Генштаб: на фронті було 78 зіткнень, найбільше атак – на Бахмутському і Новопавлівському напрямках
Протягом минулої доби на фронті відбулося 78 бойових зіткнень, українські військові відбили атаки російських сил на шістьох напрямках, повідомив у ранковому зведенні 12 квітня Генеральний штаб Збройних сил України.
За повідомленням, найбільше атак було на Бахмутському і Новопавлівському напрямках.
«На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 29 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Виїмка, Роздолівка, Кліщіївка, Верхньокам’янське й Іванівське Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався покращити тактичне положення… На Новопавлівському напрямку Сили оборони продовжують стримувати ворога в районах населених пунктів Красногорівка, Новомихайлівка, Урожайне, де ворог, за підтримки авіації, 26 разів намагався прорвати оборону наших військ», – йдеться в повідомленні.
Повітряні сили: вночі збили 16 запущених РФ дронів
Загалом Росія запустила 17 «Шахедів» із мису Чауда в окупованому Криму, заявили військові
ПОДІЛИТИСЬ
Друк
Російські війська в ніч на 12 квітня атакували Україну 17-ма ударними БпЛА типу Shahed-131/136 із мису Чауда в окупованому Криму і керованою авіаційною ракетою Х-59 із повітряного простору окупованої території Донеччини, повідомили Повітряні сили ЗСУ.
«У результаті протиповітряного бою авіацією Повітряних сил і мобільними вогневими групами Сил оборони України збито 16 ударних БпЛА типу «Шахед» у межах Миколаївської, Одеської, Херсонської, Дніпропетровської, Вінницької і Хмельницької областей», – йдеться в повідомленні.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Упродовж останніх тижнів Росія активізувала удари по українській енергетичній інфраструктурі. Зранку 11 квітня війська РФ завдали по Україні комбінованого удару дронами і ракетами.
За даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації і системи передачі у Харківській, Запорізькій, Львівській, Київській областях. Серед іншого, внаслідок російської атаки повністю зруйнована Трипільська ТЕС, яка розташована за 20 кілометрів від Києва, повідомила компанія «Центренерго».
Командувач сил НАТО в Європі розповів у Конгресі США чому в Україні досі немає F-16
У Конгресі США відбулися слухання про ситуацію в Україні. Зокрема обговорення торкнулося питання, чому в Україна досі не має літаків F-16? І чи потрібні вони, щоб протидіяти домінуванню Росії у небі?
Головнокомандувач об'єднаних сил НАТО в Європі Крістофер Каволі, як повідомляє «Голос Америки», заперечив повідомлення ЗМІ, що винищувачі F-16 більше не є актуальними для України. На слуханнях у Конгресі США американський генерал розповів про важливість винищувачів для України та поділився найбільшими труднощами, з якими стикаються союзники в процесі навчання українських пілотів на F-16.
Видання Politico у статті за 3 квітня цього року процитувало українського високопосадовця, який сказав, що зброя від союзників часто приходить з запізненням, коли вона вже не є актуальною.
«Кожна зброя має свій правильний час. F-16 були потрібні у 2023 році; вони не підійдуть до 2024 року», – сказав неназваний високопосадовець з України журналістам Politico.
Прокоментувати повідомлення про те, що літаки F-16, нібито, більше не актуальні для України, генерала Крістофера Каволі під час слухань у Конгресі США 10 квітня попросив конгресмен-республіканець Карлос Гіменез.
Генерал Каволі відповів: «F-16 їм допоможуть. Будь-які літаки допоможуть»....
ООН: ескалація війни є екзистенційною загрозою для народу України
Подальша ескалація війни, яку Росія веде проти України є загрозою для міжнародної безпеки і «екзистенційною загрозою» для українського народу, заявив помічник генерального секретаря ООН Мірослав Єнча під час засідання Ради безпеки, присвяченого гуманітарній ситуації в Україні.
