Війська РФ прорвались біля Торецька: чим це загрожує?
У ніч проти 19 червня проєкт DeepState повідомив про прорив оборони ЗСУ біля Північного на схід від Торецька.
Судячи з карти бойових дій проєкту, до міської межі армії Росії залишається близько 4 кілометрів. У цьому районі до повномасштабної війни працював один із найбільших КПВВ «Майорськ», через який українці їздили на та з окупованої території.
На південь від Північного розташовані Шуми – місце, де ЗСУ проводили контрнаступальні дії до великого вторгнення РФ.
Державне бюро розслідувань (ДБР) повідомило про підозру колишньому командиру роти спецпідрозділу «Беркут» Управління МВС України в Севастополі та одному з міліціонерів цього підрозділу у рамках справи Майдану.
«Вони були безпосередніми виконавцями масових розстрілів активістів Майдану та фактично були першими, хто почав стрільбу по мітингувальниках», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому пресслужбою бюро в телеграмі.
За даними слідства, 20 лютого 2014 року на вулиці Інститутській в Києві ці міліціонери спецроти «Беркут» виконали наказ вищого керівництва та застосували до учасників акцій протесту вогнепальну зброю, споряджену патронами з свинцевою картеччю.
У ДБР кажуть, що безпосередньо через них загинули троє мітингувальників, а ще троє зазнали вогнепальних поранень різного ступеня тяжкості.
«Їх постріли фактично стали поштовхом до продовження вчинення умисних вбивств учасників акцій протесту, уже з застосуванням нарізної табельної автоматичної та снайперської вогнепальної зброї, бійцями спецпідрозділів Київського «Беркута» (так звана «чорна рота») та внутрішніх військ МВС України», – стверджують у ДБР, і додають, що через їхні дії загинули 48 учасників акцій протесту та ще 90 зазнали вогнепальних кульових поранень.
Після цих подій командир Севастопольського «Беркута» разом з працівниками очолюваного підрозділу, аби уникнути відповідальності втекли до Севастополя, де згодом перейшли на бік РФ та сприяли анексії півострова, додають у бюро.
Читайте також: Справи Майдану: екскомандира «Беркуту» з Криму судитимуть за перешкоджання протестам – ДБР
У лютому ДБР повідомило, що за чотири роки розслідування «справ Майдану» було повідомлено 239 підозр, до суду направлено 117 обвинувальних актів відносно 211 осіб.
Але, як повідомила Радіо Свобода, адвокатка потерпілих у «справах Майдану» Оксана Михалевич, більшість вироків у цих справах хоч є обвинувальними, але обвинувачені звільнені від покарання через сплив строків давності, саме притягнення до відповідальності.
21 листопада 2013 року в Україні почався Євромайдан. Він став відповіддю на рішення влади зупинити підготовку до підписання Угоди про асоціацію з ЄС. Протести набули більших масштабів після розгону 30 листопада і тривали до лютого 2014 року. Силовики кілька разів намагалися розігнати учасників протестів.
За даними Генпрокуратури, всього під час Революції гідності постраждали 2,5 тисячі людей, 104 із них загинули – більшість у лютому 2014 року. Згодом загиблих учасників акцій протесту почали називати Небесною сотнею. За даними Міністерства внутрішніх справ, від 18 лютого по 2 березня 2014 року під час виконання службових обов’язків у центрі Києва загинули також 17 силовиків.
Головне управління розвідки Міністерства оборони України заявляє про ідентифікацію російських військових, які причетні до вбивства чотирьох українських військовополонених біля Роботиного Запорізької області в травні 2024 року.
«Епізод страти зафіксовано на відео: четверо українських військових з піднятими руками без зброї здаються в полон, росіяни змушують їх лягти долілиць і впритул розстрілюють. Фахівці ГУР МО України встановили причетних до воєнного злочину – ними виявилися російські загарбники, які входили до складу штурмової групи 70 мотострілецького полку (в/ч 71718) 42 мотострілецької дивізії 58 армії південного округу. Пункт постійної дислокації вказаної військової частини розташований у місті Шалі (Чечня, Росія)», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в телеграмі.
За даними української розвідки, на момент страти українських військовополонених поблизу Роботиного 70 мотострілецьким полком з РФ командував підполковник Юрій Абаєв (позивний «буйвол»).
