Молитва і спорт. Монах встановлює рекорди і збирає гроші на дрони для військових
Ієромонах Свято-Успенської Унівської лаври, отець Макарій (Дутка) встановив восьмий рекорд України з пауерліфтингу (силовий вид спорту, в якому спортсмен долає вагу). Монах підняв штангу вагою 193 кг в жимі лежачи. Замість привітань отець Макарій попросив донатити на дрони для воїнів 24-ї окремої механізованої бригади короля Данила. Таким чином священник долучився до ініціативи «Пташки перемоги», в межах якої на фронт уже передали понад 6000 дронів.
Шмигаль обговорив потребу України в енергообладнанні із головою казначейства Британії
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль зустрівся з канцлером казначейства Великої Британії Джеремі Гантом – про це він повідомив 25 квітня.
Він заявив, що подякував Ганту за підтримку Лондона, в тому числі фінансову допомогу та роботу в напрямку конфіскації російських активів.
Зокрема, він відзначив підготовку наступного пакета військової допомоги, куди увійдуть системи протиповітряної оборони.
«Так само говорили про потреби України в енергетичному обладнанні. Газотурбінні установки та мобільні котельні допоможуть децентралізувати систему та зробити її менш вразливою до російських ударів», – повідомив голова уряду.
Раніше про зустріч із Гантом повідомив президент Володимир Зеленський. Він заявив, що розмова стосувалася, поміж іншого, санкційної політики проти Росії.
Вночі проти 25 квітня очільник британського казначейства повідомив про візит до Києва, заявивши, що «безпека України – це наша безпека».
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – найбільш масштабну атаку на українську енергетику за останній час. Тоді РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
Прикордонники повідомили про бій із російською ДРГ на Сумщині
Українські прикордонники вступили в бій із російською диверсійно-розвідувальною групою на Сумщині, повідомили у Державній прикордонній службі 25 квітня.
«Ворожу засідку з понад десятком диверсантів виявили прикордонники на одному з напрямків. Завʼязався стрілецький бій. Для посилення висунулися резерви підрозділів Держприкордонслужби і Сил оборони, задіяли артилерійський і мінометний розрахунки. У результаті зіткнення ворог відійшов», – йдеться в повідомленні.
Російські війська фактично щодня обстрілюють населені пункти Сумщини з різних видів озброєння. Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко 17 квітня повідомив, що від початку 2024 року російські війська понад чотири тисячі разів обстріляли Сумщину, при тому, що «за весь минулий рік кількість обстрілів сягала шести тисяч».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Також регулярно повідомляється про спроби російських диверсантів проникнути на українську територію.
Росія: у Омську горять ємності з нафтопродуктами – МНС
У російському Омську триває ліквідація пожежі нафтопродуктів, повідомляє Міністерство надзвичайних ситуацій РФ.
Як заявили у відомстві раніше вранці 25 квітня, на Красноярському тракті «горять три ємності з нафтопродуктами, кожна об’ємом 200 літрів».
Згодом МНС додало, що до гасіння пожежі залучили два пожежних поїзди. Пожежу локалізували на площі 1 тисяча квадратних метрів.
Причини займання не уточнюються.
Напередодні стало відомо про удари дронів по нафтобазах у Смоленській області РФ. Згодом джерело Радіо Свобода підтвердило, що вони були операцією Служби безпеки.
Впродовж останніх місяців почастішали атаки безпілотників на нафтопереробні заводи Росії. Київ підтвердив причетність до частини з них. Ці удари, ймовірно, є частиною спроби зменшити постачання палива російським військовим, а також могли б скоротити доходи від експорту, які Москва використовує для фінансування війни.
Наприкінці березня стало відомо, що внаслідок атак на НПЗ у Росії виробництво бензину до кінця березня скоротилося за річними показниками на 14%, а дизельного палива – на сім відсотків.
За даними розвідки Британії, станом на 23 березня Росія втратила щонайменше 10% потужностей своєї нафтопереробної галузі через повітряні удари безпілотників. Лондон вважає, що ці удари спричиняють фінансові втрати для Росії, впливаючи на її внутрішній паливний ринок.
Росія: Шойгу підписав наказ про усунення з посади свого заступника, його активи і рахунки арештовані
Суд у Москві заарештував нерухомість, активи і банківські рахунки заступника міністра оборони Росії Тимура Іванова, підозрюваного у корупції, повідомило у ніч на 25 квітня російське державне агентство ТАСС із посиланням на правоохоронні органи.
