«Залякати населення»: у РНБО розповіли про мету масованих ударів РФ
Війська РФ наносять масовані удари по Україні, щоб залякати населення. Про це заявив секретар Ради національної безпеки і оборони Олександр Литвиненко на зустрічі з експрезиденткою Хорватії Коліндою Грабар-Китарович, інформує 2 квітня пресслужба РНБО.
«Наше завдання – захистити наші міста і це вкрай складно без західної підтримки», – сказав Литвиненко під час обговорення ситуації в Україні.
Останнім часом Росія посилила атаки енергетичної інфраструктури України. 22 березня під час масштабної атаки на українську енергетику за останній час РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
Раніше Київська міська військова адміністрація повідомила, що за перший квартал 2024 року Росія випустила понад 180 засобів ураження в напрямку Києва, в тому числі 139 ракет.
Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На Херсонщині через російський обстріл загинув літній чоловік – ОВА
У Херсонській області внаслідок російського обстрілу загинув місцевий житель, повідомила 2 квітня Херсонська обласна військова адміністрація.
«Російська армія вбила літнього жителя села Токарівка. Через ворожий обстріл поранення, несумісні з життям, отримав 79-річний чоловік. Тіло загиблого сьогодні виявили правоохоронці. Час і обставини смерті зʼясовуються», – йдеться в повідомленні.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Удар на понад 1000 км углиб Росії: у ЗСУ з'явився свій «Шахед»?
Вранці 2 квітня влада Татарстану (республіка РФ) заявила про атаку безпілотників на підприємства в Єлабузі і Нижньокамську.
«Серйозних руйнувань немає, технологічний процес підприємств не порушений», – запевнили в офіційному телеграм-каналі республіки.
Пізніше в російських телеграм-каналах стали з'являтися відео нібито самих ударів, на якому великий дрон врізається в будівлю. Російський телеграм-канал Baza стверджує, що атаки зазнав комплекс хостелів.
Також дрони атакували черговий нафтопереробний завод у Росії – розташований у Нижньокамську, неподалік Єлабуги.
За даними Радіо Свобода, за атакою дронів стоять СБУ та ГУР МО України, а удар по НПЗ у Нижньокамську вивів з ладу установку первинної переробки нафти – її потужність становила 8 мільйонів тонн нафти на рік, майже 3% від загальної річної переробки нафти в РФ.
У Єлабузі ж, як повідомлялося, Росія побудувала завод зі збирання іранських дальнобійних дронів «Шахед» – до виробництва залучали студентів одного з місцевих вишів.
Для атаки на ці два об'єкти дронам довелося пролетіти понад 1000 кілометрів – у разі, якщо їх запустили з підконтрольної владі України території.
Про це та інше йтиметься в ефірі Радіо Донбас Реалії. Дивіться наживо – о 16:30 на @Радіо Свобода:
Верховна Рада України змінила цілу низку норм, що стосуються прав військових. Тепер поранені можуть лікуватися до 12 місяців без необхідності через чотири місяці проходити комісії. З'явилися нові правила, що стосуються військових психологів та капеланів; норма про дискримінацію за ознакою статі та орієнтації. Закон прибирає поняття «обмежено придатний». Також у другому читанні з нього виключили скандальну норму – про заборону військовим публікувати фото та відео у соцмережах (проти неї протестували OSINT-розслідувачі). Кореспондентка Радіо Свобода розпитала про зміни одного із авторів закону, депутата від фракції «Голос Ярослава Юрчишина.
СБУ повідомила про підозру директору бюро РФ через виробництво далекобійних ракет
Служба безпеки України підозрює генерального директора російського проєктно-конструкторського бюро «Радуга» Сергія Богатікова в сприянні агресивній війні – про це відомство заявило 2 квітня.
Як пояснює відомство, підприємство спеціалізується на серійному виробництві далекобійного ракетного озброєння для російських військ.
«Насамперед мова йде про крилаті ракети типу Х-101, які рашисти використовують для здійснення повітряних ударів по цивільній інфраструктурі України. Саме такою ракетою окупанти поцілили у багатоквартирний будинок в Умані 28 квітня 2023 року», – повідомляє СБУ.
Внаслідок цієї атаки загинули 23 людини, серед них шестеро дітей.
Служба зазначає, що бюро під керівництвом Богатікова за постачання ракетного озброєння російським військовим отримало відзнаку «Вдячність президента РФ».