У Пхеньяні за підсумками переговорів російського президента Володимира Путіна з керівником Північної Кореї Кім Чен Ином сторони підписали договір про стратегічне партнерство між двома країнами. Він передбачає, серед іншого, взаємні зобов’язання у разі агресії проти однієї з країн-учасниць та можливість співпраці у військовій сфері.
Після переговорів делегацій Путін і Кім, як повідомляється, продовжили розмову віч-на-віч, після чого підписали договір про стратегічне партнерство, який, за словами Путіна, стане основою «наших відносин на тривалу перспективу».
Як заявив Путін після підписання договору, документ передбачає надання взаємної допомоги у разі агресії проти одного із учасників. Текст документа поки не опублікували, неясно, чи йдеться про військову допомогу чи якусь іншу. Якщо йдеться про військову допомогу, це означатиме, зокрема, зобов’язання участі Росії у війні на боці КНДР у разі відновлення бойових дій між Північною та Південною Кореєю – мирний договір між ними не підписано, з 1953 року діє перемир’я.
Путін також виступив за перегляд санкційного режиму щодо Північної Кореї, запровадженого Радою безпеки ООН і, отже, підтриманого раніше Росією. Він сказав про готовність Москви розвивати «військово-технічну співпрацю» з Пхеньяном.
Кім Чен Ин заявив, що підписаний договір служитиме співпраці в політиці, економіці та «військовій справі». Він назвав документ «миролюбним та оборонним», а Путіна – «найдорожчим другом корейського народу». За словами Кіма, відносини Росії та Північної Кореї тепер стали «союзницькими».
Путін прилетів до столиці КНДР ввечері 18 червня. Це його другий візит до країни, перший був 2000 року. В аеропорту його зустрічав особисто Кім Чен Ин. Лідери країн кілька разів обнялися на червоній доріжці, а потім довго запрошували один одного першим сісти у лімузин. На вулицях Пхеньяна розвісили російські прапори та портрети Путіна.
За твердженнями Південної Кореї і країн Заходу, Північна Корея минулого року розпочала масштабні постачання зброї і боєприпасів Росії для використання у війні проти України. Це – порушення міжнародних санкцій проти КНДР, яких Росія зобов’язалася дотримуватись. У Москві й Пхеньяні факти постачання зброї заперечували.
Сили РФ вранці завдали удару по прикордонній громаді Чернігівщини, поранена людина – ОВА
Російські війська вранці завдали удару по прикордонній Семенівській громаді на Чернігівщині, поранена людина, повідомив голова обласної військової адміністрації В’ячеслав Чаус.
«Сьогодні вранці росіяни завдали удару по Семенівській громаді Новгород-Сіверського району. Вибуховий пристрій скинули на житловий будинок. 55-річний власник будинку зазнав осколкових поранень ніг», – написав він у телеграмі.
Чоловіка доставили до лікарні.
Місцева влада регулярно повідомляє про атаки сил РФ цивільних з допомогою БПЛА.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони, зокрема прикордоння Чернігівщини. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Банкова заявила про завершення переговорів щодо тексту безпекової угоди з ЄС
Заступник керівника Офісу президента України Ігор Жовква провів завершальний раунд переговорів щодо безпекової угоди з ЄС із заступником генерального секретаря Європейської служби зовнішньої діяльності з питань миру, безпеки та оборони Шарлем Фрізом.
Як повідомляє у телеграмі пресслужба Офісу президента, переговорні команди України та ЄС завершили узгодження тексту безпекової угоди та домовилися про її підписання вже найближчим часом.
Після підписання безпекових угоди з Японією, Італією та США минулого тижня президента України Володимир Зеленський заявив, що Київ готує підписання таких угод ще з 10 країнами.
За даними Офісу президента, станом на кінець травня Україна підписала безпекових угод, у яких зафіксовано понад 23 мільярди доларів військової та фінансової підтримки.
Загалом Київ уже підписав 17 безпекових угод у межах декларації про підтримку України, ухваленої у Вільнюсі в липні 2023 року країнами «Групи семи».
Путін назвав постачання Україні F-16 «брутальним порушенням зобов’язань» із боку Заходу
Російський лідер Володимир Путін вважає, що постачання Україні високоточних систем озброєння, літаків F-16 та іншого озброєння для ударів по території РФ є порушеннями з боку Сполучених Штатів та інших країн НАТО.