За словами співрозмовника агентства, заарештували активи, зареєстровані на Тимура Іванова і його родичів – дружину, колишніх дружин і п’ятьох дітей, включаючи прийомних. Про вартість заарештованого майна не повідомляють.
Міністр оборони Росії Сергій Шойгу підписав наказ про усунення Тимура Іванова з посади заступника міністра.
Іванов був заарештований судом у Москві вранці 24 квітня. Він перебуває у СІЗО «Лефортово» у кримінальній справі про отримання хабаря в особливо великому розмірі. За версією слідства, чиновник «вступив у злочинну змову з третіми особами». Загалом у справі троє підозрюваних: Тимур Іванов, його друг Сергій Бородін і співвласник «Олімпсітібуду» Олександр Фомін. Його звинувачують у дачі хабаря. Сьогодні Басманний суд Москви відправив його під варту до 23 червня.
«Слідство вважає, що Іванов постійно забезпечував отримання вигідних підрядів, а бізнесмени у свою чергу за ці підряди надавали йому різні послуги, починаючи з будівництва будинку і закінчуючи оплатою необхідних йому різного роду речей. Таким чином, вартість цих послуг – більше ніж один мільярд рублів. Ще проводитиметься експертиза», – сказав співрозмовник ТАСС.
Офіційно кримінальна справа проти Іванова пов’язана з проведенням підрядних і субпідрядних робіт для потреб Міноборони Росії.
Водночас видання «Важные истории» із посиланням на два джерела, близькі до ФСБ, писало, що реальна причина арешту Іванова – підозра в держзраді. «За корупцію його б ніхто затримувати не став. Про це там [у Кремлі] давно всі знали. Путін дав команду після того, як вдалося переконати, що йдеться саме про держзраду», – сказало джерело.
Речник президента Росії Дмитро Пєсков назвав «будь-які міркування на цю тему» спекуляціями. Адвокат Іванова назвав інформацію про звинувачення свого підзахисного в держзраді неправдивою.
Іванов обіймає посаду заступника міністра оборони з 23 травня 2016 року.
У грудні 2022 року команда опозиційного політика Олексія Навального випустила розслідування про сім’ю Іванова, в якому йшлося про те, що чиновник і його дружина Світлана витратили понад мільйон євро на відпочинок, оренду вілл і яхт, коштовності й одяг, а особисті рахунки дружини чиновника оплачувала фірма, яка займається відновленням окупованого російськими військами Маріуполя.
У травні 2023 року Центр «Досьє» писав, як Іванов наживає особистий капітал, у рази завищуючи кошториси на державні будівельні підряди для Маріуполя.
Суд заарештував митрополита Святогірської лаври без права виходу під заставу – прокуратура
Суд взяв настоятеля Святогірської лаври під варту в справі про ймовірне поширення інформації про розташування військових – про це заявляє Донецька обласна прокуратура.
«За клопотанням прокурорів Донецької обласної прокуратури уродженцю Республіки Карелія РФ, який обґрунтовано підозрюється у несанкціонованому поширенні інформації про розміщення Збройних Сил України обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без альтернативи внесення застави», – йдеться в справі.
Слідство стверджує, що у вересні 2023 року настоятель Святогірської Свято-Успенської лаври УПЦ (МП) під час своєї проповіді розповів вірянам про місця розташування блокпостів, а також підрозділів ЗСУ, СБУ, НПУ й Сил оборони України на території Святогірської міської громади.
УПЦ (МП) також поширила це повідомлення, додавши, що напередодні на території Святогірської лаври пройшли обшуки.
Після них, заявляють у пресслужбі з посиланням на духовенство лаври, митрополита Арсенія «представники правоохоронних органів вивезли для доправлення до суду».
Служба безпеки України напередодні повідомила про підозру митрополиту Святогірської лаври Арсенію (Ігорю Яковенку) в поширенні інформації про переміщення Збройних сил України. В разі визнання винним йому загрожує до восьми років ув’язнення.
Через російські обстріли напередодні є поранені в двох прифронтових областях
Російські війська обстрілювали прифронтові області протягом попередньої доби, повідомляє місцева влада.
Зокрема, внаслідок атак є поранені на Донеччині, заявляє голова ОВА Вадим Філашкін.