«Нинішня траєкторія ескалації цієї війни є прямою загрозою регіональній стабільності й міжнародній безпеці. Насамперед – це екзистенційна загроза для народу України. Як ми неодноразово заявляли, нам потрібен справедливий, міцний і всеосяжний мир в Україні, відповідно до Статуту, міжнародного права і резолюцій Генеральної асамблеї, із повагою до суверенітету і територіальної цілісності України», – сказав він.
В ISW проаналізували, як нестача ППО в Україні впливає на фронт
Нестача систем протиповітряної оборони в Україні призводить до «повільних, але постійних успіхів» російських сил на фронті, пише у своєму звіті американський Інститут вивчення війни (ISW).
«Російські удари змусили Україну ухвалити важкі рішення між забезпеченням протиповітряної оборони великих населених пунктів у тилу й активних районів на лінії фронту, і Росія, схоже, використовує деградовану парасольку протиповітряної оборони України, намагаючись зруйнувати енергетичну мережу України і стримати її оборонно-промисловий потенціал, тоді як російські сухопутні сили користуються своєю здатністю використовувати авіаудари по українських позиціях на передовій, щоб досягти повільних, але постійних успіхів», – йдеться в повідомленні.
В ISW вважають, що розпорошене і непостійне прикриття протиповітряної оборони вздовж фронту, ймовірно, сприяло посиленню Росією ударів керованими і некерованими авіабомбами, які російські війська використали для тактичного ефекту під час захоплення Авдіївки в середині лютого 2024 року і «які російські сили, схоже, використовують знову під час поточних наступальних операцій під Часовим Яром».
У Білому домі відреагували на чергові удари РФ по енергооб’єктах України
У Білому домі відреагували на чергові російські удари по енергооб’єктах України.
«Уночі Росія завдала повітряних атак на енергетичну мережу України, оскільки Володимир Путін продовжують намагатися зламати дух українського народу та занурити його в темряву. Росія здійснила вибух на найбільшій електростанції (на Київщині), а також на енергетичних об’єктах у п’яти інших регіонах України», – сказала на брифінгу речниця Білого дому Карін Жан-П’єр.
Вона нагадала про заклики президента Володимира Зеленського, який казав, що Україні потрібно більше засобів протиповітряної оборони, щоб захистити людей і критичну інфраструктуру від російських ракет та безпілотників.
У Білому домі вкотре закликали Конгрес США ухвалити законопроєкт щодо додаткового фінансування для України.
«Нам потрібно, щоб спікер виніс цей законопроєкт на розгляд, і ми знаємо, що, очевидно, отримаємо переважну підтримку від республіканців і демократів. Нам потрібно побачити на голосуванні законопроєкт, який уже ухвалений переважною більшістю в Сенаті. Атаки в Україні за останні 24 години – це ще одне жахливе нагадування про те, що потреба України є критичною», – додала речниця.
Читайте також – Боррель: лише словами Путіна не зупинити, потрібно прискорити військову підтримку України
Росія упродовж останніх тижнів активізувала удари по українській енергетичній інфраструктурі. Зранку 11 квітня війська РФ завдали по Україні комбінованого удару дронами і ракетами.
За даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації і системи передачі у Харківській, Запорізькій, Львівській, Київській областях. Серед іншого, внаслідок російської атаки повністю зруйнована Трипільська ТЕС, яка розташована за 20 кілометрів від Києва, повідомила компанія «Центренерго».
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що потреба України в ППО є критичною. «Потрібна ППО та інша оборонна підтримка, а не заплющування очей і довгі дискусії», – зауважив він.
Російський президент Володимир Путін 11 квітня заявив, що Росія була змушена завдати ударів по українських енергетичних об’єктах у відповідь на атаки Києва по російських цілях.
Командувачем сил НАТО в Європі: армія РФ зараз на 15% більша, ніж коли почалося вторгнення
Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі, командувач ЗС США в Європі Крістофер Каволі попереджає Конгрес, що Росія компенсувала свої важкі втрати у війні проти України, і зробила це швидше, ніж очікувалося.