Російському посадовцю повідомили про підозру в пособництві у веденні агресивної війни, вчиненому за попередньою змовою групою осіб.
«Наразі тривають комплексні заходи для притягнення зловмисника до відповідальності за злочини проти нашої держави», – додали в пресслужбі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Бізнес під вогнем: як відроджується підприємництво на півдні в умовах війни
На деокупованій частині Херсонщині втричі зменшилася кількість зареєстрованих безробітних, а з початку цього року зареєструвалися майже пів тисячі нових підприємців, повідомив заступник голови Херсонської обласної військової адміністрації Михайло Лемак. За його словами, протягом останніх місяців до бюджету області надійшло 190 мільйонів гривень податків, які сплатили підприємці.
Проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя» дізнався, що сприяє збільшенню кількості підприємців на Херсонщині та Запоріжжі? Хто може отримати грант на розвиток бізнесу, і чи складно це зробити? Як відновлюють свою справу підприємці, які виїхали з окупації?
Уряд звільнив першу заступницю міністра закордонних справ Еміне Джеппар
Неурядова організація World Central Kitchen (Світова Центральна Кухня) 2 квітня підтвердила загибель семи своїх співробітників у Смузі Гази.
За твердженням WCK, її співробітники їхали зоною, де не було бойових дій, у двох броньованих автівках із логотипами організації та в легковому автомобілі.
«Попри координацію переміщення з Армією оборони Ізраїля, конвой був обстріляний, коли виїздив зі складу в Дейр аль-Бала, де команда розвантажила понад 100 тонн гуманітарної харчової допомоги, доправленої до Гази морем», – йдеться в повідомленні.
Семеро загиблих були громадянами Австралії, Польщі, Великої Британії, Палестини, також ще один мав подвійне громадянство США та Канади.
«Це не просто атака на WCK, це атака на гуманітарні організації, які прибувають на місця найбільш кризових ситуацій, де їжа використовуються як зброя війни. Це не можна пробачити», – заявила виконавча директорка організації Ерін Ґор.
Уряд виділив ще 5,6 мільярда гривень на будівництво фортифікацій – Шмигаль
Кабінет міністрів України ухвалив рішення виділити ще 5,6 мільярда гривень на зведення фортифікацій цього року, повідомив 2 квітня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль.
«З них 1,1 мільярда гривень для зведення фортифікацій в Донецькій області, понад мільярд гривень – для Запорізької області, 1,5 мільярдів гривень для Сумщини та 300 і 400 мільйонів гривень для Миколаївщини та Херсонщини відповідно», – розповів прем’єр
В уряді зауважили, що будівництво триває в режимі 24/7.
«Все це потрібно, аби посилити нашу оборону та захистити наших воїнів», – каже Шмигаль.
Реєстр збитків запрацював. У Мінцифри розповіли, як подати заяву на відшкодування через «Дію»
Подати заяву до міжнародного Реєстру збитків від російської агресії, можна буде через застосунок «Дія», заявив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров 2 квітня.
«Запускаємо новий важливий сервіс. Дані з міжнародного Реєстру будуть основою для майбутніх репарацій. Дія стає важливою частиною передавання й відображення масштабів збитків від російської агресії», – написав він у своєму телеграмі.
Федоров уточнив, що для використання сервісу потрібно оновити застосунок.
Читайте також: «Покарання за російські злочини»: Кулеба прибув з візитом до Гааги
На першому етапі він прийматиме заяви про знищену або пошкоджену нерухомість: приватний будинок чи квартиру, дачу або інше житло. Заявник має бути власником цього майна та мати Акт про обстеження від місцевої влади.
«Далі буде можливість подавати заяви в реєстр про вимушене переміщення, шкоду життю, здоровʼю, тортури та сексуальне насильство. Потім скарги зможе подавати бізнес і держава», – додав міністр.
Федоров зазначив, що Міністерство юстиції разом із агентством USAID і проєктом TAPAS працюють над процесом репарацій від Росії за завдані війною збитки.
Реєстр збитків, завданих агресією Росії, запрацював сьогодні, 2 квітня.
Читайте також: «Тварин вивозять у Ростов». «Асканія-Нова» під прапором окупантів понад рік: що відбувається в заповіднику?