«Це не тільки заява, це вже відбувається, і все це грубе порушення взятих на себе західними країнами обмежень у рамках різноманітних міжнародних зобов’язань», – сказав Путін 19 червня за підсумками переговорів із лідером КНДР Кім Чен Ином у Пхеньяні.
Президент РФ не уточнив, які саме міжнародні зобов’язання порушують такі постачання.
Російський лідер також розповів, що підписаний між РФ та КНДР договір про всеосяжне стратегічне партнерство передбачає надання взаємної допомоги в разі агресії проти одного з учасників.
Раніше 19 червня на переговорах із Путіним Кім заявив, що уряд КНДР «висловлює повну підтримку та солідарність російському уряду, армії та народу у виконанні спеціальної військової операції», тобто у війні проти України. На думку Кіма, війна триває «для захисту суверенітету, інтересів безпеки та територіальної цілісності».
За твердженнями Південної Кореї і країн Заходу, Північна Корея минулого року розпочала масштабні постачання зброї і боєприпасів Росії для використання у війні проти України. Це – порушення міжнародних санкцій проти КНДР, яких Росія зобов’язалася дотримуватись. У Москві й Пхеньяні факти постачання зброї заперечували.
Верховна Рада підтримала законопроєкт про військову поліцію
Верховна Рада України підтримала в першому читанні законопроєкт про військову поліцію. За законопроєкт №6569-д проголосували 247 депутатів, повідомили члени фракції «Європейська солідарність» Ірина Геращенко та Олексій Гончаренко.
Документ пропонує створити Військову поліцію як військове формування з правоохоронними функціями, що матиме завданням забезпечення правопорядку і військової дисципліни. Законопроєкт подавали депутати від владної фракції «Слуга народу» та групи «Довіра».
Ірина Геращенко заявила, що її фракція голосувала проти цього документа, зазначивши про «створення ще одного репресивного органу».
«При цьому, що в Україні немає військових судів і військової прокуратури, військова поліція буде ще одним репресивним органом проти самих військовослужбовців і поліцейських», – вважає Геращенко.
Наразі у війську є підрозділ, який виконує функції військової поліції, – це Військова служба правопорядку (ВСП). Діяльність цього органу зараз регулюється внутрішніми документами ЗСУ і Міністерства оборони. Функції ВСП є обмеженими, в новому законопроєкті повноважень у військової поліції побільшає.
Росія вивела в Чорне та Азовське моря носії «Калібрів» – Сили оборони півдня
Росія вивела в Чорне та Азовське моря носії крилатих ракет «Калібр», повідомляють у телеграмі Сили оборони півдня.
«На бойовому чергуванні у Чорному морі перебуває 2 кораблі ворожого флоту, один з яких підводний ракетоносій споряджений до 4 крилатих ракет типу «Калібр», – йдеться у повідомленні.
За даними українських військових, також в Азовському морі перебувають вісім російських кораблів, з них два надводні ракетоносії спорядження яких може бути до 16 крилатих ракет типу «Калібр».
У квітні у ВМС України заявили, що від початку повномасштабної війни Чорноморський флот Росії втратив близько третини своїх кораблів через ураження російських суден під час українських ударів.
У червні представник Головного управління розвідки Міністерства оборони України Андрій Юсов заявив, що Росія ховає великі кораблі і носіїв «Калібрів», але «полювання не має зупинятися».
Кім Чен Ин на зустрічі з Путіним висловив підтримку Росії у війні проти України
У Пхеньяні відбуваються переговори російського президента Володимира Путіна з керівником Північної Кореї Кім Чен Ином.
На переговорах з Путіним Кім заявив, що уряд КНДР «висловлює повну підтримку та солідарність російському уряду, армії та народу у виконанні спеціальної військової операції», тобто у війні проти України. На думку Кіма, війна триває «для захисту суверенітету, інтересів безпеки та територіальної цілісності».
Путін у своєму виступі нагадав про історичні зв ’язки Росії та КНДР, у тому числі про участь радянських льотчиків у Корейській війні 1950-53 років. Він також розкритикував Сполучені Штати та знову похвалив Пхеньян за підтримку Росії у війні в Україні.