«Армія зараз фактично більша – на 15 відсотків – ніж була, коли вона вторглася в Україну. За минулий рік Росія збільшила чисельність своїх військ на передовій з 360 тисяч до 470 000», – сказав Каволі у своїй вступній промові до представників Конгресу.
За його словами, насправді Росія постраждала в основному лише в сухопутних військах, втративши понад 2000 танків і 315 000 солдатів пораненими або вбитими, однак Москва відновлює ці сили набагато швидше, ніж очікувалося.
Однак, каже Каволі, Росія покладається на кількість, доступну великій країні, і, незважаючи на очевидні недоліки та дисфункції її військових, продовжує становити загрозу існуванню України.
«Україна не може сама витримати цю боротьбу. Сполучені Штати, наші союзники та партнери повинні продовжувати забезпечувати Україну боєприпасами, зброєю та технікою», – додав він.
Головнокомандувач Об’єднаних збройних сил НАТО в Європі також заявив, що без допомоги Заходу в України «досить швидко» закінчаться артснаряди та ракети ППО.
Читайте також: Бербок після Ради Україна – НАТО: системи ППО «потрібні Україні зараз»
Останній транш допомоги США був на початку цього року. Конгрес має на розгляді закон про продовження фінансування.
Сенат США у лютому підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт. Значна частина республіканців орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Боррель: лише словами Путіна не зупинити, потрібно прискорити військову підтримку України
Після російських ракетних атак по Україні верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Жозеп Боррель заявив, що лише словами президента РФ Володимира Путіна не зупинити, потрібно прискорити і розширити військову підтримку України.
«Росія знову завдала удару по Україні, здійснивши варварські напади на її населення та критично важливу інфраструктуру. Лише словами Путіна не зупинити. Ми повинні надати більше військової підтримки. Сьогодні я написав міністрам закордонних справ і оборони ЄС напередодні засідання Ради ЄС у закордонних справах 22 квітня », – написав він у соцмережі Х.
За його словами, Євросоюз має прискорити і розширити військову підтримку України.
«Ми повинні надати Україні системи протиповітряної оборони для перехоплення російських ракет, захисту міст та критичної інфраструктури. Україні потрібні зенітно-ракетні батареї. Ми робимо багато. 31 мільярд євро на військову допомогу Україні, і ми підтримуємо нашу оборонну промисловість, щоб збільшити виробництво ракет і боєприпасів в Європі. Ми зробимо більше», – обіцяє Боррель.
Також голова дипломатії ЄС вважає, що Європа має розширити можливості української оборонної промисловості, а Фонд допомоги Україні відіграватиме важливу роль у закупівлі, виробництві і доставці боєприпасів.
«Я запропонував українському уряду виступити співорганізатором Українського форуму оборонної промисловості в травні. Я очікую сміливих рішень на спільному засіданні міністрів закордонних справ та оборони ЄС 22/4 за участю Дмитра Кулеби та Рустема Умерова. ЄС буде підтримувати Україну усіма можливими засобами», – додав він.
Читайте також: Без допомоги Заходу в України «досить швидко» закінчаться артснаряди та ракети ППО – Каволі
Росія упродовж останніх тижнів активізувала удари по українській енергетичній інфраструктурі. Зранку 11 квітня війська РФ завдали по Україні комбінованого удару дронами і ракетами.
За даними Міненерго, сили РФ атакували об’єкти генерації і системи передачі у Харківській, Запорізькій, Львівській, Київській областях. Серед іншого, внаслідок російської атаки повністю зруйнована Трипільська ТЕС, яка розташована за 20 кілометрів від Києва, повідомила компанія «Центренерго».
Президент України Володимир Зеленський наголосив, що потреба України в ППО є критичною. «Потрібна ППО та інша оборонна підтримка, а не заплющування очей і довгі дискусії», – зауважив він.
Польща може передати Україні ракети до систем ППО радянських часів – Дуда
Польща має запаси ракет до систем протиповітряної оборони радянських часів, розглядає можливість передачі їх Україні. Про це заявив президент країни Анджей Дуда.