За даними проєкту відкритих даних Opendatabot, наразі українці виграли 397 судових справ щодо відшкодування збитків Росією. Водночас станом на зараз механізму для фактичного виконання цих рішень в Україні немає.
Про створення Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, оголосили у травні 2023 року. На той момент понад 40 країн та ЄС приєдналися або висловили намір приєднатися до угоди про Реєстр збитків.
На лютий 2024 року було відомо, що потреби на відбудову України складають вже майже 486 мільярдів доларів. Такі результати третьої оцінки збитків і потреб (RDNA3), яку український уряд провів спільно зі Світовим банком.
Лукашенко розповів, що Білорусь готується до війни, але не хоче її
Олександр Лукашенко розповів про підготовку Білорусі до війни під час час робочої поїздки до міста Гродно поблизу кордону з Польщею, йдеться у повідомленні його пресслужби.
«Ми готуємося до війни, я про це говорю відверто. «Хочеш миру – готуйся до війни» – не я це придумав. Це дуже правильно сказано», – розповів Лукашенко та додав, що країна не хоче війни.
Втім, за його словами, у Білорусі триває необхідна підготовка відповідних підрозділів, у війська поставляються різні види озброєнь і техніки.
Водночас Лукашенко заявив, що «не хоче чужої землі» бо, це рано чи пізно «перетвориться у катастрофу».
Звертаючись до жителів Гродного, яке знаходиться на західному кордоні країни, Лукашенко заявив: «Ви наші. Ми вас нікому не віддамо», та поскаржився, що сусідні країни ускладнили білорусам процес перетину кордону.
«Зараз вони від нас закрилися парканом. Ви бачите, що це не моя провина, це їхня політика», – цитує Лукашенка його пресслужба.
Раніше Міністерство оборони Білорусі оголосило про початок перевірки боєготовності з’єднань і військових частин у Збройних силах країни.
Читайте також: «Вагнерівці» готують викладачів вищих навчальних закладів Міноборони Білорусі – заступник міністра
Олександр Лукашенко підтримав російське військове вторгнення в Україну 24 лютого 2022 року та дозволив використовувати територію, військову інфраструктуру та повітряний простір Білорусі для вторгнення російської армії та обстрілів українських міст, внаслідок яких загинули десятки тисяч мирних українців.
У перші дні повномасштабної війни уряд України вирішив закрити всі пункти пропуску на кордоні з Білоруссю. Після виведення російських військ із Київської та Чернігівської областей між країнами працює лише один пункт пропуску – у Волинській області. Через неї в Україну повертаються українці, яких незаконно вивезли до Росії.
Через підтримку Олександром Лукашенком агресії Росії проти України проти Білорусі ввели міжнародні санкції.
З моменту вторгнення Росії в Україну на території Білорусі практично безперервно проводяться військові навчання.
«Якщо не приєднатися до війська, не почати захищати себе в першу чергу, це станеться на тих територіях, які зараз не окуповані. Росіяни прийдуть і мобілізують – не будуть питати, і не буде ніякого закону про мобілізацію: просто візьмуть, як зараз стається на окупованих територіях, і відправлять на передову», – каже в інтерв'ю Донбас Реалії Дмитро Балховітін. Він – фотограф родом із Донецька, об'їздив свого часу майже всю Донецьку область, знімаючи природу регіону, який багато хто сприймає лише як індустріальний. У 2014 році, коли Росія розпочала агресію на Донбасі, Дмитро залишив рідне місто та переїхав до Краматорська. Але з початком повномасштабного вторгнення приєднався до війська. Паралельно зі службою військовослужбовець випустив книгу з фотографіями мирної Донеччини – «Донеччина: навколо краси». Таким чином, каже Дмитро, він хотів показати, якими ці місця були до війни.
– До Збройних сил я доєднався 25 лютого 2022 року – пішов у військкомат. І одразу, того ж дня, був відправлений в частину був відправлений, це Донецька бригада ТРО. Виконував завдання на Донеччині та Луганщині.
– З якою мотивацією доєдналися? У вас же не було попереднього військового досвіду?
Потрібно було захищати, бо якщо це не зупинити, то ця навала буде і далі захоплювати територію України
– Військового досвіду не було. Я у 97-му році закінчив Донецький національний технічний університет. Там була військова кафедра, отримав звання офіцерське і потім не служив у війську.
