранці 28 березня голова обласної військової адміністрації Віталій Кім.
«Внаслідок завданого удару, імовірно, ракетою «Іскандер М», відбулося займання на території об’єкту промислової інфраструктури, яке було оперативно ліквідовано вогнеборцями», – вказано у повідомленні.
Вчора вдень місцева влада повідомила про ракетний обстріл Миколаєва. Голова ОВА інформував про шістьох поранених.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
У Києві посилять заходи безпеки через загрозу російських атак та ймовірну роботу ДРГ – КМВА
Рада оборони Києва провела екстрене засідання на тлі заяв російського керівництва щодо наміру збільшити кількість ракетних атак на цивільні об’єкти України та столиці та ухвалила ряд рішень щодо масових заходів у місті, повідомляє 28 березня військова адміністрації (КМВА).
У КМВА не виключають також спроб проникнення на територію міста диверсійно-розвідувальних груп РФ, залучення агентів російських спецслужб для дестабілізації ситуації в столиці.
Враховуючи цю інформацію, Рада оборони Києва прийняла такі рішення:
- невідкладно опрацювати питання щодо проведення в подальшому заходів в місті Києві, які передбачають залучення великої кількості людей;
- переглянути нормативно-розпорядчі документи щодо роботи громадського транспорту, проведення спортивних, культурних, освітніх, медичних, розважальних заходів, а також в місцях скупчення людей для забезпечення безпеки громадян;
- силовим та військовим структурам посилити увагу до місць скупчення людей, забезпечити дотримання публічної безпеки і порядку в столиці;
- відповідним структурам забезпечити постійний доступ населення до укриттів та готовність пунктів незламності до використання.
Також місцева влада обіцяє здійснюватися моніторинг соціальних мереж щодо поширення дезінформації спрямованої на дестабілізацію ситуації в столиці.
«Киян просимо зберігати спокій. Не панікувати. Ми вживаємо превентивних заходів аби Київ та його мешканці були надійно захищені. Дотримуйтеся правил безпеки – не ігноруйте сигнали повітряних тривог», – вказано у повідомленні.
Вранці 25 березня російські війська з території окупованого Криму атакували Київ двома балістичними ракетами. Як повідомили у ЗСУ, їх збили. Аналітики Defense Express пишуть, що йдеться про ракети «Циркон» – найновіші та розхвалені Росією ракети.
Це була вже третя атака РФ на Київ за останні 5 днів. За даними місцевої влади, внаслідок ракетного удару в Печерському районі пошкоджено нежитлову будівлю, в Солом’янському районі багатоповерховий будинок. В Дніпровському та Голосіївському районах було зафіксовано падіння уламків. Постраждали 10 людей.
Крім того, у ніч на 28 березня Повітряні сили ЗСУ збили 26 з 28 «шахедів», якими Росія атакувала Україну. «Шахеди» збили у межах Одеської, Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей.
Москва, попри докази і свідчення, з початку повномасштабного вторгнення заперечує обстріли цивільних в Україні.
ОВА: війська РФ вранці атакували Берислав безпілотниками – поранена людина
Російські війська вранці атакували Берислав безпілотниками – поранена людина, повідомляє Херсонська обласна військова адміністрація.
«З самого ранку російські окупанти атакують Берислав. Вкотре місто опинилося під ударом ворожих безпілотників. Внаслідок скидання вибухівки постраждав 38-річний місцевий житель. Він отримав вибухову травму, поранення руки та ноги», – написав він у телеграмі.
За даними місцевої влади, минулої доби війська РФ обстрілювали 17 населених пунктів Херсонщини, зокрема обласний центр. Російські військові поцілили у житлові квартали населених пунктів області, внаслідок чого пошкоджено 2 багатоповерхівки та 10 приватних будинків.
Через російську агресію минулої доби загинули двоє людей, ще четверо зазнали поранень.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Після теракту в Підмосков’ї силовики РФ шукають «терористів» в окупації?