За його словами, він вже обговорив відповідний план із українським президентом Володимиром Зеленським.
«Cьогодні піді час двосторонньої зустрічі я та президент зеленський обговорювали певні запаси ракет, які ми досі маємо з радянських часів. Польща має їх (ракети – ред.) у своїх запасах. І ми обговорювали можливість їх передачі Україні, щоб забезпечити ППО для України. Я буду говорити з моїм міністром оборони, коли повернусь у Варшаву», – сказав він на пресконференції у Вільнюсі.
Читайте також: Без допомоги Заходу в України «досить швидко» закінчаться артснаряди та ракети ППО – Каволі
На тлі ракетних атак Росії Україна потребує посилення протиповітряної оборони. Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба напередодні заявив, що Україна сподівається якнайшвидше домовитись про постачання семи додаткових батарей системи протиповітряної оборони Patriot, розглядає навіть варіант їх позики.
Patriot, розроблена США система протиповітряної оборони, яка коштує більше мільярда доларів за батарею, була на першому місці в списку бажаних озброєнь України після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Київ отримав свої перші батареї Patriot минулого літа, але їх недостатньо, щоб захистити всю країну від посилених повітряних атак Росії.
РФ зробила ракети і дрони невразливими? Що таке «Комета» і як їй протидіяти
Блок протидії РЕБ «Комета-М» стає все більш поширеним компонентом в російських БПЛА, ракетах та бомбах. Цифрова антена-решітка, яка має захищати системи від перешкод, став, на думку російських військових експертів, настільки ефективним, що його встановлюють у дедалі більший перелік боєприпасів – на Shahed, плануючі ФАБи, «Орлани», «Ланцети» та навіть в балістичний «Іскандер». Є блок і в найновішій російській ракеті Х-69, якою, за даними збройового видання Defence Express, Росія атакувала 11 квітня Трипільську ТЕС, повністю знищивши її.
У Росії могли б поставити цю систему на постійне виготовлення, але навіть у цій повністю російській розробці є іноземні компоненти, які в РФ вимушені закуповувати в обхід санкцій та через фірми-прокладки. Донбас Реалії пояснюють: наскільки шкідлива для українського РЕБ «Комета-М», і які варіанти розв'язання цієї проблеми?
Що таке «Комета»
«Комета-М» – це мініатюрні цифрові антени-решітки, які призначені для приймання супутникового сигналу від систем навігації GPS або ГЛОНАСС (російська супутникова навігація – ред.) навіть в умовах побудови завад від засобів РЕБ. Тобто вони характеризуються високою стійкістю до цих засобів.
CША підписали угоду про надання Україні 138 млн доларів для модернізації ППО – посол
Сполучені Штати 11 квітня підписали угоду про надання Україні 138 млн доларів для модернізації систем протиповітряної оборони, повідомила посол США в Україні Бріджит Брінк.
«Сьогодні ми підписали угоду про надання Україні 138 мільйонів доларів на критично важливу модернізацію систем ППО. Це фінансування допоможе підтримувати ефективність протиповітряної оборони України перед лицем невпинних атак Росії на енергетичну мережу та український народ», – написала вона в соцмережі Х.
Читайте також: Без допомоги Заходу в України «досить швидко» закінчаться артснаряди та ракети ППО – Каволі
Український міністр закордонних справ Дмитро Кулеба напередодні заявив, що Україна сподівається якнайшвидше домовитись про постачання семи додаткових батарей системи протиповітряної оборони Patriot, розглядає навіть варіант їх позики.
Дмитро Кулеба також раніше вказував на те, що Україна наразі є єдиною країною в світі, яка мусить «майже щодня» відбивати удари балістичних ракет. Він закликав передати до ЗСУ «всі системи Patriot у світі, які можуть бути надані Україні».
Читайте також: Бербок після Ради Україна – НАТО: системи ППО «потрібні Україні зараз»
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Також 25 березня РФ атакувала Київ балістичними ракетами, 10 людей постраждали.
