Російські війська пришвидшили просування на захід від Авдіївки, мають наміри напівоточити Часів Яр та вже нібито окупували село Новомихайлівка на напрямку Курахового. Про головні тенденції східного фронту упродовж тижня розповідають Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).
Фронт за тиждень: де було найгарячіше
Аналіз зведень Генерального штабу ЗСУ свідчить про наступні тенденції:
- Авдіївський напрямок агресор штурмував найбільше: 175 разів. Зокрема, щодня війська РФ атакували Очеретине; 5 днів штурмували Новокалинове (на північний схід від Очеретиного) і 1 день Соловйове (на південь від Очеретиного);
- Новопавлівський напрямок (убік Покровська) став другим за кількістю штурмів на східному фронті: 155. Зокрема, щодня агресор атакував Новомихайлівку (близько 17 км на південний схід від Курахового); 6 днів ЗСУ відбивали штурми Урожайного (близько 30 км на захід від Вугледара);
- Бахмутський напрямок війська РФ штурмували так само активно, як і Новопавлівський: 153 рази. Зокрема, упродовж 6 днів атакували Білогорівку на Луганщині; 6 днів штурмували Іванівське на південному фланзі Часового Яру; сам Часів Яр штурмували 2 дні й 4 дні район цього міста Новий; 6 днів атакували Верхньокам’янське (на схід від Сіверська); 5 днів штурмували Спірне (на південний схід від Сіверська);
- Лиманський напрямок війська РФ атакували 117 разів. Зокрема, упродовж 7 днів штурмували Терни (на північний схід від Лимана); упродовж 4 днів Торське (близько 7 км на південь від Тернів) і район Серебрянського лісництва.
Протягом доби відбулось майже 80 бойових зіткнень – зведення Генштабу ЗСУ
Українські військові відбивають російські атаки на лівобережжі Дніпра, а також вразили склад матеріально-технічних засобів сил РФ, йдеться у вечірньому зведенні Генштабу ЗСУ.
За даними військових, протягом доби зафіксовано 79 бойових зіткнень.
«На Куп’янському напрямку нашими воїнами відбито 7 атак в районах населених пунктів Кислівка, Берестове Харківської області; Стельмахівка Луганської області. Противник завдав авіаційних ударів в районах населених пунктів Піщане та Глушківка Харківської області», – йдеться у зведенні.
Водночас на Бахмутському напрямку «нашими воїнами відбито 8 атак в районах населених пунктів Білогорівка Луганської області; Виїмка, Спірне та Іванівське Донецької області, де ворог намагався покращити тактичне положення. Також противник завдав авіаційних ударів в районі населеного пункту Часів Яр Донецької області».
Крім того, на Авдіївському напрямку «нашими захисниками відбито 23 атаки в районах населених пунктів Архангельське, Керамік, Очеретине, Семенівка, Уманське, Калинове Донецької області, де ворог, за підтримки авіації, намагався витіснити наші підрозділи із займаних рубежів».
«Протягом доби авіація Сил оборони завдала ударів по 11 районах зосередження особового складу противника. Підрозділами ракетних військ завдано ураження по 2 районах зосередження особового складу, 1 радіолокаційній станції, 3 засобах протиповітряної оборони, 1 станції РЕБ, 1 складу матеріально-технічних засобів противника», – підсумували в Генштабі ЗСУ.
У СБУ відреагували на погрози КДБ Білорусі щодо «ударів по лікарнях Києва»
Служба безпеки України відреагувала на заяву представників білоруського КДБ з погрозами вдарити по київських лікарнях.
Як дізналась ВВС Україна, така заява пролунала на засіданні Всебілоруських народних зборів з участю Олександра Лукашенка.
«У боротьбі з тероризмом діємо за законами воєнного часу. Серед терористів є вбиті та поранені, їх настигне покарання не дивлячиcь на те, що своїм лігвом вони обрали київські лікарні за адресою Богатирська 30-32, де заховались за спини хворих дітей», – нібито заявив керівник КДБ Білорусі Іван Тертеля.
