Атаки на Запорізьку АЕС: Чому це вигідно Росії?
Чи була справді атака дронів на Запорізьку атомну електростанцію? І якщо так, то хто здійснив цю атаку і які наслідки вона спричинила? Як Росія використає цей інцидент, і чому це їй вигідно? Чи можуть атаки на ЗАЕС почастішати, і до чого це може призвести? Інформацію зіьрав проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Рада Міжнародного агентства з атомної енергії проведе позачергове засідання для обговорення ударів по окупованій російськими військами Запорізькій атомній електростанції
- До цього у МАГАТЕ 7 квітня повідомили, що окуповану Запорізьку АЕС атакували дрони. Місія агентства підтвердила щонайменше «три прямі влучання в конструкцію захисної оболонки реактора» станції, в результаті чого він був пошкоджений. Крім того, стало відомо про одного постраждалого співробітника.
- У «Росатомі» звинуватили в обстрілі ЗАЕС українських військових і заявили начебто про трьох постраждалих співробітників станції внаслідок вибуху. Міністр закордонних справ Росії Сергій Лавров заявив, що Москва буде наполягати на оцінці інциденту з боку МАГАТЕ і секретаріату ООН. За його словами, «Києву не вдасться уникнути відповідальності».
- У державному підприємстві «Енергоатом» зазначили, що звинувачення України є для Росії «спробою приховати власні наміри здійснити теракт або приховати серйозні аварійні події, що вже сталися на станції. Росія вивела власну пропаганду на новий рівень».
Cили РФ зі своєї території обстріляли Семенівку на Чернігівщині, загинула жінка – ОГП
Війська РФ з реактивної системи залпового вогню обстріляли центр міста Семенівка на Чернігівщині – загинула жінка, повідомляє у телеграмі Офіс генпрокурора.
Правоохоронці розпочали досудове розслідування у кримінальному провадженні за фактом порушення законів та звичаїв війни, поєднаного з умисним вбивством (ч. 2 ст. 438 КК України).
За даними слідства, 9 квітня близько 16:00 війська РФ з території держави-агресора обстріляли Семенівку – на місці загинула 55-річна місцева жителька, ще один цивільний зазнав поранень. Пошкоджені понад 10 приватних будинків та інших будівель.
З мобілізаційного законопроєкту прибрали демобілізацію. Про це просили Сирський і Умєров – джерела
Комітет Верховної Ради з питань національної безпеки і оборони на своєму засіданні 9 квітня виключив положення щодо демобілізації і ротації військовослужбовців із урядового законопроєкту про мобілізацію, який готується до другого читання. Про це Радіо Свобода повідомило джерело в комітеті, схожу інформацію подає видання «Українська правда».
Депутат Верховної Ради Олексій Гончаренко (фракція «Європейська солідарність») оприлюднив документи (їхні відскановані копії має і редакція Радіо Свобода), згідно з якими ініціаторами виключення демобілізаційних положень із законопроєкту стали головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський та міністр оборони Рустем Умєров.
Ситуація біля міста Часів Яр на Донеччині залишається контрольованою – російських військ немає на околицях та всередині міста, заявив речник оперативно-стратегічного угруповання військ (ОСУВ) «Хортиця» підполковник Назар Волошин.
«Ситуація контрольована підрозділами ЗСУ наразі. Противника ні в місті, ні на околицях немає. Проте ворог і сьогодні, і вчора використовував перевагу в повітрі у ракетах, артилерійських припасах великих калібрів, і він намагається досягти своєї мети – виходу на межі Донецької області. Тактика незмінна – велика кількість піхоти і штурмові дії. Зокрема, штурмові групи заїжджають на бойових машинах піхоти, атакують і за підтримки артилерії, і авіації», – розповів він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, російські війська час від часу стягують у цей район велику кількість артилерії, незважаючи на «нашу широкомасштабну контрбатарейну боротьбу».
«Тактична авіація (РФ - ред.) закидує КАБами. Більша частина з яких припадає на Часів Яр, руйнуючи інфраструктуру, руйнуючи все, що є на їхньому шляху. Ворог намагається підвести максимально підвести своїх воїнів до лінії зіткнення, щоб вони перейшли до штурмів, але українські захисники роблять усе можливе й неможливе, відбиваючи ці штурми», – сказав Волошин.