Російські силовики збільшили кількість блокпостів і шукають українське підпілля на окупованих територіях. Як привід для перевірок вони використовують теракт у Підмосков’ї, що стався 22 березня в концертному залі «Крокус Сіті Хол». Про це днями повідомив голова Запорізької ОВА Іван Федоров. Про те, як теракт у РФ вплинув на життя в окупації та як російська влада може використати його у війні проти України – читайте в огляді проєкту Радіо Свобода «Новини Приазов’я».
Глава СЗР Росії Наришкін провів три дні у Пхеньяні
Голова Служби зовнішньої розвідки Росії Сергій Наришкін відвідав із триденним візитом Північну Корею. Про це у четвер повідомило офіційне північнокорейське агентство ЦТАК, інформацію згодом підтвердили у СЗР.
Візит відбувся на тлі повідомлень про постачання боєприпасів із КНДР до Росії та нафти з Росії до КНДР в порушення міжнародних санкцій.
Як йдеться у повідомленні ЦТАК, візит був 25-27 березня, сторони обговорили у Пхеньяні «ділові питання щодо подальшого зміцнення співпраці у відповідь на інтриги ворожих сил». У повідомленні також йдеться, що до Москви на переговори вирушив міністр зовнішньоекономічних справ КНДР Юн Чжон Хо.
У СЗР повідомили, що Наришкін у Пхеньяні обговорив «поглиблення взаємодії в умовах спроб посилення тиску зовнішніх сил», а переговори відбулися «у теплій дружній атмосфері».
Днями газета Financial Times повідомила, що Росія почала безпосередньо постачати нафту до Північної Кореї, незважаючи на санкції ООН проти Пхеньяну. За даними видання, постачання нафти розпочалося 7 березня – це перші документально підтверджені постачання з моменту запровадження санкцій ООН. Відповідно до супутникових знімків, у березні з російського порту Східний на Далекому Сході вийшли щонайменше п’ять північнокорейських танкерів з нафтопродуктами. Потім два кораблі вирушили до північнокорейського порту Чхонджин, де, мабуть, розвантажилися, пише Financial Times.
Як зазначає Financial Times, у серпні 2023 року КНДР стала постачати Росії боєприпаси, які Москва використовує у війні проти України. За даними RUSI, порт Східний також використовувався як перевалочний пункт для російських суден, які, ймовірно, брали участь у постачанні зброї.
У жовтні 2023 року радник із нацбезпеки Білого дому Джон Кірбі заявив, що Північна Корея надала Росії партію озброєнь. Білий дім опублікував знімок, на якому, як стверджується, видно партію боєприпасів зі складу в КНДР. Озброєння завантажили на судно під російським прапором та відправили на склад на південно-західному кордоні Росії.
Сім країн-членів Ради безпеки ООН звинуватили Росію в порушенні ембарго на військово-технічне співробітництво з Пхеньяном.
ОГП: у Харкові після нічної атаки РФ пошкоджені цивільні обʼєкти – фото
У Харкові після нічної російської атаки безпілотниками пошкоджені цивільні обʼєкти, повідомляє у телеграмі Офіс генпрокурора.
За даними ОГП, у Київському районі міста пошкоджені ресторан, магазин, офісні приміщення. У прилеглих житлових будинках вибиті вікна.
Правоохоронці вилучили уламки трьох БПЛА, розпочали досудове розслідування за фактом порушення законів та звичаїв війни (ч. 1 ст. 438 КК України).
Голова Харківської обласної військової адміністрації Олег Синєгубов уточнив, що внаслідок цієї атаки постраждалих немає.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Під покровом ночі: на Херсонщині працює артилерія морської піхоти
Попри свій вік, машина безперервно виконує поставлені завдання. Морпіхи зазначають, що гармата 122-го калібру вражає скупчення піхоти, вантажівки, легку броньовану техніку, пункти управління та інші цілі на окупованій території Херсонщини.
У прибережних районах Дніпра армія РФ використовує чимало засобів БПЛА – від FPV-дронів до безпілотних авіаційних комплексів типу крило («Зала», «Ланцет», «Орлан»). Російські військові полюють, зокрема, і за артилерійськими позиціями Сил оборони України – морпіхам часто доводиться працювати у несприятливих погодних умовах та використовувати різні засоби маскування, розповідають вони.