Раніше перед цим візитом Путін подякував КНДР за «тверду підтримку» війни РФ проти України.
Після переговорів делегацій Путін і Кім, як повідомляється, продовжили розмову віч-на-віч, після чого підписали договір про стратегічне партнерство, який, за словами Путіна, буде «основою наших відносин на тривалу перспективу».
Путін прилетів до столиці КНДР ввечері 18 червня. Це його другий візит до країни, перший був 2000 року. В аеропорту його зустрічав особисто Кім Чен Ин.
Лідери країн кілька разів обнялися на червоній доріжці, а потім довго запрошували один одного першим сісти у лімузин. На вулицях Пхеньяна розвісили російські прапори та портрети Путіна.
За твердженнями Південної Кореї і країн Заходу, Північна Корея минулого року розпочала масштабні постачання зброї і боєприпасів Росії для використання у війні проти України. Це – порушення міжнародних санкцій проти КНДР, яких Росія зобов’язалася дотримуватись. У Москві й Пхеньяні факти постачання зброї заперечували.
Безпекова угода між Україною та США, підписана президентами України та США Володимиром Зеленським та Джо Байденом на полях саміту Групи семи 13 червня, передбачає, що майбутнє України — в НАТО, а сам безпековий документ — не заміна членства в Альянсі, а доповнення на шляху до нього. Однак, на думку колишнього представника США у НАТО Курта Волкера, це не наближає Київ до членства в Альянсі, мовляв, потрібно наполягати саме на отриманні запрошення.
Про нову безпекову угоду, чому вона не передбачає конкретних сум допомоги, та як Україні «обійти» п'яту статтю договору НАТО, Голос Америки розпитав колишнього дипломата у США Курта Волкера.
Курт Волкер – колишній представник США у НАТО та колишній спеціальний представник Державного департаменту США з питань України. Почесний співробітник Центру аналізу європейської політики (СЕРА) та співголова Консультативної ради в організації BGR — групи лобістський та інвестиційних компаній.
Генеральний прокурор Андрій Костін повідомив, що правоохоронці встановили особу українського військового, про вбивство якого на Донеччині стало відомо напередодні. Про це повідомляє у телеграмі Офіс генпрокурора.
Костін заявив, що нараз назвати імені загиблого військового не можуть, оскільки тривають процедури для остаточного підтвердження його даних.
Також генпрокурор стверджує, що ідентифіковано російських командирів, потенційно відповідальних за обезголовлення українського захисника, здійснюються заходи щодо перевірки цієї інформації.
Напередодні в Офісі генпрокурора повідомили про обезголовлення українського захисника на Донеччині. ОГП отримали інформацію, що «керівники одного з підрозділів окупаційних військ РФ у Волноваському районі Донеччини віддали наказ не брати в полон українських військовослужбовців, натомість вбити їх з нелюдською жорстокістю – шляхом обезголовлення».
Про подібні ймовірні дії російських військ повідомляється не вперше.
Управління Верховного комісара ООН із прав людини в одній зі своїх доповідей про ситуацію в Україні, що охоплює період з лютого до липня 2023 року, зафіксувало шість випадків позасудових страт українських військовополонених.
Російські військові з початку грудня 2023 року, ймовірно, вбили щонайменше 15 українських військовослужбовців, які намагалися здатися в полон, і ще не менш як шістьох військових, які вже здалися. Таких висновків дійшла міжнародна правозахисна організація Human Rights Watch. Про це йдеться у доповіді організації, опублікованій на початку травня цього року.
Згідно з Женевською конвенцією про поводження з військовополоненими, підписаною зокрема Росією, полоненим мають бути гарантовані життя і гуманні умови утримання. Страти чи жорстоке поводження з військовополоненими належать до воєнних злочинів.
Війська РФ вночі обстрілювали Херсон, поранена людина – ОВА
Російські війська всю ніч обстрілювали житлові квартали Херсона, поранена людина, повідомив голова обласної військової адміністрації Олександр Прокудін.
За його словами, внаслідок російської атаки у власній оселі постраждала 44-річна жінка – її з легкими травмами доставили до лікарні, де діагностували уламкове поранення живота.