А мотивація дуже проста: оскільки я як фотограф, показував Донеччину, її красу – було неправильно, якщо ще раз довелося б тікати. Бо у 2014 році, коли почалась війна, я не доєднався до війська – просто переїхав на іншу територію, не окуповану. І далі вже не було куди тікати.
І потрібно було захищати, бо якщо це не зупинити, то ця навала буде і далі захоплювати територію України.
Атака дронів у російському Татарстані: влада заявила про 12 постраждалих
У російській республіці Татарстан після атаки дронів постраждали 12 людей, повідомляє місцева влада.
Раніше оперативні служби заявляли про семеро постраждалих Єлабузі, у тому числі двоє підлітків. Telegram-канал Baza писав, що постраждали п'ять студентів місцевого коледжу.
Вранці 2 квітня дрони атакували підприємства Татарстана – в Єлабузі та Нижньокамську. Повідомлялося про вибухи сталися на території особливої економічної зони «Алабуга». Місцева влада практично одразу підтвердила атаку, заявивши, що серйозних руйнувань немає, технологічний процес підприємств не порушений.
Українські медіа з посиланням на джерела у ГУР МО повідомили, що це спецоперація українських розвідників. У розвідці уточнили, що безпілотники атакували завод у Єлабузі, на якому збирають іранські «шахеди», маркуючи їх під «Герань-2».
Також телеграм-канали писали, що один з безпілотників спробував ударити по нафтопереробному заводу «ТАНЕКО» та поцілив у технологічну установку, після чого почалася пожежа. За неофіційною інформацією, було щонайменше троє постраждалих.
Джерело Радіо Свобода повідомило, що атака дронів на нафтопереробний завод у Нижньокамську була спільною операцією Служби безпеки України та Головного управління розвідки. За даними джерела, український дрон влучив в установку первинної переробки нафти на НПЗ. Потужність цієї установки складала 8 мільйонів тонн нафти.
Атака по Єлабузі стала однією з найдалекобійніших від початку повномасштабного вторгнення – місто розташоване приблизно за 1300 км від кордону.
«Покарання за російські злочини»: Кулеба прибув з візитом до Гааги
Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба обговорив із міністеркою закордонних справ Нідерландів Ханке Бряунс Слот кроки для забезпечення справедливого покарання за російські злочини та посилення систем ППО, повідомив він у мережі Х 2 квітня.
«Я поінформував свою колегу про посилення російського повітряного терору, включно з інтенсивним використанням балістичних ракет. Повітряний щит України необхідно посилити, зокрема додатковими комплексами та ракетами «Патріот», – вказано у повідомленні.
З цієї зустрічі розпочався візити голови МЗС до Гааги, Королівство Нідерланди.
Раніше стало відомо, що Міністр закордонних справ відвідає Гаагу, де візьме участь в міністерській конференції «Відновлення справедливості для України».
Метою конференції є обговорення пункту 7 «Відновлення справедливості» Формули миру президента України Володимира Зеленського та опрацювання результатів документування та розслідування злочинів, вчинених російськими військовими на території України. Повідомлялося, що Кулеба обговорить кроки на шляху до створення Спеціального трибуналу щодо злочину агресії проти України.
Читайте також: «Рейтинг»: для більшості українців відновлення справедливості неможливе без покарання винних у агресії РФ
Від 2 квітня в Гаазі також почнуть приймати заяви від українців до Реєстру збитків, завданих внаслідок російської агресії. На першому етапі зосередяться на відшкодуванні за пошкодження чи руйнування житлового нерухомого майна.
Про створення Міжнародного реєстру збитків, завданих агресією РФ проти України, оголосили у травні 2023 року. На той момент понад 40 країн та ЄС приєдналися або висловили намір приєднатися до угоди про Реєстр збитків.
Гуменюк пояснила, чому армія РФ збільшила застосування балістики з Криму
Російські військові дедалі частіше застосовують для ударів по Україні балістичні ракети, розташовані на території анексованого Криму, заявила голова Об’єднаного координаційного центру Сил оборони півдня України Наталія Гуменюк, передає проєкт Радіо Свобода Крим.Реалії.
«Ворог переключає тактику і на застосування балістики, розуміючи, що це складна мета для реагування наших сил ППО. Саме тому вони намагаються тиснути на глибші регіони України, а не лише прифронтові райони», – пояснила вона в ефірі українського національного телемарафону.
Гуменюк зазначила, що українські військові мають інформацію про кількість наземних систем і відстежують їх маневри.