«За 24 квітня росіяни поранили чотирьох жителів Донеччини: двох у Добропіллі, одного у Соловйовому і Красногорівці», – повідомив він.
За даними голови Херсонщини Олександра Прокудіна, напередодні російська армія обстрілювала 10 населених пунктів області. Атаки пошкодили житлові будинки, об’єкт критичної інфраструктури, приватні автомобілі та газогін.
«Через російську агресію три людини дістали поранення», – заявив Прокудін.
Голови Запорізької, Миколаївської та Дніпропетровської областей також заявляли про руйнування внаслідок російських обстрілів. За їхніми даними, ніхто з цивільних не постраждав.
Вранці напередодні голова Одещини Олег Кіпер повідомив про поранення жительки Одеси через ракетний удар Росії.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Зараз тиск та нерви, період такий»: як працює мобільна аптека на Харківщині
У Харківській області запустили соціальний проєкт, завдяки якому медикаменти завозять навіть у найвіддаленіші та розбиті села.
Проєкт пересувної соціальної аптеки стартував кілька місяців тому, але виявився настільки затребуваним, що віднедавна прифронтовими та деокупованими селами запустили ще один мікроавтобус із медикаментами. Як люди чекають на аптеку – бачив Борис Сачалко. Відео телеканалу «Настоящее время» (створеного Радіо Свобода з участю «Голосу Америки»).
ОВА: російська атака пошкодила об’єкт інфраструктури на Черкащині
Російська армія атакувала Черкаську область вранці 25 квітня, повідомив голова обласної військової адміністрації Ігор Табурець.
«По швидкісній повітряній цілі відпрацював комплексний захист ППО. За попередньою інформацією, пошкоджено об’єкт критичної інфраструктури в Черкаському районі», – заявив він.
За даними голови ОВА, ніхто не загинув, але шестеро людей звернулися до медиків по допомогу. Він пообіцяв надати більше інформації згодом.
Раніше вранці 25 квітня Повітряні сили повідомляли про ракетну небезпеку в Черкаській та Київській областях, потім – про швидкісну ціль у напрямку Черкас.
Ракетна небезпека в регіоні тривала близько 20 хвилин.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Реакція Європи на обмеження для чоловіків
- Міністр оборони Польщі Владислав Косіняк-Камиш заявив, що його країна готова допомогти Україні повернути чоловіків мобілізаційного віку. А Кабмін тим часом заборонив пересилати закордонні паспорти та паспорти громадянина України за кордон. То яке майбутнє чекає українських чоловіків за кордоном?
- Президент Сполучених Штатів Америки Джо Байден підписав закон про виділення Україні допомоги у майже 61 мільярд доларів. Як ці кошти можуть змінити ситуацію на полі бою та на що підуть першочергово – обговоримо.
- Росія захопила 8 км території в Очеретиному під час раптового прориву, скориставшись помилкою в ротації українських сил, пише Telegraph. Чи можливо було уникнути помилки і які висновки має зробити українська армія – запитаємо в експерта.
Про це та інше дивіться у програмі «Свобода.Ранок» о 9:01 на @Радіо Свобода:
Армія Росії втратила близько тисячі військових за добу – дані ЗСУ
Російська армія втратила близько 1 040 військових за попередню добу, заявляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 25 квітня.
Українське командування оцінює загальні втрати РФ за час повномасштабного вторгнення в 462 980 людей особового складу.
Штаб також оновив дані про загальні втрати російської техніки:
- 7 255 танків (+13 за попередню добу)
- 13 942 бойових броньованих машин (+14)
- 11 836 артилерійських систем (+28)
- 1 049 реактивних систем залпового вогню (+1)
- 772 засоби протиповітряної оборони (+1)
- 348 літаків
- 325 гелікоптерів
- 9 449 безпілотників оперативно-тактичного рівня (+10)
- 2 118 крилатих ракет (+1)
- 26 кораблів і катерів
- 1 підводний човен
- 15 949 автомобілів і автоцистерн (+57)
- 1 946 одиниць спеціальної техніки (+2)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявлялось про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Американський Інститут вивчення війни у своєму нещодавньому звіті зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
За час окупації Криму правозахисники зафіксували 320 засуджених з політичних мотивів
За 10 років анексії Криму російська влада засудила 320 жителів півострова з політичних мотивів, повідомляє Кримськотатарський Ресурсний Центр. З них – 217 судових рішень щодо кримських татар.