Читайте також: Часів Яр: армія РФ намагається оточити частину міста
Проєкт DeepState у ніч проти 9 квітня повідомив, що армія Росії просунулась у Богданівці та на схід від Часового Яру на Бахмутському напрямку. На карті проєкту видно три вклинення в лінію оборони ЗСУ на схід від Часового Яру – по трасі на Іванівське, трасі на Хромове і на північний схід від міста в районі Богданівки. Одне з цих вклинень агресора впирається в крайній східний район міста «Канал», двоє решта загрожує йому з північного та південного флангів.
Днями головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що найбільш жорсткі бої на сьогодні тривають біля Первомайського і Водяного, а також східніше Часового Яру, де війська РФ намагаються прорвати українську оборону.
«Я поїхав, щоб скоротити цю війну хоча б на мить»: історія поляка, який воює у ЗСУ проти Росії
36-річний поляк Пйотр Міткевич залишив родину, бізнес і без військового досвіду став до лав ЗСУ. Починав службу у Міжнародному легіоні територіальної оборони України у травні 2022 року. Каже, що підписав контракт до кінця війни. Вже 4 рази його розривав, але щоразу повертався на фронт.
Міткевич отримав в Україні високі державні нагороди, але не вважає себе героєм і просить звертатися до нього на «ти».
Після короткої відпустки, дорогою на фронт Пйотр у інтервʼю Радіо Свобода розповів про свою мотивацію, про те, що у нього викликає сльози і безсоння та чому він хоче якнайшвидшого закінчення війни.
У березні внаслідок російської агресії загинули або були поранені щонайменше 57 дітей – це вдвічі більше, ніж у лютому. Про це йдеться у звіті моніторингової місії ООН з прав людини в Україні.
За даними організації, у березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому.
«Зростання кількості жертв серед цивільного населення в березні відбулося переважно через атаки російських збройних сил із застосуванням ракет і боєприпасів по всій території України, а також збільшення кількості повітряних бомбардувань поблизу лінії зіткнення. Щонайменше 57 дітей були вбиті або поранені в березні, що вдвічі більше, ніж у лютому. Ці жертви стали наслідком, зокрема, збільшення використання керованих і некерованих авіабомб», – йдеться у звіті.
В ООН підтвердили, що внаслідок дворічного повномасштабного вторгнення Росії в Україну загинули 10 810 людей, ще 20 556 поранені. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
У доповіді моніторингової місії також зауважується, що у березні 2024 року масштабні скоординовані атаки на об'єкти критичної інфраструктури зруйнували або пошкодили щонайменше 20 енергетичних об'єктів по всій країні, тимчасово порушивши доступ до електроенергії для мільйонів людей у великих містах і сільській місцевості. У деяких районах також було порушено водопостачання.
За даними Офісу генпрокурора, через повномасштабну агресію РФ в Україні постраждали 1818, з них – 538 дітей загинули.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ракет, РСЗВ, дронів – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
На окупованій Луганщині розпочали нову хвилю «націоналізації» житла українців, а фактично – його конфіскацію. Підконтрольні Росії адміністрації чітко визначили категорію житла, яку вони додають до, як вони його назвали, «маневреного житловому фонду» – помешкання, чиї господарі виїхали ще у 2014-му. Та насправді нерідко в цей перелік потрапляють просто квартири з гарним ремонтом. Не рятують власників навіть документи, які були видані тим самим угрупованням «ЛНР». А от для деяких місцевих – це можливість заробити: повідомити адресу порожньої квартири й отримати бонус від окупантів.
Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода) поспілкувався з українцями, у яких «віджали» квартири на окупованій Луганщині за новими вимогами російських ставлеників – ось їхні розповіді (імена змінені з міркувань безпеки).
ЗСУ відбили 25 атак Росії на Бахмутському напрямку протягом дня – Генштаб
Протягом доби на фронті сталося 66 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб Збройних сил увечері 9 квітня.
На півночі ситуація протягом дня суттєво не змінювалася. Російська армія зберігає військову присутність у прикордонних районах на Сіверському та Слобожанському напрямках, проводить диверсійно-розвідувальну діяльність, обстрілює прикордонні населені пункти з території РФ.
ЗСУ відбили дві атаки на Куп’янському напрямку поблизу Кислівки та Андріївки, ще три – біля Тернів на Лиманському напрямку.