Читайте також: КМВА: Росія випустила понад 130 ракет у бік Києва з початку року. З них 5 «Цирконів»
Щодо ситуації в Чорному морі речниця зазначила, що російські ракетоносії споряджені та заведені до пунктів базування.
«В принципі, їхня готовність дуже висока: дві-три години достатньо, щоб вони опинилися на бойовому чергуванні. Ми вже бачили, що під час підготовки до масованих атак ворог виводив підводні ракетоносії на чергування», – сказала Гуменюк.
Вона також додала, що армія РФ могла нагромадити досить потужний потенціал ракет «Калібр» і, ймовірно, після зміни керівництва Чорноморського флоту РФ шукатиме способи повернути собі позиції в морі.
У березні Київ зазнав кількох ракетних атак російської армії. Зокрема, вранці 25 березня російські війська з території окупованого Криму атакували столицю двома балістичними ракетами. Як повідомили у ЗСУ, їх збили. Аналітики Defense Express пишуть, що йдеться про ракети «Циркон».
«США втрачають довіру і лідерство» через невиконання своїх обіцянок перед Україною: аналітики
Як впливає на авторитет США гальмування підтримки України і невиконання обіцянок перед країною, яка вже третій рік стримує повномасштабну російську агресію? Які перспективи ухвалення пакету американської допомоги Україні? І чим насправді ризикують Сполучені Штати? «Голос Америки» зібрав думки аналітиків, що звучали під час обговорення в «Атлантичній раді».
Гальмування у Конгресі з ухваленням пакету допомоги Україні та несміливість США надіслати Україні вкрай необхідну авіацію та далекобійні ракети – серед причин успіхів російської армії на полі бою в Україні, зокрема, взяття Авдіївки. Таку думку висловив під час дискусії колишній посол США в Україні Джон Гербст, а тепер – старший директор Центру Євразія в «Атлантичній раді».
З огладу на те, що спікер Палати представників Майк Джонсон заявив, що Конгрес може повернутися до розгляду цього вкрай житєво важливого для України законопроєкту, або ж «законопроєкту із деякими важливими нововведеннями», як сказав Джонсон, після закінчення Великодніх канікул, тобто аж 9 квітня, Гербст вважає, що дуже є мало шансів, що допомога буде ухваленна до початку травня.
«Я не думаю, що це станеться цього місяця, у квітні. Але в травні, я гадаю, є великий шанс, що це буде зроблено. Якщо так станеться, то ще є шанс запобігти катастрофі на полі бою в Україні», – вважає Джон Гербст.
Він нагадує, що вже півроку американські законодавці не можуть ухвалити законопроєкт про пакет допомоги Україні, але побоювання спікера Джонсона втратити роботу, міркує Гербст, може його мотивувати винести таки цей законопроєкт на голосування.
«Якщо не буде чітких кроків спікера у наступні тижні щодо цього законопроєкту, ми будемо бачити появу клопотання про звільнення [спікера], яке матиме достатньо голосів законодавців, щоб її підтримати», – сказав Гербст.
Розвідка Британії пояснила, чому в окупованому Криму на авіабазах малюють макети винищувачів
Цілком ймовірно, що через продовження успішних українських ударів по військових об’єктах Росія, ймовірно, була змушена застосувати низку прийомів обману та хитрощів, намагаючись заплутати українські зусилля з наведення на ціль, припускають в розвідці Британії.
«На аеродромі Кіровськ в окупованому Криму на бетоні намальовані макети російських винищувачів. Такі малюнки також були помічені на щонайменше 12 інших російських авіабазах, що демонструє рівень занепокоєння росіян майбутніми українськими ударами і здатність відбити їх», – йдеться у повідомленні Міноборони Британії, яке посилається на свою розвідку.
Однак, за даними британської розвідки, російські вертольоти все одно регулярно приземляються на намальовані силуети винищувачів, що повністю підриває спробу обману.
«Це також розкриває справжній бойовий порядок або чисельність авіації на цих авіабазах, який Росія, ймовірно, намагається приховати від української розвідки», – додають у розвідці.
Атака на НПЗ в Татарстані була спільною операцією СБУ та ГУР – джерело
Нічна атака дронів на нафтопереробний завод у Нижнокамську в російській республіці Татарстан була спільною операцією Служби безпеки України та Головного управління розвідки – про це повідомило Радіо Свобода джерело, знайоме з ситуацією.