В СБУ України заявили, що ці погрози щодо «міфічних терористів, які нібито перебувають в українських лікарнях, є проявом інформаційно-психологічних спецоперацій, що грають на руку Росії».
«Наша країна вже третій рік протидіє ворогові у повномасштабній війні, і всі громадяни розуміють важливість дотримання правил безпеки», – висловили сподівання у відомстві.
«Тому і спеціальні служби, і представники місцевої влади реагують на кожну потенційну загрозу згідно з передбаченими протоколами дій. На даний час вживаються всі необхідні заходи, щоб нівелювати якісь негативні наслідки навіть теоретичної загрози», – додали в СБУ.
У Німеччині триває обговорення призупинення надання консульських послуг для українських чоловіків призовного віку. Влада ФРН відмовилися коментувати таке рішення МЗС України, проте повідомила, що це не вплине на статус біженців. А сенат Берліна, однієї із німецьких федеральних земель, заявив, що посвідку на проживання у Німеччині українці зможуть оформити навіть і з простроченим закордонним паспортом України. Для поїздок за кордон тут видаватимуть проїзний документ. Проте лише за вагомих причин та підстав.
Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» поспілкувався із українськими чоловіками у Німеччині та дослідив реакцію німецької влади щодо майбутнього українських біженців.
Яке озброєння США передають Україні у першому пакеті допомоги (фотогалерея)
Перший транш американськох допомоги у вигляді зброї, у рамках ухваленого Конгресом США закону, має орієнтовну вартість 1 мільярд доларів. Підписавши 24 квітня закон, Байден пообіцяв, що зброя якнайшвидше потрапить до України.
Ухвалення у США закону про допомогу для України у розмірі понад 60 мільярдів доларів має призвести до швидкого відновлення постачання зброї в Україну. І, можливо, кажуть аналітики, дозволить ЗСУ зупинити просування російської армії, а українській системі ППО надійніше захистити найбільші українські міста від російських ракетних ударів і дронових атак.
Російська армія намагається взяти Часів Яр в «оперативне оточення» – Сили оборони
Російська армія намагається обійти Часів Яр по флангах через інші населені пункти, повідомив речник оперативно-стратегічного угруповання військ «Хортиця» Назар Волошин в ефірі телемарафону.
«Ворог зосереджує свої зусилля для прориву нашої оборони західніше Бахмута, виходу до каналу Сіверський Донець – Донбас, оволодіння населеним пунктом Часів Яр, створення там умов для подальшого просування до Краматорської агломерації. Противник намагається взяти Часів Яр в оперативне оточення», – зазначив він.
Але, за словами Волошина, «за останні 7 днів жодних успіхів російські окупанти не мали».
«Вони за всяку ціну намагаються взяти село Іванівське і околиці Богданівки, щоб зайти до Часового Яру. Активно штурмують ці два населені пункти, щоб взяти в кліщі Часів Яр», — додав Волошин.
Намагаючись вирівняти лінію оборони і лінію бойового зіткнення, зазначив речник ОСУВ «Хортиця», «російські окупанти додатково безуспішно штурмують Андріївку та Кліщіївку».
На Харківщині дрон влучив у цивільний автомобіль, є постраждалі – влада
Російські військові ударили дроном по машині у прикордонній Золочівській громаді Харківщини, розповів голова обласної військової адміністрації Олег Синєгубов.
«Сьогодні о 12:30 в селі Сотницький Козачок Богодухівського району внаслідок влучання ворожого дрона в автомобіль дістали поранення два місцеві волонтери: чоловік 56 років та його 54-річна дружина. Також за медичною допомогою звернувся їх 18-річний син», – йдеться у повідомленні.
Обстріл здійснено після видачі жителям села гуманітарної допомоги, додав Синєгубов.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова і Харківщини. Як заявив міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Дніпрі, біля пам’ятника Василю Маргелову, 26 квітня відбулася акція «Окупанти – не герої». Її організувала громадська організація родин загиблих українських військовослужбовців «Родинне коло загиблих героїв».