«На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 25 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Верхньокам’янське, Роздолівка, Часів Яр, Новий, Кліщіївка, Андріївка Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався покращити тактичне положення», – йдеться в зведенні.
Читайте також: Офісу генпрокурора відомо про 54 українських військовополонених, страчених російськими військовими
Штаб повідомляє про відбиття шести атак біля Уманського на Авдіївському напрямку. Також Сили оборони продовжуть стримувати спроби армії РФ прорвати оборону на Новопавлівському напрямку, поблизу Красногорівки, Георгіївки, Новомихайлівки, східніше Водяного, Урожайного – протягом дня їх було 20.
Російські війська також тричі атакували позиції ЗСУ поблизу Старомайорського та Роботиного на Оріхівському напрямку.
«На Херсонському напрямку ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом доби здійснено одну атаку на позиції наших військ в районі населеного пункту Кринки Херсонської області», – повідомляє командування.
Читайте також: Що буде з війною без допомоги США?
Генштаб звітує про удари авіації по 15 місцях зосередження російських військ і двох зенітно-ракетних комплексах, а також удари ракетних військ по місцю скупчення російських військових та трьох засобах протиповітряної оборони РФ.
Армія Росії просунулась у Богданівці та на схід від Часового Яру на Бахмутському напрямку, повідомив проєкт DeepState у ніч проти 9 квітня.
Зараз на карті проєкту видно три вклинення в лінію оборони ЗСУ на схід від Часового Яру – по трасі на Іванівське, трасі на Хромове і на північний схід від міста в районі Богданівки.
Троє людей поранені внаслідок обстрілу Слов’янська – голова ОВА
Російські війська обстріляли околиці Слов’янська вдень 9 квітня, заявив очільник Донецької обласної військової адміністрації Вадим Філашкін.
«Поранення отримали троє людей 53, 64 і 66 років», – повідомив він.
За даними голови ОВА, всі постраждалі отримали медичну допомогу та відмовилися від госпіталізації.
Читайте також: Попри щоденні російські атаки, у Часовому Яру залишаються 775 людей – голова МВА
Філашкін нагадав, що ситуація в області залишається складною і кожен, хто не виїхав до більш безпечних регіонів, наражає себе на небезпеку. Він закликав жителів Донеччини евакуюватися.
У січні на Донеччині оголосили примусову евакуацію людей із сіл Мар’їнської та Очеретинської громад. Місцева влада обіцяла, що всі евакуйовані будуть забезпечені житлом і підтримкою від міжнародних гуманітарних організацій.
Зеленський відвідав Харків – говорив про ППО, фортифікації, нагородив військових
Президент України Володимир Зеленський 9 квітня відвідав Харківську область, яка щодня зазнає обстрілів з боку російських військових.
Як повідомляє сайт глави держави, на нараді Зеленський обговорив «організацію нової схеми захисту Харкова з повітря із залученням додаткових засобів ППО».
«Начальник Харківської ОВА Олег Синєгубов, міністр енергетики Герман Галущенко та голова правління НЕК «Укренерго» Володимир Кудрицький доповіли президентові про наслідки російських обстрілів для енергогенеруючих потужностей та нинішню ситуацію з електропостачанням», – ідеться в повідомленні.
Зранку 9 квітня президент проінспектував зведення оборонних споруд та укріплень поблизу кордону з Росією. За повідомленням, проєкт із будівництва фортифікаційних споруд розробило Міністерство оборони України, урахувавши досвід бійців на першій лінії захисту.
Також Зеленський вручив державні нагороди військовослужбовцям ЗСУ та Національної гвардії, які «відзначилися під час захисту Харківщини й на Бахмутському напрямку».
Коваль: Фонд держмайна отримав в управління арештовані активи Дмитра Кисельова
В управління Фонду державного майна надійшли корпоративні права російського телеведучого Дмитра Кисельова в двох компаніях – про це заявив голова відомства Віталій Коваль 9 квітня.
Йдеться про компанії «Клуб сковорода» та «Промо.Юей».
«Обидві компанії займались організацією фестивалю Jazz Koktebel», – зазначив Коваль.
Він також зазначив, що ФДМУ нещодавно отримав в управління дочірню компанію підприємства «Пентопак» – «Атлантіс – ПАК Україна», кінцевою бенефіціарною власницею якої є громадянка РФ.