«Український дальнобійний дрон влучив в установку первинної переробки нафти на НПЗ в Нижньокамську, після чого там виникла пожежа. Потужність цієї установки складала 8 мільйонів тонн нафти, а це – 2,6% від загальної річної переробки РФ на рік», – сказав співрозмовник Радіо Свобода.
Раніше агентство Reuters заявило, що уражений об’єкт заводу «Танеко» відповідає за майже половину його річного обсягу в понад 17 мільйонів тонн продукції.
Читайте також: Російські медіа: дрон атакував НПЗ у Татарстані
За даними російських медіа, у 2022 році завод у Нижньокамську увійшов до п’ятірки найбільших НПЗ Росії.
«Продовжуємо систематично працювати над тим, аби в Росії було все менше можливостей фінансувати загарбницьку війну проти України», – додало джерело Радіо Свобода.
Раніше 2 квітня російські медіа повідомили про атаку на нафтопереробний завод «Танеко» в Нижньокамську, Татарстан.
Перед тим стало відомо про атаку на підприємство в Єлабузі. Офіційно глава Татарстану не називає підприємства, які атакували, але відомо, що йдеться про особливу економічну зону «Алабуга». Вона розташована за понад 1 200 кілометрів від кордону з Україною.
Це перша атака дронів по території Татарстану від початку повномасштабної війни Росії проти України.
Українські медіа з посиланням на джерела у ГУР МО повідомили, що це спецоперація українських розвідників. У розвідці уточнили, що безпілотники атакували завод у Єлабузі, на якому збирають іранські «шахеди», маркуючи їх під «Герань-2».
САП: ексрадник Офісу президента очолював групу, яку підозрюють в заволодінні коштами «Укрзалізниці»
Спеціалізована антикорупційна прокуратура та Національне антикорупційне бюро розслідують можливе розкрадання на закупівлях для «Укрзалізниці» – про це відомства повідомили 2 квітня.
За заявою САП, правоохоронці «викрили організовану групу на чолі з колишнім радником Офісу Президента України».
Слідство стверджує, що організовану групу створили в 2021 році. З червня по грудень 2022 року її очільник через підконтрольних працівників «Укрзалізниці» забезпечив обрання наперед визначеної компанії для постачання силових трансформаторів.
Трансформатор закупили за завищеною вартістю, при цьому пропозиції інших учасників закупівлі за вигіднішими цінами відхилили з посиланням на лист «Щодо загроз державній безпеці».
В окупованому Севастополі група української розвідки підірвала електропідстанцію – ЗМІ
В окупованому Севастополі група української розвідки підірвала електропідстанцію, повідомляє «Українська правда» з посиланням на джерело у відомстві.
«Працювала група на місці. Електропідстанцію виведено з ладу», – зазначив співрозмовник видання.
Місцеві телеграм-канали раніше повідомили, що вночі без світла залишилася частина Гагарінського району. Тим часом, як стверджується, перед відключенням у районі вулиці Вакуленчука було чути звуки, схожі на вибухи.
Підконтрольний Росії голова Севастополя Михайло Развожаєв стверджує, що відключення світла пов’язане з технологічним порушенням на районній підстанції.
Радіо Свобода не може підтвердити інформацію сторін.
Із серпня 2022 року у Криму майже щодня чути звуки вибухів. Російська влада пояснює це стріляниною по «українських безпілотниках», «роботою ППО» чи навчаннями військових РФ.
В інтерв’ю Радіо Свобода в серпні 2023 року очільник Головного управління розвідки (ГУР) Міноборони Кирило Буданов заявив про здатність українських сил досягти будь-якої точки окупованого Криму для ураження противника. За його словами, для деокупації Криму є багато різних варіантів, але «без військових, бойових дій це неможливо».
На півострові діє підвищений («жовтий») рівень терористичної небезпеки. Аеропорт Сімферополя закритий.
У Нацполіції пояснили, як доставляють до центрів комплектування людей, яких ТЦК подають в розшук
Підрозділи Національної поліції отримують звернення від центрів комплектування щодо тих, хто ухиляється від призову, і лише доставляють таких людей до ТЦК та СП. Вже після цього на них складаються адміністративні протоколи. Про це в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») розповів Максим Ахрамєєв, начальник Департаменту превентивної діяльності Національної поліції України.