«Всю ніч російські окупаційні війська крили вогнем житлові квартали Херсона. Били по домівках людей. Подекуди на місцях ударів виникли пожежі, які оперативно ліквідували вогнеборці. Також «прилетіло» по одній з лікарень, внаслідок чого пошкоджено гараж, дві автівки «швидкої» та вікна в одному з медичних корпусів», – написав він у телеграмі.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Генштаб ЗСУ: на Покровському напрямку було 13 спроб сил РФ прорвати українські оборонні рубежі
Від початку доби на фронті вже відбулося 42 бойових зіткнення, на Покровському напрямку противник здійснив 13 спроб прорвати українські оборонні рубежі біля Новоолександрівки, Калинового, Сокола та Новоселівки Першої. Про це повідомляє Генштаб ЗСУ.
На цьому напрямку Сили оборони відбили вісім російських атак, ще п’ять – тривають.
За даними штабу, на Харківському напрямку штурмова дія сил РФ поблизу населеного пункту Липці успіху не мала, триває бій в районі Вовчанська, на Куп’янському напрямку тривають чотири бойових зіткнення неподалік Піщаного, Степової Новоселівки та Кругляківки, на Курахівському напрямку була безуспішна атака біля Парасковіївки. але напруженою залишається обстановка біля Красногорівки, де зараз тривають три боєзіткнення.
На Лиманському напрямку російські загарбники п’ять разів атакували позиції Сил оборони поблизу Греківки, Невського та Тернів, продовжуються сім боєзіткнень в районах Калинівки, Нового та Іванівського на Краматорському напрямку, також триває бій біля Урожайного на Времівському напрямку, додають у Генштабі.
Раніше головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський заявив, що основні зусилля противник продовжує зосереджувати на Покровському напрямку, де сконцентрована більшість його ударних бригад і полків. За його словами, на Куп’янському, Покровському, Курахівському, Времівському оперативних напрямках проводять активні наступальні дії різної інтенсивності.
Аналітики Інституту вивчення війни (ISW) 9 червня зазначали, що наявних російських резервів чисельністю 60 000 осіб, ймовірно, «буде недостатньо для підтримки одночасних широкомасштабних наступальних зусиль на кількох напрямках».
Сили РФ вночі атакували енергетичний об’єкт у центрі України, є пошкодження – Міненерго
Російські війська вночі атакували енергетичний об’єкт у центральному регіоні України, є пошкоджене обладнання, повідомляє пресслужба Міністерства енергетики.
У відомстві також повідомляють, що у Львівській області внаслідок нічного російського удару пошкоджено повітряні лінії та електричне обладнання – знеструмлені 285 точок обліку. Тривають відновлювальні роботи.
Читайте також: Будівля НДІ ветеринарних добавок і кормових препаратів зазнала руйнувань у Львові внаслідок атаки РФ – Козицький
У ніч на 19 червня російські військові атакували Україну 21 ударним БпЛА типу Shahed-131/136. Якповідомили Повітряні сили ЗСУ, українські військові збили 19 дронів у Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Кіровоградській, Хмельницькій та Львівській областях.
Українські енергетичні обʼєкти упродовж останніх місяців регулярно зазнавали ударів російських ракет і дронів. Внаслідок цих атак в Україні застосовують графіки відключень, оскільки електроенергії не вистачає для покриття потреб всіх споживачів.
На початку квітня прем’єр-міністр України Денис Шмигаль повідомив, що внаслідок масованих ракетних атак РФ у березні знищено 80% теплової генерації. У Міненерго повідомляли, що через масштабні обстріли енергетичної інфраструктури після 22 березня 2024 року Україна втратила близько 9 ГВт потужностей. Зокрема, дуже постраждали теплові електростанції державної компанії «Центренерго» і гідроелектростанції «Укргідроенерго».
Армія РФ стягує підкріплення до Борової на Харківщині – Третя штурмова бригада
Російські війська мають незначні тактичні успіхи в районі населеного пункту Борова в Ізюмському районі на Харківщині, де є переваги у рельєфі, розповів 19 червня в ефірі Радіо Свобода (проєкт «Свобода.Ранок») Родіон Кудряшов, заступник командира Третьої Окремої штурмової бригади.