При цьому 18 кримчан уже відбули свій термін. Зокрема, це:
- Олександр Костенко – у серпні 2018 року (3,5 роки ув’язнення)
- Стешенко Олександр – у серпні 2019 (2 роки ув’язнення)
- Рустем Ваїтов – у січні 2020 року (5 років ув’язнення)
- Нурі Прімов – у січні 2020 року (5 років ув’язнення)
- Олексій Стогній – у лютому 2020 року (3,5 роки ув’язнення)
- Ферат Сайфуллаєв – у березні 2020 року (9 років ув’язнення)
- Наріман Мемедемінов – у вересні 2020 року (2,5 роки ув’язнення)
- Андрій Захтей – у лютому 2023 року (6,5 років ув’язнення)
- Микола Шиптур – у березні 2023 року (9 років ув’язнення)
- Арсен Джеппаров – у квітні 2023 року (7 років ув’язнення)
- Едем Кадиров – у травні 2023 року (4 роки ув’язнення)
- Айдін Мамутов – у травні 2023 року (4 роки ув’язнення)
- Євген Каракашев – у лютому 2024 року (6 років ув’язнення)
- Рефат Алімов – у квітні 2024 року (8 років ув’язнення).
У багатьох із цих кримчан ще діє випробувальний термін чи адміністративний нагляд, зазначають правозахисники.
«Ці обмеження мають максимально ускладнити громадянське життя політв’язням після відбуття терміну незаконного покарання. Наприклад, люди, які перебувають під цими обмеженнями, не можуть повноцінно працевлаштуватися, отримати медичну допомогу або навіть соціальні пільги. Додамо, що РФ використовує абсолютно всі інструменти репресивної машини для показових покарань за прояви проукраїнської позиції в Криму», – йдеться у повідомленні.
Раніше в КРЦ повідомляли, що за перший квартал 2024 року правозахисники зафіксували вісім випадків етапування засуджених, на думку правозахисників, з політичних мотивів в анексованому Криму, з них чотири – щодо кримських татар.
Днями правозахисна організація «Кримський процес» підрахувала, що у 2023 році середня кількість переслідувань у справах про «дискредитацію» армії РФ в окупованому Криму склала 33 протоколи на місяць.
Сили оборони відбили 27 атак на Авдіївському напрямку за добу – Генштаб
Протягом попередньої доби на фронті відбулося 104 бойових зіткнення, повідомляє Генеральний штаб Збройних сил України вранці 25 квітня.
«Ворог завдав 13 ракетних та 56 авіаційних ударів, здійснив 105 обстрілів з реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – йдеться в зведенні.
Оперативна обстановка на північних напрямках суттєво не змінювалася, російські війська зберігають присутність у прикордонних районах РФ на Сіверщині та Слобожанщині.
Сили оборони напередодні відбили:
- одну атаку на Куп’янському напрямку біля Берестового
- 19 нападів російських військ на Лиманському напрямку в районах Серебрянського лісництва, Невського, Тернів та Торського
- 25 атак на Бахмутському напрямку, поблизу Білогорівки, Верхньокам’янського, Виїмки, Нового, Іванівського й Кліщіївки
- 27 російських атак на Авдіївському напрямку: біля Очеретиного, Соловйового, Новокалинового, Бердичів та Нетайлового
- 21 спробу прорвати оборону на Новопавлівському напрямку – поблизу Красногорівки, Георгіївки, Новомихайлівки, Урожайного
- одну атаку на позиції ЗСУ в районі Старомайорського на Оріхівському напрямку
«На Херсонському напрямку противник не відмовляється від наміру вибити наші підрозділи із плацдармів на лівобережжі Дніпра. Так, протягом минулої доби, ворог здійснив 4 безуспішні атаки позицій наших військ», – додає штаб.
Командування звітує про 11 ударів української авіації по місцях зосередження російських військ, а також збиття російської керованої авіаційної ракети Х-59 та трьох розвідувальних безпілотників. Крім того, ракетні війська вразили один район зосередження особового складу РФ.
Напередодні проєкт DeepState у звіті за добу 23 квітня зауважив посилення натиску російських військ на сході України. За даними аналітиків, підрозділи РФ закріплюються в Очеретиному та Новобахмутівці. Крім того, російські загарбники намагалися наступати у напрямку села Прогрес, але безуспішно.