У РФ порушили справу про фінансування тероризму «посадовими особами США»
Російський Слідчий комітет порушив кримінальну справу щодо фінансування тероризму «найвищими посадовими особами США та країн НАТО», повідомила 9 квітня офіційна речниця головного управління відомства Світлана Петренко.
У заяві йдеться, що деякі посадовці нібито переказували гроші на фінансування тероризму через комерційні організації, зокрема, нафтогазову компанію «Бурісма Холдінгс», яка діє на території України.
Терористична діяльність щодо РФ, заявляють слідчі, здійснювалася «впродовж останніх років», у тому числі «за межами Росії», «з метою усунення відомих політичних та громадських діячів та заподіяння економічної шкоди». Конкретних прикладів відомство не навело.
На Майдані Незалежності в Києві попрощалися із Сергієм Коновалом (позивний «Норд») та Тарасом Петришиним («Химера»), які загинули поблизу Часового Яру на Донеччині 6 квітня під час виконання бойового завдання. Бійці пліч-о-пліч пройшли кілька гарячих точок фронту, але їх пов'язувала не тільки бойова служба – Сергій Коновал був хресним татом доньки Тараса Петришина. Дружина Сергія, Ольга Коновал, написала у фейсбуці: «Останній подих вони разом віддали за нас. Вони разом були з початку, разом для них і закінчилася ця війна».
Воїни були бійцями 2-ї стрілецької роти «Сталева сотня», 2-го стрілецького батальйону ім.Тараса «Хаммера», 67-ї ОМБр ДУК «Правий сектор». Сергій Коновал був командиром, Тарас Петришин – його заступником.
Сьогодні, 9 квітня, близько 18:00 тіла військових зустрінуть у Тернополі. А завтра, 10 квітня, з ними попрощаються в Домі печалі, що на тернопільському Микулинецькому цвинтарі.
Журналіста з Нової Каховки Цигіпу етапували із Севастополя до Росії – дружина
Журналіста з Нової Каховки Сергія Цигіпу, засудженого Росією у справі про «шпигунство», етапували з анексованого Сімферополя до Росії – про це повідомила Національна спілка журналістів України з посиланням на його дружину Олену.
При цьому дружина журналіста не знає, куди саме його етапували.
«Я навіть не від адвоката про це дізналася. Написала сьогодні адвокату – він підтвердив, але сказав, що не знає, куди саме Сергія відправили. Не розумію, як можна – відправити людину на етап і не повідомити адвоката та сім’ю – в яке місто, в яку колонію. Але в Росії – державі, яка порушує всі закони та правила, всі домовленості – виявляється таке можливо», – сказала дружина журналіста Олена Цигіпа.
Читайте також: Суд в окупованому Криму залишив чинним 13-річне ув’язнення журналіста Цигіпи – правозахисники
6 жовтня 2023 року стало відомо, що підконтрольний Кремлю Верховний суд Криму засудив до 13 років позбавлення волі журналіста з Нової Каховки Сергія Цигіпу у справі про «шпигунство». У лютому 2024 року повідомлялося, що у Цигіпки з’явилася пухлина.
Сергій Цигіпа – журналіст, активіст та ветеран АТО з нині окупованої Нової Каховки. З початку повномасштабного вторгнення Росії він займався волонтерською діяльністю, брав участь у мітингах на підтримку України та висвітлював інформацію про дії РФ на півдні.
З 12 березня минулого року він перебуває в полоні. За даними Центру громадянських свобод, 24 лютого 2022 року він створив проєкт «Інформаційна самооборона Нової Каховки».
Довгий час місцеперебування Сергія Цигіпи було невідоме. Торік у жовтні стало відомо, що активіста утримують у СІЗО Сімферополя. Пізніше повідомлялося, що Цигіпу перевели в нове СІЗО в Сімферополі.
Вбивство чотирьох людей у Варшаві: серед жертв і підозрюваних є українці
У Варшаві, неподалік середмістя, у закинутій будівлі поліція знайшла тіла чотирьох вбитих чоловіків. Серед них троє українців і один громадянин Польщі, передає кореспондентка Радіо Свобода.
Перші два тіла правоохоронці виявили ще в неділю, інші два – напередодні. Сьогодні на місці третю добу працюють правоохоронці, продовжують обстежувати будівлю щоб пересвідчитися, чи немає там більше тіл. Про це Радіо Свобода повідомив речник столичної поліції Роберт Шумята.