«Тут не питання відстані, а питання в кількості противника, який намагається проломити лінію оборони, вийти безпосередньо на логістичний вузол. Борова зараз є основним напрямком зосередження зусиль. І напрямок головного удару є зараз насамперед у смузі Третьої окремої штурмової бригади. Противник уже більш ніж місяць продовжує скупчувати війська, і ці війська посилати в бій безпосередньо в цьому районі. Тому задіюємо всі наявні сили та засоби для того, щоб відповідати, тримати оборону. Сьогодні ворог не має жодних успіхів, про оперативні ми навіть не говоримо. Це тактичні успіхи, але навіть за ці тактичні успіхи ворог, повірте мені, платить дуже велику ціну», – заявив заступник командира.
Військовий зазначив, що населений пункт Борова є вигідною позицією, тому армія РФ намагається його захопити. Він додав, що особливості рельєфу та логістичне сполучення в районі цього населеного пункту є «цікавими» для армії РФ.
«Звісно є переваги (в районі Борової – ред.) з погляду рельєфу. Тобто цікаво противнику вийти саме на цей відрізок. Також є цікавості в плані того, що противник хоче вибудувати свою оборону, у тому числі і по водяній гладі. І для цього є один з таких найголовніших вузлів – це Борова. Але і ніхто не відкидає, скажемо так, мотиви противника, який за будь-яку ціну хоче похизуватися в своїх медіа квадратними кілометрами захоплення нашої країни. Тому тут є дві складові: як показати медіарезультат, так і фактично виграти певні логістичні сполучення», – розповів Родіон Кудряшов.
Борова – селище міського типу в Ізюмському районі Харківщини. Воно розташоване на березі річки Оскіл, на східному фланзі оборони Харківської області – на південь від Куп’янська.
Данія оголосила про черговий пакет військової допомоги Україні
Данія оголосила про черговий пакет військової допомоги Україні, який, серед іншого, передбачає підтримку української оборонної промисловості.
Як повідомляється на сайті Міноборони Данії, 19 пакет одночасно підтримає нагальні потреби України та сприятиме довгостроковій розбудові здатності України до самооборони.
Він передбачає укладення низки різноманітних угод із союзниками щодо закупівель і передач із боку союзної оборонної промисловості. Серед іншого, більше обладнання для підтримки літаків F-16, переданих Данією.
Міністр оборони Данії Трольс Лунд Поульсен заявив, що за допомогою останнього пакета допомоги Копенгаген забезпечує «максимально можливу підтримку потреб України на полі бою тут і зараз».
«Але ми також маємо зобов’язання щодо гарантування безпеки підтримати Україну протягом наступних 10 років. Саме тому ми створили данську модель підтримки через українську оборонну промисловість, що допоможе нарощувати українське виробництво військової техніки в короткостроковій і довгостроковій перспективі», – зазначив Поульсен.
Як додав міністр закордонних справ Данії Ларс Люкке Расмуссен, інвестиції в українську оборонну промисловість – це «ефективний і сталий спосіб підтримати українську боєздатність, як тут і зараз, так і в довгостроковій перспективі». Він також пообіцяв, що Данія, зі свого боку, продовжить розширювати можливості для підтримки української оборонної промисловості.
У Міноборони Данії зауважують, що загалом на останні два пакети допомоги зарезервовано 1,2 млрд. данських крон для інвестицій в українську оборонну промисловість. 19 пакет дає можливість використати 1,2 млрд. датських крон у такий спосіб, щоб Міністерство оборони могло швидко задовольнити потреби України. Очікується, що перший проєкт буде запущений влітку.
У РФ через добу локалізували пожежу на нафтобазі в Азові, куди 18 червня влучив дрон
Регіональне управління російського МНС зранку 19 червня повідомило, що через добу після влучання ударного безпілотника пожежа на нафтобазі в місті Азові Ростовської області локалізована на площі 3200 квадратних метрів.
Уранці 19 червня в Азові внаслідок атаки безпілотників спалахнули резервуари з нафтопродуктами, повідомляв губернатор регіону Василь Голубєв. За його словами, постраждалих внаслідок атаки безпілотників не було.
Радіо Свобода з посиланням на джерела повідомляло, що атака дронів у Ростовській області є спецоперацією СБУ.