За даними моніторингової місії ООН з прав людини в Україні, у березні 2024 року в Україні було вбито або поранено щонайменше 604 цивільні особи, що на 20 відсотків більше, ніж у лютому.
Patriot, розроблена США система протиповітряної оборони, яка коштує більше мільярда доларів за батарею, була на першому місці в списку бажаних озброєнь України після того, як Росія розпочала повномасштабне вторгнення. Київ отримав свої перші батареї Patriot минулого літа, але їх недостатньо, щоб захистити всю країну від посилених повітряних атак Росії.
НАТО, ЄС і «заморожені» російські активи. Чи направлять ці гроші на підтримку України
Яким чином ЄС міг би перерахувати «заморожені» російські активи Україні? І чи може це відбутися уже в липні? А також, з якими викликами стикається НАТО у час 75-річчя від свого заснування?
Чи отримає Україна щось із від російських активів?
Що важливо знати:
Європейський Союз все ближче до історичного рішення про можливість використати прибуток від «заморожених» російських активів для допомоги Україні. Активи російського центрального банку заморозили невдовзі після повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Цінні папери та готівка, заморожені в G7, ЄС та Австралії, оцінюють приблизно у 260 мільярдів євро (282 мільярди доларів).
Активи загальною сумою у близько 210 мільярдів євро знаходяться в ЄС, переважно в Бельгії, де працює фінансова компанія, яка спеціалізується на операціях з цінними паперами – Euroclear.
У лютому Брюссель зробив перший крок, зарезервувавши прибуток, накопичений від заморожених активів. А 20 березня Єврокомісія запропонувала розпочати другий і останній крок – відправити кошти безпосередньо в Україну.
За два дні до цього міністри закордонних справ ЄС доручили головному представнику ЄС із закордонних справ Жозепу Боррелю підготувати пропозицію, яким чином це можна зробити. Жодна з 27 країн-членів поки що не заперечувала, хоча це все ще не вирішено. Лідери та офіційні особи держав-членів ЄС ще мають вивчити пропозицію Європейської комісії та дати їй одностайне зелене світло. Ймовірно дипломати та офіційні особи вже почали детально вивчати цей текст.
Глибша передісторія: у пропозиції, з якою ознайомилося «Радіо Свобода», йдеться про те, що перший крок процесу – резервування прибутку, розпочався 15 лютого цього року: «Центральним депозитаріям цінних паперів (ЦДП) заборонено розпоряджатися цими прибутками, або розподіляти їх серед акціонерів, поки [Європейська] Рада не прийме рішення щодо суми фінансового внеску, який вони мають зібрати для підтримки України».
Центральні депозитарії – це компанії, як Euroclear, які зберігають і керують цінними паперами, здійснюючи операції з ними. Вважають, що завдяки цьому кроку вдалося залучити від 2,5 до 3 мільярдів євро. Єврокомісія сподівається, що ці гроші можуть бути направлені в Україну до липня за умови згоди держав-членів. У Брюселі також сподіваються, що після цього Києву можна буде надсилати зіставні суми залежно від річних процентних ставок.
У пропозиції Борреля є низка «запевнень» для держав-членів, які стурбовані тим, що цей крок може означати конфіскацію приватної власності, оскільки приватна власність є основним правом ЄС, або тим, що це може завдати шкоди спільній для блоку валюті – євро.
У документі йдеться про те, що «отримання несподіваних і надзвичайних надходжень... не є власністю російського центрального банку, оскільки немає законодавчих або договірних положень щодо сплати відсотків власникам основної суми.
Оскільки ці надходження з’явилися лише в результаті обмежувальних заходів, очікування, що вони залишаться в центральних депозитаріїв цінних паперів та їх акціонерів, суперечить закону».
У тексту пропозиції також додається, що будь-які ретроактивні претензії з боку Москви не будуть прийняті: «Несподівані та надзвичайні доходи не можуть бути доступні центральному банку Росії відповідно до чинних правил, навіть після припинення заборони на транзакції. Відповідно, вони не є суверенними активами. А тому правила, які захищають суверенні активи, до цих доходів не застосовуються».