Представники об’єднання вимагають від міської влади знесення пам’ятника командувачу повітряно-десантних військ Радянського Союзу Маргелову й встановлення на його місці монумента загиблим у війні з Росією бійцям 25-ої повітряно-десантної бригади ЗСУ.
Як зазначив керівник організації, батько загиблого військового Сергій Ніконов, Маргелов – це міф, створений радянською пропагандою.
«У радянські часи ми жили міфами про Маргелова. Мій син служив у ПДВ, і я знаю, як їх там «накачували» Маргеловим. Доді до них у бригаду приїздили два його сини і казали оте все: «ми разом», «дєди воєвалі» і так далі. Минув час, і ті самі російські десантники, виховані Васею Маргеловим, – подивіться, що вони наробили в Україні, окупанти… А пам’ятник Маргелову в центрі міста стоїть! Наполягаємо, щоб його демонтували, а на цьому місці поставили пам’ятник нашим десантникам, нашим захисникам», – сказав Радіо Свобода Ніконов.
З двох лікарень у Києві евакуюють пацієнтів і персонал через «анонсовані удари» Росії – КМДА
Київська влада «терміново» починає евакуацію двох лікарень у столиці, заявляє Київська міська державна адміністрація 26 квітня.
Йдеться про два медичних заклади на вулиці Богатирській на Оболоні, один із них – дитячий.
«В інтернет-медіа масово поширюється відео, де фактично анонсований удар ворога по цих медичних закладах. І що, нібито, в цих лікарнях перебувають військові. Це абсолютна брехня і провокація ворога, яку він намагається використати для удару по соціальній інфраструктурі столиці», – заявляє КМДА.
У міській адміністрації пояснюють, що вирішили перевести хворих дітей, їхніх батьків і медичний персонал до інших лікарень, щоб убезпечити їх.
Читайте також: Кабмін виділив 1 млрд грн на будівництво укриттів у лікарнях
Крім того, КМДА повідомляє, що звернулася до Служби безпеки України та Міністерства охорони здоров’я до допомогу та поінформувало про заходи, які вживає для збереження життя й здоров'я пацієнтів і персоналу лікарень.
За даними Міністерства охорони здоров’я на 11 березня 2024 року, російські обстріли та бомбардування за час повномасштабної агресії пошкодили або зруйнували 1 740 медичних закладів. З них 1 537 пошкоджені, а 203 — зруйновані повністю. Йдеться в тому числі про амбулаторії, поліклініки та пологові будинки.
Місцева влада неодноразово повідомляла про удари Росії по медичних закладах. Кремль продовжує заперечувати цілеспрямовані удари по цивільних об’єктах в Україні.
МВС: через удар Росії по Сумщині загинули двоє жінок, є поранені
Російські війська скинули дві авіабомби на Суми та обстріляли цивільну інфраструктуру Білопілля в області 26 квітня, повідомило Міністерство внутрішніх справ.
«Протягом двох годин ворог з артилерії обстрілював цивільну інфраструктуру Білопілля Сумського району. Унаслідок атаки загинули дві жінки, 77 та 69 років. Три жінки отримали поранення», – йдеться в повідомленні.
МВС додає, що удар пошкодив багатоповерхівку та приватні будинки.
У Сумах, за даними відомства, російські військові вдарили по промисловому об’єкту. На місцях працюють поліцейські, рятувальники та інші служби.
Раніше про удар РФ по промисловому об’єкту в Сумах повідомила обласна військова адміністрація.
Читайте також: Лисак: через російський обстріл Нікополя постраждали двоє людей, в тому числі дитина
Російські війська фактично щодня обстрілюють населені пункти Сумської області з різних видів озброєння. Останнім часом ці атаки посилилися.