Від початку 2024 року під удар дронів у Росії потрапили кілька підприємств нафтового сектора, через що на деяких НПЗ перестали працювати установки первинної переробки нафти. За даними Reuters, у першому кварталі свої потужності зупинили щонайменше сім російських заводів. Через атаки на НПЗ Росія збільшила закупівлібензину в Білорусі, а також попросила про постачання Казахстан. Президент України Володимир Зеленський називав атаки на НПЗ відповіддю на удари російських військ по енергетиці України.
На засіданні Радбезу ООН обговорили Саміт миру
На засіданні Ради безпеки ООН 18 червня обговорили Саміт миру, що відбувся 15-16 червня у Швейцарії, повідомляється на сайті ООН.
Як заявила представниця Швейцарії, проведена зустріч є «чітким сигналом на користь справедливого і міцного миру в Україні», зазначивши, що вперше мир в Україні обговорювали на найвищому рівні.
Вона нагадала, що учасники сформували спільне бачення в кількох сферах, а саме: безпечне та надійне використання українських АЕС та об’єктів, неприпустимість будь-якої загрози або використання ядерної зброї; вільне, повне та безпечне комерційне судноплавство, а також доступ до морських портів у Чорному та Азовському морях є критично важливими; продовольча безпека, яка не повинна використовуватися як зброя; і повний обмін військовополоненими.
«Разом ми заклали важливу основу. Тепер нам потрібно забезпечити збереження цієї динаміки», – сказала представниця Швейцарії, наголосивши, що «потрібні подальші зусилля для досягнення прогресу на шляху до справедливого та тривалого миру в Україні».
Читайте також: «Міліметр за міліметром» до миру. Що далі після Саміту миру у Швейцарії?
Представник РФ, яка не була учасником Саміту миру в Швейцарії, заявив, що засідання Радбезу ООН було скликано з однією метою – «спробувати відлупцювати дохлого коня псевдомирною та псевдоглобальною конференцією в Бюргенштоку». За його словами, для будь-якого розсудливого спостерігача ця зустріч була приречена на провал із самого початку, оскільки її організатори «думали про все, крім миру» і прагнули поставити РФ ультиматум.
Також представник Китаю, який відмовився брати участь в Саміті миру, наголосив на необхідності поваги суверенітету та територіальної цілісності всіх держав і пріоритетності їхніх законних проблем безпеки. Він нагадав, що його країна та інші зацікавлені сторони висунули кілька ініціатив і пропозицій щодо просування політичного врегулювання.
Представник України заявив, що Російська Федерація не була присутня на мирному саміті, оскільки не бажає сприймати та імплементувати «мову» міжнародного права та Статуту ООН. Він також застеріг, що пропозиції, розроблені іншими країнами, мають бути частиною діалогу з Україною, а не поширюватися через ЗМІ, додавши, що спільне комюніке саміту відкрите для всіх держав-членів і закликав усі миролюбні країни приєднатися до нього.
15–16 червня Швейцарія приймала Глобальний саміт миру, в якому брала участь понад сотня учасників. Росії й Китаю серед них не було. За останніми даними, 78 країн підписали комюніке за підсумками Саміту миру. Однак президент України очікує, що до спільного комюніке про основи миру приєднаються ще більше країн.
За результатами саміту президент Володимир Зеленський заявив, що влада України готова слухати Китай і Бразилію, «навіть якщо позиція цих країн щодо війни не збігається з рештою світу».
Китай, який має тісні зв’язки з Росією не брав участі в конференції, заявивши, що вона не відповідає вимогам Пекіна, зокрема щодо участі Росії.
Унаслідок нічної російської атаки у Львові зазнала руйнувань будівля одного з науково-дослідних інститутів, повідомив 19 червня голова Львівської обласної військової адміністрації Максим Козицький.
«Уламки ворожих безпілотників у Львові пошкодили адміністративну будівлю Державного науково-дослідного контрольного інституту ветеринарних препаратів та кормових добавок. Уламки БПЛА зруйнували дах, стіни та перекриття другого поверху орієнтовно на площі 800 квадратних метрів», – написав чиновник у телеграмі.
Міський голова Львова Андрій Садовий оприлюднив світлину з місця влучання.
Раніше влада повідомила, що внаслідок атаки дронів у селі Малехів (адміністративно це частина Львова) постраждали двоє людей, 70-річному чоловікові знадобилася госпіталізація.