«На кожному напрямку свої особливості, різні підрозділи працюють. Але ми говоримо так: для морської піхоти нема завдань, які неможливо виконати. В будь-яку погоду, в будь-яких умовах», – сказав кореспонденту Радіо Свобода командир взводу, старший офіцер артилерійської батареї з позивним «Шульц».
Під покровом ночі: на Херсонщині працює артилерія морської піхоти
Влада Одещини повідомила про нічні та ранкові атаки РФ
Російські війська вранці завдали ракетних ударів по Одещині, попередньо – без постраждалих, повідомив голова обласної військової адміністрації Олег Кіпер.
Вранці після оголошення повітряної тривоги близько 8:00 у соцмережах повідомили про звуки вибухів в Одесі.
За даними місцевої влади, також вночі противник атакував Одещину ракетами та ударними дронами.
«На початку ночі з літаків Ту-22М3, які вийшли на пускові рубежі над акваторією Чорного моря, росіяни спрямували ракети Х-22 в бік півдня нашого регіону, а згодом з літака Су-30 випустили і протирадіолокаційну ракету в тому ж напрямку. Ракети втратили бойову спроможність в акваторії моря», – написав він у телеграмі.
Він додав, що близько 03:00 ночі війська РФ атакували Одещину ударними безпілотниками – два «шахеди» знищили сили ППО. Люди не постраждали.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Війська РФ артилерією та дроном атакували Нікопольщину, є постраждалі – ОВА
Російські війська артилерією та дроном атакували Нікопольщину, є постраждалі, повідомив голова Дніпропетровської обласної військової адміністрації Сергій Лисак.
«Увечері та вночі росіяни продовжували тероризувати Нікопольщину. 4 рази вони обстрілювали з важкої артилерії. Влучили і дроном-камікадзе. Під ударом були Покровська, Марганецька громади та сам Нікополь», – написав він у телеграмі.
За його словами, осколкових поранень зазнали 65-річний чоловік і 53-річна жінка. Їх госпіталізували в стані середньої тяжкості.
Лисак додав, що внаслідок російської атаки пошкоджений готель, 4 приватні будинки, лінія електропередач. Зруйнована господарська споруда, ще дві – понівечені.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб ЗСУ оновив дані про втрати РФ у війні проти України
Від початку повномасштабного вторгнення в Україну Росія втратила близько 439970 військових, за останню добу – 780 людей, повідомляє вранці 28 березня Генеральний штаб Збройних сил України.
Штаб також наводить дані про втрати РФ військової техніки:
- 6 914 танків (+10 за останню добу)
- 13 237 бойових броньованих машин (+21)
- 10 963 артилерійська система (+32)
- 1 021 реактивну систему залпового вогню (+2)
- 729 засобів протиповітряної оборони (+1)
- 347 літаків
- 325 гелікоптерів
- 8 600 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+22)
- 2017 крилатих ракет (+2)
- 26 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 14 595 автомобілів та автоцистерн (+56)
- 1 800 одиниць спеціальної техніки (+6)
Читайте також: Росія може воювати в Україні з нинішньою інтенсивністю ще щонайменше два роки – спецслужби Литви
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Україна не поверне свої території цього року?
- Війна може припинитися чи то заморозитися вже цього року. Оскільки як сили України, так і Росії є виснаженими. І жодна зі сторін не зможе мати перевагу на полі бою. Про це пишуть на сторінках видання Welt. У той же час там зауважують, що великим проривом для росіян може бути спроба вийти до Дніпра.
- Збройним силам України вдалося трохи знизити динаміку наступальних дій сил РФ на Авдіївському напрямку, повідомив заступник командира третьої окремої штурмової бригади Максим Жорін. Натомість військовий оглядач видання Bild Юліан Рьопке каже, що російська армія зайняла села Тоненьке та Орлівку.