Погляд всередину
- Є й інші переваги, які спонукають країн-членів швидко погодитися з пропозицією: очікувані 3 відсотки прибутку від заморожених активів залишатимуться центральним депозитаріям «для забезпечення ефективності їхньої роботи».
У майбутньому компанії, що надають фінансові послуги, також зможуть тимчасово лишати собі 10% прибутку для покриття потенційних судових стягнень, оскільки є велика ймовірність, що Росія подасть на них позов. - Декілька чиновників ЄС, з якими я розмовляв раніше, применшують можливість шкоди для становища євро, як другої резервної валюти у світі. На користь цього аргументу наводять той факт, що Брюссель уже кілька місяців обмірковує цей крок, і це не мало жодного впливу на торгівлю валютою чи її вартість. Ще одним аргументом є те, що інші країни G7 також обмірковують аналогічні кроки, тому потенційного ризику може зазнати не лише євро.
- Крім того, є пропозиція Європейської комісії щодо того, як мають бути витрачені гроші. Це дає державам-членам ще більше потенційного контролю – і навіть можливість вето. Спочатку передбачалося, що гроші, одержані від прибутку, підуть на відновлення України. Але оскільки війна затягується, і ніхто не очікує, що найближчим часом розпочнеться масштабна відбудова, у пропозиції ЄС йдеться, що 90% коштів мають піти на постачання військової техніки для Києва, а решта 10% – на регулярну фінансову допомогу.
- Ці запропоновані 10 % будуть спрямовані через звичайний бюджет ЄС, тому їм не потрібне чітке зелене світло з боку будь-якої країни-члена. А 90% мають йти через Європейський фонд миру (EPF), позабюджетний механізм ЄС, який дозволив Брюсселю надсилати Україні гроші на закупівлю зброї. ЄС наразі скерував Києву 5,6 мільярдів євро (6,1 мільярдів доларів) на закупівлю зброї та артилерії за останні два роки через EPF, але протягом останніх 10 місяців не зміг затвердити транш у розмірі 500 мільйонів євро після тривалого вето Угорщини. Це вето пов'язане зі розбіжностями Будапешта та Києвом щодо чорного списку, складеного українським Національним агентством з питань запобігання корупції. Угорський банк OTP входить до цього чорного списку і названий «міжнародним спонсором війни», оскільки він продовжує вести бізнес у Росії.
- Хоча восени банк виключили зі списку, Будапешт домагався гарантій того, що це більше не повториться в майбутньому, втім він досі їх не отримав.
Нещодавно ліміт EPF підвищили на 5 мільярдів євро спеціально для України, що відкрило шлях для ще більшої кількості грошей ЄС на зброю для України. - Але правила гри не змінилися. Це означає, що національне право вето, таке як угорське, буде вирішальним фактором для майбутніх траншів. Тобто надприбуток до літа все-таки може не опинитися в Україні.
Мобілізаційний закон. Чого очікувати українцям за кордоном
Верховна Рада ухвалила проєкт закону про мобілізацію і військову службу. (Закон №10449 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку»). Повного тексту документу у відкритому доступі наразі немає.
Однак проєкт «Ти як?» (Радіо Свобода) проаналізував окремі витяги з нього, які потрапили в публічний простір від парламентарів і поспілкувався з ними. Розповіда
Законопроєкт спрямований на те, щоб оновити дані всіх військовозобов'язаних і поставити їх на облік. У тому числі – це стосується й громадян за кордоном. Документ ще має підписати спікер парламенту і передати президенту. І вже через місяць після того, як його підпише глава держави, законопроєкт стане чинним.
Народний депутат, а також президент Комітету ПАРЄ з міграції Олексій Гончаренко опублікував основні норми законопроєкту у своєму телеграм-каналі.
Документ предбачає, що чоловіки віком 18-60 років зобов'язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані. Це можна зробити у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Мобілізувати у ЦНАПах не можуть, там лише уточнюють дані.
ємо, які основні зміни торкнуться українських чоловіків, які перебувають за кордоном.