«Найдовше очікування цілі – 11 діб. Вона того була варта» – снайпер ЗСУ «Ларго»
«Ларго» – старожил українського снайпінгу. З 2014 року має 400 підтверджених цілей на фронті: на його рахунку офіцери, заступники ватажків угрупувань «ЛДНР», російські снайпери. Вже під час повномасштабної війни Росії проти України він отримав золоту зірку «Героя України». Але наразі стрілець рідко бере до рук улюблену гвинтівку. Чому так – він розповів в ексклюзивному інтерв'ю журналістам Донбас Реалії (проєкту Радіо Свобода).
Інститут дослідження війни прокоментував ймовірне надання Сполученими Штатами Україні ракет великої дальності ATACMS у березні 2024 року. За припущеннями, деякі з цих ракет вже були використані.
«Надходження ракет великої дальності ATACMS у достатній кількості дозволить українським силам погіршити матеріально-технічне забезпечення Росії та загрожувати російським аеродромам у глибокому тилу, хоча місяці затримки могли дати російським військовим час, щоб компенсувати потенційний оперативний вплив, який ATACMS завдасть Україні», – йдеться в звіті.
ISW вказує на те, що Україна вже застосувала ці ракети в жовтні 2023 року для ударів по російських аеродромах в окупованих Бердянську та Луганську. Але тоді в Сил оборони не було достатньо ATACMS для масштабних перехоплень російської авіації.
«Озброєні касетними боєприпасами версії ракет ATACMS дозволяють українським силам завдавати більш ефективних ударів по аеродромах, які можуть більш широко знищувати російські літаки та інші засоби, ніж окремі ракетні удари по літаках. Ці удари можуть змусити російські сили перевести літаки далі від лінії фронту, хоча це, ймовірно, буде набагато важливішим для російських гвинтокрилів, ніж для більшості російських літаків з фіксованим крилом, які мають набагато більшу дальність», – вважають аналітики.
Вони зазначають, що армія РФ покладалася на гелікоптери для відбиття українських механізованих атак під час контрнаступу на Запоріжжі влітку 2023 року, але відтоді задіює їх у меншій мірі для наступу на сході.
«Прибуття ракет великої дальності ATACMS також може становити значну загрозу для російських складів боєприпасів у тилових районах і може змусити російське командування вибирати між укріпленням існуючих складів і подальшим розосередженням складів по всій окупованій Україні», – пише ISW.
Читайте також: Bradley, боєприпаси для HIMARS і ракети для Stinger: Міноборони США розповіло про озброєння для України
Організація при цьому підкреслює, що удари ЗСУ по російській матеріально-технічній базі чи авіації в тилах, ймовірно, будуть значущими з оперативної точки зору лише тоді, якщо українські сили «успішно координуватимуть їх із наземними операціями, щоб використати погіршення російських можливостей внаслідок ударів».
Напередодні агентство Reuters повідомило з посиланням на неназваного американського чиновника, що США таємно передали Україні ракети ATACMS із радіусом дії до 300 кілометрів, включивши їх до пакета допомоги на суму 300 мільйонів доларів, який Джо Байден затвердив 12 березня.
«Голос Америки» з посиланням на неназваного представника Пентагону також підтверджує, що далекобійні ракети ATACMS були надані в березневому пакеті допомоги.
У вересні 2023 року США надали Україні ракети ATACMS, але з меншою дальністю, радіусом близько 160 кілометрів. У жовтні Володимир Зеленський повідомив, що Україна вперше застосувала їх, але не уточнив, які цілі були вражені. Цю партію ракет, як стверджувала газета The Wall Street Journal, також надали таємно.
Російська омбудсмен оголосила про обмін дітьми з Україною, Лубінець не підтверджує
Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова 24 квітня оголосила про досягнення з Україною угоди щодо обміну майже 50 дітей, переміщених через вторгнення Москви. Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець не підтвердив існування таких домовленостей.
За словами Львової-Бєлової, 29 дітей мають поїхати в Україну й 19 до Росії, і такі домовленості було досягнуто на «переговорах з українською стороною» в столиці Катару, місті Доха.
Лубінець сказав AFP, що у двох країн «немає прямого спілкування з цього приводу».
«Повернення українських дітей та перемовини з РФ відбуваються за посередництва Катару та катарських дипломатів», – повідомив український омбудсмен у телеграм-каналі.