Міністр внутрішніх справ України Ігор Клименко 17 квітня повідомив, що від початку 2024 року російські війська понад чотири тисячі разів обстріляли Сумщину, при тому, що «за весь минулий рік кількість обстрілів сягала шести тисяч».
5 квітня у двох територіальних громадах Сумщини оголосили обов’язкову евакуацію дітей у примусовий спосіб. У Міністерстві з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України заявили, що це «рішення було ухвалене через безпекову ситуацію».
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Остін розповів, коли перші F-16 почнуть прибувати в Україну
Перші літаки F-16 почнуть прибувати в Україну цього року разом з навченими пілотами та обслуговуючим персоналом, повідомив очільник Пентагону Ллойд Остін перед початком засідання у форматі «Рамштайн».
Як зазначив Остін, за останні два роки члени Контактної групи з оборони надали Україні понад 70 комплексів ППО середньої та великої дальності, а також тисячі ракет.
«Ми надали понад 3000 одиниць бронетехніки, у тому числі понад 800 основних бойових танків. Ми передали Україні десятки тисяч протитанкових ракет», – сказав очільник Пентагону.
Війська РФ розширюють плацдарм за Авдіївкою: чи можуть прорватись до Покровська?
Російська армія просунулась в селі Соловйове, на південь від Новобахмутівки та в Новокалиновому Донецької області, повідомив проєкт DeepState у ніч проти 26 квітня.
Все це – фланги плацдарму, який утворився після прориву Росії до села Очеретине на північний захід від Авдіївки. Вочевидь, армія агресора тепер працює над розширенням захопленої території, аби убезпечити себе від удару Сил оборони тут.
Розвідка Британії у своєму звіті за 26 квітня зазначила, що просування армії Росії на Авдіївському напрямку останніми тижнями прискорилося, попри втрати.
І констатували, що з моменту окупації Авдіївки у лютому цього року цей напрямок залишається одним із основних для російських атак.
Сі Цзіньпін їде до Європи: з якою метою і як це може вплинути на війну Росії проти України
Лідер Китаю Сі Цзіньпін на початку травня відвідає Угорщину, Сербію та Францію у межах великого туру, що стане його першою поїздкою до Європи після пандемії. Що це означає в геополітичному плані? І чи зможе вплинути на війну Росії проти України?
Поїздка лідера одніє із найбільших країн світу відбудеться у вирішальний час, коли Росія просувається на полі бою в Україні, між Пекіном і Брюсселем загострюється економічна напруга, а США прямують до листопадових президентських виборів.
На цьому тлі Сі Цзіньпіннамагатиметься залагодити частину проблем, які утворилися у відносинах з Європою після його останньої поїздки на континент. Зокрема, він намагатиметься послабити деякі кроки Європейського Союзу у політиці так званого «зниження ризиків», яке Пекін розглядає як небажане зближення між Брюсселем і Вашингтоном проти Китаю.
Також на порядку денному буде участь Китаю у майбутньому мирному саміті у Швейцарії щодо війни в Україні, який запланований на середину червня.
Президент України Володимир Зеленський намагався залучити Китай до участі, як і канцлер Німеччини Олаф Шольц під час свого візиту до Пекіна минулого тижня.
Лисак: через російський обстріл Нікополя постраждали двоє людей, в тому числі дитина
Російська армія завдала артилерійського обстрілу по Нікополю, заявив голова Дніпропетровської області Сергій Лисак 26 квітня.
Він додав, що внаслідок обстрілу постраждав дев’ятирічний хлопчик.
«Дитина в стані середньої тяжкості. Лікарі надали необхідну меддопомогу. Оговтуватися буде вдома», – зазначив Лисак.
Він додав, що серед потерпілих також чоловік 42 років. Крім того, атака пошкодила чотири п’ятиповерхівки та газогін у місті.