Міністерство оборони України спільно з Генеральним штабом працюватиме над окремим законопроєктом, який регулюватиме ротацію і звільнення в запас військовослужбовців, його представлять «найближчим часом», сказав речник Міністерства оборони Дмитро Лазуткін.
«Над цими нормами (щодо ротації та звільнення в запас – ред. ) вже працювало Міноборони і планувалося, що це увійде до закону про мобілізацію. Але зважаючи на те, що такі зміни відбулися, не дослухатися до головнокомандувача було б нелогічно, бо він поінформований найбільше... Тепер ці напрацювання будуть використані. В принципі вже почалися роботи, засідання робочих груп. Спільно Міноборони і Генштаб будуть працювати над цим законопроєктом», – сказав він в ефірі національного телемарафону., – сказав він в ефірі національного телемарафону.
За його словами, законопроєкт буде представлено «найближчим часом», «громадськість знатиме, на якому етапі розробка цього закону».
Верховна Рада 11 квітня ухвалила в цілому закон про мобілізацію. Із документа вилучили положення щодо демобілізації військовослужбовців, за словами парламентарів, відповідну правку на засіданні 11 квітня підтримали 227 народних депутатів.
Як пояснювали раніше у Міноборони, через оперативну ситуацію на фронті Генеральний штаб Збройних сил України висловив побажання, щоб норми щодо демобілізації були розглянуті в окремому законопроєкті. Повідомлялося, що «є доручення від парламентського комітету розробити протягом восьми місяців новий закон, який буде стосуватися безпосередньо ротації та демобілізації».
Четверо поліцейських зазнали травм під час гуманітарної місії на Луганщині – МВС
Четверо поліцейських зазнали акубаротравм, коли перебували з гуманітарною місією у прифронтовому селі Макіївка Сватівського району, повідомила поліція Луганської області ввечері 11 квітня.
«Попри те, що лінія фронту постійно змінюється, луганські поліцейські продовжують допомагати співгромадянам. Сьогодні жителям Макіївки та Греківки поліцейські привезли хліб та презенти від Красноріченської селищної військової адміністрації. У Макіївці, коли місцеві спілкувалися з рідними за допомогою Starlink, окупанти обстріляли населений пункт із системи залпового вогню «Град». Снаряди розірвалися поблизу селян та співробітників поліції», – ідеться в повідомленні.
Підтримка США є життєво важливою для виживання України – прем’єр Японії в Конгресі
Україна ризикує зазнати краху під натиском Росії без підтримки США, катастрофа, яка може підбадьорити Китай і спровокувати нову кризу в Східній Азії, заявив прем’єр-міністр Японії американським законодавцям 11 квітня.
У першій за дев'ять років промові на спільному засіданні Конгресу США Фуміо Кісіда закликав американців не сумніватися в «незамінній» ролі їхньої країни у світових справах і сказав, що Токіо проводить історичну військову модернізацію, щоб підтримати свого союзника.
«Сьогодні, коли ми зустрічаємося тут, я відчуваю підводну течію невпевненості серед деяких американців щодо того, якою має бути ваша роль у світі», – сказав Кісіда на спільному засіданні Палати представників і Сенату.
Щодо підтримки України, він запитав: «Без підтримки США, як довго надії України будуть руйнуватися під натиском Москви?»
Читайте також: Японський премʼєр підтвердив «непохитну підтримку» України
Цього тижня Кісіда перебуває з візитом у Вашингтоні. Японія підтримує Україну з початку російського вторгнення, приєднавшись до санкцій, а також надаючи допомогу.
Останній транш допомоги США був на початку цього року. Конгрес має на розгляді закон про продовження фінансування.
Сенат США у лютому підтримав законопроєкт, який передбачає допомогу Україні, Ізраїлю і Тайваню на суму 95 мільярдів доларів, 60 мільярдів із яких призначаються Києву. Проте Палата представників, де більшість мають республіканці, досі не розглянула цей законопроєкт. Значна частина республіканців орієнтується на колишнього президента Дональда Трампа, який критично висловлювався про цей законопроєкт.