- Молоді сім’ї в умовах воєнного часу категорично не бажають мати дітей, каже народна депутатка Ольга Саладуха і пропонує більше виплат за дитину. За першу – майже 400 тисяч гривень. В Україні лишається складна демографічна ситуація, заявив прем'єр-міністр Денис Шмигаль. І закликав українські сім'ї мати щонайменше трьох дітей. Як влада буде мотивувати українців народжувати і чи це виправить демографічну кризу?
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
На Новопавлівському напрямку російські війська за підтримки авіації 27 разів намагалися прорвати українську оборону – ЗСУ продовжують стримувати їх біля населених пунктів Новомихайлівка і Георгіївка, повідомляє у ранковому зведенні Генеральний штаб ЗСУ.
Загалом протягом минулої доби на фронті відбулося 60 бойових зіткнень.
За даними штабу, на Авдіївському напрямку українські захисники відбили 14 атак біля Бердичів, Семенівки та Невельського – тут противник за підтримки авіації намагався вибити українські підрозділи із займаних рубежів, на Лиманському напрямку – 5 атак біля Білогорівки та Тернів, а на Бахмутському та Оріхівському напрямках – по чотири російські атаки біля Іванівського, Андріївки та Старомайорського і Роботиного відповідно.
На Куп’янському напрямку противник наступальних (штурмових) дій не вів.
Повітряні сили ЗСУ: сили ППО вночі збили 26 з 28 «шахедів»
Українські військові вночі знищили 26 ударних безпілотників типу Shahed-136/131, повідомляють у телеграмі Повітряні сили ЗСУ.
«Шахеди» збили у межах Одеської, Харківської, Дніпропетровської та Запорізької областей.
За даними Повітряних сил ЗСУ, у ніч на 28 березня противник завдав ракетного-авіаційного удару по Україні із застосуванням трьох крилатих ракет Х-22 та протирадіолокаційної ракети Х-31П (з акваторії Чорного моря), зенітної керованої ракети С-300 (Донеччина) та 28 ударних БПЛА типу Shahed-136/131 (район пусків Курська область – РФ, мис Чауда – окупований Крим).
Вночі про вибухи у соцмережах повідомляли у Харкові, Запоріжжі та Дніпропетровщині.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони.
Станом на 21 лютого в ООН підтвердили, що внаслідок майже дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 582 людей, ще 19 875 поранені. В організації припускають, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ISW: Росія, ймовірно, використає напад на «Крокус Сіті» для більшої підтримки війни проти України
Після нападу на «Крокус Сіті Холл» російські офіційні особи прив’язують США та Захід до ширшого набору «терористичних» атак, що, ймовірно, посилить риторику щодо ймовірних загроз Заходу та України задля більшої внутрішньої підтримки війни проти України. Про це йдеться у звіті американського Інституту вивчення війни (ISW).
Слідчий комітет і Генпрокуратура Росії 27 березня заявили, що розглянуть звернення Держдуми РФ щодо розслідування американського та західного фінансування та організації терактів проти Росії. Аналітики зауважують, що у звернені прямо не згадують напад на «Крокус Сіті Хол», але офіційні особи Кремля раніше прив’язували Україну та Захід до нападу без офіційних звинувачень – Кремль може утриматися від офіційних звинувачень, оскільки всі наявні докази продовжують показувати, що угруповання «Ісламська держава» дуже ймовірно відповідальне за напад.
У ISW нагадують, що російська влада регулярно описує українські удари по військових цілях в окупованій Україні та Росії як тероризм і постійно стверджує, що Захід допомагає організовувати ці удари.
«Кремль, ймовірно, прагне схопитися за ширші соціальні страхи та гнів Росії після нападу на «Крокус Сіті Хол», зображуючи Україну, США та Захід як безпосередню терористичну загрозу. Кремль, ймовірно, сподівається, що уявлення про причетність України та Заходу до атаки посилить внутрішню підтримку війни в Україні, а російські чиновники, ймовірно, посилатимуться на ширший погляд на те, що вони вважають тероризмом, щоб ще більше виставити українців за терористів і Захід як спонсор тероризму», – йдеться у звіті.