Читайте також: Удар РФ по Нікополю: Лисак повідомляє про трьох постраждалих
Нікополь та Нікопольський район регулярно зазнають російських обстрілів.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
«Буде купа неприємностей» – юристи про українських чоловіків та консульські послуги
Радіо Свобода звернулось до юристів з міграційного права за розʼясненням, які наслідки може мати рішення українського уряду щодо призупинення консульских послуг для військовозобовʼязаних чоловіків за кордоном. Правозахисники пояснили, наскільки важлива наявність чинного закордонного паспорта для українців за кордоном та як можуть реагувати на ситуацію західні уряди.
Розвідка України здійснила кібератаку на сервіси правлячої партії Росії – джерело
Фахівці Головного управління розвідки здійснили «масштабну кібератаку» на ресурси російської правлячої партії «Єдина Росія» – про це Радіо Свобода повідомили джерела в спецслужбі 26 квітня.
За їхніми даними, наразі під ударом перебувають сервери та сайти партії, а також домени ER.RU та edinros.
В українській розвідці стверджують, що попри заяви «Єдиної Росії» про те, що «робота критично важливої цифрової інфраструктури підтримується», наразі частина ресурсів не працює.
Російська правляча партія вранці в п’ятницю заявила про масштабну DDoS-атаку на всі свої електронні сервіси, пов’язавши її з проведенням акції «Диктант перемоги», запланованої на сьогодні.
У березні ГУР повідомило, що його кіберфахівці влаштували масштабну DDoS-атаку на сервери Міноборони Росії та отримали доступ до шифрування цифрового забезпечення та секретної службової інформації.
Іспанія передасть Україні ракети до Patriot – ЗМІ
Іспанія планує передати Україні ракети до Patriot, пише з посиланням на неназвані джерела в уряді видання El Pais.
За повідомленням, Іспанія виключила поставку зенітних пускових установок Patriot, але надасть українським військовим невелику кількість ракет для цієї системи.
Це буде невелика партія, оскільки іспанський військовий резерв становить близько 50 одиниць, а перехоплювачі дуже дорогі, зазначає видання.
У той час, як Росія посилила повітряні атаки на українську енергетичну інфраструктуру й інші об’єкти, до урядів країн ЄС лунають заклики надати Києву більше систем ППО, таких як Patriot.
Раніше про те, що Греція не надаватиме Україні свої системи Patriot і С-300, в інтерв’ю Iefimerida заявив прем’єр-міністр країни. Вони «критично важливі» для самих Афін, сказав Кіріакос Міцотакіс.
19 квітня на засіданні Ради Україна-НАТО на рівні міністрів оборони президент України Володимир Зеленський заявив, що для оборони Україні потрібно щонайменше ще сім Patriot чи подібних систем протиповітряної оборони. Раніше Зеленський зауважував – щоб закрити Україну повністю, потрібно 25 систем Patriot, по 6-8 батарей у кожній.
Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ за підсумками засідання Ради Україна-НАТО заявив, що міністри оборони країн Альянсу домовилися посилити й надати Україні подальшу військову підтримку, зокрема системи протиповітряної оборони.
«Очікую нових оголошень щодо можливостей у сфері протиповітряної оборони для України найближчим часом», – сказав він.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц 18 квітня повідомив, що країни НАТО можуть надати Україні сім систем протиповітряної оборони Patriot, одну з них передасть Німеччина.
Минулого тижня високий представник ЄС із закордонних справ Жозеп Боррель заявив, що в країн ЄС є системи Patriot, які, за його словами, треба забрати «з казарм, де вони стоять про всяк випадок, і відправити в Україну, де вирує війна».
До України повернули тіла 140 загиблих військових – Координаційний штаб
До України вдалося повернути загалом 140 загиблих військовослужбовців, заявив Координаційний штаб з питань поводження з військовополоненими 26 квітня.
«Зокрема, вдалося репатріювати 112 тіл Оборонців, що воювали на Донецькому напрямку, 20 полеглих воїнів на Луганському напрямку, 5 тіл Оборонців з Сумського напрямку, 2 полеглих воїна на Запорізького напрямку та одного із Херсонського напрямку», – йдеться в повідомленні.