Генштаб: Сили оборони відбили 15 атак РФ на Бахмутському напрямку, стільки ж – на Новопавлівському
Протягом поточної доби на фронті сталося 53 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України увечері 11 квітня.
На Волинському та Поліському напрямках обстановка протягом дня суттєво не змінювалася. На Куп’янському та Лиманському напрямках наступальних дій російських військ не фіксували.
«На Бахмутському напрямку нашими воїнами відбито 15 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Виїмка, Роздолівка, Кліщіївка, Верхньокам’янське та Іванівське Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався покращити тактичне положення», – йдеться в зведенні.
Також 15 російських спроб наступати Сили оборони відбили на Новопавлівському напрямку – поблизу Красногорівки, Новомихайлівки та Урожайного.
Читайте також: Чоловіки у віці 18-60 років. Що за новим законом про мобілізацію мають зробити військовозобов’язані
Штаб зафіксував п’ять атак РФ на Авдіївському напрямку – поблизу Новокалинового, Уманського та Нетайлового – а також у районі Старомайорського та Роботиного на Запоріжжі.
«На Херсонському напрямку ворог не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом доби здійснено дві атаки на позиції наших військ в районі населеного пункту Кринки Херсонської області», – повідомляє командування.
Генштаб звітує про 12 ударів української авіації по місцях скупчення російських військ і техніки, ще один – по російському зенітно-ракетному комплексу. Також ракетні війська уразили два райони зосередження російського особового складу.
Вранці 11 квітня проєкт DeepState повідомив, що Росія просунулась у Новомихайлівці – тепер більшу частину цього села окуповано.
Напередодні Ярослав Чепурний, пресофіцер 79-ї ОДШБр, яка тримає оборону на околицях цього села, припускав в ефірі Радіо Донбас Реалії, що агресор у разі захоплення Новомихайлівки піде далі на захід на Костянтинівку, щоб досягти дороги з Мар'їнки на Вугледар.
Росія перед на світанку 11 квітня вкотре здійснила масований ракетно-дроновий удар по цивільній інфраструктурі України. Усього по п'яти українських областях російська армія запустила понад 40 ракет і майже стільки ж дронів. Українські Сили оборони змогли збити лише частину з них через брак систем протиповітряного захисту і ракет до них. Як на це реагують західні посадовці та оглядачі. Їхні думки зібрав «Голос Америки».
«Російські терористи знову цілили саме по об’єктах критичної інфраструктури. Був черговий підлий ракетний удар по Харкову і Харківській області. Мішенню стали також об’єкти в інших областях: Київській, Запорізькій, Одеській та Львівській.
Кожен із наших сусідів у Європі, кожен з інших партнерів бачить, наскільки критичною є потреба України в ППО. Саме тут, саме зараз, саме нашою можливістю подолати російський терор світ може довести, що всі однаково сприймають терор як злочин. Якщо ж Росії буде дозволено й надалі це робити, якщо російські ракети й «шахеди» битимуть не тільки по Україні, а й по рішучості партнерів, це буде глобальним дозволом на терор.
Потрібна ППО та інша оборонна підтримка, а не заплющування очей і довгі дискусії», – написав у телеграмі, коментуючи наслідки обстрілу, президент України Володимир Зеленський.
CША запровадили санкції проти трьох фірм із РФ – через закупівлю компонентів для Shahed
Сполучені Штати 11 квітня запровадили санкції проти трьох російських компаній, ідеться в офіційному документі Міністерства торгівлі США.
Російські компанії ОДК-СТАР, Delta Aero і «Аеросила» потрапили під обмеження через участь у закупівлі компонентів для дронів Shahed, які Росія використовує у війні проти України.
Також під санкції потрапили китайські підприємства, які «беруть участь у постачанні чіпів штучного інтелекту для програм військової модернізації Китаю», і фірми з Обʼєднаних Арабських Еміратів – за експорт товарів зі США до Ірану в обхід американських санкцій.