На цю мить затримали сімох підозрюваних, це і чоловіки, і жінки. Шестеро з них українці і один – громадянин Польщі.
Читайте також: У Польщі українських дітей-біженців зобов’яжуть піти до місцевих шкіл – Міносвіти
І жертви, і затримані – бездомні. У поліції припускають, що вони якийсь час жили у покинутому будинку і між ними могло дійти до конфлікту.
«Коли сталося вбивство, ми ще не знаємо. Тіла були у різному ступені розкладання, а це означає, що вони там пролежали кілька місяців», – повідомив Шумята.
Тіла були знайдені в різних місцях будинку – в порожніх примушених, на даху, також закопаним на подвірʼї. Сьогодні затриманим мають висунути звинувачення.
Станом на червень 2023 року в Польщі були офіційно зареєстровані 975 тисяч українських біженців.
«Схеми» знайшли у судді ОАСК громадянство Російської Федерації
Суддя нині ліквідованого Окружного адміністративного суду міста Києва Аріна Літвінова, яка має чинний статус судді, є громадянкою Російської Федерації. Про це свідчить витяг із автоматизованої системи «Роспаспорт», який є в розпорядженні журналістів проєкту «Схеми» (Радіо Свобода). Громадянство РФ суддя набула у 2002 році у місті Єкатеринбург у Росії. На той час Літвінова вже три роки як працювала у Вищому арбітражному суді України. Попри ліквідацію Окружного адмінсуду Києва, його судді, в очікуванні перекваліфікації, продовжують зберігати за собою суддівський статус та отримувати заробітну плату.
Зокрема, Аріна Літвінова, відповідно до поданої нею декларації за 2023 рік, коли вона не здійснювала правосуддя, отримала 1,6 мільйона гривень заробітної плати.
Відповідно до витягу з «Роспаспорту» за грудень 2022-го року, Аріна Літвінова стала громадянкою РФ 22 липня 2002 року, а сам паспорт безпосередньо був виданий 24 липня. Причина набуття громадянства – заміна паспорта громадянина СРСР.
У витоках із баз даних жителів Єкатеринбурга за 2008 рік «Схеми» знайшли інформацію про громадянку РФ Аріну Літвінову з такою ж датою народження, як в української судді, із зазначенням даних її російського паспорту. Там же зазначено її місце реєстрації в Єкатеринбурзі, яке збігається із вказаним у витягу з системи «Роспаспорт», де також є її фотографія.
Удар по Харкову: відомо про трьох поранених – мер
Наразі відомо про трьох постраждалих внаслідок удару Росії по Харкову 9 квітня, повідомив мер міста Ігор Терехов.
«На даний момент троє постраждалих. Але пошук поранених на місці прильоту продовжується», – заявив він.
Раніше місцева влада повідомила про удар російських військ по обласному центру. За попередніми даними, для атаки застосували керовані авіаційні бомби.
Читайте також: «Ми готові оборонятися»: Зеленський після поїздки на Харківщину
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
ЄС надсилає Україні екстрену допомогу після атак РФ на енергетичну інфраструктуру
Після серії цілеспрямованих ракетних та безпілотних ударів по українській енергетичній інфраструктурі, завданих Росією протягом останніх тижнів, Європейський союз мобілізував та вже направив до України енергетичну допомогу, повідомляє 9 квітня представництво ЄС в Україні
Вказано, що Австрія, Німеччина, Швеція та Нідерланди запропонували 157 електрогенераторів різної потужності через Механізм цивільного захисту ЄС. Також Україні нададуть 10 електрогенераторів великої потужності (1 МВт) з власних стратегічних запасів ЄС вартістю 3,57 мільйона євро.
«План Росії бомбардувати Україну до темряви не матиме успіху. ЄС працює цілодобово, щоб підтримати енергосистему в Україні. Ми мобілізуємо нову партію генераторів в Україну з наших резервів ЄС, які вже довели свою здатність бути критично важливим інструментом у реагуванні на нагальні потреби в охопленій війною Україні», – заявив єврокомісар з питань управління кризовими ситуаціями Янез Ленарчич.
Останнім часом Росія посилила атаки енергетичної інфраструктури України. 22 березня під час масштабної атаки на українську енергетику РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська і Дністровська ГЕС.