Відомство вказує, що в поверненні брали участь представники різних відомств сектору безпеки та оборони, і дякує Міжнародному комітету Червоного Хреста за сприяння.
Надалі тіла загиблих Збройні сили України планують перевезти до визначених державних установ для ідентифікації. Після цього їх передадуть родинам для поховання.
12 квітня Координаційний штаб повідомив про повернення 99 тіл загиблих.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти.
Готовність до мобілізації в Україні перебуває не на низькому, а на посередньому рівні – опитування
Готовність до мобілізації в Україні не перебуває на низькому рівні, заявили автори загальнонаціонального опитування, проведеного Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва спільно із соціологічною службою Центру Разумкова з 21 по 27 березня 2024 року.
«Визначаючи реакцію своїх близьких і знайомих на процес мобілізації, респонденти відзначають наявність проблеми ухилення від цього процесу. Зокрема 25% опитаних зазначили, що більшість з їхнього оточення намагаються уникати мобілізації, водночас 47% відзначають, що деякі зі знайомих уникають, а деякі готові бути мобілізованими. Зважаючи на те, що в останній групі респондентів частина знайомих таки готові до мобілізації, можна говорити про те, що готовність до мобілізації перебуває не на низькому, а на посередньому рівні», – йдеться в повідомленні.
Згідно з опитуванням, про те, що їхні близькі і знайомі здебільшого готові бути мобілізованими, відповіли 10% опитаних, при цьому 18% вказали, що їм важко відповісти.
Соціологи зауважили, що прагнення уникати мобілізації більш поширене в східному регіоні. «Тут 39% опитаних вказали, що більшість з їхніх знайомих, які можуть підлягати мобілізації, намагаються уникнути цього, тоді як у південному регіоні відповідна частка становить 32%, у західному регіоні – 29%, а найменшою (15%) вона виявилася в центральному регіоні. Але й високу міру готовності долучитися до мобілізації відзначала приблизно однакова (5–9%) частка опитаних на сході, півдні й заході, і трохи більшою (15%) ця частка є в центральному регіоні», – йдеться в дослідженні.
Крім того, автори опитування зауважили, що серед опитаних загалом переважає готовність тим чи іншим чином долучатися до боротьби з російськими загарбниками. «Зокрема 7% опитаних висловили готовність приєднатися до сил оборони в разі мобілізації, 9% – готові приєднатися до сил оборони у разі, якщо військові дії наблизяться до місця їхнього проживання, а 35% – зосереджені на роботі й наданні посильної невійськової допомоги», – йдеться в повідомленні.
Верховна Рада 11 квітня ухвалила закон про вдосконалення окремих питань мобілізації, військового обліку та проходження військової служби. Це рішення підтримали 283 народні депутати – переважно із владної партії «Слуга народу» та союзних їй фракцій і груп. Із остаточного варіанту документа зникло положення про умови демобілізації військових. 16 квітня закон підписав президент України Володимир Зеленський.
Документ, серед іншого, передбачає, що чоловіки у віці 18-60 років зобов’язані протягом 60 днів оновити свої облікові дані у військкоматі, центрі надання адмінпослуг (ЦНАП) або в електронному кабінеті призовника. Також військовозобов’язані на час дії воєнного стану повинні постійно мати при собі військово-обліковий документ та пред’являти їх на вимогу поліції чи працівників ТЦК.
В Україні від 24 лютого 2022 року, дня повномасштабного вторгнення Росії, запроваджено воєнний стан. Тоді ж оголосили загальну мобілізацію. Відтоді Верховна Рада кожні три місяці продовжує строки дії воєнного стану і мобілізації.
У грудні минулого року президент України Володимир Зеленський заявив, що українські військові на засіданні Ставки верховного головнокомандувача повідомили про потребу мобілізувати до лав ЗСУ 450–500 тисяч людей.
Водночас на початку квітня цього року Зеленський сказав, що мобілізовувати пів мільйона військовозобов’язаних потреби немає, але не уточнив кількість людей, яку планують призвати.