Українські правозахисники наполягають, що дітей, силоміць переміщених із України, «сотні тисяч». Колишній Уповноважений президента України з прав дитини Микола Кулеба в лютому заявив, що ця цифра відповідає дійсності тільки стосовно ідентифікованих Україною дітей.
Повернути в Україну, за даними влади на січень 2024 року, поки що вдалося близько 500 дітей.
Із новою допомогою США Україна зможе стабілізувати лінію фронту та перехопити ініціативу – аналітики
Ухвалення законопроєкту про пакет допомоги для України у розмірі понад 60 мільярдів доларів від США має призвести до швидкого відновлення поставок зброї в Україну і дозволить Україні та її союзникам видихнути, кажуть аналітики.
Однак, на їхню думку, багато чого залежить від цьогорічних президентських виборів у США.
Польща готова допомогти Україні повернути чоловіків призовного віку – міністр
Міністр оборони Владислав Косіняк-Камиш заявив 24 квітня, що Польща готова допомогти Україні повернути чоловіків мобілізаційного віку і допомогти сусідній країні у війні проти Росії, повідомляє Reuters.
Польща і раніше пропонувала допомогти Україні, щоб громадяни, придатні для військової служби, повернулися до своєї країни, сказав Косіняк-Камиш телеканалу Polsat News.
«Багато поляків обурюються, коли бачать молодих українських чоловіків у готелях і кавʼярнях і чують, скільки зусиль ми повинні докласти, щоб допомогти Україні», – сказав мінстр, не розкриваючи подробиць, як саме Польща може допомогти.
Близько 4,3 мільйона українців живуть у країнах Євросоюзу станом на січень 2024 року, з них близько 860 тисяч – дорослі чоловіки, підрахувала база даних Євростату. Польща надала статус тимчасового захисту 950 тисячам українців, це другий показник за чисельністю після Німеччини.
Уряд заборонив пересилати закордонні паспорти та паспорти громадянина України за кордон. Відповідно до постанови уряду від 23 квітня чоловіки віком від 18 до 60 років зможуть отримати документи лише на території України.
Раніше у зовнішньодипломатичному відомстві рішення щодо призупинення надання консульських послуг назвали тимчасовим кроком, «обумовленим необхідністю вирішення питань щодо військового обліку громадян мобілізаційного віку, які перебувають за кордоном». Відновити надання послуг обіцяють після набуття чинності законом, але з урахуванням його вимог.
Україна та Португалія розпочали переговори щодо укладення безпекової угоди – ОП
Україна та Португалія розпочали роботу над проєктом двосторонньої безпекової угоди й узгодили графік подальших переговорів, йдеться 24 квітня на сайті президента України.
«Окрему увагу приділили очікуванням від інавгураційного саміту миру у Швейцарії, а також важливій ролі Португалії в реалізації Української формули миру та залученні до цього процесу країн Глобального півдня», – зазначено у повідомленні.
Україна уклала вже дев’ять двосторонніх безпекових угод, а саме: з Великою Британією, Німеччиною, Францією, Данією, Канадою, Італією, Нідерландами, Фінляндією та Латвією.
У березні Офіс президента повідомив, що Україна веде схожі переговори з вісьмома країнами: США, Японією, Румунією, Норвегією, Іспанією, Грецією, а також з ЄС.
ДСНС: у Миколаєві постраждали п’ятеро рятувальників через вибух невідомого пристрою
Під час гасіння пожежі у Миколаєві вибухнув невідомий предмет – постраждали п’ятеро рятувальників, повідомили у Державній службі з надзвичайних ситуацій України 24 квітня.
«Сьогодні ввечері стався вибух невідомого вибухового пристрою, через що зайнялися автівки. Під час гасіння пожежі відбулась повторна детонація, п’ятеро співробітників ДСНС постраждало», – вказано у повідомленні.
Раніше у ДСНС інформували, що юнак 19 років і 17-річна дівчина постраждали через детонацію снаряда в Миколаївській області. За попередніми даними рятувальників, у селі Квітневе Миколаївського району молоді люди «знайшли боєприпас, принесли його додому та хотіли з ним щось зробити». Внаслідок цього снаряд здетонував.
ДСНС застерігає, що ця місцевість залишається потенційно забрудненою мінами, оскільки громада тривалий час перебувала в зоні ведення бойових дій.