В Інституті вивчення війни припускають, що Кремль все ще може офіційно звинуватити Україну в атаці на «Крокус Сіті», якщо він вважатиме, що цих інших інформаційних зусиль недостатньо, щоб викликати внутрішню реакцію, якої, ймовірно, прагне.
26 березня директор ФСБ Росії Олександр Бортников заявив, що до теракту можуть бути причетні не лише Україна, а й Великобританія та США. У Держдепі заявили, що ці коментарі російських офіційних осіб, включно з президентом Путіним, «є лише пропагандою для виправдання їхньої агресії проти України».
Увечері 22 березня кілька осіб у камуфляжній формі в концертному залі стали стріляти з автоматів та підпалили будівлю. Внаслідок нападу загинули 143 людини.
Слідчий комітет (СК) Росії порушив кримінальне провадження за статтею про теракт. Російські ЗМІ повідомляли, що після теракту нападникам вдалося втекти на автомобілі.
23 березня Слідчий комітет РФ повідомив, що «спецслужби та правоохоронні органи у Брянській області, неподалік кордону з Україною затримали чотирьох підозрюваних з-поміж осіб, які вчинили теракт у концертній залі «Крокус Сіті Хол». Загалом повідомлялося про затримання 12 підозрюваних, чотирьох звинувачують у тому, що вони безпосередньо брали участь у нападі.
ФСБ заявила, що нібито особи, які брали участь у теракті, «планували перейти російсько-український кордон» та «мали контакти на українській стороні».
У Міністерстві закордонних справ «категорично» відкинули звинувачення від російських офіційних осіб у начебто «причетності» України.
Про причетність до нападу на «Крокус Сіті» заявляло радикальне угруповання «Ісламська держава».
«Росії поср*ти на тих, хто загинув. Поср*ти на вас, хто у полоні», – це перші слова, які після кількамісячної розлуки сказала громадянка РФ Ірина Криніна своєму коханому – Євгенію Ковткову, російському солдатові, який перебуває в Україні у таборі для військовополонених окупантів.
Щоб його знайти і внести у списки на обмін, Криніна оббивала пороги різноманітних російських чиновників та можновладців, а ті або відмовчувалися або «посилали прямим текстом».
Зневірившись у рідній країні, Ірина Криніна звернулася вже у чат-бот українського проєкту «Хочу жить», і згодом стала першою і поки єдиною громадянкою РФ, яка приїхала на побачення зі своїм партнером-військовополоненим.
- За яких умов погодилася на співпрацю з українськими спецслужбами?
- Чому певна, що у Росії навіть «противники вторгнення» врешті опиняться на фронті як окупанти? Та що закликає робити російські сім'ї, щоб зупинити війну?
- Чому вже військовополонені російські солдати, на думку Ірини Криніної, знову йдуть воювати проти ЗСУ?
- Та чи ходила вона сама на протести проти політики Володимира Путіна, коли жила у Росії?
Війська РФ вночі атакували Запоріжжя «шахедами», постраждали двоє людей – влада
Російські війська вночі завдали ударів безпілотниками по Запоріжжю, є постраждалі, повідомив голова обласної військової адміністрації Іван Федоров.
«Ворог завдав ударів безпілотниками по приватних цивільних будинках Запоріжжя. Є постраждалі», – написав він у телеграмі.
Інформацію щодо кількості постраждалих та руйнування уточнюємо.
Секретар Запорізької міськради Анатолій Куртєв повідомив, що внаслідок атаки пошкоджені будинки у трьох районах міста. Станом на 6:00 ранку відомо, що 5 будинків напівзруйновані і ще понад 40 пошкоджені.
За його даними, двоє людей зазнали легких ушкоджень, їм надали первинну медичну допомогу.
У Запоріжжі досі триває ліквідація російської ракетної атаки, яка сталася 22 березня. Напередодні в ефірі Радіо Свобода заступниця міністра міністра енергетики України Світлана Гринчук заявила, що на Дніпровській гідроелектростанції продовжують розбирати завали. Також, за інформацією голови Запорізької обласної військової адміністрації Івана Федорова, внаслідок тієї атаки загинули троє людей, серед них – дівчинка восьми років. 29 людей зазнали поранень.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.